Ухвала

від 18.06.2024 по справі 922/61/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

18 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/61/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (вх. № 12180/24 від 09.05.2024) про залишення позовної заяви без руху та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (вх. № 14969/24 від 10.06.2024) про зупинення провадження у справі

за позовом Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі 1) Харківської міської ради, 2) Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку, 3) Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач", м.Київ, 2) Комунальне підприємство "Підземне місто", м. Харків, про за участю представників: визнання недійсними угод та стягнення 1797852,34 грн прокуратури - Хряка О.О.,

відповідача (1) - Машкова К.Є., в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/61/24 за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач", Комунального підприємства "Підземне місто" про визнання недійсними: Додаткової угоди № 3 від 18.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921КППМ від 17.09.2021, Додаткової угоди № 4 від 02.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921 Kill ЇМ від 17.09.2021, Додаткової угоди № 5 від 05.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921КППМ від 17.09.2021, Додаткової угоди № 6 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921КППМ від 17.09.2021, Додаткової угоди № 8 від 30.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921КППМ від 17.09.2021, Додаткової угоди № 9 від 07.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921КППМ від 17.09.2021, Додаткової угоди № 10 від 28.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 140921КППМ від 17.09.2021, а також стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради коштів у сумі 1797852,34 грн.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

09.05.2024 відповідачем-1 було подано до суду клопотання (вх. № 12180/24 від 09.05.2024) про залишення позовної заяви без руху на тій підставі, що до матеріалів позовної заяви не надано окремі платіжні документи, які б підтверджували сплату судового збору за кожного з позивачів пропорційно долі поданих вимог, а натомість міститься лише одна квитанція про сплату судового збору у сумі 45755,80 гривень за одного з позивачів, що суперечить приписам ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2024 за клопотанням керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова справу № 922/61/24 було повернено до стадії підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою господарського суду від 04.06.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 18.06.2024 о 15:40.

10.06.2024 до суду надійшло клопотання відповідача-1 (вх. 14969/24 від 10.06.2024) про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Вищевказані клопотання відповідача-1 були розглянуті судом у підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 18.06.2024.

Присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача-1 підтримав заявлені клопотання про залишення позовної заяви без руху та про зупинення провадження у справі у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі відповідачем-1 були подані до суду додаткові пояснення щодо такої необхідності (вх. № 15823/24 від 18.06.2024).

Представник прокуратури проти клопотань відповідача-1 заперечував повністю.

Представники позивачів та відповідача-2 у судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (вх. № 12180/24 від 09.05.2024) про залишення позовної заяви без руху, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В обґрунтування свого клопотання про залишення позовної заяви без руху відповідач-1 посилається на порушення позивачами порядку сплати судового збору, визначеного ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

Так, за приписами вказаної норми закону, у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Проте, як вбачається з позовних матеріалів, позов подано однією особою - керівником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби. Та саме цією особою підписано позовну заяву.

05.10.2022 Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 923/199/21, провадження № 12-1гс22 (ЄДРСРУ № 106841700) досліджувала питання щодо суб`єктності сплати судового збору при зверненні прокурора з позовом в інтересах держави та дійшла висновку, що звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Отже, суд вважає платіжну інструкцію № 3240 від 15.12.2023 належним доказом сплати судового збору за подання позову керівником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області.

Відтак, підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (вх. № 14969/24 від 10.06.2024) про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Як вказує відповідач-1, у провадженні Конституційного Суду перебуває справа за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" № 16/59 від 22.02.2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого, частини третьої, абзаців першого-третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (далі - Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 1311 Конституції України (конституційність) приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VІІ (далі - Закон № 1697), згідно з якими:

"Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23);

"Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень" (абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23).

Товариство стверджує, що оспорювані приписи Закону № 1679 суперечать статті 1311 Конституції України та порушують принцип верховенства права.

За таких обставин, відповідач-1 вважає, що провадження по справі №922/61/24 необхідно зупинити, тому що у випадку ухвалення Конституційним Судом України рішення про невідповідність вище перелічених норм Конституції України прокуратура по справі № 922/61/24 буде визнана такою, що не має правових підстав для звернення з позовом до суду. При цьому, передчасне ухвалення рішення по справі зумовить необхідність оскаржувати таке рішення в апеляційному порядку з вище вказаної підстави, унаслідок чого ТОВ "Вольт Постач" буде вимушене залучати додаткові ресурси, витрачати додатковий час для такого оскарження.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).

При цьому, сам факт пов`язаності двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Водночас, наведеною процесуальною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім цього, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19.

Слід зазначити, що Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова пред`явлено дану позовну заяву із урахуванням усталеної практики.

Так, суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Спеціальним законом, який визначає виключні випадки представництва інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру", згідно зі ст. 23 якого представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.04.1994 № 1-1/99 зазначив, що таким органом може бути як орган державної влади, так і орган місцевого самоврядування.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України, у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Означене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Російської Федерації" зазначено, що за певних обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках, коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або коли вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.

Одночасно із цим, за змістом установленої практики Верховного Суду прокурор не може замінювати лише належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

При цьому, належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів, про що, зокрема, вказано у правовій позиції у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова повідомлено Харківську міську раду про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України "Про публічні закупівлі" (лист від 20.11.2023 № 52-103-8319вих-23).

Відповідь на даний лист від Харківської міської ради не надходила.

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова повідомлено Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України "Про публічні закупівлі" під час збільшення ціни за одиницю товару при проведенні закупівлі електричної енергії, з вимогою вжити заходи щодо усунення встановлених порушень та повернення Документ сформований в системі безпідставно сплачених бюджетних коштів (лист №52-103-8318вих-23 від 20.11.2023).

Згідно з відповіддю Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради від 08.12.2023 № 706/0/504-23, повідомлено про відсутність підстав для пред`явлення позову.

На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова повідомлено Північно-східний офіс Держаудитслужби про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України "Про публічні закупівлі" (лист від 20.11.2023 № 52-103-8317вих-23).

Згідно з відповіддю Північно-східного офісу Держаудитслужби від 04.12.2023 №202031-17/4943-2023, повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів цивільно-правового характеру, оскільки по зазначеній процедурі закупівлі 08.12.2021 проведено моніторинг, за результатами якого порушень не встановлено.

Таким чином, намір позивачів вжити заходи щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежувався, що в даному випадку розцінено прокурором як бездіяльність уповноважених органів.

Ураховуючи, що інтереси держави залишилися не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, під час подання позову встановлені виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення даного позову.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України.

Тобто прокурором зібрано докази та перед зверненням до суду перевірено, що захист законних інтересів держави не здійснюють суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, що покладає на органи прокуратури обов`язок захистити порушені інтереси держави шляхом внесення вказаного позову.

Отже, враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підстави для зупинення провадження у справі № 922/61/24 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 176, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (вх. № 12180/24 від 09.05.2024) про залишення позову без руху - відмовити.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольт Постач" (вх. № 14969/24 від 10.06.2024) про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.06.2024.

СуддяН.М. Кухар