УХВАЛА
17 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/780/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Про"
на постанову Західного апеляційного господарського суду 15.05.2024
(головуючий - Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)
у справі №909/780/23
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Про"
про стягнення 539 403,69 грн пені, 208 012,86 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором про закупівлю робіт №2111000070 від 17.11.2021,
ВСТАНОВИВ:
У 2023 році Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Про" (далі - ТОВ "Солар Про") про стягнення 539 403,69 грн пені, 208 012,86 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором про закупівлю робіт №2111000070 від 17.11.2021 та судових витрат.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2023 у справі №909/780/23 у позові відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №909/780/23 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2023 у справі № 909/780/23 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Солар Про" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Солар Про" на користь АТ "Укртрансгаз" 539 403,69 грн пені та 208 012,86 грн штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором про закупівлю робіт №2111000070 від 17.11.2021. Стягнуто з ТОВ "Солар Про" на користь АТ "Укртрансгаз" у відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 24 673,69 грн.
06.06.2024 ТОВ "Солар Про" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду 15.05.2024 у справі №909/780/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Солар Про", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору в справі №909/780/23 є стягнення 747 416,55 грн, тобто ціна позову є меншою за п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №909/780/23 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ "Солар Про" подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Солар Про" на постанову Західного апеляційного господарського суду 15.05.2024 у справі №909/780/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Про" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №909/780/23.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2024 |
Оприлюднено | 21.06.2024 |
Номер документу | 119870587 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні