Ухвала

від 20.06.2024 по справі 910/5551/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5551/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.10.2023,

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 06.11.2023

у складі судді Андреїшиної І. О. та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демидова А. М., Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.

від 30.04.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

про стягнення 432 526,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення страхового відшкодування за генеральним договором добровільного страхування вантажів № 0727г0о від 27.11.2020 у розмірі 406 060,41 грн та 26 466,08 грн 3% річних, що разом становить 432 526,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" вважає дії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" з відмови у виплаті страхового відшкодування протиправними та такими, що порушують майнові права SUNKRAFT AGRO LLP як вигодонабувача за договором страхування, і, як наслідок, права Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" як особи, до якої перейшли відповідні права на підставі частини 3 статті 246 Кодексу торговельного мореплавства України і договору про відступлення права вимоги (переведення боргу) із SUNKRAFT AGRO LLP від 01.02.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/5551/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" страхове відшкодування у сумі 377 994,16 грн, 3% річних у розмірі 20 163,14 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 972,36 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 32 218,85 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/5551/23 присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" витрати, пов`язані з залученням перекладача у розмірі 9 297, 44 грн.

Постановою від 30.04.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/5551/23.

05 червня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/5551/23.

07 червня 2024 року на адресу Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" зауважує, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" не обґрунтовано наявність випадків, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5551/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", врахувавши заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфакоста Юкрейн" проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 432 526,49 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 342 000,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В своїй касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 910/5551/23 має виняткове значення для скаржника та зауважує, що станом на сьогоднішній день в умовах повномасштабної війни російської федерації проти України морські перевезення мають вирішальне значення для підтримання розвитку економіки України. За твердженням Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", ігнорування в даній справі судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду деструктивно впливає на забезпечення єдиної та прогнозованої правозастосовчої практики. За вказаних обставин скаржник вважає, що розгляд його касаційної скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у спірних правовідносинах, а також позитивний вплив на подальший розвиток підприємницької діяльності між подібними суб`єктами господарювання та для української економіки в цілому. Водночас Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" не наводить доводів та аргументів, які б свідчили про винятковість справи № 910/5551/23 для нього.

Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Водночас Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" вказуючи на фундаментальне значення своєї касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики, не навело обґрунтованих доводів та не надало жодних доказів кількісного та якісного виміру наявності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами. Крім того, скаржником не зазначено конкретно щодо застосування якої норми права (норм права) відсутня єдина правозастосовча практика чи щодо застосування якої норми права (норм права) наявна виключна правова проблема. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, за висновком Суду зводяться до незгоди із ухваленими судовими рішеннями, заперечення встановлених судом обставин справи з одночасним тлумаченням власного їх викладення та переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". До того ж якщо суди першої та/або апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку - то це є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, норма пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах, ціна позову яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" не дотримано умови допуску справи з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5551/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Суд також звертає увагу скаржника, що відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи. Північний апеляційний господарський суд не переглядав в апеляційному порядку додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 у справі № 910/5551/23, що виключає можливість його перегляду Верховним Судом в касаційному порядку також відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/5551/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець