Ухвала

від 20.06.2024 по справі 752/26973/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/26973/23

Провадження № 1-кп/752/1373/24

УХВАЛА

20 червня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010003835 від 09 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2024 року продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою до 14 липня 2024 року включно.

Обвинувачений подав клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання, мотивуючи необґрунтованість висунутого йому обвинувачення та відсутністю доказів вчинення кримінального правопорушення. У випадку зміни запобіжного заходу зобов`язався з`являтися за кожною вимогою до суду.

Прокурор подала клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, маючи непогашену судимість за попереднім вироком, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду та впливати на свідків. При цьому застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого та заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим, що прокурором не обґрунтовано наявність ризиків у кримінальному провадженні, а також неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Вказав, що більшість свідків у кримінальному провадженні вже допитано. Наміру впливати на свідків чи переховуватись від суду обвинувачений не має. Просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у період іспитового строку за попереднім вироком.

Судом не закінчено з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано всіх свідків сторони обвинувачення та самого обвинуваченого.

З огляду на характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, котрий не має офіційного місця роботи, стійких соціальних зв`язків, розмір покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності винуватості, суд дійшов висновку, що передбачені у ст. 177 КПК України ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого, насьогодні не зменшились та продовжують існувати, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків.

При цьому, застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Тримання обвинуваченого під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до листа завідувача Київської медичної частини від 30 травня 2024 року № 432 стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 розцінюється як задовільний.

Доказів того, що обвинувачений хворіє захворюванням, яке виключає можливість тримання його під вартою, в розпорядження суду не надано.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою підлягає задоволенню, натомість у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, до 18 серпня 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання;

обмежитись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1