Ухвала

від 01.10.2024 по справі 752/26973/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/26973/23

Провадження № 1-кп/752/1373/24

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010003835 від 09 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2024 року продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою до 11 жовтня 2024 року включно.

Прокурор подала клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Звернувся з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи тим, що інкриміноване йому діяння перестало бути кримінально караним.

Захисник підтримав клопотання обвинуваченого. При цьому заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи його необґрунтованістю, тривалим перебуванням обвинуваченого під вартою та можливістю запобігти будь-яким ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у закритті кримінального провадження та необхідності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою з наступних підстав.

Законом України № 3886-IX від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до вказаного Закону діяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні у 2023 році закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) на суму 2962,5 грн, поєднаного з проникненням до сховища, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Станом на 1 січня 2023 року розмір неоподатковуваного мінімуму у частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року, становив 1342 грн.

Таким чином, оскільки сума крадіжки, вчинення якої ставиться обвинуваченому в провину, на час вчинення діяння перевищувала два неоподатковувані мінімуми доходів громадян, тому підстави для застосування зворотної дії закону у часі відсутні та закриття кримінального провадженні на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження слід відмовити.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у період іспитового строку за попереднім вироком.

Судом не закінчено з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами.

З огляду на характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, котрий не має офіційного місця роботи, власного житла, стійких соціальних зв`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, розмір покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності винуватості, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Тримання обвинуваченого під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою підлягає задоволенню.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та наявність передбачених у ст. 177 КПК України ризиків, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як альтернативний запобіжний захід, який буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 199, 284, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 01 ст. 284 КПК України.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, до 29 листопада 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання;

здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1