Ухвала

від 20.06.2024 по справі 754/8715/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/4317/24

Справа № 754/8715/24

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної організації "Національний академічний духовний оркестр України" про визнання права, припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державної організації "Національний академічний духовний оркестр України" про визнання права, припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Позовні заява як і рішення суду має свою структуру. Якщо рішення суду складається з таких частин як: вступна, описова, мотивувальна і резолютивна, про це прямо зазначається в ст. 265 ЦПК України, то позовна заява також містить відповідні частини: вступна, описова мотивувальна і прохальна.

У зв`язку із вищевикладеним, позивачці потрібно унормувати структуру позовної заяви.

Першим пунктом прохальної частини позовної заяви позивачкою викладений наступним чином: " визнати право на працю, врегульоване чинним до 24 червня 2028 року укладеним 25 червня 2016 року Державним підприємством "Національний академічний духовний оркестр України" як роботодавцем та ОСОБА_2 як працівником артистичного персоналу цього роботодавця за посадою "артиска оркестру групи струнних та клавішних інструментів 18-го розряду вищої категорії" контрактом."

Відповідно до ст. 43 Конституції України - Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Враховуючи вищевикладене позивачці потрібно визначитися із правильним формулюванням даного пункуту прохальної частини, вказавши в чому порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи її законні інтереси з боку відповідача та яким чином відповідач не визнає за нею право на працю.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини четвертої статті 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.

Згідно з пунктом 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви долучено пакет документів у копіях, без дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, а саме: унормувати форму і зміст позовної заяви відповідно до норм чинного ЦПК, засвідчити належним чином копії доказів що долучені до матеріалів справи, а також з урахуванням вищевикладеного визначитися з остаточним варіантом прохальної частини позову.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної організації "Національний академічний духовний оркестр України" про визнання права, припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана в день її постановлення.

Суддя: О.М. Панченко