Ухвала

від 20.06.2024 по справі 758/10401/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10401/19

У Х В А Л А

20 червня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Сіренко Б.В., розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Янг Девелопмент» адвоката Любаренка Ігоря Олеговича про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 758/10401/19 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особи - Державний реєстратор Носов Сергій Сергійович , Товариство з обмеженою відповідальністю «Янг Девелопмент», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Янг Девелопмент», Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», третя особа - державний реєстратор філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» Носов Сергій Сергійович, Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівська» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, скасування рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

10 червня 2024 року представник відповідача ТОВ «Янг Девелопмент» адвокат Любаренко І.О. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою.

В обгрунтування заявлених вимог, представник відповідача зазначає, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2024 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 адвоката Шумєєвої Олени Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особи - Державний реєстратор Носов Сергій Сергійович , Товариство з обмеженою відповідальністю «Янг Девелопмент», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Янг Девелопмент», Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», третя особа - державний реєстратор філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» Носов Сергій Сергійович про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та скасування рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на відчуження, передачу у володіння та користування третіми особами об`єктів нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2280643180000; квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2280632080000; квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2277905780000 - до набрання рішенням суду у справі № 758/10401/19 законної сили. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єктів нерухомого майна: заборони вчиняти дії спрямовані на відчуження, передачу у володіння та користування третіми особами об`єктів нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2280643180000; квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2280632080000; квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2277905780000.

У зв`язку із цим, відповідач позбавлений можливості вільно розпоряджатися належним йому майном, а саме здавати в оренду вищевказані житлові приміщення. Відповідач вважає, що здача квартири в оренду жодним чином не перешкоджає вирішенню справи та неможливості виконання рішення після прийняття рішення по суті. Отже, відповідач просить застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом внесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва грошових коштів у розмірі 1 824 000 грн.

Відповідно ч. ч. 6,7,8 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Дослідивши матеріали заяви про зустрічне забезпечення позову, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову(зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст.154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Відповідно ч. 5 ст.154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Звертаючись до суду із вказаним клопотанням представник відповідача вказує на те, що він як власник квартири, має право отримувати вигоду від здачі її в оренду і позбавлення його такої можливості є прямими збитками в розумінні вимог ст. 22 ЦК України, однак підтвердження того, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, що передбачає здачу у оренду житлових приміщень, або що ним було укладено договір про здачу в оренду даної квартири, відповідачем до суду не надано.

Згідно клопотання, відповідач просить застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачем - ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі 1 824 000 грн, однак відповідачем не надано суду належних доказів понесення відповідачем можливих збитків саме у вказаному розмірі, та що такі можуть бути завдані в результаті забезпечення позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст. 154 ЦПК України. Разом із тим, суд не вбачає наявність передбачених вказаною нормою обставин.

Разом з тим, відсутні докази того, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача 1, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Аналіз пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК України свідчить про те, що для застосування зустрічного забезпечення необхідно встановити сукупність таких обставин: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) позивач або взагалі не має на території України майна або розмір (вартість) його майна на території України недостатній для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Тобто на суд покладається обов`язок застосувати зустрічне забезпечення лише за наявності одночасного встановлення зазначених обставин у їх сукупності.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 295/940/20,від 01 квітня 2020 року у справі № 318/854/18, від 09 грудня 2021 року у справі № 175/1480/21.

Самі по собі заходи забезпечення позову є тимчасовим обмеженням прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволення позову. Вжиті заходи забезпечення позову не впливають на матеріальний стан відповідача як власника нерухомого майна та не призводять до понесення додаткових витрат внаслідок їх застосування, отже, не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Подібні за своїм змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18, постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 757/48375/20.

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт майна, має на меті його збереження на період судового розгляду та сприяє безперешкодному виконанню рішення суду у разі задоволення позову.

Верховний Суд у постанові в справі № 456/2438/17 підтвердив, що кінцевою метою зустрічного забезпечення завжди є компенсація збитків і зазначив, що у разі, якщо обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, висновок про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення є правильним.

Особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами, в порядку ст.ст.76-81 ЦПК України, наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову по справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Суд не вбачає необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову, не свідчить про те, що майновий стан позивача або його будь які дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Доказів щодо майнового стану позивача відповідач не надав. Викладене свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення.

При вирішенні клопотання про зустрічне забезпечення суд враховує вид забезпечення позову, зокрема те, що відповідач не позбавлений права володіти та користуватися вказаним нерухомим майном, а заборона стосується лише права розпоряджатися ним, а також те, що представником відповідача не надано суду належних доказів понесення відповідачем можливих збитків у вказаному в заяві розмірі, які можуть бути завдані в результаті забезпечення позову.

За вказаних обставинах та враховуючи предмет і підстави даного позову, відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірного нерухомого майна (квартири), а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин майнового стану позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про застосування заходів зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. 154, 260 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Янг Девелопмент» адвоката Любаренка Ігоря Олеговича про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі № 758/10401/19 за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 , Управління (Центру) надання адміністративних послуг Подільської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особи - Державний реєстратор Носов Сергій Сергійович , Товариство з обмеженою відповідальністю «Янг Девелопмент», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Янг Девелопмент», Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», третя особа - державний реєстратор філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» Носов Сергій Сергійович, Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівська» про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, скасування рішень та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ