Ухвала

від 19.06.2024 по справі 761/19283/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19283/24

Провадження № 2/761/7531/2024

У Х В А Л А

19 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Субекон» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Субекон» у відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме реальні збитки у сумі 110000,00 Євро, що за курсом НБУ 4767070,00 грн, отримані від компанії CODESFEAT LIMITED за договором позики №1 від 14.05.2020 р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно було уточнити суб`єктний склад учасників справи, зазначити, які саме суб`єктивні права позивача ОСОБА_1 порушені, якими саме діями відповідача з приводу даного предмету спору, надати докази існування правовідносин між позивачем та Codesfeat Limited, ТОВ «Субекон», докази визнання потерпілим у кримінальному провадженні за фактом вищевказаних дій, сплатити 15140.00 грн судового збору, надати письмові докази в перекладі на українську мову,зазначити, які підстави звернення саме до Шевченківського районного суду м. Києва. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами потрібно було надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.

18.06.2024 р. до суду надійшла заява на усунення недоліків разом з позовною заявою в новій редакції, де позивачем вказано ОСОБА_2 , відповідачами визначені: ТОВ «Органік-Д», ТОВ «Субекон», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив: 1) стягнути солідарно з ТОВ «Органік-Д», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме реальні збитки у сумі 850000,00 Євро, що за курсом НБУ 35962395,00 грн, отримані від компанії CODESFEAT LIMITED за договором позики №1 від 13.11.2018 р. та договором позики №2 від 15.04.2019 р. і додаткової угоди №1 від 220.4.2020 р. до договору позики №2 від 15.04.2019 р.;2) стягнути солідарно з ТОВ «Субекон», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме реальні збитки у сумі 110000,00 Євро, що за курсом НБУ 4653957,00 грн, отримані від компанії CODESFEAT LIMITED за договором позики №1 від 14.05.2020 р.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19) застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі ''«Дія 97» проти України'' від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Між тим, подана нова редакція позовної заяви не може вважатись ані збільшенням розміру позовних вимог, ані зміною предмету або підстави позову, оскільки фактично було подано новий (інший) позов, в якому окрім позовних вимог змінився суб`єктний склад, в тому числі позивач, оскільки в первісній позовній заяві позивачем є ОСОБА_1 , а в позовній заяві в новій редакції - ОСОБА_2 .

Отже, станом на 19.06.2024 року позивач викладені в ухвалі суду від 27.05.2024 недоліки усунув не повному обсязі, а тому відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачу.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 185, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Субекон» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення,-вважати неподаною і повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.