Ухвала

від 13.06.2024 по справі 160/14714/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2024 року Справа 160/14714/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до наявного страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи ОСОБА_1 з 01.06.1982 року по 09.06.2000 року в колгоспі «Ленінський шлях», КСП «Деметра+», Софіївського району Дніпропетровської області та призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно із приписами ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Предметом оскарження до адміністративного суду, у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

При зверненні до суду позивач визначив по справі відповідачем 1- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідачем 2- Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

При цьому, в прохальній частині позову просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до наявного страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи ОСОБА_1 з 01.06.1982 року по 09.06.2000 року в колгоспі «Ленінський шлях», КСП «Деметра+», Софіївського району Дніпропетровської області та призначити пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, жодної вимоги до відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, не зазначено, що свідчить про недотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.

Разом з тим, суд звертає увагу, що фактично позивач не згодна з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком, яке прийнято - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, копію якого надано разом із позовною заявою (рішення про відмову у призначенні пенсії №047150017078 від 21.04.2022 року), а також з рішенням про результати розгляду заяви, яким позивачу відмовлено у зарахуванні до загального стажу періодів роботи з 01.06.1982 року по 09.06.2000 року, яке прийнято Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, копію якого надано разом із позовною заявою (рішення про результати розгляду заяви №1 від 02.12.2022 року).

Однак, питання про оскарження вищевказаних рішень позивачем не ставиться, що унеможливлює суд визначитись із предметом спору по справі, у зв`язку із чим, з урахуванням обставин справи позивачу слід визначитись із змістом позовних вимог та подати до суду уточнену позовну заяву у кількості примірників, залежно від складу сторін у справі, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивач заявляє одну вимогу немайнового характеру, тобто за подання до суду позовної заяви він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію №1 від 16.05.2024 року на суму 137,60 грн.

Водночас, судом встановлено, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція №1220525096 від 13.10.2023 року на суму 1073,60 грн., яка відповідно до реєстру підтверджень оплат із Казначейства сплачена за подачу позовної заяви у справі №160/27791/23 (суддя Юхно І.В.), та не може бути доказом сплати судового збору по справі № 160/14714/24.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі сплачено не в повному обсязі, тому позивачу слід доплатити судовий збір на суму 1073,60 грн. (1211,20 137,60 = 1073,60 грн.).

З наведеного слідує, що позивачу слід доплатити судовий збір за заявлену ним позовну вимогу немайнового характеру по справі №160/14714/24 у сумі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій чітко визначитися із суб`єктним складом сторін у справі та привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також надати копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева