Рішення

від 20.06.2024 по справі 240/35457/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/35457/23

категорія 11020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить винести рішення про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" в сумі 3336795,65 грн за рахунок майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з орендної плати.

Ухвалою від 28.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзиву на позов відповідач не подав.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідачу контролюючим органом було направлено податкову вимогу від 10.01.2020 № 52-51 із зазначенням суми податкового боргу в розмірі 62113,57 грн (а.с. 6).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі № 240/20635/20, яке набрало законної сили, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" на користь Головного управління ДПС у Житомирській області області податковий борг у розмірі 782996,96 грн (а.с. 7-11).

До позовної заяви відповідач надав розрахунок боргу, відповідно до якого за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 3336795,65 грн. по наступним податковим зобов`язанням:

- орендна плата з юридичних осіб - 3237478,69 грн;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 99316,96 грн (а.с. 3).

31.03.2020 ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу майна, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" (а.с. 18).

Податковий керуючий згідно з актом опису майна від 26.05.2023 (а.с. 19) провів опис майна, а податкову заставу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (а.с. 20-22).

02.06.2023 позивачем прийнято рішення № 80/4-0630 (а.с. 12) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

25.08.2023 та 28.09.2023 контролюючий орган подавав платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів № 13-02 на суми 3321500, 78 грн; 100042,88 грн; 3321500,78 грн (а.с. 23-25).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з підп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1, п.88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пунктів 89.1, 89.2 статі 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.2).

Згідно пунктів 89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В постанові від 24.02.2023 року по справі №826/17041/14 Верховний Суд, при вирішенні спору щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, дійшов висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, податковим органом порушено встановлену чинним законодавством процедуру вживання заходів спрямовані на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" за рахунок коштів, а саме: спочатку позивач вчинив дії щодо опису майна відповідач та зареєстрував податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і тільки після вчинення даних дій розпочав процедуру примусового стягнення 3321500,78 грн (не враховуючи той факт, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі № 240/20635/20, яке набрало законної сили, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" на користь Головного управління ДПС у Житомирській області області податковий борг у розмірі 782996,96 грн).

Тобто, податковий орган описав майно та зареєстрував податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на суму вищу, ніж стягнув суд.

Враховуючи вищевикладене та те, що контролюючим органом була порушена процедура вживання заходів спрямованих на погашення податкового боргу; 2553798,69 грн податкового боргу не підлягали примусовому списанню відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі № 240/20635/20 та позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, а саме суд приймає рішення про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не стягує борг за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ВП 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" (вул. Київська, 40, м. Житомир, 10014, код 40508578) про стягнення 3336795,65 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Інвестбуд" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк