КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2024 року м. Київ№ 320/2796/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан»
до Томашівської сільської ради
про визнання протиправним та нечинним рішення,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіпан» (далі позивач/ТОВ «Сіпан») звернулося до суду з адміністративним позовом до Томашівської сільської ради (далі- -відповідач), в якому просило визнати протиправним та нечинним рішення Томашівської сільради від 12 липня 2022 року № 14-25-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №320/2796/23 рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року скасовано. Справу № 320/2796/23 за позовом ТОВ «Сіпан» до Томашівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 справу розподілено судді Жуковій Є.О.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в оскаржуваному рішенні завищено показник нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка перебуває в оренді у позивача, що, в свою чергу, призведе до додаткових матеріальних витрат на сплату орендної плати за землю. Наведені в оскаржуваному рішенні показники нормативної грошової оцінки не відповідають вимогам чинного законодавства України у сфері нормативної оцінки земель, оскільки розраховані на підставі вихідних даних, які є неналежним та недостовірними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 прийнято справу №320/2796/23 до провадження судді Жукової Є.О., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
02 травня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Томашівської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що він погоджується із доводами позивача, що при визначенні нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки була допущена помилка та вірним показником є 70 грн за квадратний метр, а відтак нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить не 10 778 762,02 грн, а 9 927 807,12 грн.
Разом з тим, вважає, що провадження по справі №320/2796/23 підлягає закриттю на підставі положень пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку із прийняттям Томашівською сільською радою 27.06.2023 рішення за №20-35-VIII, яким вирішено, що з 01.01.2024 втратила чинність: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, що затверджена рішенням Томашівської сільської ради №14-25- VIII від 12.07.2022.
Просить суд закрити провадження по справі.
07 травня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «Сіпан» надійшла відповідь на відзив.
Позивач в своїй відповіді на відзив зазначає, що наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача стосовно усунення ним порушень прав і законних інтересів позивача шляхом прийняття вищевказаного рішенням від 04.05.2023 №27-32-VIII, є безпідставними. Крім того, зазначає, що не має підстав для закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Правом надання заперечень згідно статті 164 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 7,9588 га, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 перебуває у комунальній власності Томашівської сільради відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ТОВ «Сіпан» з 16.03.2018 є орендарем земельної ділянки площею 7,9588 га, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, яка розташована в межах Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області; цільове призначення 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами; категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.
Рішенням Томашівської сільради від 12.07.2022 №14-25-VIII про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області за наслідками розгляду розробленої ТОВ «НОРМАТИВ ПЛЮС» технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026, керуючись статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, статей 13, 15, 18, 23 Закону України «Про оцінку земель», методики нормативної оцінки земельних ділянок (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147), враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, екології, містобудування, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, енергоефективності, транспорту та будівництва, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського районі Київської області; нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 10 778 762,02 грн.
Вважаючи рішення відповідача про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до пункту «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 13 Закону №1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 18 Закону №1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
Згідно з положеннями статті 23 Закону №1378-IV виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14, від 12 листопада 2018 року у справі № 814/789/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 826/11716/17, від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18, від 9 лютого 2022 року у справі № № 808/1284/16 та від 1 червня 2022 року у справі № 640/13150/19.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Пунктами 34-35 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Частинами першою, другою та десятою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини дванадцятої цієї ж статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно із статтею 1 цього Закону регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;
регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
Згідно зі статтею 4 КАС України нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Правові висновки щодо застосування статті 4 КАС України та статті 1 Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в аспекті визначення ознак нормативно-правового регуляторного акта, викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21 та від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19.
Згідно з цього правового висновку нормативно-правові акти це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Господарський кодекс України (далі ГК України) у статті 1 визначає господарські відносини як відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
При цьому, під господарською діяльністю відповідно до частини першої статті 2 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до статей 42 та 52 ГК України визначено наступні види господарської діяльності: підприємництво це господарська діяльність, що здійснюється для досягне економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку; некомерційна господарська діяльність це господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Зі змісту наведених норм права вбачається висновок, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб`єктів господарювання.
Основними засобами регулюючого впливу держави є, зокрема: правила та процедури щодо входження на ринок і виходу з нього суб`єктів господарювання, їх створення та ліквідації; ліцензування певних видів господарської діяльності; дозвільна система на провадження певного виду господарської діяльності; правила та процедури, що регламентують певні види господарської діяльності, які не підпадають під дозвільну систему на провадження певного виду господарської діяльності; правила щодо обсягу та процедур подачі обов`язкової звітності; тарифне і нетарифне регулювання; організація державного контролю за господарською діяльністю; отримання погоджень від органів державної влади або третіх осіб.
Таким чином, регулюючий вплив держави на діяльність суб`єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб`єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов`язків, передбачених актами законодавства, нормативними та нормативно-правовими актами.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 826/15456/17, від 13 грудня 2019 року у справі № 461/1824/15-а, від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16 та від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.
Зокрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.
Отже, лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Питання стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, неодноразово вирішувалися Верховним Судом.
У постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/7868/13 Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюються на невизначене коло осіб та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.
Аналогічні висновки неодноразово були наведені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18, від 6 березня 2019 року у справі № 803/417/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 1940/1662/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 615/1182/15-a, від 29 квітня 2020 року у справі № 161/6580/16-а, від 10 червня 2021 року у справі № 823/902/17, від 15 червня 2021 року у справі № 200/12944/19-а, від 16 грудня 2021 року у справі № 826/8114/17, від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21, від 1 червня 2022 року у справі № 280/5928/19, від 2 лютого 2023 року у справі № 807/125/18 та від 14 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17.
Таким чином, на підставі вищенаведених положень, з урахуванням вже сформованої практики Верховного Суду у аналогічних правовідносинах, рішення Томашівської сільської ради від 12 липня 2022 року №14-25-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області» є нормативно-правовим актом регуляторного характеру, а тому оцінка його правомірності передбачає безумовне дотримання судами статей 264, 265 КАС України.
Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Томашівською сільською радою 27.06.2023 прийнято рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 32249883300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області» №20-35-VIII, яким:
затверджено розроблену ТОВ «НОРМАТИВ ПЛЮС» технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 32249883300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області;
нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 32249883300:02:003:0026, площею 7,9588га, яка знаходиться у комунальній власності Томашівської сільської ради, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (код КВЦПЗД 11.01), розташована за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області становить: 11 416 978,19 грн з 01.01.2024;
з 01 січня 2024 року вважати такою, що втратила чинність: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадстровий номер 32249883300:02:003:0026, що затверджена рішенням Томашівської сільської ради №14-25- VIII від 12.07.2022.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
За приписами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що перевірці за наведеними критеріями підлягає лише чинний нормативно-правовий акт чи окремі його положення. У разі невідповідності зазначеним критеріям такий акт чи окремі його положення визнаються протиправними та нечинними.
Рішення Томашівської сільради від 12 липня 2022 року № 14-25-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3224983300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області» вважається таким, що втратило чинність з 01.01.2024, у зв`язку із прийняттям 27.06.2023 рішення №20-35-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 32249883300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка, Фастівського району Київської області».
Відтак, станом на день розгляду справи та дату прийняття рішення відсутній спір між сторонами, тобто відсутній предмет спору, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому, суд зазначає, що позивач може захистити своє порушене право шляхом оскарження у судовому порядку рішення Томашівської сільради від 27.06.2023 №20-35-VIII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 32249883300:02:003:0026 в адміністративно-територіальних межах Томашівської сільської територіальної громади за межами с. Кощіївка Фастівського району Київської області».
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
У силу вимог ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан» відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 24.06.2024 |
Номер документу | 119875319 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Жукова Є.О.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні