Рішення

від 12.06.2024 по справі 620/6010/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/6010/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

за участю секретаряШевченко А.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:

1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 (тридцять) повних календарних років служби, з врахуванням у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення, є протиправним та порушує його права і соціальні гарантії.

Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 (далі також «позивач») з 31 серпня 2005 року по 10 грудня 2020 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту (далі також «відповідач»).

Старший прапорщик ОСОБА_2 , звільнений у запас наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 27.10.2020 № 16/РС за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2020 № 307 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 10 грудня 20/0 року.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2020 № 307 з позивачем був проведений розрахунок.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі також «КЗпП України»), в редакції, чинній на день звільнення позивача, було зобов`язано роботодавця при звільненні працівника виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провести в день звільнення та про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен був письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Ні в день розрахунку при звільненні, ні опісля, військова частина НОМЕР_1 не надала позивачу детального розрахунку нарахованих та виплачених при звільненні сум грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення.

Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій серії НОМЕР_5 , виданого 08.07.2015 адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до Указу Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений та діє й на день подання цього позову.

Відповідно приписів Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_2 був мобілізований у першу хвилю мобілізації (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці, ветерани війни - учасники бойових дій), залучений до виконання завдань за призначенням для здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії та з 24 лютого 2022 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_6 , у списках якої проходить службу по теперішній час.

На виконання бойових розпоряджень командира 119 ОБР ТРО №№ 102/В/дск, 149/в/дск, військовослужбовець військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_2 , у періоді з 15 квітня 2022 року ,виконував бойові завдання у складі військової частини НОМЕР_6 поза межами міста Чернігів та постійної дислокації частини.

Про ймовірне порушення своїх прав - виплати не в повному обсязі грошового забезпечення під час виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв`язку зі звільненням - позивач дізнався кілька місяців тому.

У зв`язку з особливостями умов проходження служби під час воєнного стану, та як вже було зазначено, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням поза межами міста Чернігів і постійної дислокації частини, позивач не мав об`єктивної можливості у будь-який час з особистою метою відвідувати служби забезпечення частини, у тому числі це стосується й фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_7 .

28.02.2024 рекомендованим поштовим відправленням № 1400058438636 позивач направив на поштову адресу відповідача запит про надання офіційної письмової інформації стосовно детального розрахунку виплачених ОСОБА_2 сум грошового забезпечення.

12 квітня 2024 року, супровідним листом-відповіддю від 11.04.2024 № 703, позивачу було вручено наступні документи:

-витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2020 № 307;

-не зареєстровані у службі діловодства частини «Довідки-розрахунки про нараховане та виплачене грошове забезпечення та індексацію ОСОБА_2 » за 2018 - 2020 роки;

Розрахунок одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням, виплаченої військовослужбовцю ОСОБА_2 , витребуваний у запиті від 28.02.2024, відповідач не надав.

Після дослідження отриманих 12 квітня 2024 року від відповідача «Довідок-розрахунків про нараховане та виплачене грошове забезпечення та індексацію ОСОБА_2 » за 2018 - 2020 роки позивач дізнався наступне.

1)«Довідками-розрахунками про нараховане та виплачене грошове забезпечення та індексацію ОСОБА_2 » за 2018 - 2020 роки підтверджено, що під час перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення, у тому числі за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 була виплачена у сумі 6827,26 грн, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - у сумі 2002,40 грн, за період з 01.01.2020 по 10.12.2020 - у сумі 2505,91 грн, зокрема у місяці звільнення, у грудні 2020 р. була виплачена у сумі 301,69 грн .

2)відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.12.2020 № 307 з позивачем був проведений розрахунок.

3)згідно «Довідки-розрахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення та індексацію ОСОБА_2 » за 2020 рік встановлено, що позивачу була нарахована одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 повних календарних років служби в сумі 207795,00 гривень.

До місячного грошового забезпечення, з якого була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку зі звільненням старшому прапорщику ОСОБА_2 були включені:

-оклад за військовим званням = 1020,00 грн.;

-посадовий оклад = 3260,00.;

-надбавка за вислугу років = 2140,00 грн.;

-надбавка за особливості проходження служби =4173,00 грн.;

-премія = 3097,00 грн.

Відтак, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 повних календарних років служби дорівнює 207795,00 гривень, а саме: (1020,00 + 3260,00 + 2140,00 + 4173,00 + 3097) * 50% * 30 к.р.,

Підтвердилося, що до місячного грошового забезпечення, з якого була розрахована одноразова грошова допомога у зв`язку зі звільненням, не була включена індексація грошового забезпечення, що виплачувалася під час перебування позивача у списках особового складу частини та на протязі 24 місяців перед звільненням становила щомісячний характер виплати.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація грошового забезпечення є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, відтак зазначена виплата має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011 -XII (далі також «Закон № 2011-XII»).

Згідно з положеннями частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої-третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за. віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ч.2 ст.19 вищевказаного Закону державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 07.1991 № 1282-ХІІ (далі також «Закон № 1282- XII»).

Відповідно до ст.1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі також «Порядок № 1078»).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (зі змінами) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням статті 34 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, що провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Структуру заробітної плати визначено статтею 2 цього Закону, якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до п. п. 2.2.7, 2.2.8 інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 та розробленої відповідно до Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР, суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати входять до фонду додаткової заробітної плати.

За приписами статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, індексація заробітної плати та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати - це механізми підвищення заробітної плати, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати це не окремий вид доходу, а механізм підвищення заробітної плати у випадках, визначених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати є складовою заробітної плати.

Аналогічна за змістом правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом при вирішенні подібних правовідносин, зокрема у постановах від 12.05.2022 у справі № 280/9017/20, від 29.09.2021 у справі № 160/8332/20, від 24.09.2020 у справі № 806/2883/17.

З наведених норм законодавства висновується, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

У цьому випадку, не врахування відповідачем індексації грошового забезпечення при розрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення призвело до застосування для визначення розміру допомоги знеціненого грошового забезпечення, протиправність таких дій відповідача підтверджена доказами - «Довідками-розрахунками про нараховане та виплачене грошове забезпечення та індексацію ОСОБА_2 » за 2018 - 2020 роки.

Як зазначалось судом, норми частини 2 статті 15 Закону №2011- XII визначають підстави та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Абзацом п`ятнадцятим пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого Міністерством юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (чинного станом на день звільнення позивача зі служби, далі також «Порядок № 260») в редакції наказу Міністерства оборони № 180 від 01.06.2020, встановлено перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до складу яких, зокрема включена одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби.

Також, положеннями пункту 2 розділу XXXII Порядку № 260, чинного станом на день звільнення позивача зі служби та нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні) вказано, що у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.

Пунктом 5 розділу XXXII Порядку № 260 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою; які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв`язку зі скороченням штатних посад),- щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою на день звільнення з військової служби з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; яких відсторонено від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або яких відсторонено від виконання службових повноважень у зв`язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення,- щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які мали право військовослужбовці за останньою займаною посадою на день відсторонення від посад (відсторонення від виконання службових повноважень) з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Так, у постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються лише одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або таких, що виплачуються раз на місяць.

Отже, одноразова грошова допомога при звільненні виплачується з розрахунку повного місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення. Тобто, зазначена одноразова грошова допомога розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав військовослужбовець.

При цьому індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід' ємною складовою частиною сум грошового забезпечення .

З наведеного висновується, що індексація входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

З огляду на наведені правові норми, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, в тому числі для військовослужбовців.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, висновується, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Верховний Суд, розглядаючи справи з подібними правовідносинами, закріпив правове регулювання вирішення аналогічних спорів щодо врахування індексації у складі грошового забезпечення військовослужбовців та виклав у постановах від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17 та від 30.04.2021 у справі № 620/561/20.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов переконання, що наявні у справі докази свідчать про протиправні дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення.

За таких підстав судом установлено, що дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення, є протиправними.

Від так слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 (тридцять) повних календарних років служби, з врахуванням у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 (тридцять) повних календарних років служби, з врахуванням у складі грошового забезпечення, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманої індексації грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ