Постанова

від 11.06.2024 по справі 160/7189/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7189/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 в адміністративній справі №160/7189/23 (суддя Єфанова О.В.) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Співвласників будинку №43" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и В:

У квітні 2024р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВВЛАСНИКИ БУДИНКУ №43" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа - Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати пункти 10-20 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.12.2022 року №1086 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 адміністративний позов задоволно.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацій) речових прав та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Згідно з правовстановлюючих документів ОСОБА_1 у нього відсутні речові права на спірні об`єкти нерухомого майна, а отже речові права на спірні споруди (Навіс літ.Е - 115,5 кв.м., Навіс літ.Є - 110,5 кв.м., Навіс літ.Ж - 43,3 кв.м., Навіс літ.И - 55,0 кв.м., Навіс літ.К - 94,7 кв.м., Навіс літ.Л - 6,1 кв.м., И - альтанка - 46,8 кв.м., №1-6, І, II - споруди (огорожа, ворота, хвіртка, фонтан, замощення) і у Позивача відсутні.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяження - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація це не підстава набуття прав власності або користування, а лише, засвідчення державою вже набутого особою права власності або користування і ототожнювати факт набуття прав з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності або користування, необхідним є перш за все встановити підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише, елементом юридичного складу, який тягне виникнення права, а не є підставою його набуття.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, 13.12.2022 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради прийнято рішення №1068 Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста, відповідно до якого вирішено вжити заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43 (зі змінами), стосовно самовільно встановлених на території міста гаражів, споруд (у тому числі пересувних), огорож згідно з переліком (додаток), а саме: зобов`язати власників зазначених об`єктів демонтувати їх власними силами протягом 5 днів з дня прийняття цього рішення та привести земельні ділянки на місцях демонтованих об`єктів до первісного стану (пункт 1 Рішення).

Згідно пункту 5 вказаного рішення визначено, що об`єкти (п.1 цього рішення):

5.1. Можуть бути повернені власнику у разі надання документів, що посвідчують особу, підтверджують право власності на демонтовані об`єкти, а також документів про оплату послуг і відшкодування витрат, пов`язаних із їх демонтажем, транспортуванням та зберіганням;

5.2. Зберігаються протягом шести місяців з дати проведення демонтажу, а після закінчення терміну зберігання передаються до Комунального підприємства Дніпроековторресурс Дніпровської міської ради для їх утилізації.

Додатком до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.12.2022 року № 1068 визначені споруди, що підлягають демонтажу, зокрема, пункти 10-20 стосуються таких об`єктів: вул. Сікорського в районі будинку №43: огорожа (№7, споруда №1), ворота (№7, споруда №2), огорожа (№7, споруда №3), навіс (№7, споруда №4-№11).

Судом встановлено, що ОСББ "СПІВВЛАСНИКИ БУДИНКУ №43" є власником нерухомого майна (опис: у підвалі житлового будинку: І- коридор - 34,2 кв.м., II - коридор - 11,8 кв.м., III - приміщення 10,1кв.м., IV - комора 9,9 кв.м., V - комора 8,6 кв.м., VI - підвал 11,0 кв.м., VIII - комора 9,8 кв.м., IX - комора 10,4 кв.м., А - комора 10,3 кв.м., XI - комора 10,3 кв.м., XII - комора 10,9 кв.м., Х - комора 9,5 кв.м. Загальна площа 146,8 кв.м. Сарай літ.3 - загальна площа 14,7 кв.м., Навіс літ.Е - 115,5 кв.м., Навіс літ. Є - 110,5 кв.м., Навіс літ. Ж - 43,3 кв.м., Навіс літ.И - 55,0 кв.м., Навіс літ.К - 94,7 кв.м., Навіс літ.Л - 6,1 кв.м., Й - альтанка - 46,8 кв.м. №1-6 І, ІІ - споруди (огорожа, ворота, хвіртка, фонтан, замощення), які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Сікорського, будинок 43, що підтверджується:

- договором дарування нерухомого майна, посвідченим 10.03.2023 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В.;

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.03.2023 року №325393754.

З технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1 вбачається, що споруди №1-6 складаються з огорожі, воріт, хвіртки та замощення, також є навіс за літ Е, С, Ж, З, И, К, Л.

З наданої позивачем схеми розташування будівель та споруд, які належать позивачеві на праві власності по АДРЕСА_1 та графічного матеріалу № 7 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.12.2022 р. №1068 випливає, що оскаржувані пункти 10-20 рішення відповідача стосуються об`єктів, які належать позивачеві.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначені конституційні положення деталізовані, зокрема у ст. 319 Цивільного кодексу України, яка гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та відповідають моральним засадам суспільства; держава не втручається у здійснення власником права власності, але діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Об`єктами будівництва, у розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

На відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкту, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкту, що підлягає демонтажу.

Суб`єкт владних повноважень має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Якщо об`єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом "Про регулювання містобудівної діяльності" за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №465/249/15-а, від 13 березня 2020 року у справі №161/14543/16-а.

В матеріалах справи містяться документи, що підтверджують право власності позивача на об`єкти, які визначені у пунктах 10-20 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.12.2022 року №1068.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача було прийнято щодо огорож, навісів та воріт, право приватної власності позивача на які зареєстровано у встановленому законом порядку, то пункти 10-20 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.12.2022 року №1068 Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий