Постанова

від 20.06.2024 по справі 755/5298/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11807/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024року місто Київ

справа № 755/5298/24

Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Кирилюк Г.М., Ратнікової В.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Іль Патіо» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року про відмову у видачі судового наказу, постановлену під головуванням судді Марфіної Н.В., повний текст ухвали складено 29 березня 2024 року у справі за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІЛЬ ПАТІО» про видачу судового наказупро стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2024 року заявник ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованостіза житлово-комунальні послуги у сумі 16012,19 грн., збитки від інфляції у сумі 881,33грн., три проценти річних у сумі 559,33 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 302,80грн., витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» відмовлено у видачі судового наказу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що доказами того, що підтверджує фактичне надання та отримання житлово-комунальних послуг боржником стали: протокол Установчих зборів ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» №1 від 25 квітня 2019 року; довідка ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» №150-12/03/24 від 12 березня 2024 року; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 червня 2021 року.

Вказував, що відсутність договору між заявником та боржником не може слугувати підставою для відмови заявнику у видачі судового наказу, оскільки послуги боржник фактично отримував і доказом цьому є документи, які додані заявником до заяви.

Зазначав, що відповідно до п.6 ч.1 ст.168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Вважає, що витрати на правову допомогу є складовою частиною судових витрат, які у разі документального підтвердження підлягають стягненню на користь заявника при задоволенні заяви про видачу судового наказу, який по суті є особливою формою судового рішення.

Вказував, що у разі незгоди боржника із можливим стягненням з нього витрат по оплаті за надану правову допомогу на підставі судового наказу, боржник має право на підставі ст.170 ЦПК України подати до суду заяву про скасування судового наказу.

Відзиву на апеляційну скаргу заявника до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не додано копію договору, за яким пред'явлено вимоги, а вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та три відсотки річних, які розраховані за період з січня 2023 року по січень 2024 рік пред`явлені з порушенням заборони, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За змістом статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Статтею 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема, згідно з частиною першою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;

4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Як вбачається з матеріалів заяви, в ній заявлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 16012,19 грн., збитки від інфляції у сумі 881,33 грн., три проценти річних у сумі 559,33 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 302,80 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.

Зі змісту заяви вбачається, що вона містить вимогу, передбачену п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України проте за своїми формою і змістом не відповідає ст.163 ЦПК України.

На підтвердження вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та трьох процентів річних ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» до заяви було додано: виписку з ЄДРПОУ ОСББ «ІЛЬ ПАТЮ»; довідку ОСББ «ІЛЬ ПАТЮ» №150-12/03/24 від 12 березня 2024 року про заборгованість ОСОБА_1 ; розрахунок збитків від інфляції та трьох процентів річних в сумі 17452 грн. 85 коп. за період з 01 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 червня 2021 року.

А також, на підтвердження вимог про стягнення витрат на правову допомогу заявником було надано копії: договору про надання правової допомоги №12/03-24 від 12 березня 2024 року; акту №150/1 надання правової допомоги, ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Бондарчук З.В.

Тобто, в порушення вимог ст. 163 ЦПК України, до судового наказу не додано копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) форміміж ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» та ОСОБА_1 , за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та розрахунку фактичних витрат або інші документи, які підтверджують надання житлово-комунальних послуг та їх вартість.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що доказами того, що підтверджує фактичне надання та отримання житлово-комунальних послуг боржником стали: протокол Установчих зборів ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» №1 від 25 квітня 2019 року; довідка ОСББ «ІЛЬ ПАТІО» №150-12/03/24 від 12 березня 2024 року; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 червня 2021 року, оскільки нормами ЦПК України, крім іншого, передбачено документи, які обов'язково мають бути наданні для підтвердження обставин, зазначених в судовому наказі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що додана до заяви довідка від 12 березня 2024 року №150-12/03/24 містить лише зазначення загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2023 року по 29 лютого 2024 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями ЦПК України не передбачено видачу судового наказу щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Іль Патіо» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: