Постанова
від 20.06.2024 по справі 420/36926/23
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36926/23Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

при секретарі Альонішко С.І.,

за участю представника апелянта Панчошака О.Д.,

представника відповідача Національної поліції України Войчук І.В.,

представника відповідача Одеського державного університету внутрішніх справ Хрипка М.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України, Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Національної поліції України №3038 від 23.11.2023 щодо звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №1973 від 07.12.2023 щодо звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ за ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 11.12.2023;

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеського державного університету внутрішніх справ №334 о/с від 11.12.2023 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ відповідно до ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» з 11.12.2023;

- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ з 12.12.2023;

- стягнути з Одеського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.12.2022 по момент винесення судового рішення

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.11.2023 він був ознайомлений з дисциплінарним наказом НПУ № 3038 від 23.11.2023 за п.1 якого: «За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у не дотриманні п.1 ч.1 ст. 18 та ч.1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.1,6 ч.3 ст.1 ДС НПУ, абз. 2 ч.5 ст. 14, абз. 3 ч.2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух», п.1.3, пп. «а» п.2.4., п.2.5 Правил дорожнього руху до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції». Позивач вказує, що спірний дисциплінарний наказ про звільнення позивача не мотивований, не конкретний. Вказуючи підставами видачі наказу порушення правил дорожнього руху, які не підтверджені постановою суду, що суттєво порушує права працівника. Крім того, висновки службового розслідування не відповідають матеріалам самого розслідування та суперечать їм. При цьому, розслідування проведено не об`єктивно, поверхнево, в порушення вимог Порядку, факти та обставини належним чином не перевірялися. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось без з`ясування всіх обставин і без належного підтвердження вчинення ним дисциплінарного проступку, що є порушенням вимог ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту, яка передбачає, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити; скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Доводами апеляційної скарги зазначено, що єдина підстава проведення службового розслідування - складання адміністративного протоколу по 130 КУпАП відносно позивача, інших підстав наказ про проведення службової дисципліни не містить, що судом І інстанції проігноровано. 25.10.2023 р. дисциплінарною комісією було складено акт перегляду наданих відеофайлів (т.1 а.с. 132-136, т.2 а.с.22-26). Проте на думку апелянта суд І інстанції не переглядав вказані відеоматеріали, оскільки судом І інстанції проігноровано відсутність фіксації руху автомобіля та його зупинки, а також спілкування патрульних на російській мові та активне використання ними ненормативної лексики. Апелянт вказує, що суд І інстанції проігнорував факт відсутності підстав для продовження службового розслідування, тобто воно продовжено без належної правової підстави, при посиланні на відсутність матеріалів, які вже були долучені до матеріалів службового розслідування. Єдине пояснення відібране після продовження строку його проведення- ОСОБА_2 , яке жодних нових фактів не відображає та вказана особа до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, жодних перепон в його опитанні в межах строків проведення службового розслідування не існувало (службові адреси ОСОБА_3 та ОСОБА_4 співпадають). 03.11.2023 р. дисциплінарною комісією Одеського державного університету внутрішніх справ складено висновок службового розслідування за поданням Одеського управління ДВБ Національної поліції України, який затверджено ректором Одеського державного університету внутрішніх справ (т.1 а.с.149- 172, 192-215). Висновок затверджений з порушеннями строків регламентованих Дисциплінарним статутом, проте й цей факт залишився поза увагою суду І інстанції. Апелянт вказує, що висновок службового розслідування не може гуртуватись на припущеннях, що апелянт керував автомобілем в стані сп`яніння, оскільки на відповідача, як роботодавця покладено обов`язок довести вину особи у скоєнні адміністративного проступку, а тому факт наявності ознак вчиненого дисциплінарного проступку. Зазначає, у межах спірних правовідносин відповідачами належними та допустимими доказами не доведено вчинення апелянтом дисциплінарного проступку. Апелянт зазначав та підкреслює, що службову дисципліну не порушував, факт керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння не відповідає дійсності, вимог Присяги, Етики тощо, а також вимог Закону України «Про дорожній рух» та ПДР не порушував. Апелянт поводився коректно, знаходився в цивільному одязі та поза службою, відповідачі не уповноваженні приймати рішення за протоколом про адміністративне правопорушення, проте фактично мало місце спроба такої заміни. Доказів руху автомобіля справа не містить, проте суд І інстанції фактично наголошує на протилежному. Апелянт зазначає, що у даній справі сама по собі наявність постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2024 р. в справі № 522/20577/23 свідчить про недоведеність керування авто апелянтом в стані сп`яніння, або про перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння та про його відмову пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

15 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача - Національної поліції України надійшов відзив, в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

15 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача - Одеського державного університету внутрішніх справ надійшов відзив, в якому представник просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскаржуване рішення залишити без змін.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

У відкритих судових засіданнях суду апеляційної інстанції, сторони надали свої пояснення та не заперечували, щодо закінчення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Зважаючи на відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі, колегія прийняла рішення закінчити розгляд справи, з урахуванням наданих пояснень сторонами, у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 (спеціальний жетон № 0042500) проходив службу в ОВС, в Національній поліції України з листопада 2020 року.

З червня 2022 року позивач перебував на посаді заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ.

Згідно службової характеристики заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх прав підполковника поліції ОСОБА_1 від 23.10.2023 (т.1 а.с.98-246) позивач за період служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, професійно грамотним та досвідченим співробітником.

18 жовтня 2023 року до Одеського державного університету внутрішніх справ надійшло подання Одеського управління ДВБ Національної поліції України (вхід. № 1/2348 від 18.10.2023) для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування (т.1 а.с.79-83, 219-222), в якому зазначено, що 17 жовтня 2023 року працівниками управління головної інспекції ГУНП в Одеській області під час проведення щомісячного звірення з Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі УПП) виявлено факт можливого складання 07 жовтня 2023 року адміністративного протоколу за частиною першою статті 130 КУпАП стосовно поліцейського Одеського державного університету внутрішніх справ (далі - ОДУВС). Повідомлено, що працівниками УГІ ГУНП на підставі листа Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України від 14 вересня 2023 року № 2609/27/02/01-2023, за допомогою Інформаційної підсистеми «Головна інспекція» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 07 жовтня 2023 року стосовно заступника начальника відділу матеріального забезпечення ОДУВС підполковника поліції ОСОБА_1 поліцейськими УПП складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного та у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, Одеським державним університетом внутрішніх справ прийнято наказ №502 від 18.10.2023 (т.1 а.с.77-78, 216-217), яким наказано призначити проведення службового розслідування за поданням Одеського управління ДВБ Національної поліції України та створити для цього дисциплінарну комісію.

З наданої до суду копії даного наказу судом встановлено, що позивача було ознайомлено з ним про що свідчить його підпис на другому аркуші наказу.

З наданого до суду акту про відмову від надання пояснень від 23.10.2023 (т.1 а.с.94-97) судом встановлено, що заступнику начальника відділу матеріального забезпечення ОДУВС підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення в рамках службового розслідування. При цьому ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, мотивуючи тим, що не хоче давати пояснення щодо себе за станом здоров`я про що і складено вказаний акт.

ОСОБА_1 було надано для ознайомлення цей акт про відмову від надання пояснень про що свідчить підпис позивача на його останній сторінці.

24.10.2023 від Департаменту патрульної поліції до ректора Одеського державного університету внутрішніх справ надійшов лист №23460/41/13/04-02-23 (т.1 а.с.122, т.2 а.с.15), в якому повідомлено, що 07.10.2023 співробітником управління патрульної поліції в Одеській області ДПП був складений протокол відносно громадянина ОСОБА_1 , про адміністративне правопорушення серії ААД № 552948 за ч.1 ст. 130 КУпАП, який відповідно до вимог ст.ст 221, 276 КУпАП. який 13.10.2023 за вих. №22669/41/13/04/01-23, був направлений до Суворовського районного суду м. Одеси, для розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Також разом із листом №23460/41/13/04-02-23 надано копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 552948 за ч.1 ст.130 КУпАП та відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів.

25.10.2023 дисциплінарною комісією було складено акт перегляду наданих відеофайлів (т.1 а.с.132-136, т.2 а.с.22-26).

01.11.2023 Одеським державним університетом внутрішніх справ прийнято наказ №525 «Про продовження строку службового розслідування за поданням Одеського управління ДВБ Національної поліції України» (т.1 а.с.138, т.2 а.с.28),

03.11.2023 дисциплінарною комісією Одеського державного університету внутрішніх справ складено висновок службового розслідування за поданням Одеського управління ДВБ Національної поліції України, який затверджено ректором Одеського державного університету внутрішніх справ (т.1 а.с.149-172, 192-215).

В ході службового розслідування з`ясовано, що 07.10.2023 о 22:40 год. в м. Одеса по вул. Гаванна, 5а, під час патрулювання нарядом поліції «Океан - 0308» у складі командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , було зупинено транспортний засіб «MINI Coopeг», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням підполковника поліції ОСОБА_1 , який перебував у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї. В ході службового розслідування заступник начальника відділу матеріального забезпечення ОДУВС підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, мотивуючи тим, що не хоче давати пояснення щодо себе за станом здоров`я (акт про відмову від надання пояснень № 1/3251 від 23.10.2023).

Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції B Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_6 пояснив, що 07.10.2023 о 22:40 год. в м. Одесі по вул. Гаванна, 5а, під час патрулювання у складі наряду поліції «Океан 0308», ним за участю командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 було зупинено транспортний засіб «MINI Cooper», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням чоловіка. ОСОБА_6 підійшов до водійських дверей, відрекомендувався, назвав посаду, звання, прізвище, після чого повідомив причину зупинки, а саме згідно пункту 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та попросив надати документи водія, а саме посвідчення водія, реєстраційні документи на вказаний транспортний засіб. На що водій показав своє службове посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_6 його повідомив, що посвідчення працівника поліції не потрібно, а потрібно посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Водій ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_2 на своє ім`я та реєстраційний документ на вказаний транспорт. В ході спілкування з ОСОБА_1 , який знаходився за кермом зупиненого транспортного засобу, ОСОБА_6 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Після цього повідомив ОСОБА_1 про вказані ознаки сп`яніння та запропонував йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» № 7510. ОСОБА_1 відмовився проходити тест. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 про те, що якщо він не бажає проходити тест на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», він може прослідувати з працівниками патрульної поліції до медичного закладу, де пройде тест у встановленому законом порядку. Цю розмову чула жінка пасажир вказаного автомобіля, яка вказала, що вона дружина ОСОБА_1 . Жінка зазначила, що саме вона їхала за кермом вказаного транспортного засобу та автомобіль належить їй, показала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Дружина ОСОБА_1 прохала працівників патрульної поліції оформити порушення Правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо неї, а не щодо чоловіка. Під час спілкування ОСОБА_1 підняв скло бокового вікна передньої двері з боку водія та почав перелазити в середині автомобіля на заднє пасажирське сидіння, а в подальшому переліз на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_1 , який вже знаходився на передньому пасажирському сидінні та ще неодноразово пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 мовчав, зачинив передні пасажирські двері, ухилявся від відповіді. ОСОБА_6 неодноразово повідомляв ОСОБА_1 , якщо він буде ухилятися від відповіді, на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Після цього було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, протокол серії ААД № 552948 від 07.10.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Після складання протоколу ОСОБА_1 протокол було зачитано вголос, ознайомлюватися з протоколом ОСОБА_1 відмовився. Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 постійно знаходився поруч з ОСОБА_6 . Вказана подія фіксувалася за допомогою портативних відеореєстраторів (№№ 474569, 473678) безперервно.

Опитаний в ході службового розслідування командир взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснив, що 07.10.2023 о 22:40 год. в м. Одесі по вул. Гаванна, 5а, під час патрулювання у складі наряду поліції «Океан - 0308», за участю інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 було зупинено транспортний засіб «MINI Cooper», НОМЕР_3 , під H.3. керуванням чоловіка. ОСОБА_6 підійшов до дверці водія, відрекомендувався, назвав посаду, звання, прізвище, після чого повідомив причину зупинки, а саме згідно ст. 35 п. 3 Закону України «Про Національну поліцію» та попросив надати документи водія, а саме посвідчення водія, реєстраційні документи на вказаний транспортний засіб. На що водій показав своє службове посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_6 його повідомив, що посвідчення працівника поліції не потрібно, а потрібно посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Водій ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_2 на своє ім`я та реєстраційний документ на вказаний транспорт. В ході спілкування з ОСОБА_1 , який знаходився за кермом зупиненого транспортного засобу ОСОБА_6 виявив ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтінням пальців рук. Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 також бачив ці ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 про вказані ознаки сп`яніння та запропонував йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» № 7510. Але ОСОБА_1 відмовився проходити тест. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 про те, що якщо він не бажає проходити тест на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», він може прослідувати з нами до медичного закладу, де пройде тест у встановленому законом порядку. Цю розмову чула жінка, пасажир вказаного автомобіля, яка вказала, що вона дружина ОСОБА_1 . Жінка зазначила, що вона їхала за кермом вказаного транспортного засобу та автомобіль належить їй, показала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Дружина ОСОБА_1 постійно прохала 'працівників патрульної поліції оформити порушення Правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 130 КУпАП на неї, а не на чоловіка. В подальшому ОСОБА_1 підняв скло бокового вікна передніх дверей з боку водія та почав перелазити в середині автомобіля на заднє пасажирське сидіння, а надалі переліз на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_1 , який вже знаходився на передньому пасажирському сидінні та ще неодноразово пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 мовчав, зачиняв зачинив передні пасажирські двері, ухилявся від відповіді. ОСОБА_6 неодноразово повідомляв ОСОБА_1 , якщо він буде ухилятися від відповіді, на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Після цього ОСОБА_6 було складено на ОСОБА_1 акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, протокол серії ААД № 552948 від 07.10.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Після складання протоколу ОСОБА_1 протокол було зачитано вголос ОСОБА_6 , ознайомлюватися з протоколом ОСОБА_1 відмовився. Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 постійно знаходився поряд з ОСОБА_6 . Вказана подія фіксувалася за допомогою портативних відеореєстраторів (№№ 474569, 473678) безперервно.

У висновку вказано, що на підставі проведеного аналізу наявних відеофайлів, пояснень працівників Управління патрульної поліції в Одеській області встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 07.10.2023 керував транспортним засобом «MINI Cooper», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками алкогольного сп`яніння. При цьому останній своїми діями перешкоджав поліцейським Управління патрульної поліції Одеській області виконувати їхні обов`язки, намагався ввести в оману працівників поліції щодо факту керування вищевказаним транспортним засобом з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Дисциплінарною комісією не прийнято до уваги твердження гр-ки ОСОБА_7 , про те. що вона керувала транспортним засобом та вона скоїла порушення, оскільки такі обставини спростовуються відеозаписом. При цьому ОСОБА_1 не спростовував тверджень гр-ки ОСОБА_7 та намагався ввести працівників патрульної поліції в оману, пересідаючи від керма автомобілю у їх присутності з місця водія на переднє місце пасажира справа, з метою уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення.

Оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського. Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У висновку зазначено, що такі неправомірні дії підполковника поліції ОСОБА_1 могли спричинити настання тяжких наслідків, в результаті яких могли постраждати пересічні громадяни, що могло набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів.

Дисциплінарна комісія вважала, що обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського ОСОБА_1 згідно зі ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є: попередня бездоганна поведінка, наявність заохочень. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлено.

На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 1.3, підпункту «а» пункту 2.4 пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що виразилися в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, недотриманні правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині невиконання розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, намаганні уникнути адміністративної відповідальності. Крім того підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дії, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їх обов`язки та підірвали авторитет Національної поліції України. Підполковник поліції ОСОБА_1 допустив порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

Як вказано у висновку, дисциплінарна комісія вважає, що вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок полягає у невиконанні вимог пунктів 1, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 1.3, підпункту «а» пункту 2.4, пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а отже на переконання дисциплінарної комісії, залишення таких осіб на службі в поліції не буде відповідати критеріям «об`єктивності» та «розсудливості», є несумісним з проходженням служби в поліції, оскільки вчинення такого діяння суперечить змісту Присяги працівника поліції.

23.11.2023 Національною поліцією України прийнято наказ №3058 (т.1 а.с.26-27, 74-75, т.2 а.с.43-44), яким керуючись ст.ст.1,11,13,19,20,29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 05.03.2018 №2337-VIII (за змінами) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недоотриманні п.1 ч.2 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національно. Поліцією України, затвердженого Законом України від 05.03.2018 №2337-VIII, абз.2 ч.5 ст.14, абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», п.п.1,3 пп. «а» п.2.4, а.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 до підполковника поліції ОСОБА_1 (0042500), заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

07.12.2023 на підставі наказу Національної поліції України від 23.11.2023 №3038, листа Одеського державного університету внутрішніх справи від 29.11.2023 №1/3764 та довідки про стаж служби в поліції ОСОБА_1 , виданої Одеським державним університетом внутрішніх справи 29.11.2023 №1/3763 Національною поліцією України прийнято наказ №1973 о/с «По особовому складу» (т.1 а.с.18, т.2 а.с.42), яким відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом б (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1 (0042500), якого згідно зі статтею 71 Закону України «Про Національну поліцію» та Указу Президента України від 09 грудня 2015 року № 691/2015 «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях» відряджено до Одеського державного університету внутрішніх справ із залишенням на службі в поліції, з 11 грудня 2023 року.

11.12.2023 Одеським державним університетом внутрішніх справ на підставі наказу Національної поліції України №1973 о/с від 07.12.2023 прийнято наказ №334 о/с «По особовому складу» (т.1 а.с.29, 73), яким звільнено відповідно до ст.71 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 (0042500), з посади заступника начальника відділу матеріального забезпечення, з 11 грудня 2023 року, як такого, що наказом Національної поліції від 07 грудня 2023 року № 1973 о/с з 11 грудня 2023 року звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню п. 1 наказу Національної поліції України №3038 від 23.11.2023, наказ Національної поліції України №1973 від 07.12.2023, наказ Одеського державного університету внутрішніх справ №334 о/с від 11.12.2023 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх прав відповідно до ст. 71 Закону України «Про Національну поліцію» з 11.12.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що порушення позивачем приписів, що дискредитують звання працівника національної поліції може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження, а тому, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ, а тому оскаржені рішення відповідачів про притягнення позивача до дисциплінарного стягнення відповідають критеріям обґрунтованості, доведеності та пропорційності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (преамбула названого Закону).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частинами першою, другою статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини першої статті 64 згаданого Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до пунктів 1, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За правилами частин першої-шостої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частин п`ятої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Подібна за змістом вимога міститься у пункті 7 розділу IV «Повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування» Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України28 листопада 2018 року за №1355/32807.

Цим пунктом, зокрема, передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно із частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абзац 2 пункту 1 Правил).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Основні вимоги до поведінки поліцейського» названих Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV «Взаємодія поліції із громадськістю та іншими державними органами» цих Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, основні мотиви скаржника, якими він обґрунтовує наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення, зводиться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.01. 2024 року, яка свідчить про недоведенність керування авто апелянтом у стані алкогольного сп`яніння та про його відмову пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку. У цьому контексті доводи скаржника ґрунтуються на тому, що дії, які ставляться йому в провину в дисциплінарному провадженні, були предметом перевірки судом у межах вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності, тому, на його переконання, лише постановою суду за наслідками розгляду такої справи має бути встановлено, чи мало місце вчинення таких дій, а також чи є позивач винуватим у їх вчиненні. Позивач заперечує законність оцінки таких дій у межах службового розслідування, з огляду на те. що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2024 року не встановлено його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанцій норм права у межах підстав апеляційного оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які (або частина яких) у той же час можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, а також обов`язковості врахування у такому випадку рішення суду, ухваленого за наслідками вирішення питання про вчинення цією особою адміністративного правопорушення і її вини у його вчиненні.

Станом на час перегляду цієї справи позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть з різних боків розкрито у постановах: від 06 березня 2019 року в справі №816/1534/16, від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року в справі №480/3950/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №804/4480/17, від 29 листопада 2019 року в справі №824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року в справі №1.380.2019.000121, від 05 березня 2020 року у справі №815/4478/16, від 24 вересня 2020 року в справі №420/602/19, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18, від 26 травня 2022 року в справі №420/3630/20, від 07 липня 2022 року у справі №460/5545/20 та інших.

В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

У цьому ж контексті слід зауважити, що за правилами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази (подібні за змістом висновки наведено в постановах Верховного Суду від 30 серпня та 22 вересня 2022 року у справах №904/1427/21, №420/4977/20).

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ураховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, то висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акту про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Це ж стосується дисциплінарного органу, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні адміністративного правопорушення за правилами і в порядку КУпАП.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника, щодо протиправного відхилення судом першої інстанції доводів про те, що постанова Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2024 року свідчить про недоведеність керування авто апелянтом в стані сп`яніння або перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння та про його відмову пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку, оскільки результат розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності не впливає на результат розгляду дисціплінарного проступку.

Щодо посилання скаржника на те, що, транспортним засобом він не керував, що засвідчено у судовому рішенні в справі, де вирішувалося питання про притягнення його до адміністративної відповідальності, судова колегія повторює, що надана судом оцінка при розгляді іншої справи, не є обов`язковою, а наявність преюдиційних обставин не може мати для суду абсолютного характеру та не позбавляє учасника процесу, який заперечує проти цих обставин, надати належні і допустимі докази на їх спростування.

У цій справі встановлено, що оскаржуваним наказом від 23.11.2023 Національною поліцією України прийнято наказ №3058, яким керуючись ст.ст.1,11,13,19,20,29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 05.03.2018 №2337-VIII (за змінами) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недоотриманні п.1 ч.2 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національно. Поліцією України, затвердженого Законом України від 05.03.2018 №2337-VIII, абз.2 ч.5 ст.14, абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», п.п.1,3 пп. «а» п.2.4, а.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 до підполковника поліції ОСОБА_1 (0042500), заступника начальника відділу матеріального забезпечення Одеського державного університету внутрішніх справ, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (т.1 а.с.26-27, 74-75, т.2 а.с.43-44)

Зазначені порушення, за висновком службового розслідування, дістали вияв в особистій недисциплінованості, недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, недотриманні законів, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в частині заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не виконанні розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, не інформуванні безпосереднього керівника про обставини події, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що перешкоджали іншим поліцейським виконувати їх обов`язки, а також які підривали авторитет Національної поліції України, не сприянні проведенню службового розслідування, спробі ввести в оману працівників поліції щодо факту керування транспортним засобом, ненадання пояснень ні під час зупинки ні під час дисциплінарного розгляду справи, не сприянні керівникові в дотриманні службової дисципліни, у самоусуненні від належного виконання своїх службових обов`язків, зокрема в частині не виконання зобов`язань: не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання поліцейського; дотримуватись службової дисципліни, внутрішнього розпорядку діяльності поліцейського, ужиття заходів щодо недопущення надзвичайних подій.

Перевіряючи повноту та достовірність встановлених комісією обставин, а також доведеність тих порушень, що ставляться позивачеві в провину, суд першої інстанції детально відобразив та дослідив у рішенні зміст як матеріалів службового розслідування, так і доказів, отриманих під час судового розгляду.

Зокрема, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2023 року, рапортів та пояснень поліцейських ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 направлення на огляд водія, акту перегляду відео файлу від 25 жовтня 2023 року, щодо обставин, виявлених під час перегляду відео файлів, та досліджених судом першої інстанцій встановлено обставини, які загалом зводяться до такого:

07.10.2023 о 22:40 год. в м. Одеса по вул. Гаванна, 5а, під час патрулювання нарядом поліції «Океан - 0308» у складі командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , було зупинено транспортний засіб «MINI Coopeг», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням підполковника поліції ОСОБА_1 , який перебував у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї. В ході службового розслідування заступник начальника відділу матеріального забезпечення ОДУВС підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, мотивуючи тим, що не хоче давати пояснення щодо себе за станом здоров`я (акт про відмову від надання пояснень № 1/3251 від 23.10.2023).

Як вбачається з відео доказу та підтверджується поясненнями старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , дійсно на вимогу поліцейського особою, яка перебувала за кермом автомобіля, тобто позивачем, що не заперечується сторонами, було пред`явлено посвідчення працівника поліції і лише в подальшому надано для огляду документи, зазначені в пункті 2.1.

Колегія суддів звертає увагу, що виконуючи вказані вимоги працівника патрульної поліції, позивачу як особі, яка також є працівником поліції, достеменно було відомо про дії щодо нього як до водія відповідного транспортного засобу.

З відео також судом встановлено, що інспектором УПП позивачу, як водію транспортного засобу було повідомлено про наявність запаху алкоголю з автомобілю та запропоновано пройти тест на стан сп`яніння на приборі «Драгер».

Позивачем, не було надано жодних заперечень чи пояснень, що він не є водієм цього автомобіля. В подальшому, як вбачається з відео, позивач як водій, підняв скло автомобіля та перемістився на пасажирське сидіння.

Крім того, з відео вбачається, що інспектором УПП було повідомлено позивачу, як водію транспортного засобу про те, що відносно нього буле складено протокол за ст.130 КУпАП.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до відео, яке надано до матеріалів дисціплінарної справи та до суду, вбачається, що спілкувалась з інспекторами УПП жінка, яка на момент зупинки автомобіля сиділа на передньому пасажирському сидінні, та стверджувала, що вона є власником транспортного засобу, а в подальшому жінка, з правого пасажирського сидіння, почала говорити, що саме вона є водієм цього транспортного засобу і що готова пройти тест на стан сп`яніння.

З вказаного відео колегією судів встановлено, що інспектор УПП також запропонував водієві поїхати до медичного закладу, однак позивач протягом усього відео з інспекторами УПП спілкування не здійснював, на запитання інспектора УПП не відповідав, не заперечував, що саме він є водієм транспортного засобу, закрив вікна і двері, таким чином відмовившись від спілкування та надання пояснень, чим порушив пункті 7 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

Судами також встановлено, що до Приморського районного суду м. Одеси було направлено протокол серії ААД № 552948 від 07.10.2023 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2024 року по справі №522/20577/23 провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В той же час, зі змісту постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2024 року по справі №522/20577/23 судом встановлено, що відповідна постанова прийнята у зв`язку із недоведеністю факту, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

При цьому, предметом перевірки у даній справи є наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, що виразилося у його особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, недотриманні правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині невиконання розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, намаганні уникнути адміністративної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 1.3, підпункту «а» пункту 2.4 пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а не обставини щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції B Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_6 пояснив, що 07.10.2023 о 22:40 год. в м. Одесі по вул. Гаванна, 5а, під час патрулювання у складі наряду поліції «Океан 0308», ним за участю командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 було зупинено транспортний засіб «MINI Cooper», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням чоловіка. ОСОБА_6 підійшов до водійських дверей, відрекомендувався, назвав посаду, звання, прізвище, після чого повідомив причину зупинки, а саме згідно пункту 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та попросив надати документи водія, а саме посвідчення водія, реєстраційні документи на вказаний транспортний засіб. На що водій показав своє службове посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_6 його повідомив, що посвідчення працівника поліції не потрібно, а потрібно посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Водій ОСОБА_1 пред`явив посвідчення водія на своє ім`я та реєстраційний документ на вказаний транспорт. В ході спілкування з ОСОБА_1 , який знаходився за кермом зупиненого транспортного засобу, ОСОБА_6 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Після цього повідомив ОСОБА_1 про вказані ознаки сп`яніння та запропонував йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» № 7510. ОСОБА_1 відмовився проходити тест. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 про те, що якщо він не бажає проходити тест на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», він може прослідувати з працівниками патрульної поліції до медичного закладу, де пройде тест у встановленому законом порядку. Цю розмову чула жінка пасажир вказаного автомобіля, яка вказала, що вона дружина ОСОБА_1 . Жінка зазначила, що саме вона їхала за кермом вказаного транспортного засобу та автомобіль належить їй, показала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Дружина ОСОБА_1 прохала працівників патрульної поліції оформити порушення Правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо неї, а не щодо чоловіка. Під час цього спілкування позивач підняв скло бокового вікна передньої двері з боку водія та почав перелазити в середині автомобіля на заднє пасажирське сидіння, а в подальшому переліз на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_1 , який вже знаходився на передньому пасажирському сидінні та ще неодноразово пропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 мовчав, зачинив передні пасажирські двері, ухилявся від відповіді. ОСОБА_6 неодноразово повідомляв ОСОБА_1 , якщо він буде ухилятися від відповіді, на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Після цього було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, протокол серії ААД № 552948 від 07.10.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Після складання протоколу ОСОБА_1 протокол було зачитано вголос, ознайомлюватися з протоколом позивач відмовився. Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 постійно знаходився поруч з ОСОБА_6 . Вказана подія фіксувалася за допомогою портативних відеореєстраторів (№№ 474569, 473678) безперервно.

Аналогічні пояснення були надані ОСОБА_5 .

У висновку дисциплінарної комісії зазначено, що на підставі проведеного аналізу наявних відеофайлів, пояснень працівників Управління патрульної поліції в Одеській області встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 07.10.2023 керував транспортним засобом «MINI Cooper», з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовився від проходження перевірки на стан алкогольного спяніння. При цьому останній своїми діями перешкоджав поліцейським Управління патрульної поліції Одеській області виконувати їхні обов`язки, намагався ввести в оману працівників поліції щодо факту керування вищевказаним транспортним засобом з метою уникнення адміністративної відповідальності.

При цьому, намагаючись ввести працівників патрульної поліції в оману, позивач пересідав з водійського крісла автомобіля у їх присутності на переднє місце пасажира справа, з метою уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення.

Оцінивши зібрані докази, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського. Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У висновку зазначено, що такі неправомірні дії підполковника поліції ОСОБА_1 могли спричинити настання тяжких наслідків, в результаті яких могли постраждати пересічні громадяни, що могло набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до правоохоронних органів.

Дисциплінарна комісія вважала, що обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського ОСОБА_1 згідно зі ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є: попередня бездоганна поведінка, наявність заохочень. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлено.

На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 1.3, підпункту «а» пункту 2.4 пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що виразилися в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, недотриманні правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині невиконання розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у нього визначеного законом обов`язку його пройти у ситуації, що склалася, намаганні уникнути адміністративної відповідальності. Крім того підполковник поліції ОСОБА_1 вчинив дії, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їх обов`язки та підірвали авторитет Національної поліції України. Підполковник поліції ОСОБА_1 допустив порушення Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського.

Як вказано у висновку, дисциплінарна комісія вважає, що вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок полягає у невиконанні вимог пунктів 1, 6, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу другого частини п`ятої статті 14, абзацу третього частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, пункту 1.3, підпункту «а» пункту 2.4, пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а отже на переконання дисциплінарної комісії, залишення таких осіб на службі в поліції не буде відповідати критеріям «об`єктивності» та «розсудливості», є несумісним з проходженням служби в поліції, оскільки вчинення такого діяння суперечить змісту Присяги працівника поліції.

Колегія суддів наголошує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Судом у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. Водночас, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Під вчинками, що дискредитують звання працівника національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.

З огляду на вказане, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Судом першої та апеляційної інстанції за наслідками дослідження відеозаписів з портативних камер поліцейських встановлено, що обставини, які викладені у висновку дисциплінарного органу, відповідають дійсності, та підтверджені поясненнями інспекторів патрульної поліції.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем, на підтвердження своєї позиції, доказів протилежного не надано.

Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до встановлених обставин, позивачем не доведено, а судом не встановлено не відповідності спірних рішень вимогам, що висуваються статтею 19 Конституції України до рішень суб`єктів владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі Порядок).

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується саме під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Так, відповідно до п.1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами;

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Судами встановлено, що в матеріалах справи містять акт про відмову від надання пояснень. (арк. 39-40 матеріалів службового розслідування).

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт посилається на процесуальні порушення відповідачем порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак не вказує на жодне конкретне порушення та не розкриває змісту наявних порушень, крім посилань на норму закону.

Колегія суддів повторно наголошує, що відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Так, під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті спірних наказів про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції та посади, відповідачі діяли обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а застосоване до позивача стягнення є співмірним із вчиненим проступком.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржені рішення відповідачів про притягнення позивача до дисциплінарного стягнення відповідають критеріям обґрунтованості, доведеності та пропорційності.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119878407
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —420/36926/23

Ухвала від 21.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 02.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 21.06.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Постанова від 20.06.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 12.06.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 23.05.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 24.04.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 19.04.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні