Постанова

від 11.06.2024 по справі 380/25542/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25542/21 пров. № А/857/4092/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання : Демидюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (ухвалене головуючою-суддею Хомою О.П. в порядку письмового провадження за загального позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Миколаївського комунального підприємства Житлово-комунальне управління (далі - МКП ЖКУ, Підприємство, відповідач), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з рахунків у банках на суму 812168,85 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 позовні вимоги були задоволені частково. Вирішено стягнути з МКП ЖКУ грошові кошти в розмірі 474394,82 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ), відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та його представник в судове засідання не з`явився, хоча Підприємство було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Кісіля Д.Л., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, МКП ЖКУ зареєстроване як юридична особа за №14011200000000548, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Відповідно до наданої контролюючим органом інформації у МКП ЖКУ (код ЄДРПОУ - 05759646) наявні відкриті рахунки в установах банків.

Контролюючий орган сформував та направив на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/71 від 26.11.2001 на суму 6942,21 грн та другу податкову вимогу №2/46 від 22.01.2002 на суму 87191,97 грн

Згідно довідки ГУ ДПС №10720/6/13-01-13-09-14 від 15.04.2021, заборгованість станом на 08.04.2021 становить 6300079,52 грн, з них 927858,67 грн сума податкового боргу складається з : 1) ПДВ : 494670,82 грн - пеня, 115035,74 грн - штрафні санкції; 2) надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщених як вторинну сировину (1901030) : 221352,12 грн - пеня, 68167,22 грн - штрафні санкції; 3) інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього середовища (19050200), з яких 28632,77 грн пеня.

Згідно акту звірки заборгованості МКП ЖКУ, яка виникла за період з 30.04.2018 по 08.04.2021 з штрафних санкцій та пені, сплачено податковий борг в розмірі 115688,82 грн, у тому числі надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, крім розміщених як вторинну сировину (1901030) в сумі 95621,35 грн, інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього середовища (19050200) в сумі 28632,77 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 по справі №1340/3526/18 визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Львівській області щодо розгляду заяви МКП ЖКУ №251/02-2 від 24.05.2018 та зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області розглянути питання щодо списання безнадійного боргу МКП ЖКУ на суму 624751,71 грн та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Рішенням ГУ ДПС №7374-57 від 28.02.2020 про списання податкового боргу списано податковий борг за платежем ПДВ на загальну суму 353873,69 грн, в тому числі : ПДВ на суму 178693 грн, в тому числі, основний платіж - 127800 грн, пеня - 25590 грн, штрафна санкція - 25301,82 грн; інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього середовища списано на суму 175180,69 грн, в тому числі, основний платіж - 13834,23 грн, пеня 17936,96 грн, штрафна санкція 43409,5 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 по справі №380/9789/20 визнано протиправними дії ГУ ДПС щодо зарахування в інтегрованій картці платника податків МКП ЖКУ за платежем ПДВ сплачених грошових коштів у період з 07.08.2018 по 28.02.2020 в сумі 300951,42 грн в рахунок погашення податкового боргу поза межами 1095 днів з дати його виникнення, нарахування пені з ПДВ на загальну суму 211989,6 грн на безнадійний податковий борг, що підлягав списанню відповідно до вимог закону, за платежем надходження від розміщення відходів у спеціальних відведених для цього місцях на суму 31273 грн та зобов`язано прийняти рішення про списання вказаного безнадійного податкового боргу. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС щодо розгляду заяви МКП ЖКУ №261/02-2 від 31.08.2020 та зобов`язано ГУ ДПС повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу МКП ЖКУ в загальній сумі 3847806,15 грн безнадійним та його списання згідно із заявою МКП ЖКУ №261/02-2 від 31.08.2020.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 по справі №380/9789/20 змінено в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишено без змін.

Рішенням ГУ ДПС №1/13-01-13-09-17 від 20.01.2023 списано податковий борг, який виник станом на 17.03.2020 в сумі 1922710,83 грн, з яких : податковий борг за платежем ПДВ на загальну суму 1410871,01 грн, в тому числі, основний платіж - 1129486,25 грн, пеня - 193907,47 грн, штрафна санкція - 87477,29 грн; податковий борг за інші збори за забруднення навколишнього природного середовища на суму 511839,82 грн, в тому числі, основний платіж 141513,98 грн, пеня - 29243,22 грн, штрафна санкція - 77892,62 грн.

Рішенням ГУ ДПС №2/13-01-13-09-17 від 20.04.2023 списано податковий борг, який виник станом на 31.03.2023 в сумі 655777,11 грн, з яких : податковий борг за платежем ПДВ на загальну суму 623994,92 грн, в тому числі, основний платіж - 552995,82 грн, пеня - 58915,23 грн, штрафна санкція - 12083,87 грн; податковий борг за інші збори за забруднення навколишнього природного середовища списано на суму 31782,19 грн, в тому числі, основний платіж - 20758,54 грн, пеня - 3363,24 грн, штрафна санкція - 7660,41 грн.

Судом встановлено, що частина податкового боргу на суму 474394,82 грн, яка є предметом розгляду у цій справі, виникла у зв`язку із несплатою відповідачем пені та штрафних санкцій з ПДВ на суму 319114,47 грн та з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщених як вторинну сировину на суму 155280,35 грн.

Так, заборгованість з ПДВ на загальну суму 319114,47 грн виникла у зв`язку з несплатою МКП ЖКУ пені та штрафних санкцій, а саме : 42030,22 грн - штрафна санкція згідно з податковим повідомленням-рішенням форми Ш №0111111261 від 11.05.2018; 9262,01 грн - пеня згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-a про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013; 6636,36 грн - штрафна санкція згідно до податкового повідомлення-рішення форми Ш №02515712614 від 14.09.2018; 7458,51 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно до податкової декларації з податку на додану вартість згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-а про розстрочення (відстрочення) податкового боргу; 14679,4 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу; 9732,20 грн - штрафна санкція згідно податкового повідомлення рішення форми Ш №0013945412 від 13.02.2019; 18743,67 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно до податкової декларації з податку на додану вартість згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-a про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013; 15422,63 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу; 3401,24 грн - штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення форми Ш №00053805412 від 29.05.2019; 25844,24 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 A-7918/11 від 21.06.2012, згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-a про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013; 8995,91 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 A-7918/11 від 21.06.2012; 19307,87 грн - штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення форми Ш №0077495412 від 07.08.2019; 1633,32 грн - штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення форми Ш №0077515412 від 07.08.2019;13653,60 грн - штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення форми Ш №0168515704 від 16.10.2019; 14908,9 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-а про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013; 20611,62 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-a про відстрочення i розстрочення податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013 та згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 А-7918/11 від 21.06.2012; 6741,73 грн - штрафна санкція згідно до податкового повідомлення-рішення форми Ш №0012965704 від 30.01.2020; 8098,79 грн - штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення форти Ш №0031315704 від 18.03.2020; 3083,55 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з ПДВ згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-a про розстрочення (відстрочення) податкового боргу; 68,65 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з ПДВ згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-а про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013; 16245,92 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з ПДВ згідно рішення суду Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2013 по справі №813/3950/13-a про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПA України №927 від 07.12.2010 за №1 від 26.06.2013; 3800,41 грн - штрафна санкція згідно до податкового повідомлення-рішення форми Ш №0066275704 від 25.08.2020; 11842,15 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з ПДВ згідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 А-7918/11 від 21.06.2012; 39,98 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з ПДВ згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 A-7918/11 від 21.06.2012; 26937,1 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 A-7918/11 від 21.06.2012; 9934,41 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 по справі №2a-7918/11/1370 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу та наказу ДПА України №927 від 07.12.2010 за №2 A-7918/11 від 21.06.2012.

Заборгованість з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщених як вторинну сировину на суму 155280,35 грн виникла у зв`язку з несплатою МКП ЖКУ пені та штрафних санкцій, а саме : 8000,00 грн - штрафна санкція згідно до податкового повідомлення-рішення форми Ш №0006245704 від 21.01.2020; 76081,03 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання за деклараціями №9272609866 від 15.01.2016, №9058687143 від 18.04.2016, №1600008432 від 05.08.2016, №9212589074 від 09.11.2016, №9268851877 від 02.02.2017, №9081284649 від 05.05.2017, №9151725341 від 02.08.2017, №9226733269 від 31.10.2017, №9297148245 від 25.01.2018, №9074814950 від 23.04.2018; 52247,28 грн - штрафна санкція згідно до податкового повідомлення-рішення форми Ш №0020245704 від 18.02.2020; 6802,45 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання з екологічного податку згідно до декларацій №9074814950 від 23.04.2018, №9148166325 від 18.07.2018; 12149,59 грн - пеня за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання до згідно декларацій №9148166325 від 18.07.2018; №9232818962 від 25.10.2018; №9308613831 від 24.01.2019; №9080875305 від 23.04.2019.

Предметом стягнення є податковий борг у розмірі 812168,85 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу Миколаївського КП ЖКУ на загальну суму 474394,82 грн, а інша частина, зокрема, частина податкового боргу в сумі 337774,03 грн, в тому числі пеня за платежем податок на додану вартість на суму 290592,09 грн та пеня за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщених як вторинну сировину на суму на суму 47181,94 грн матеріалами справи не підтверджується.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту54.3 статті 54цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, щопісля закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сумаподаткового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що на виконання вказаних положеньПК України, контролюючий орган надіслав на адресу Підприємства податкову вимогу, а саме першу податкову вимогу №1/71 від 26.11.2001 на суму 6942,21 грн та другу податкову вимогу №2/46 від 22.01.2002 на суму 87191,97 грн.

Проте, вказані вимоги залишені без виконання, податковий борг відповідачем не погашено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 по справі №1340/3526/18 визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Львівській області щодо розгляду заяви МКП ЖКУ №251/02-2 від 24.05.201 та зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області розглянути питання щодо списання безнадійного боргу МКП ЖКУ на суму 624751,71 грн та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Зі змісту рішення видно, що загальна сума безнадійного податкового боргу за 2013-2015 роки станом на 01.04.2018 становить 624751,71 грн, відповідно до поданих податкових декларацій, а саме : надходження від розміщення відходів у спеціальних відведених для цього місцях - за 2013 рік - 13658,19 грн, в т.ч. основний платіж - 13658,19 грн; надходження від розміщення відходів у спеціальних відведених для цього місцях згідно з деклараціями за 2014 рік - 65941, 5 грн; надходження від розміщення відходів у спеціальних відведених для цього місцях згідно з деклараціями за 2015 рік - 65508, 25 грн; податку на додану вартість за 2014 рік - 178293,82 грн, в т.ч. основний платіж згідно з податковими деклараціями - 91 377, 77 грн, штрафна санкція - 10, 0 грн, пеня з ПДВ -20974, 55 грн; податку на додану вартість за 2015 рік 367 282,09 грн, в т. ч. основний платіж згідно з податковими деклараціями 259 845, 77 грн, штрафна санкція 49 072,59 грн, пеня -58 364,5 грн.

Рішенням ГУ ДПС №7374-57 від 28.02.2020 про списання податкового боргу, списано податковий борг за платежем ПДВ на загальну суму 178 693 грн, в т. ч. основний платіж - 127800 грн.

Колегія суддів наголошує, що контролюючим органом не списано податковий борг з ПДВ, а саме : основного платежу з ПДВ згідно декларацій на суму 223421,97 грн, пені з ПДВ на суму 25590 грн, пені з ПДВ на суму 53748,67 грн, штрафної санкції з ПДВ на суму 25301,82 грн, штрафної санкції з ПДВ на суму 23780,77 грн.

Рішенням ГУ ДПС №7374-57 від 28.02.2020 списано згідно платежу інші збори за забруднення навколишнього природного середовища на суму 175180,69 грн та частково списано основного платежу згідно декларацій в сумі 113834,23 грн.

При цьому, податковий борг в сумі 31273 грн податковим органом не списано.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом заявлено до стягнення суми пені, нараховані на податкові декларації на суму 290592,09 грн, що згідно рішення суду від 14.07.2021 по справі 380/9789/20 є безнадійним податковим боргом, який підлягає до списання відповідно до вимог закону та судового рішення, а саме : згідно декларації по ПДВ №9059703929 від 17.10.2014 в сумі 12238,20 грн; згідно декларації по ПДВ №9059703929 від 17.10.2014 в сумі 637,83 грн; згідно декларації по ПДВ №9059703929 від 17.10.2014 в сумі 1115,7 грн; згідно декларації по ПДВ №9067445355 від 19.11.2014 в сумі 22836,52 грн; згідно декларації по ПДВ №9067445355 від 19.11.2014 в сумі 11452,32 грн; згідно декларації по ПДВ №9073000564 від 17.12.2014 в сумі 50,61 грн; згідно декларації по ПДВ №90733375348 від 18.12.2014 в сумі 9332,79 грн; згідно декларації по ПДВ №90733375348 від 18.12.2014 в сумі 7788,18 грн; згідно декларації по ПДВ №90733375348 від 18.12.2014 в сумі 28205,07 грн; згідно декларації по ПДВ №907837574 в сумі 6168,39 грн; згідно декларації по ПДВ №907837574 від 19.01.2015 в сумі 13849,50 грн; згідно декларації по ПДВ №907837574 від 19.01.2015 в сумі 39383,17 грн; згідно декларації по ПДВ №907837574 від 19.01.2015 в сумі 8033,20 грн; згідно декларації по ПДВ №907837574 від 19.01.2015 в сумі 8853,66 грн; пеня в сумі 31026,63 грн, нарахована на податкове повідомлення-рішення №0000431500 від 17.02.2015; згідно декларації по ПДВ №9043962774 від 19.03.2015 в сумі 1597,13 грн; згідно декларації №9073201432 від 20.04.2015 в сумі 48154,14 грн; згідно декларації №91001613322 від 19.05.2015 в сумі 39700,36 грн.

Також, заявлені позовні вимоги щодо нарахування пені за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщених як вторинну сировину на суму на суму 47181,94 грн : згідно податкової декларації №9078886417 від 21.01.2015 пеня в сумі 14572,75 грн; згідно податкової декларації №9076026799 від 22.04.2015 в сумі 4558,24 грн; згідно податкової декларації №9076026799 від 22.04.2015 в сумі 6661,3 грн; згідно податкової декларації №9159295505 від 28.07.2015 в сумі 12081,66 грн; згідно до податкової декларації №9212994754 від 16.10.2015 в сумі 9307,99 грн.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що рішенням ГУ ДПС №7374-57 від 28.02.2020 виконано лише частково рішення суду в частині списання податкового боргу, а тому вимоги ГУ ДПС про стягнення з відповідача пені на загальну суму 337774,03 грн не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за Підприємством рахується податкова заборгованість, яка є узгодженою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає стягненню за рішенням суду в розмірі 474394,82 грн.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

При цьому, суд першої інстанції вірно застосував принцип юридичної визначеності, який є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону). Принцип належного урядування є вкрай важливим для розбудови правової держави. Кожна посадова особа суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення та вчиненні певної дії має дотримуватися зазначеного принципу. Саме дотримання всіх його складових дозволяє забезпечити високий рівень правовладдя у країні, гарантувати реалізацію права громадян, та як заходу попередження, зменшити кількість позовів громадян проти суб`єктів владних повноважень.

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (№29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п.58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), №32457/05, п.40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), №35298/04, п.67)

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі №380/25542/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 20.06.24