Ухвала

від 20.06.2024 по справі 461/5430/14-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 461/5430/14-а пров. № А/857/6360/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Кухтея Р. В.суддів -Носа С. П. Шевчук С. М.

перевіривши апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України на постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року у справі №461/5430/14-а за адміністративним позовом Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Міністерства охорони здоров`я України (за участі третьої особи : Державної установи "Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" Львівський міський відділ про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2015 позовні вимоги були задоволені. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №567 від 31.05.2011 Про оформлення права державної власності на нежитлові будівлі на вул.Городоцькій, 186 в частині оформлення ДЗ Санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці права власності на нежитлову будівлю під літ.Б.-1 ЦТП загальною площею 64,3 кв.м..

На виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024, суд першої інстанції надіслав постанову Галицького районного суду м. Львова від 04.03.2015, вказавши що згідно номенклатури справ Галицького районного суду м. Львова, адміністративна справа №461/5430/14-а була знищена у зв`язку із закінченням терміну зберігання в архіві.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Міністерства охорони здоров`я України від 12.03.2024 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2015 по справі № 461/5430/14-а за адміністративним позовом Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Міністерство охорони здоров`я України , третя особа: Державна установа установа "Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" Львівський міський відділ про визнання дії та бездіяльності протиправними та залишено її без руху з підстав пропуску строку із зазначенням інших обставин пропуску строку та надано десятиденний строк на усунення недоліків.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормативними положеннями чітко визначено процесуальну поведінку, зміст якої зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальною нормою строк.

У той же час, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Разом з тим, будь-які обставини, які пов`язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що дають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.

Так, за змістом статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України, одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ст.6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

При цьому, суд вказав, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Судом апеляційної інстанції враховано, що механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС України.

Згідно ч.1 ст,293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 299 КАС України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах.

З матеріалів справи видно, що оскаржувану постанову проголошено судом першої інстанції 04.03.2015 (згідно ЄДРСР постанова набрала законної сили 16.03.2015 та оприлюднена 27.03.2015).

Разом з тим, апеляційну скаргу було подано 12.03.2024, у якій Міністерство охорони здоров`я України просить поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись лише на той факт, що про існування оскаржуваної постанови вони дізнались 15.02.2024.

Перевіряючи наведені у скарзі обставини, за дорученням судді-доповідача у даній справі, відповідальним працівником Восьмого апеляційного адміністративного суду сформовано Витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно якого видно, що Міністерство охорони здоров`я України є засновником та органом управління юридичної особи Державної установи "Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України".

Вказана установа була учасником даної справи.

Разом з тим, Міністерством охорони здоров`я України у заяві про поновлення пропущеного строку від 10.06.2024 не наведено інших підстав які б слугували поновленню строку на апеляційне оскарження, а лише продубльовано підстави, які наведені в апеляційній скарзі та вже були предметом розгляду в ухвалі про без руху від 28.05.2024, за наслідком якого строк на подачу апеляційної скарги було визнано неповажним.

Вищевказані обставини в своїй сукупності дають підстави для висновку, що Міністерством охорони здоров`я України не було наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 299, 321, 325, 329, 331 КАС України,-

у х в а л и в :

У задоволені заяви Міністерства охорони здоров`я України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства охорони здоров`я України на постанову Галицького районного суду м. Львова від 04 березня 2015 року по справі №461/5430/14-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук