Постанова

від 18.06.2024 по справі 420/15671/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року

м. Київ

справа №420/15671/23

адміністративне провадження № К/990/38837/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу №420/15671/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 (головуючий суддя Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Кравченко К.В.)

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування наказу №4892-п від 28.06.2023 Про проведення фактичної перевірки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 позовні вимоги задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №420/15671/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів».

Ухвалою суду від 17.06.2024 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 18.06.2024.

Верховний Суд на підставі фактичних обставин справи з`ясував наступне.

Приватне акціонерне товариство «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» звернулось до адміністративного суду з позовною заявою, в якій позивач просив скасувати наказ ГУ ДПС в Одеській області №4892-п від 28.06.2023 «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що платником відмовлено податковому органу у допуску до фактичної перевірки на підставі наказу №4892-п від 28.06.2023. Позивач зазначив, що оскаржуваний наказ містить лише одну фактичну підставу його прийняття, а саме - посилання на мету «здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання і обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального».

Позивач наголошував, що вступна частина наказу (абзац 1) не відповідає його резолютивній частині (абзац 2): метою прийняття наказу є «здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання і обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального», натомість, резолютивна частина наказу передбачає «здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій свідоцтв». На переконання позивача, має місце істотна невідповідність між метою та предметом перевірки, оскільки поняття «пальне» є набагато вужчим за змістом ніж «підакцизні товари» та «товарні запаси» (товари). Наголошує, що підпункт 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 взагалі не передбачає проведення перевірки щодо «товарних запасів».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з оскаржуваного наказу неможливо ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України підставу для призначення фактичної перевірки позивача та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття вказаного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою. Суд дійшов висновку, що фактична перевірка була здійсненна без дотримання вимог п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, за відсутності підстав для її проведення, що свідчить про незаконність проведення самої перевірки. Суд першої інстанції посилався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 у справі №160/2357/21, згідно якого, за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Колегією суддів указано, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального. Судове рішення мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність у наказі визначених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав для проведення фактичної перевірки (не вказано, яка інформація була отримана щодо порушень з боку позивача) є безпідставним, оскільки в даному випадку за умови призначення перевірки з підстав здійснення функцій контролю відповідач мав не зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неоднозначну практику Верховного Суду, висловлену за результатами розгляду аналогічних спорів, з огляду на що, позивач вважає, що для формування єдиної (комплексної) правозастосовчої практики необхідним сформувати наступну правову позицію. У випадку призначення податковим органом фактичної перевірки платника податків із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та з причини наявності та/або отримання інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального, у наказі на перевірку, окрім загального посилання на здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, слід наводити посилання на відповідну інформацію, конкретизуючи її той мірою, яка зробить підставу призначення цієї перевірки очевидною і зрозумілою не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.06.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі п.п.19-1.4 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.19-1.1.п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального, прийнято наказ № 4892-п «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (код ЄДРПОУ 00955294) податкова адреса: 67121, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Новоборисівка, вулиця Центральна, будинок 2, за фактичною адресою господарської одиниці: Одеська область, Великомихайлівський район, с. Новоборисівка, комплекс будівель та споруд, з 29 червня 2023 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.01.2021 - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

Вважаючи прийнятий відповідачем наказ від 28.06.2023 № 4892-п протиправним, Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:

здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;

забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов`язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред`явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Абзацами п`ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У справі, що розглядається судами з`ясовано, що ПрАТ «ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (код ЄДРПОУ 00955294, податкова адреса: 67121, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Новоборисівка, вулиця Центральна, будинок 2, зареєстровано як юридична особа з 29.12.1997 року. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 01.63 Післяурожайна діяльність, інші види діяльності: 52.10 Складське господарство, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

28.06.2023 наказом Головного управління ДПС в Одеській області № 4892-п «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (код ЄДРПОУ 00955294), на підставі п.п.19-1.4 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.19-1.1.п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80, а саме:

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального,

з урахуванням попередньо проведеного аналізу податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства у сфері зберігання та обігу пального,

призначено провести фактичну перевірку за фактичною адресою господарської одиниці ПрАТ «ВЕСЕЛО-КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ»: Одеська область, Великомихайлівський район, с. Новоборисівка, комплекс будівель та споруд.

09.06.2023 посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області здійснено вихід за адресою Одеська область, Великомихайлівський район, с. Новоборисівка, комплекс будівель та споруд для здійснення фактичної перевірки позивача та пред`явлено директору позивача Онісіву Леоніду Івановичу службові посвідчення, копію наказу № 4892-п та направлення на перевірку від 28.06.2023 року №9517/15-32-09-01 та № 9518/15-32-09-01.

Директор Онісов Л.І. відмовив посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області у допуску до проведення фактичної перевірки, про що складено акт № 2701/15-32-09-01.

Крім того, у зв`язку із відмовою від підпису акту про недопуск, 29.06.2023 посадовими особами відповідача складено акт відмови від підпису акту недопуску до перевірки.

У межах цієї справи наказ про призначення перевірки не був реалізований через недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а тому цей акт індивідуальної дії за висновками Верховного Суду не вичерпав своєї дії і може бути предметом самостійного оскарження в суді.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 вказав, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.

Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Для забезпечення узгодженості судової практики, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися висновки щодо застосування норм права, наведені у цій постанові суду.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції не може не погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Як унормовано частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 у справі №420/15671/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду