Ухвала

від 20.06.2024 по справі 826/18408/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 826/18408/16

адміністративне провадження № К/990/22626/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 826/18408/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2016 №0006531402, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 1352140,00 грн., від 11.11.2016 №0006521402, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 374862,50 грн., від 11.11.2016 №1345140303, відповідно до якого донараховано грошове зобов`язання з військового збору в сумі 10091,43 грн. та від 11.11.2016 №1344140303 щодо визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 123780,83 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №826/18408/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 11.11.2016 року №0006531402 та №0006521402, та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в цій частині. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 залишено без змін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 позовні вимоги задоволено.

12.06.2024 Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 826/18408/16, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження суду зазначає наступне.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Груп" здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи, вказує про порушення судами попередніх інстанцій, та зазначає постанови Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (з цитуванням окремих витягів з тексту зазначених у касаційній скарзі постанов), без урахування яких, були прийняті оскаржувані рішення, а саме: від 23.03.2023 у справі № 826/23657/15, від 23.03.2023 у справі № 640/24141/21, від 16.04.2020 у справі № 826/7760/15, від 21.06.2022 у справі № 820/7760/15, від 21.02.2023 у справі № 640/21164/20.

Верховний Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.

Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою фактичних обставин, та доказів наданих сторонами.

Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі № 826/18408/16- повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Юрченко