Ухвала

від 19.06.2024 по справі 203/2951/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2951/24

Провадження № 2/0203/1310/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

19 червня 2024 рокуКіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

11червня 2024року позивач вперше через свого представника ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цю заяву, пред`являючи позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» на предмет стягнення з останнього заробітної плати, невиплаченої при звільненні за період роботи з 24 червня 2022 року по 25 січня 2024 року в сумі 6919,63 грн., середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення в розмірі 7611,60 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 21726,77 грн. та компенсації за невикористану соціальну відпустку за дітей в розмірі 18067,86 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2024 року зазначену заяву розподілено судді Колесніченко О.В. 12 червня 2024 року.

Відповідно доч.1ст.28ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Звертаючись до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, позивач додає до заяви довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22 лютого 2024 року, згідно якої, вона взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме: виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала з чинності 16.08.2017. Отже, з 16 серпня 2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.

При цьому, згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік ВПО зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства, вищевказана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує зареєстроване місце перебування позивача, що виключає можливість розгляду позовної заяви Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, виходячи з положень загальних правил підсудності, визначених нормами ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України.

З відповіді № 639527, що витребувана суддею 12 червня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Центрально-Міського районного суду м. Горлівки.

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Центрально-Міському районному суду м. Горлівки, здійснюєтьсяСлов`янським міськрайонним судом Донецької області.

В той же час, за загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, згідно відповіді № 639529 від 12 червня 2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ТОВ «Т-Стиль» (ЄДПРОУ 35750435) зареєстроване за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Враховуючи наведене, позовну заяву належить передати за підсудністю на розгляд до Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті за зареєстрованим місцем знаходження відповідача, оскільки зазначена позовна заява не підсудна Кіровському районному суду м. Дніпропетровьска ні за правилами альтернативної ні за правилами загальної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Стиль» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку, передати запідсудністю на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О. В. Колесніченко