Постанова

від 04.12.2007 по справі 31-1/319-06-8589

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31-1/319-06-8589

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" грудня 2007 р. Справа № 31-1/319-06-8589

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                  Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Пуленка К.М., довіреність № КНЦ-5974, дата видачі: 04.12.07р.;

від відповідача за первісним позовом: Гордєєвої О.В., довіреність № 04/12-01, дата видачі: 04.12.07р. та Альперсона С.Я., довіреність № 04/12-02, дата видачі: 04.12.07р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” /далі по тексту Порт/, м. Южне

на рішення господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2007р.

по справі № 31-1/319-06-8589

за первісним позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, м. Одеса

про стягнення 539 010,83 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ „Восход”

до скаржника

про стягнення 366 764,01 грн.

В С Т А Н О В И В :

В серпні –вересні 2006 року Порт звернувся до суду з двома окремими позовами до ТОВ „Восход”. Оскільки позовні вимоги були пов'язані обставинами виникнення, провадження у порушених за ними справах № 4/368-06-9221 та №1/319-06-8589 було об'єднане в справі № 31-1/319-06-8589.

В остаточні редакції позовних вимог позивач вимагає стягнення з відповідача 426 860 грн. 30 коп. завищеної ціни робіт на підставі ст.14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”; 100 000 грн. переплати по договору на підставі ст.1212 ЦК України; 5 191 грн. 67 коп. доходу, який міг отримати відповідач від використання 100 000 грн. переплати, на підставі ст.1214 ЦК України, 2 178 грн. 08 коп. 3% річних та 4 780 грн. 78 коп. інфляційних від 100 000 грн. переплати на підставі ст.625 ЦК України, а всього на загальну суму 539 010 грн. 83 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 28.04.2004 року сторони уклали договір підряду № 3/04-РС/ОКС-320, за умовами якого відповідач виконав роботи на суму 5825199,28 грн., за які Порт у період з 14.05.2004 року по 11.11.2005 року сплатив 5 925 199 грн. 28 коп.. Однак в 2006 році проведена перевірка позивача КРУ в Одеський області, за результатами якої встановлено, що за договором підряду була необґрунтовано завищена вартість виконаних відповідачем робіт на суму 426 860 грн. 30 коп., внаслідок чого порт звернувся з позовом про стягнення цієї суми, а також переплати в 100000грн. з нарахуваннями.

В свою чергу ТОВ „Восход” заявило зустрічний позов про стягнення з Порту 366 764 грн. 01 коп. заборгованості по даному договору за виконані роботи на підставі ст.837,843,875,882,886 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2007р. (суддя Лєсогоров В.М.) в задоволені первісного позову відмовлено з посиланням на те, що відповідач належним чином виконав умови договору підряду № 3/04-РС/ОКС-320, зустрічний позов задоволено.  

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Порт звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким його позов задовольнити у повному обсязі, а зустрічний задовольнити частково на суму 266428,07 грн., посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

ТОВ „Восход” у відзиві та запереченнях на апеляційну скаргу відхиляє її доводи та вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється атом, підписаним обома сторонами.

Порт (замовник) і ТОВ „Восход” (підрядник) уклали договір підряду № 3/04-РС/ОКС-320 від 28.04.2004 р. на розробку проектно–кошторисної документації та реконструкцію адміністративної будівлі портового флоту порту Южний орієнтованою вартістю 2 400 000 грн. Строк виконання робіт визначено календарним графіком з березня 2004 року по жовтень 2005 року. Позивач оплачує роботи поетапно в строк 10 днів після підписання акту виконаних робіт. Відповідач виконує роботи згідно з проектно–технічною документацією, будівельними нормами та правилами. Після підписання акту приймання об'єкту в експлуатацію встановлюється гарантійний строк 12 місяців. Умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням додаткових угод.

Сторони двічі погоджували нову договірну ціну, яку продовжували називати орієнтовною, протоколом № 1 від 08.12.2004 року на 3 500 000 грн. та протоколом № 2 від 07.02.2005 року на 6 900 000 грн..

Вартість робіт в сумі 6 900 000 грн. слід вважати остаточною, оскільки на цю суму сторони підписали окремий документ визначення договірної ціни /т.1, а.с.15,16/.

Господарським судом на підставі наявних документів вірно встановлено, що відповідач виконав підрядні роботи по договору з урахуванням матеріалів, меблів та обладнання кондиціонування на загальну суму 6 086 844 грн. 08 коп., що підтверджено актами виконаних підрядних робіт: № 22 за 2005 рік, № 23 за 2005 рік, № 1 за травень 2004 року, № 2 від 08.06.2004 року, № 3 за травень 2004 року, № 4 за липень 2004 року, № 5 від 17.08.2004 року, № 6 за серпень 2004 року, № 7 за серпень 2004 року, № 8 за серпень 2004 року, № 9 за вересень 2004 року, № 10 за жовтень 2004 року, № 11 за листопад 2004 року, № 12 за листопад 2004 року, № 13 за грудень 2004 року, № 14 за січень 2005 року, № 15 за лютий 2005 року, № 16 за березень 2005 року, № 17 за квітень 2005 року, № 18 за травень 2005 року, № 19 за червень 2005 року, № 20 за червень 2005 року, № 21 за вересень 2005 року; листом порту від 12.10.2007 року, яким він визнав обґрунтованість не підписаних ним актів № 22 за 2005 рік, № 23 за 2005 рік, актом та накладної передачі позивачеві меблів від 30.09.2005 року 221 392 грн. 09 коп.; акту та накладної від 13.09.2005 року передачі позивачеві обладнання кондиціонування на суму 67 923 грн. 19 коп.

Порт сплатив відповідачу на виконання договору 5 925 199 грн. 28 коп. у період з 14.05.2004 року по 11.11.2005 року, що підтверджено платіжними дорученнями проведеними банком, які є у справі.

Актом від 14.10.2005 року об'єкт підрядних робіт прийнятий в експлуатацію без дефектів та недоробок. Наказом Порту від 04.11.2005 року об'єкт підрядних робіт введений в експлуатацію як закінчений будівництвом. Оскільки при здачі об'єкту в експлуатацію сторони не склали передбачений п.5.4 акт на недоробки, суд обґрунтовано з посиланням на ст.ст. 629, 843, 844, 845, 854, 879, 882 ЦК України, п.п. 2.1.1 - 2.4.6, 3.3.1 -3.3.4 „Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000”, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 і введених в дію з 1 жовтня 2000 року, зробив висновок про те, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав якісно, своєчасно і в повному обсязі, а Порт –частково та різниця між узгодженою вартістю робіт і фактично оплаченою складає 974 800 грн. 72 коп., а тому зустрічний позов підлягає задоволенню.

В процесі перевірки позивача КРУ в Одеській області, встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 426 860 грн. 30 коп., яку Порт бажає стягнути на підставі ст.14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”.

Колегія зазначає, що дійсно ч.2 ст.14 Закону передбачено, що підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку інших підприємств та юридичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

Одначе акт КРУ не може вважатися доказом наявності порушення дисципліни цін, оскільки жодна зі сторін з ним не погодилася, а згідно до ст. 12 Закону формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури, яким КРУ не являється. Крім того, зі змісту акту вбачається, що не вся спірна сума є завищенням ціни, оскільки частину її складає вартість робіт, які на думку перевіряючих не могли фактично виконуватися, а це є склад іншого правопорушення.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

В даному випадку позивач і відповідач знаходились в договірних відносинах. Договір підряду не визнавався в установленому порядку недійсним і виконувався обома сторонами. Необхідність в поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору до його повного виконання. Якщо одна сторона своє зобов'язання до цього належно виконала, таке виконання втрачає правову підставу. Відповідач виконав роботи за договором в повному обсязі, а тому отримані за цим договором кошти не можуть вважатися як безпідставно отримані. Акт перевірки контрольно-ревізійного управління не входить в перелік підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України, з яких виникають зобов'язання повернути майно у зв'язку з його набуттям або збереженням без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржників по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2007 року по справі № 31-1/319-06-8589 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   С.І.Колоколов

       Суддя                                                                                   М.С. Петров