53/276-07
Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2007 р. Справа № 53/276-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.
при секретарі Гудковій І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Шкодін Я.В.
відповідача - Курган І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3287Х/3-7)) на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.07 р. по справі № 53/276-07
за позовом ТОВ "Консалтингово - правова група "ТИТУЛ", м. Харків (як правонаступник ТОВ "Будівельний центр-21", м. Харків)
до ДП "Українська пивна компанія" СП у формі АТ "Українська пивна компанія", с. Шелестове
про стягнення 23757,00 грн.
встановила:
У серні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості по договору підряду № 19 від 18.08.2004 року в сумі 23757,00 грн. та зобов'язання відповідача підписати акт виконаних робіт посилаючись, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання по договору, в наслідок чого утворилась заборгованість.
Представник позивача 09.10.2007 року надав до суду клопотання в порядку ст. 25 ПІК України про заміну первісного позивача у справі його правонаступником ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2007 року клопотання позивача було задоволено та замінено первісного позивача у справі його правонаступником ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ".
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.07 року по справі № 53/276-07 (суддя - Прохоров С.А.) в задоволенні позовних вимог ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ" відмовлено в повному обсязі, з посиланням на відсутність попередньої письмової згоди замовника щодо передання підрядником своїх прав третій особі, відсутність письмових додаткових угод між сторонами за договором підряду щодо зміни умов договору підряду № 19 від 18.08.2004 року в частині передання своїх прав та обов'язків по договору третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони, на підставі ст.83 ГПК України визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 23.08.2007 року, укладений між ТОВ "Будівельний центр - 21" та ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ", як такий, що суперечить вимогам діючого законодавства та умовам договору підряду.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.07 року не погоджується , подав апеляційну скаргу в який просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, оскільки рішення було прийнято без урахування фактичних обставин по справі, без надання їм належної правової оцінки з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Позивач вважає, що замінивши сторону в справі суд безпідставно відмовив у задоволенні позову ТОВ «КПГ «Титул»посилаючись ,що позивач не має належного права вимагати від відповідача сплати та підписання акту приймання –передачі за договором підряду № 19 від 18.08.2004р.
Відповідач з обставинами викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду законним, обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права. У відзиві відповідач посилається на те, що відповідно до п. 9.5 договору жодна з сторін не має права передавати свої права та зобов'язання по договору третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони, а він письмової згоди на передання підрядником своїх прав третій особі не надавав. В зв'язку з чим вважає договір відступлення права вимоги від 23.08.2007 року, укладений між ТОВ "Будівельний центр - 21" та ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ" недійсним, вимоги позивача про стягнення заборгованості лише на визнану площу виконаних робіт та підписання актів прийому-здачі на частково виконані роботи є незаконними, у зв'язку з тим, що згідно умов договору, позивач не має права вимагати оплати та підписання вказаних актів до моменту виконання робіт в повному обсязі , але цій факт не був доведеним позивачем .
Судова колегія перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила наступне.
18.08.04 р. між відповідачем (далі - замовник) та позивачем (підрядник) був укладений договір підряду, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі нежитлової будівлі Літ.-А-1, загальною площею 1777,3 квадратних метрів, яке знаходиться у м. Харкові, по вул. Заводу Комсомолець, 34, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу. Вартість та повний перелік виконаних робіт визначався у локальному кошторисі та договірній ціні на виконання робіт, які були складені підрядником та затверджені замовником.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що згідно п. 4.1. договору, договірна ціна складала 91696,00 грн., з урахуванням ПДВ, та підлягала оплаті на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт (Форма № 2 і № 3). Відповідно до умов договору роботи виконувались із матеріалів підрядника.
Згідно п. 9.1 договору всі зміни, доповнення, додатки, додаткові угоди до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані обома сторонами.
Відповідно до п. 9.5 договору жодна з сторін не має права передавати свої права та зобов'язання по договору третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони.
Згідно зі п. 2 ст. 844, п. З ст. 844 ЦК України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. зміни в твердий кошторис можуть вноситись лише за домовленістю сторін, окрім того в разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник. В договорі підряду № 19 від 18.08.2004 р. інших підстав не передбачено, тобто кошторис є твердим, а в п. 3.5. договору вказано, що роботи не внесені в локальний кошторис, затверджений замовником, можуть бути виконані підрядником за додатковою угодою сторін.
Додаткових угод по збільшенню ціни робіт за договором підряду № 19 від 18.08.2004 р. та передбаченню додаткових робіт сторонами підписано не було.
Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з посиланням позивача на ст. 844 ЦК України, відповідно до якої було повідомлено замовника про істотне перевищення кошторису з пропозицією погодити зміни до кошторису, так як п. 4. ст. 844 ЦК України вказаний порядок повідомлення передбачається лише в разі перевищення приблизного кошторису, а кошторис до договору підряду № 19 від 18.08.04 р. є твердим, та без підписання додаткової угоди до договору перевищенню не підлягає.
Згідно зі п. 5 ст. 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що замість вимоги розірвання договору підрядник (позивач) неодноразово вимагав сплати перевищеного кошторису та сплати повної ціни робіт до моменту повного їх виконання, що суперечить умовам договору.
Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Як свідчать матеріали справи умовами договору підряду № 19 від 18.08.04 р. не передбачено попередньої оплати, таким чином позивач не має права вимагати оплати робіт до моменту виконання повного їх об'єму, згідно умов договору.
Суд першої інстанції правомірно спростував твердження позивача про повне виконання власних обов'язків згідно умов договору, так як роботи виконані лише на площі 1763 квадратних метри, а за умовами договору (п. 1.1. договору) передбачалося - 1777,3 квадратних метри, тобто підрядником не виконані роботи на площі 14,3 квадратних метри, чим порушено умови договору підряду № 19 від 18.08.04 р. Таким чином, у замовника (відповідача) не виникло зобов'язання щодо підписання вказаних актів прийому-передачі виконаних робіт, що не є порушенням умов договору з боку відповідача у справі.
Суд першої інстанції обґрунтоване встановив, що первісним позивачем по справі - ТОВ "Будівельний центр - 21" в односторонньому порядку було порушено умови договору підряду, а саме п.п.9.1, 9.5, без отримання письмової згоди відповідача (замовника) передано право вимоги заборгованості за договором підряду шляхом укладання договору відступлення права вимоги від 23.08.2007 року з ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ".
Відповідно до ст. 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 516 Цивільного Кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3 ст. 512, п. 1 ст. 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором, а без згоди боржника заміна кредитора здійснюється якщо інше не встановлено договором.
Отже, договором або законом можуть бути встановлені обмеження на заміну кредитора у зобов'язанні і договір відступлення права вимоги не може бути укладеним, коли це забороняється договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, зокрема у договорі № 19 від 18.08.04 р існує таке обмеження. В зв'язку з тим, що заміна кредитор проведена без відповідної попередньої письмової згоди боржника, передбаченої п. 9.5 договору № 19 від 18.08.2004 р., договір відступлення права вимоги від 23.08.2007 року не тягне певних наслідків щодо заміни кредитора в договорі № 19 від 18.08.2004 р. Тобто, відсутні підстави вважати, що така заміна відбулася.
Відповідно до ст. 203 ЦК України визначено перелік вимог, недотримання яких є підставою для визнання угоди недійсною (ст. 215 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого право чину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю (ст. 216 ЦК України).
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність попередньої письмової згоди замовника щодо передання підрядником своїх прав третій особі, відсутність письмових додаткових угод між сторонами за договором підряду щодо зміни умов договору підряду №19 від 18.08.2004 року в частині передання своїх прав та обов'язків по договору третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони, судова колегія вважає, що договір від 23.08.2007 р. суперечить вимогам діючого законодавства та умовам договору підряду, не утворює юридичних наслідків. За таких обставин ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ" не має належного права вимагати від відповідача сплати боргу та підписання акту приймання-передачі за договором підряду №19 від 18.08.2004 року., оскільки не є, з урахуванням означених обставин, кредитором (стороною) за вказаним договором.
Посилання позивача на те, що замінивши сторону в справі суд безпідставно відмовив у задоволенні позову ТОВ «КПГ «Титул» посилаючись ,що позивач не має належного права вимагати від відповідача сплати та підписання акту приймання –передачі за договором підряду № 19 від 18.08.2004 р.,що на думку позивача є суперечливим, необґрунтовано, так як заміна сторони у справі не тягне за собою обов'язкового задоволення позовних вимог, тому що при заміні сторони не досліджується правомірність позовних вимог.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення позивача, оскільки згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.
Таким чином рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і обставинам справи, доводи позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 203, 215, 512, 516, 844, 854 ЦК України, ст.ст.101-105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2007 р. по справі № 53/276-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 07.12.2007 р.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2007 |
Оприлюднено | 14.12.2007 |
Номер документу | 1198814 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Могилєвкін Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні