Постанова

від 06.03.2008 по справі 53/276-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/276-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 березня 2008 р.                                                                                    № 53/276-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі)Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово –правова група "ТИТУЛ"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.07

у справі№ 53/276-07

господарського судуХарківської  області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово –правова група "ТИТУЛ"

доДочірнього підприємства "Українська Пивна Компанія" Спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія"

простягнення 23757,00 коп.

за участю представників від:

позивача не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Українська Пивна Компанія" Спільного підприємства у формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" заборгованості по договору підряду № 19 від 18.08.04 в сумі 23757,00 грн. та зобов'язання відповідача підписати акт виконаних робіт. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовав тим, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання по договору, в наслідок чого утворилась заборгованість.

Позивач звернувся до суду клопотання в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України про заміну первісного позивача у справі його правонаступником ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ". Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.07 клопотання позивача було задоволено та замінено первісного позивача у справі його правонаступником ТОВ "Консалтингова - правова група "ТИТУЛ".

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.07 (суддя Прохоров С.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Могилєвкіна Ю.О., суддів: Пушай В.І., Плужник О.В.), в позові відмовлено. Судові акти мотивовані тим, що не підлягають відшкодуванню витрати зроблені підрядником з перевищенням кошторису.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи як встановлено в судових актах, 18.08.04  між Дочірнім підприємством “Українська пивна Компанія” СП АТ “Українська Пивна Компанія” (далі Замовник) та ТОВ “Будівельний центр - 21”(Підрядник) було укладено договір, підряду, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі нежитлової будівлі Літ. - А-1, загальною площею 1777,3 квадратних метрів, яке знаходиться у м. Харкові, по вул. Заводу Комсомолець, 34, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу.

Вартість та повний перелік виконаних робіт визначався сторонами у локальному кошторисі та договірній ціні на виконання робіт, які були складені Підрядником та затверджені Замовником. Згідно п. 4.1. договору, договірна ціна складала 91696,00 грн., з урахуванням ПДВ, та підлягала оплаті на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі виконаних робіт (Форма №2 і №3). Відповідно до умов договору роботи виконувались із матеріалів підрядника.

Відмовляючи в позові, суди вказали на те, що відповідно до п. 2 ст. 844 Цивільного кодексу України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. В договорі підряду № 19 від 18.08.04  інше не передбачено, таким чином кошторис є твердим. Згідно п. 3 ст. 844 Цивільного кодексу України, зміни в твердий кошторис можуть вноситись лише за домовленістю сторін, окрім того, в разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник. В п. 3.5. договору також вказано, що роботи не внесені в локальний кошторис, затверджений замовником, можуть бути виконані підрядником за додатковою угодою сторін. Додаткових угод по збільшенню ціни робіт за договором підряду № 19 від 18.08.04 та передбаченню додаткових робіт сторонами підписано не було. За таких обставин суди дійшли висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21" не має права на відшкодування витрат по перевищенню кошторису.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій, оскільки як вірно зазначено судами, відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Договором не встановлено, що кошторис є приблизним, отже, кошторис є твердим. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21" не має права на відшкодування витрат по перевищенню кошторису, а відтак, воно не мало права передавати таку вимогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Консалтингово – правова група "ТИТУЛ". Отже, предметом договору уступки права вимоги була недійсна вимога.

Відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку. Вимоги зазначеної статті спростовують доводи скаржника про те, що склалася ситуація, коли порушені права сторін неможливо захистити, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингово –правова група "ТИТУЛ" не позбавлене права пред'явити первісному кредитору претензії щодо недійсності переданої вимоги.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-правова група "ТИТУЛ" залишити без задоволення,  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.07 у справі № 53/276-07 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    Л. Стратієнко