Рішення

від 21.06.2024 по справі 486/1682/23

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1682/23

2/467/123/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Поплавської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до кредитної спілки "ЮЖ-КРЕДИТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з усього нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із позовною заявою до кредитної спілки "ЮЖ-КРЕДИТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з усього нерухомого майна, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 4820355700:05:000:0001, площею 4,9398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Костянтинівської селищної ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1010675348203) та будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 17714550), накладений на підставі постанови серії АА № 172581 від 10.06.2008 року відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7393054).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що йому на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 4820355700:05:000:0001, площею 4,9398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Костянтинівської селищної ради та будинок АДРЕСА_1 . На виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.06.2009 року, постановою серії АА № 172581 від 10.06.2008 року відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області, на все майно, належне позивачу, накладено арешт. Станом на час звернення до суду з даним позовом, виконавче провадження завершено, 24.03.2010 року виконавчий документ повернуто на вимогу стягувача, матеріали виконавчого провадження, знищені. Заборгованість, вказана за рішенням суду, погашена в повному обсязі. На звернення до відділу ДВС з вимогою про зняття арешту з майна, позивачу було відмовлено та роз`яснено, що арешт може бути знято тільки за рішенням суду. Позивач має намір розпорядитися належним йому майном, тому вважає, що порушено його право на нерухоме майно, та з вказаних підстав вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 16.02.2024 року дану справу передано за підсудністю до Арбузинського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Арбузинського районного суду від 13.03.2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений у встановленому порядку. Враховуючи, що у справі є достатні відомості про правовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, однак відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не подав, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність відповідача у заочному порядку відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, при вирішенні даної справи по суті, поклався на розсуд суду.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.06.2009 року стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Кредитної спілки "ЮЖ-КРЕДИТ" 15123 грн. 89 коп. боргу за кредитним договором та 181 грн. 24 коп. судових витрат (а.с.9).

На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.7), ОСОБА_1 на праві власності належить: земельна ділянка, кадастровий номер 4820355700:05:000:0001, площею 4,9398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Костянтинівської селищної ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1010675348203) та будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 17714550), накладений на підставі постанови серії АА № 172581 від 10.06.2008 року відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7393054).

На підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області Серії АА № 172581 від 10.06.2008 року, на все нерухоме майно, належне позивачу, накладено арешт.

Згідно довідки обласної кредитної спілки Миколаївської області "ЮЖ-КРЕДИТ" від 18.03.2010 року № 80 (а.с.10) ОСОБА_1 погасив борг в сумі 15200 грн.13 коп.

На підставі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на день розгляяду справи, кредитна спілка "ЮЖ-КРЕДИТ" зареєстрована, як юридична особа та є діючою (а.с.59-60).

Відповідно до листа від 04.09.2023 року № 40457, Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомив позивача про те, що на виконанні в Арбузинському РВДВС ГЕУЮ у Миколаївській області перебувало виконавче провадження № 15213000 щодо виконання виконавчого листа № 2-407 виданого 12.06.2009 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 борг у сумі 15305, 13 грн. на користь КС Юж-кредит. Дане виконавче провадження перебуває у стані "завершено", 24.03.2010 року виконавчий документ повернуто на вимогу стягувача. Матеріали виконавчих проваджень відсутні та рекомендовано позивачу звернутися до суд (а.с.11).

Вказане зумовило звернення позивачки до суду із цим позовом про усунення перешкод у здійсненні права користуватись і розпоряджатись своїм майном шляхом звільнення майна з-під арешту.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

При вирішенні даного питання суд керується Законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV в редакції від 28.08.2003 (далі Закон 606-XIV) чинній на час накладення обтяження.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону № 606-ХІV у редакції, чинній на момент винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження) державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Закономпорядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону;

- повернення виконавчого документа (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеруу двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так саме повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, після якої ніякі інші дії щодо примусового виконання рішення державним виконавцем не вчиняються.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною другою ст. 38 Закону № 606-XIV визначено: якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІ від 02.06.2016 ркоу (далі Закон № 1404- VІІ у редакції, чинній на день розгляду питання про зняття арешту з майна) у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Частиною 4 ст. 59 Закону № 1404-VII визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Водночас ч. 5 ст. 59 цього Закону передбачено, що у всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 20.03.1952 року, ратифікованою Україною 17.07.1997року Законом № 475/97, положеннями Протоколів № 2, 4, 7, та 11 до Конвенції та положеннями Цивільного кодексу України (ч.ч. 1, 2 ст. 319, ст. 321) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 6 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений законом, зокрема, шляхом припинення правовідношення чи дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобовязує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішення «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так, в п.70 зазначеного рішення визначено «Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі. Коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Позивачка набула права власності на будинок правомірно, ніяким не оскаржене її право на мирне володіння майном є порушеним, через існування заборони на підставі архівного запису.

Наявність арешту на майна за відсутності правових підстав для цього, порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обємі користуватися та розпоряджатися своїй майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути предявлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 80 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року (далі Правила), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування обмеження щодо розпорядження майном ОСОБА_1 , оскільки виконавче провадження, в межах якого накладалася заборона, завершене і знищене.

З огляду на вказане позивач ОСОБА_1 обмежений у здійсненні своїх майнових прав, зокрема щодо його розпорядження та володіння.

Не зняття державним виконавцем арешту з майна ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області серії АА № 172581 від 10.06.2008 року, на все нерухоме майно, належне позивачу, за відсутності будь-якого виконавчого провадження стосовно власника цього майна порушує право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження цим майном.

У цій справі суд також враховує, що арешт на майно ОСОБА_1 накладено державним виконавцем більше п`ятнадцяти років тому, у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні будь-які виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правильними та доведеними аргументи позивача щодо безпідставного продовження обмеження цивільних (майнових) прав на нерухоме майно. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам закону та не порушує прав інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до кредитної спілки "ЮЖ-КРЕДИТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування арешту з усього нерухомого майна, задовольнити.

Скасувати арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , а саме: - із земельної ділянки, кадастровий номер 4820355700:05:000:0001, площею 4,9398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Костянтинівської селищної ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1010675348203) та будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 17714550), накладений на підставі постанови серії АА № 172581 від 10.06.2008 року відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7393054).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою про перегляд Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем та іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова