Ухвала

від 20.06.2024 по справі 466/6625/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/6625/24

Провадження № 2/466/2066/24

У Х В А Л А

за підсудністю

20 червня 2024 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Єзерський Р.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди,-

у с т а н о в и в :

19 червня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї копіями документів, суд вважає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, звертаючись за підсудністю до Шевченківського районного судум. Львова, за своїм місцем реєстрації, позивач керується ч.5 ст.28 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 р №1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

За змістом п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» вартість сплачених та неотриманих послуг в розмірі 70000 грн. через невиконання договорів №21032410, 21032411 та 21032409 про надання правової допомоги/юридичних послуг від 21.03.2024 року на її користь, а також моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Проте, зі змісту позову не вбачається, що між позивачем та відповідачем виник спір, який стосується захисту прав споживача, що як наслідок вказувало б на наявність підстав для застосування ч.5 ст.28 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Твердження позивача, що норми ЗУ «Про захист прав споживачів» поширюються на вказані правовідносини є хибним, оскільки в даному випадку не вбачається, що позивач є споживачем товарів чи послуг, оскільки спірні правовідносини виникли на підставі договору правової допомоги/юридичних послуг, а саме представництва в ТЦК та СП, в яких позивач не виступає споживачем.

А відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, а тому на них не поширюються вимоги ЦПК України про право позивача на альтернативну підсудність - за її місцем проживання. Отже, вищевказаний позов є непідсудним Шевченківському районному суду м. Львова.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно позовної заяви ТОВ «Центр правової допомоги «Україна» зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що у даних правовідносинах суд не вбачає застосування Закону України «Про захист прав споживачів», та відповідно розгляду справи за місцем проживання позивача, тому суд вважає за необхідне даний позов направити за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва, за місцезнаходженням відповідача.

Керуючись ст.ст. 31, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України, суддя,-

постановив:

цивільну справу № 466/6625/24 (номер провадження 2/466/2066/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Україна» про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди передати за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14а).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.

Суддя: Р. Б. Єзерський