Постанова

від 17.04.2024 по справі 522/18535/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2082/24

Справа № 522/18535/20

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Стахової Н.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря

судового засідання Булацевської Я.В. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Судаков Валерій Валерійович

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення

ВСТАНОВИВ:

У жовтні2020року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником 1/3 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного жилого будинку під літерою «А», загальною площею 507 кв.м., житловою - 126,8 кв.м.

Право власності на зазначену частину будинку виникло на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015 року по цивільній справі № 2-10529/09. Іншим співвласником є відповідач, якому належить 2/3 спірного будинку.

Відповідач перешкоджає їй у користуванні житловим будинком, у зв?язку з чим вона була змушена звернутись до суду з таким позовом.

Просила суд, після уточнення позовних вимог, встановити порядок користування житловим будинком за варіантом №3 висновку, а саме виділити їй:

приміщення №1-10- кладова, пл.6,6 кв.м., приміщення №1-19- житлова, пл.20,4 кв.м., приміщення №1-20-ванна, пл.12,1 кв.м., та частину із приміщень спільного користування -129,55 кв.м.;

виділити ОСОБА_2 : приміщення №1-8-тренувальний зал, пл.36,9 кв.м., приміщення №1-9-кладова, пл.8,8 кв.м., приміщення №1-14-санвузол, пл.6,5 кв.м., приміщення №1-15-кабінет, пл.20,2 кв.м., приміщення№1-17-вітальня, пл.31,8 кв.м., приміщення 1-21-житлова, пл.22,6.кв.м., приміщення№1-22- житлова, пл.31,8 кв.м., приміщення №1-23-мансарда, пл.50,2 кв.м., та частину із приміщень спільного користування -129,55 кв.м.;

в спільне користування співвласників виділити наступні приміщення,пл.259,1 кв.м.:-приміщення №1-1-гараж, пл.37,5 кв.м., приміщення №1-2-басейн, пл..76,3 кв.м., приміщення №1-3-хол, пл.19,1 кв.м., приміщення №1-4-підсобне, пл.4,3.кв.м., приміщення №1-5-сауна, пл. 7,7 кв.м., приміщення №1-6-пральня, пл.. 10,7 кв.м., приміщення №1-7-котельня, пл.11,2 кв.м., приміщення №1-11-коридор, пл.7,1 кв.м., приміщення №1-12-передпокій, п.. 24,1 кв.м., приміщення №1-13-коридор, пл. 4,5 кв.м., приміщення №1-16 кухня, пл. 27,3 кв.м., приміщення №1-18 коридор, пл.29,3 кв.м.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Судаков В.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов.

Доводами апеляційної скарги є те, що суд упереджено на користь відповідача грубо порушив порядок та строки надання сторонами доказів, а відповідач, зловживаючи процесуальними правами, навмисно вводив суд в оману. Також всіляко затягував проведення судової технічно будівельної експертизи. Відповідачу було відомо про наявність доданого до позову технічного паспорту на будинок, який виготовлено в 2003 році, однак він не надав суду технічний паспорт, виготовлений в 2019 році, як до проведення, так і під час проведення експертизи. Тільки перед ухваленням рішення представник відповідача надав технічний паспорт НОМЕР_1 , не пояснюючи причини неподання його у встановлений строк, передбачений ст. 83 ЦПК України. Суд визнав поважною причину пропуску строку на подання технічного паспорту, чим порушив принцип змагальності сторін. Судовим експертом було запропоновано три варіанти порядку користування жилим приміщенням. Нею обрано третій варіант порядку користування будинком, за яким їй передаються у користування приміщення, які ідентично зображені на технічному паспорті 2019 року. Також вона просила виділити їй окрім житлової кімнати, і ванну, а відповідачу окрім двох житлових кімнат виділити і санвузел. Проте відсутні будь-які пояснення з приводу позбавлення відповідача та його родини користування ванною кімнатою, та можливість користуванням нею запропонованим варіантом поділу без санвузла. Відповідачем не запропоновано жодного варіанту користування жилим приміщенням. В будинку наявні два приміщення, які можуть бути переобладнані під повноцінні санвузли із ванною. В інших варіантах вказаних судовим експертом ванна кімната переходить у користування відповідачу, а їй санвузел, однак такий варіант не запропонований відповідачем. Суд з власної ініціативи зазначив цю обставину як підставу для відмови у позові. Відповідач не обґрунтував неможливість визначення варіантів порядку користування. Суд також не обґрунтував, як впливає на висновки експертизи наявність чи відсутність адвоката Бойко Н.І. під час обстеження будинку. Належним та допустимим доказом створення їй перешкод у користуванні будинком є її покази, які надані як свідком. Неможливість, на думку відповідача, користування нею спірним будинком, підтвердив і сам відповідач під час допиту його як свідка. Останній заперечував можливість її вселення тим, що він користується будинком разом з іншою новою сім`єю та на його думку, тільки він має право користування спірним будинком. Саме така позиція відповідача і є доказом створення ним перешкод їй у користуванні будинком.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бойко Н.І., зазначає, що технічний паспорт від 05.03.2019 був наданий лише у червні 2023 року. Але мета судового розгляду є у встановленні істини по справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення. Вказуючи про грубе порушення норм процесуального права, скаржник фактично зводить розгляд судової справи до надмірного формалізму, адже суд не мав право ґрунтувати рішення суду на експертному висновку, який спирається на недостовірний доказ (технічний паспорт від 17.06.2002). Позивачка, приймаючи участь у розгляді справи та пояснюючи свою позицію по справі, акцентувала увагу на тому, що фактично має намір отримати компенсацію за свою частку в будинку, що підтверджується матеріалами справи. Змусивши зараз проживати позивачку, відповідача та його родину, суд допустився би порушення прав третіх осіб, які мешкають в будинку та серед яких є малолітня дитина. Вважає рішення законним та обґрунтованим.

У судове засідання сторони не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах

верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта № 095/2021 від 24.06.2022 не є таким, що може бути визначений судом достовірним. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 намагалася вселитися до спірного будинку, але не змогла цього зробити внаслідок створення перешкод з боку відповідача. Всупереч цьому матеріали справи містять також копію позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення вартості її частки у спільній сумісній власності, в якій остання зазначає про неможливість спільного проживання з ОСОБА_2 в одному житловому будинку. Крім того, з пояснень сторін в судових засіданнях судом встановлено, що з 2009 року позивачка в спірному будинку не проживає та там не з`являлася, не бачилася ні з відповідачем, ані з сином.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015 (справа №2-10529/09) та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:54:005:0226, площею 447 кв.м. за зазначеною вище адресою згідно договору дарування від 11.04.2022.

ОСОБА_2 є власником 2/3 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015р. (справа №2-10529/09) і на підставі договору дарування від 28.07.2020 та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:54:005:0226 за зазначеною вище адресою.

Вказане підтверджується Інформаційною довідкою від 22.10.2020 №229096278 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.07.2014 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5123781700:02:002:0030 площею 0,2458 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та власницею будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується інформаційною довідкою №24080375 від 18.01.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015 по справі №2-10529/09 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2014 року скасовано.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, визнання права особистої приватної власності, визнання особи такою, яка втратила право користування житловим будинком, усунення перешкод власнику, шляхом зняття з реєстрації за місцем проживання задоволено частково.

У порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя виділено у власність ОСОБА_2 :

-1/3 (одну третю) частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного житлового будинку під літ. «А», загальною площею 507,0 кв.м., житловою площею 126, 8 кв.м.;

-автомобіль марки «LEXUS ES 350», кузов кузов НОМЕР_2 ,

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування житловим будинком, усунення перешкод власнику, шляхом зняття з реєстрації за місцем проживання відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, виділення частин и житлового будинку, стягнення компенсації вартості частини спільного майна, виділення зі спільного майна частини предметів домашнього побуту задоволено частково.

У порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 :

-1/3 (одну третю) частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного житлового будинку під літ. «А», загальною площею 507,0 кв.м., житловою площею 126, 8 кв.м.; Та інші меблі і побутові речі

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 136 208,75 грн. доплати за різницю у вартості поділеного майна.

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки спільною частковою власністю, визнання права власності на частину земельної ділянки відмовлено.

Вказаним рішенням суду також було встановлено, що не підлягають задоволенню й вимоги ОСОБА_1 про виділення їй 1/3 частини спірного житлового будинку в натурі з урахуванням меж належній їй на праві власності земельної ділянки площею 0,047 га.

Згідно висновків будівельно-технічної експертизи №458 від 02 квітня 2015 року, проведеної експертом ТОВ ОФ «ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА» на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2014 року виділити в натурі ОСОБА_1 у власність:

- в ідеальних частках 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами є технічно неможливим;

- 1/3 частину спірного житлового будинку з надвірними спорудами, розташованої на земельній ділянці площею 0,0447 га по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту серії РІ № 468367 від 17 червня 2002 року неможливо у зв`язку з порушенням п.3.25 ДБН 360-92**. Крім того, на дату обстеження вказана земельна ділянка не є ізольованою та не забезпечена окремим під`їздом .

Згідно висновку судового експерта ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. ОСОБА_4 №095/2021 судової будівельно-технічної експертизи від 26.04.2022 року (а.с.187-206), що містить п`ять технічно можливих варіантів порядку користування приміщеннями житлового будинку:

Перший варіант:

В спільне користування співвласників виділити наступні приміщення, площею 266,7 кв.м.: приміщення № 1-1- гараж, площею 37,5 кв.м.; приміщення № 1-2- басейн, площею 76,3 кв.м.; приміщення № 1-3- хол площею 19,1 кв.м.; приміщення № 1-4 підсобне, площею 4,3 кв.м.; приміщення № 1-5 сауна, площею 7,7 кв.м.; приміщення № 1-6 пральня площею 10,7 кв.м.; приміщення № 1-7 котельна площею 11,2 кв.м., приміщення 1-8 тренувальний зал, площею 36,9 кв.м.; приміщення № 1-11 коридор площею 7,1 кв.м.; приміщення № 1-12- передпокій, площею 24,1 кв.м.; приміщення № 1-13 коридор, площею 4,5 кв.м.; приміщення № 1-16 кухня, площею 27,3 кв.м.

ОСОБА_1 виділити наступні приміщення:

приміщення № 1-9 кладова, площею 8,8 кв.м.; приміщення 1-14 санвузел, площею 6,5 кв.м.; приміщення № 1-15 кабінет, площею 20,2 кв.м., частина із приміщень спільного користування - 133,35 кв.м. (266,7 кв.м.х1/2), загальною площею 168,85 кв.м., яка складає 1/3 частину (168,85 кв.м./507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частині.

ОСОБА_2 виділити наступні приміщення:

приміщення № 1-10 кладова, площею 6,6 кв.м.; приміщення № 1-17- вітальня , площею 31,8 кв.м.; приміщення № 1-18- коридор, площею 29,3 кв.м; приміщення № 1-19 житлова, площею 20,4 кв.м.; приміщення № 1-20 ванна, площею 12,1 кв.м.; приміщення № 1-21 житлова площею 22,6 кв.м.; приміщення № 1-22 житлова, площею № 31,8 кв.м., приміщення № 1-23 мансарда, площею 50,2 кв.м., частина із приміщень спільного користування 133,35 кв.м. (266,7 кв.м.х1/2), загальною площею 338,15 кв.м., яка складає 2/3 частини (338,15 кв.м/507 кв.м.), що відповідає його ідеально належній частці.

Другий варіант:

В спільне користування співвласників виділити наступні приміщення: площею 265,7 кв.м.: приміщення № 1-1- гараж, площею 37,5 кв.м.; приміщення № 1-2- басейн, площею 76,3 кв.м.; приміщення № 1-3- хол площею 19,1 кв.м.; приміщення № 1-4 підсобне, площею 4,3 кв.м.; приміщення № 1-5 сауна, площею 7,7 кв.м.; приміщення № 1-6 пральня площею 10,7 кв.м.; приміщення № 1-7 котельна площею 11,2 кв.м., приміщення 1-10- кладова площею 6,6 кв.м.; приміщення № 1-12- передпокій, площею 24,1 кв.м.; приміщення № 1-13 коридор, площею 4,5 кв.м.; приміщення № 1-16 кухня, площею 27,3 кв.м., приміщення № 1-18 коридор, площею 29,3 кв.м.

ОСОБА_1 виділити наступні приміщення:

приміщення № 1-20 ванна, площею 12,1 кв.м.; приміщення 1-21 житлова, площею 22,6 кв.м.; частина із приміщень спільного користування - 132,85 кв.м. (265,7 кв.м.х1/2), загальною площею 167,55 кв.м., яка складає 1/3 частину (167,55 кв.м./507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частині.

ОСОБА_2 виділити наступні приміщення:

приміщення № 1-8 тренувальний зал, площею 36,9 кв.м.; приміщення № 1-9- кладова, площею 8,8 кв.м.; приміщення № 1-14- санвузел площею 6,5 кв.м; приміщення № 1-15 кабінет, площею 20,2 кв.м.; приміщення № 1-17 вітальня, площею 31,8 кв.м.; приміщення № 1-19 житлова площею 20,4 кв.м.; приміщення № 1-22 житлова, площею № 31,8 кв.м., приміщення № 1-23 мансарда, площею 50,2 кв.м., частина із приміщень спільного користування 132,85 кв.м. (265,7 кв.м.х1/2), загальною площею 339,45 кв.м., яка складає 2/3 частини (339,45 кв.м/507 кв.м.), що відповідає його ідеально належній частці.

Третій варіант:

В спільне користування співвласників виділити наступні приміщення,пл.259,1 кв.м.: приміщення №1-1-гараж, площею 37,5 кв.м., приміщення №1-2-басейн, площею 76,3 кв.м., приміщення №1-3-хол, площею 19,1 кв.м., приміщення №1-4-підсобне, площею 4,3.кв.м., приміщення №1-5-сауна, площею 7,7 кв.м., приміщення №1-6-пральня, площею 10,7 кв.м., приміщення №1-7-котельня, площею 11,2 кв.м., приміщення №1-11-коридор,площею 7,1 кв.м., приміщення №1-12-передпокій, площею 24,1 кв.м., приміщення №1-13-коридор, площею 4,5 кв.м., приміщення №1-16 кухня, площею 27,3 кв.м., приміщення №1-18 коридор, площею 29,3 кв.м.

ОСОБА_1 виділити наступні приміщення: приміщення № 1-10 кладова, площе, 6,6 кв.м.; приміщення № 1-19 житлова, площею 20,4 кв.м; приміщення № 1-20- ванна, площею 12,1 кв.м, частина із приміщень спільного користування -129,55 кв.м., (259,1 кв.м.х1/2), загальною площею 168,65 кв.м, яка складає 1/3 частину (168,65 кв.м/507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частці.

Виділити ОСОБА_2 : приміщення №1-8-тренувальний зал, площею 36,9 кв.м., приміщення №1-9-кладова, площею 8,8 кв.м., приміщення №1-14-санвузол, площею 6,5 кв.м., приміщення №1-15-кабінет, площею 20,2 кв.м, приміщення№1-17-вітальня, площею 31,8 кв.м., приміщення 1-21-житлова, приміщення№1-22- житлова, площею 31,8 кв.м., приміщення №1-23-мансарда, площею 50,2 кв.м., частину із приміщень спільного користування -129,55 кв.м. (259,1 кв.м. х ), загальною площею 338,35 кв.м, яка складає 2/3 частини (338,35 кв.м./507 кв.м.), що відповідає його ідеальній частці.

Четвертий варіант:

В спільне користування співвласників виділити наступні приміщення, площею 282,1 кв.м.: приміщення №1-1-гараж, площею 37,5 кв.м., приміщення №1-2-басейн, площею 76,3 кв.м., приміщення №1-3-хол, площею 19,1 кв.м., приміщення №1-4-підсобне, площею 4,3.кв.м., приміщення №1-5-сауна, площею 7,7 кв.м., приміщення №1-6-пральня, площею 10,7 кв.м., приміщення №1-7-котельня, площею 11,2 кв.м., приміщення 1-8 тренувальний зал, площею 36,9 кв.м.; приміщення 1-9 кладова, площею 6,6 кв.м.; приміщення №1-11-коридор,площею 7,1 кв.м., приміщення №1-12-передпокій, площею 24,1 кв.м., приміщення №1-13-коридор, площею 4,5 кв.м., приміщення №1-16 кухня, площею 27,3 кв.м.

ОСОБА_1 виділити наступні приміщення: приміщення № 1-14 санвузел, площею, 6,5 кв.м.; приміщення № 1-15 кабінет, площею 20,2 кв.м; частина із приміщень спільного користування -141,05 кв.м., (282,1 кв.м.х1/2), загальною площею 167,75 кв.м, яка складає 1/3 частину (167,75 кв.м/507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частці.

Виділити ОСОБА_2 : приміщення №1-17 - вітальня площею 31,8 кв.м., приміщення №1-18 коридор, площею 29,3 кв.м., приміщення №1-19- житлова, площею 20,4 кв.м., приміщення №1-20- ванна, площею 12,1 кв.м, приміщення 1-21-житлова, площею 22,6 кв.м.; приміщення№1-22- житлова, площею 31,8 кв.м., приміщення 1-23-мансарда, площею 50,2 кв.м., частину із приміщень спільного користування -141,05 кв.м. (282,1 кв.м. х ), загальною площею 339,25 кв.м, яка складає 2/3 частини (339, 25 кв.м./507 кв.м.), що відповідає його ідеальній частці.

П`ятий варіант:

В спільне користування співвласників виділити наступні приміщення, площею 266,7 кв.м.: приміщення №1-1-гараж, площею 37,5 кв.м., приміщення №1-2-басейн, площею 76,3 кв.м., приміщення №1-3-хол, площею 19,1 кв.м., приміщення №1-4-підсобне, площею 4,3.кв.м., приміщення №1-5-сауна, площею 7,7 кв.м., приміщення №1-6-пральня, площею 10,7 кв.м., приміщення №1-7-котельня, площею 11,2 кв.м., приміщення 1-8 тренувальний зал, площею 36,9 кв.м.; приміщення №1-11-коридор,площею 7,1 кв.м., приміщення №1-12-передпокій, площею 24,1 кв.м., приміщення №1-13-коридор, площею 4,5 кв.м., приміщення №1-16 кухня, площею 27,3 кв.м.

ОСОБА_1 виділити наступні приміщення: приміщення № 1-10 кладова, площею, 6,6 кв.м.; приміщення № 1-14 санвузол, площею 6,5 кв.м; приміщення № 1-15- кабінет, площею 20,2 кв.м, частина із приміщень спільного користування -133,35 кв.м., (266,7 кв.м.х1/2), загальною площею 166,65 кв.м, яка складає 1/3 частину (166,65 кв.м/507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частці.

Виділити ОСОБА_2 : приміщення №1-9-кладова, площею 8,8 кв.м., приміщення№1-17-вітальня, площею 31,8 кв.м., приміщення 1-18 коридор. Площею 29,3 кв.м.; приміщення № 1-19 житлова, площею 20,4 кв.м.; приміщення № 1-20 ванна, площею 12,1 кв.м.; приміщення 1-21-житлова, приміщення№1-22- житлова, площею 31,8 кв.м., приміщення №1-23-мансарда, площею 50,2 кв.м., частину із приміщень спільного користування -133,35 кв.м. (266,7 кв.м. х ), загальною площею 340,35 кв.м, яка складає 2/3 частини (340,35 кв.м./507 кв.м.), що відповідає його ідеальній частці.

Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи №01/22 від 10.01.2022, яка виконана за заявою відповідача, аналізуючи об`ємно-планувальні рішення будинку, а саме наявність трьох житлових кімнат- пл.20,4, пл.22,6 кв.м., кв.м.31,8 кв.м., визначена неможливість надання варіантів користування житловим будинком АДРЕСА_1 , враховуючи, що ОСОБА_1 належить 1/3 будинку, а іншому співвласнику ОСОБА_2 2/3 частини зазначеного будинку.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі статтею 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах: від 05 листопада 2014 року у справі N 6-158цс14, від 16 листопада 2016 року у справі N 6-709цс16, від 16 січня 2019 року у справі № 309/2477/16-ц.

З матеріалівсправи слідує,що позивачє власником1/3 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з одного жилого будинку під літерою «А», загальною площею 507 кв.м., житловою - 126,8 кв.м. на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015 року по цивільній справі № 2-10529/09.

Таким чином, доводи викладені у апеляційній скарзі щодо наявності правових підстав для задоволення позову про вселення позивачки колегія суддів вважає слушними, оскільки позивачка дійсно є співвласником зазначеного спірного житлового будинку та має право на усунення перешкод у користування нерухомим майном шляхом її вселення як власника частки спірного майна.

За правилами частин першої - другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Таким чином, порядок користування житловим приміщенням, яке належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли таке приміщення відповідає за розміром часткам цих осіб у житловому приміщенні.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна в натурі для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд може виділити в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним, у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року № 6-1500цс15.

Житловий будинок є двоповерховою житловою будівлею з підвалом та мансардою та складається з взаємопов`язаних конструктивних елементів, а саме: фундаментів, стін, перекриття, покрівлі тощо.

Враховуючи інтереси кожної із сторін, колегія суддів вважає за можливе встановити між сторонами у справі порядок користування спірним житловим будинком, за яким виділити: в спільне користування співвласників виділити наступні приміщення,пл.259,1 кв.м.: приміщення №1-1-гараж, площею 37,5 кв.м., приміщення №1-2-басейн, площею 76,3 кв.м., приміщення №1-3-хол, площею 19,1 кв.м., приміщення №1-4-підсобне, площею 4,3.кв.м., приміщення №1-5-сауна, площею 7,7 кв.м., приміщення №1-6-пральня, площею 10,7 кв.м., приміщення №1-7-котельня, площею 11,2 кв.м., приміщення №1-11-коридор,площею 7,1 кв.м., приміщення №1-12-передпокій, площею 24,1 кв.м., приміщення №1-13-коридор, площею 4,5 кв.м., приміщення №1-16 кухня, площею 27,3 кв.м., приміщення №1-18 коридор, площею 29,3 кв.м.

ОСОБА_1 виділити наступні приміщення: приміщення № 1-10 кладова, площе, 6,6 кв.м.; приміщення № 1-19 житлова, площею 20,4 кв.м; приміщення № 1-20- ванна, площею 12,1 кв.м, частина із приміщень спільного користування -129,55 кв.м., (259,1 кв.м.х1/2), загальною площею 168,65 кв.м, яка складає 1/3 частину (168,65 кв.м/507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частці.

Виділити ОСОБА_2 : приміщення №1-8-тренувальний зал, площею 36,9 кв.м., приміщення №1-9-кладова, площею 8,8 кв.м., приміщення №1-14-санвузол, площею 6,5 кв.м., приміщення №1-15-кабінет, площею 20,2 кв.м, приміщення№1-17-вітальня, площею 31,8 кв.м., приміщення 1-21-житлова, приміщення№1-22- житлова, площею 31,8 кв.м., приміщення №1-23-мансарда, площею 50,2 кв.м., частину із приміщень спільного користування -129,55 кв.м. (259,1 кв.м. х ), загальною площею 338,35 кв.м, яка складає 2/3 частини (338,35 кв.м./507 кв.м.), що відповідає його ідеальній частці.

Такий порядок буде відповідати інтересам сторін, оскільки кожен із співвласників отримає в особисте користування окрему житлову кімнату та не позбавляється користування необхідними в такому випадку іншими приміщеннями будинку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції залишив поза увагою вказані обставини, не дав належної правової оцінки доказам та вимогам, заявленим позивачкою в позовній заяві, а тому помилково вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим приміщення.

Тому відповідно до пунктів 1,3ч.1 ст.376 ЦПКє підстави для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення, яким позов ОСОБА_1 вселення та про встановлення порядку користування зазначеним житловим будинком задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Судаков Валерій Валерійович, задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 до житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 .

Встановити порядок користування ОСОБА_1 житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 наступним шляхом:

Виділити в спільне користування співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні приміщення, площею 259,1 кв.м: приміщення № 1-1 гараж площею 37,5 кв.м; приміщення № 1-2 басейн площею 76,3 кв.м; приміщення №1-3 хол площею 19,1 кв.м; приміщення №1-4 підсобне площею 4,3 кв.м.; приміщення №1-5 сауна, площею 7,7 кв.м.; приміщення -6 пральня площею 10,7 кв.м, ; приміщення №1-7 котельна, площею 11, 2 кв.м.; приміщення №1-11 -коридор площею площею 7,1 кв.м.; приміщення №1-11 передпокій, площею 24,1 кв.м.; приміщення №1-13 коридор, площею 4, 5 кв.м.; приміщення №1-16 кухня, площею 27, 3 кв.м, приміщення 1-18 коридор площею 29,3 кв.м,

Виділити ОСОБА_1 наступні приміщення: приміщення №1-10 кладова, площею 6,6 кв.м.; приміщення №1-19 площею 20,4 кв.м площею 6,5 кв.м.; приміщення №1-20 ванна площею 12,1 кв.м., частина із приміщень спільного користування 129,55 кв.м. кв.м (266,7 кв.м. х1/2), яка складає 1/3 частину (168,85 кв.м./507 кв.м.), що відповідає її ідеально належній частині.

Виділити ОСОБА_2 виділити наступні приміщення: приміщення №1-8 тренувальний зал площею 36,9 кв.м.; приміщення №1-9 кладова, площею 8,8 кв.м.; приміщення №1-14 санвузел площею 6,5 кв.м; приміщення №1-19 житлова, площею 20, 4 кв.м.; приміщення №1-20 ванна, площею 12, 1 кв.м.; приміщення №1-15 кабінет, площею 20,2 кв.м.; приміщення №1-17 вітальня площею 31, 8 кв.м.; приміщення №1-21 житлова площею 22,6 кв.м.; 1-22- житлова площею 31,8 кв.м., приміщення -1-23 мансандра площею 50, 2 кв.м частина із приміщень спільного користування 129,55 кв.м. (259,1 кв.м. х1/2), загальною площею 338, 35 кв.м., яка складає 2/3 частини (338,35 кв.м./507 кв.м.), що відповідає його ідеально належній частині.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1681, 60 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3783,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 22 квітня 2024 року.

Головуючий Н.В. Стахова

Судді В.В. Кострицький

В.А. Коновалова