Рішення

від 21.06.2024 по справі 569/7476/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/7476/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОНІКА-Р» до ОСОБА_1 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності звернувся директор ТзОВ «ЕЛЕКТРОНІКА-Р».

В судове засідання представник позивача адвокат Тарновецький М.Я. не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив також те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. В обґрунтуванні позову зазначено, що на підставі рішення господарського суду Рівненської області було визнано за акціонерним товариством закритого типу торговою фірмою «Електроніка» право власності на приміщення магазину по АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного рішення за акціонерним товариством закритого типу торговою фірмою «Електроніка» було зареєстровано право власності на 70/100 частини приміщення магазину по АДРЕСА_1 . А 30/100 частини вищезазначеного приміщення були продані ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Кострикіним В.І. 14 січня 2000 року. Таким чином приміщення магазину по АДРЕСА_1 належало товариству закритого типу торговій фірмі «Електроніка» (70/100 частини) та ОСОБА_3 (30/100 частини) на праві спільної часткової власності. 22 листопада 2007 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 30/100 частини приміщення магазину по АДРЕСА_1 на підставі розпорядження міського голови «Про оформлення права власності на приміщення офісу па АДРЕСА_1 » №2051-р від 16 листопада 2007 року, тобто ОСОБА_3 самостійно виділив свою частку в натурі в окреме приміщення і здійснив державну реєстрацію свого об`єкта нерухомості. 12 травня 2021 року на підставі договору купівлі-пролажу, посвідченому приватним нотаріусом Мечкало О.В., ОСОБА_3 відчужив ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки жодного з зазначених документів представник позивача надати не може по причині відсутності іншого співвласника даного об`єкта нерухомості, а в державному реєстрі нерухомого майна його частина перебуває у спільній частковій власності (70/100 частини), тому змушений звертатися до суду з вказаним позовом і просити суд визнати право власності на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 732,6 кв.м. як окремий об`єкт нерухомого майна.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, однак до початку судового засідання подав до суду заяву, в якій зазначив, що повністю визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення, також просить суд розгляд справи провести за його відсутності, повідомив, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обовязок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що 10 грудня 2002 року рішенням господарського суду Рівненської області, у справі 14/276 було визнано за акціонерним товариством закритого типу торговою фірмою «Електроніка» право власності на приміщення магазину по АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного рішення за акціонерним товариством закритого типу торговою фірмою «Електроніка» було зареєстровано право власності на 70/100 частини приміщення магазину по АДРЕСА_1 .

Згідно з інформації з державного реєстру речових пав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційної довідки № 374432626 від 16 квітня 2024 року) вбачається, що на підставі рішення Господарського суду Рівненської області, справа №14/276 від 10 грудня 2002 року 70/100 частини нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності акціонерному товариству закритого типу торговій фірмі «Електроніка», дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 22 травня 2006 року.

Також з дослідженої в судовому засіданні вищевказаної довідки також вбачається, що приміщення піцерії (І поверх), загальною площею 323,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58081390 від 12 травня 2021 року приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Мечкало О.В., договору купівлі-продажу серії та номер 1489, виданого 12 травня 2021 року належить на праві приватної власності, розмір частки 1, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

З чого слідує, що ОСОБА_1 належить 30/100 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке попередньо було виділено в натурі в окреме приміщення та здійснено державну реєстрацію об`єкта нерухомості.

Із виписки з матеріалів інвентаризаційної справи №19-ю від 28 березня 2024 року, виданої комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що приміщення магазину знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить акціонерному товариству закритого типу торгової фірми «Електроніка», документ, що підтверджує право власності рішення господарського суду Рівненської області від 10 грудня 2002 року, справа №14/276, зареєстроване на паперових носіях в РМБТІ 29 грудня 2002 року в реєстровій книзі №5-36-637, розмір частки складає 70/100. Характеристики об`єкта зазначені наступні: літера А-9; тип об`єкта приміщення магазину, матеріал стін цегла; загальна площа 732,6 кв.м. В примітках зазначено, що загальна площа приміщень магазину змінена та становить 732,6 кв.м. за рахунок уточнення площ при інвентаризації, проведеній 28 березня 2024 року та перепланування без втручання в огороджувальні та несучі конструкції, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №406 від 07 червня 2017 року та доповнень внесених Постановою Кабінету Міністрів України №236 від 20 березня 2019 року належить до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. На 30/100 частини нежитлових приміщень видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно 22 листопада 2007 року на підставі розпорядження міського голови №2051-р від 16 листопада 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 листопада 2007 року, реєстраційний номер 21119497, як окремий самостійний об`єкт за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачем, як власником нерухомого майна, 28 березня 2024 року була замовлена та проведена технічна інвентаризація приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , як самостійного об`єкта нерухомого майна, що вбачається з дослідженого в судовому засіданні виготовленого технічного паспорту на даний об`єкт станом на 28 березня 2024 року, номер інвентаризаційної справи ПМ-71 та витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 10 квітня 2024 року, реєстраційний номер документу ТІ01:8631-1980-1968-3909.

Згідно дослідженогов судовомузасіданні копіїстатуту товаристваз обмеженоювідповідальністю «ЕЛЕКТРОНІКА-Р»,а самеп.1.1.зазначено,що правонаступникомвсіх правта обов`язківАкціонерного товариствазакритого типуторгової фірми«ЕЛЕКТРОНІКА». Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТОНІКА-Р», утворене у формі товариства з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення Акціонерного товариства закритого типу торгової фірми «ЕЛЕКТРОНІКА-Р» на основі рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ ТОРГОВА ФІРМА «ЕЛЕКТРОНІКА» (протокол № 1-2010 від 29 вересня 2010 року). Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства закритого типу торгової фірми «ЕЛЕКТРОНІКА».

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно дост. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1ст. 316 Цивільного кодексу Українивизначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності дост. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 Цивільного кодексу Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також,статтею 356 Цивільного кодексу Українивизначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громадяни.

Відповідно до ч. 1ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч. 2ст. 358 Цивільного кодексу України, співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

У відповідності до ч. 3ст. 358 Цивільного кодексу України,кожен ізспіввласників маєправо нанадання йомуу володіннята користуваннятієї частиниспільного майнав натурі,яка відповідаєйого частціу правіспільної частковоївласності.У разінеможливості цьоговін маєправо вимагативід іншихспіввласників,які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розмір) його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні етапі 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Пунктом 54постанови КМУ №1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, зокрема, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об`єднання, подається документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу, виділу частки або об`єднання, крім випадків, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу, виділу частки або об`єднання, у випадку втрати, пошкодження чи псування документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або об`єднання, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

З постанови Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі №б-12цс13 вбачається, що установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожною з них. Виходячи з аналізу норм ст.ст.183,358,364,379,380,382 ЦК Українислід дійти висновку, що видії часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України викладених у п. 14Постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», об`єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в так. У протилежному випадку, може бути встановлено порядок користування приміщеннями, якщо про це заявлено позов.

З наведеного у сукупності вбачається, що майно, яке належить сторонам по справі фактично поділене, має окремі входи, використовується сторонами як окремі приміщення, ніхто з них не має один до одного претензій стосовно такого поділу, протягом тривалого часу сторони користуються належною їм часткою приміщення, крім того частина нерухомого майна відповідача вже виділена в окрему одиницю. Можливість поділу нежитлового приміщення підтверджується технічним паспортом, а тому заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами по справі, є визнаними відповідачем, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,354ЦПК України, ст.ст.15,16,317,319,356,358,364 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОНІКА-Р» до ОСОБА_1 про визнання права власності задоволити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОНІКА-Р», адреса місцезнаходження: м.Рівне, вул.Міцкевича, 7, код ЄДРПОУ 13970154 право власності на приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 732,6 кв.м. як окремий об`єкт нерухомого майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТзОВ «ЕЛЕКТРОНІКА-Р», адреса місцезнаходження: м.Рівне, вул.Міцкевича, 7, код ЄДРПОУ 13970154

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов