Постанова
від 12.06.2024 по справі 161/12814/23
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/12814/23 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/640/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Ганжа М.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про захист особистих немайнових прав, з причин розповсюдження недостовірної інформації її збирання, зберігання, використання та поширення про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023року ОСОБА_1 звернувся досуду з позовом мотивуючи тим, що предметом даного позову є саме зібрана недостовірна інформація в листах та поширена в контексті відповідачем недостовірна інформація : «відсутність знань», «по вище вказаному «факту аварії»», « ОСОБА_1 через незнання алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці » та «неузгодженість своїх дій з черговим персоналом дільниці». Як дипломований спеціаліст з вищою освітою він був атестований державною екзаменаційною комісією та допущений відповідачем ТОВ «ЛКПФ» до виконання обов`язків чергового слюсаря з КВПіА 6-го розряду на об?єкті котельної дільниці (КД) згідно з КЗпП України для виконання ремонтних робіт конкретного обладнання КВПіА ТОВ «ЛКПФ». Відповідач, з порушенням норм чинного законодавства, вчинив порушення немайнових прав: честі, втручання в особисте життя із збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації. Твердження: «відсутність знань», «незнання» - ніякими екзаменаційними чи атестаційними перевірками, експертними висновками не були встановлені. Стверджування про "факт аварії" є "психічним" тиском, бо "факту аварії" 18.10.2021 не було. Завдана моральна шкода полягає у втручанні в особисте життя, душевному болі, стражданнях, переживаннях. Розмір матеріальної шкоди оцінює в сумі 20 000 грн. - як понесені витрати з підготовки та складення даної позовної заяви.

Просив суд вважати інформацію «Факту аварії» 18.10.2021 на КД ТОВ «ЛКПФ» недостовірною та спростувати; визнати недостовірною в контексті інформацію: «відсутність знань», «по вище вказаному факту аварії», « ОСОБА_1 через незнання алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці» та «неузгодженість своїх дій з черговим персоналом дільниці» - поширену відповідачем ТОВ «ЛКПФ» - твердженням; зобов`язати відповідача ТОВ «ЛКПф» спростувати недостовірну інформацію у спосіб тотожний її поширенню в 10 денний термін за рішенням суду; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 20 000 грн. витрати на правову допомогу, складання та підготовку процесуальних документів, адвокатських консультаційних, поточних витрат та завданої моральної шкоди у розмірі -800 000 грн. на користь позивача.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що Луцьким місьрайонним судом не встановлено обставин, які мають значення для справи, не надана належна правова оцінка обставинам справи, безпідставно застосував правові висновки Верховного Суду, які викладені в Постанові від 29.04.2021 в справі № 53/21884/17, неправильно оцінив покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , акцентує увагу суду на тому, що з позовом про захист честі, гідності не звертався.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «ЛКПФ» заперечує аргументи апеляційної скарги .

Зазначає, що інформація, зазначена ТОВ «ЛКПФ» у відзивах, грунтується та викладена у відповідності до тексту службової записки заступника генерального директора з економічної безпеки ТОВ «ЛКПФ» ОСОБА_6 , складеної за результатами службового розслідування щодо невиконання 18.10.2021 своїх трудових обов`язків слюсарем з КВПіА допоміжних дільниць (черговим) 6 р. ОСОБА_1 , яка була предметом дослідження Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022 у справі №161/927/22.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є вимога про визнання недостовірною інформацією, а саме, «слова»: «відсутність знань, «по вище вказаному «факту аварії», « ОСОБА_1 через незнання алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці» та «неузгодженість своїх дій з черговим персоналом дільниці», які містяться у відзиві ТОВ «ЛКПФ» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022 у справі №161/927/22 про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення. скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди; у відзиві ТОВ «ЛКПФ» на позовну заяву ОСОБА_1 про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та про відшкодування моральної шкоди у справі №161/927/22 та у наказі ТзОВ «ЛКПФ» від 27.10.2021 №8-С про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 4ст. 32 Конституції Україникожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію (стаття 68 Конституції України).

Згідно з ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім?ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Наказу № 8-С «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 27.10.2021 ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, невиконання своїх безпосередніх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації на обладнанні котельної дільниці 18.10.2021 було оголошено догану.

Зазначений наказ був оскаржений ОСОБА_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022 у справі 161/927/22 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, скасування наказу про звільнення, зміну дати та підстав звільнення, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди у задоволенні позову відмовлено.

Відповідачем подавався відзив на позовну заяву та на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому обґрунтовувались підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , з посиланням на текст доповідних листів, які передували винесенню наказу про дисциплінарну відповідальність.

Апеляційним судом на підставі відомостей з ЄДРСР встановлено, що постановою Волинського апеляційного суду від 03.10.2022 у цивільній справі № 161/927/22 рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади слюсара з КВПіА допоміжних дільниць 6 розряду Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика" відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, з 1 грудня 2021 року на 8 грудня 2021 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.10.2023 рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2022 у незміненій частині та постанову Волинського апеляційного суду від 03.10.2022 у цивільній справі № 161/927/22 залишено без змін.

При розгляді справи № 161/927/22 предметом дослідження була службова записка начальника служби КВПА ТзОВ «ЛКПФ» ОСОБА_4 від 30.08.2021, яка передувала винесенню наказу № 8-с від 27 травня 2021 року, у якому, на думку позивача, поширено недостовірну інформацію.

Саме у справі № 161/927/22 відповідачем ТзОВ «ЛКПФ» подано відзиви, в яких викладену інформацію щодо окремих тверджень, позивач просить визнати недостовірною та спростувати.

В мотивувальній частині постанови апеляційного суду від 03.10.2022 року в справі № 161/927/22 встановлено такі обставини:

«… що позивач ОСОБА_1 , як убачається із копії трудової книжки НОМЕР_1 приєднаної до матеріалів справи, з 24 липня 2018 року працював на різних посадах у ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», а з 21 жовтня 2020 року був переведений на посаду слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду, на якій працював до моменту звільнення (а.с. 105, Т. 1).

13 вересня 2021 року адміністрацією роботодавця було видано наказ №5-С про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошено йому догану за порушення трудової дисципліни, невиконання своїх безпосередніх обов`язків та розпорядження керівника, що мало місце 25 серпня 2021 року (а.с. 10, Т. 1). 27 жовтня 2021 року адміністрація відповідача видала наказ №8-С про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, невиконання своїх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації на обладнанні котельної дільниці 18 жовтня 2021 року, за цю останньому оголошено догану (а.с. 8, Т. 1).

Факт виникнення аварійної ситуації за заявою позивача був предметом додаткової перевірки, що проводилась адміністрацією роботодавця, яка підтвердила наявність його вини у збої в роботі обладнання котельної дільниці, що могло призвести до повної зупинки виробництва (а.с. 12, Т. 1).

Також встановлено, що 29 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 подав заяву відповідачу, у якій просив звільнити його з роботи за угодою сторін, з 01 грудня 2021 року (а.с. 44, Т. 1).»

При вирішенні спору суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про безпідставність позовних вимог позивача, оскільки ОСОБА_1 вимагає спростувати на його думку неправдиву інформацію, яка викладена і поширена в наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та у відзивах відповідача, наданих у справі, які були предметом судового розгляду трудового спору і яким надана правова оцінка у рішеннях суду в справі № 161/927/22, за наслідками розгляду якої відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому безпідставними є доводи позивача про поширення недостовірної інформації.

Також належить відмітити, що позивач у своїй позовній заяві виокремив слова та вислови із тексту наказу, відзивів у справі № 161/927/22, та просить спростувати їх , як самостійну недостовірну інформацію. Проте зазначені позивачем слова і вислови є складовими тексту у названих ним документах, і саме текст надає відповідний зміст як зазначеним словам і висловам, так і документам, в яких він викладений, яким надавалась правова оцінка при розгляді справи № 161/927/22.

Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що суд не встановив дійсних обставин справи, позивач не повідомляє, які ж саме обставини необхідно було встановити.

Аргументи апеляційної скарги щодо показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зводяться до незгоди позивача з тими показаннями, які надали суду свідки, у той час як суд першої інстанції оцінив докази з урахуванням вимог статті 89 ЦПК України. Викладене в заяві ОСОБА_1 від 16.01.2024 прохання про визнання наданою свідком ОСОБА_4 недостовірною інформації, являє собою суб"єктивну оцінку позивачем показань свідків, тому позивач безпідставно стверджує що суд належно не розглянув та не вмотивував заяву, оскільки оцінка зібраних судом доказів у їх сукупності надана судом в оскарженому рішенні.

Незгода позивача із мотивами оскарженого рішення в частині посилання на висновки Верховного Суду у справі № 53/21884/17 від 29.04.2021 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про спростування неправдивої інформації, а тому не підлягають до задоволення, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскарженому рішенні.

Відповідно до приписів статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 389, 390 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2024 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду.

Головуючий

Судді:

СудВолинський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119889901
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них

Судовий реєстр по справі —161/12814/23

Ухвала від 29.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Постанова від 12.06.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Карпук А. К.

Постанова від 12.06.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Карпук А. К.

Ухвала від 27.05.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Карпук А. К.

Ухвала від 16.05.2024

Цивільне

Волинський апеляційний суд

Карпук А. К.

Рішення від 16.04.2024

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Олексюк А. В.

Рішення від 16.04.2024

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Олексюк А. В.

Ухвала від 01.08.2023

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Олексюк А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні