Постанова

від 19.06.2024 по справі 287/674/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №287/674/23 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.

Категорія 68 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Борисюка Р.М., Трояновської Г.С.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №287/674/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області, Олевський відділ Коростенської окружної прокуратури, ОСОБА_3 , про оголошення особи усиновлювачем дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Винара Л.В., присяжних: Тимощук О.О., Толкача О.І. в м. Олевську,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, яку 19.09.2023 уточнив та просив оголосити його усиновлювачем дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про народження дитини шляхом зміни прізвища, по батькові дитини та внесення відомостей про батька. Дату та місце народження усиновленої дитини залишити без змін. В обґрунтування заяви вказував, що він з 12.02.2021 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Його дружина ОСОБА_3 від попереднього шлюбу з ОСОБА_4 має неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2016 року і по теперішній час проживає разом з ними однією сім`єю. 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, вони всією сім`єю були вимушені переселитись до родичів дружини в с. Жубровичі, Коростенського району Житомирської області, де стали на облік як внутрішньо переміщені особи. Заявник з дружиною винаймають житло за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають разом з неповнолітніми дітьми. Заявник зазначає, що він бажає усиновити дочку його дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки дитина потребує батьківської опіки та піклування, чоловічого виховання та забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. З дитиною ОСОБА_2 на протязі тривалого спільного проживання у заявника склались дуже гарні стосунки, вона прив`язана до нього, вважає його своїм батьком, заявник турбується та піклується про неї, утримує, виховує та ставиться як до своєї рідної дитини. Мати дитини - ОСОБА_3 дає згоду на усиновлення її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 . Батько дитини - ОСОБА_4 рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.05.2017 позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 . Заявник зазначає, що хоче усиновити неповнолітню дитину виключно у її найвищих інтересах, для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя та без мети отримання матеріальної чи іншої вигоди. Неповнолітня дитина ОСОБА_2 також надала згоду на її усиновлення. Заявник зазначає, що він є здоровою особою, дієздатним, ніколи не був обмежений у дієздатності, не позбавлявся батьківських прав, не був усиновителем, не був відсторонений від обов`язків опікуна (піклувальника), на обліку у психоневрологічних та наркологічних диспансерах не перебуває, не має судимостей, в розшуку не перебуває, має у власності дві земельні ділянки та житловий будинок. Також, заявник зазначає, що він працює по найму без офіційного працевлаштування по ремонту та оздобленню будинків, квартир та офісних приміщень. Різниця у віці між заявником та дитиною складає 30 років, що дозволяє йому згідно із законодавством її усиновити.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що він із сім`єю є внутрішньо-переміщеними особами, а тому мати своє житло відразу не можливо. Вказує, що в с. Антипівка Золотонівського району Черкаської області придбав будинок і має намір разом із сім`єю переїхати туди жити. Та обставина, що він офіційно не працевлаштований не може свідчити про те, що заявник не може матеріально забезпечити дитину та піклуватися про неї. Крім того, висновки суду не узгоджуються із положення ст.224 СК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований виконкомом Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, за актовим записом № 2. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Дружина заявника ОСОБА_3 від попереднього шлюбу з ОСОБА_4 має неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , згідно з копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 06.05.2008 року.

В свідоцтві про народження батьками дитини записані: мати - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_4 ..

Заявник ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 та неповнолітня дитина ОСОБА_2 мають статус внутрішньо переміщених осіб та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та довідки про склад сім`ї.

Мати дитини - ОСОБА_3 надала згоду на усиновлення її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , згідно нотаріально засвідченою письмовою заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, батько неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.05.2017 року, у справі №220/42/17, позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 . Рішення суду набрало законної сили 07.06.2017 року.

Неповнолітня дитина ОСОБА_2 також надала згоду на її усиновлення заявником ОСОБА_1 , згідно її письмовою заявою.

Відповідно до медичних висновків про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток, виданих 22.02.2023 року КНП «Олевська ЦЛ» ОМР заявник ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 є здоровими особами та заявник ОСОБА_1 може бути усиновлювачем.

Згідно Витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії № ВР-000659021, виданого Міністерством внутрішніх справ України, за даними МВС, громадянин ОСОБА_1 станом на 10.02.2023 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (а.с. 14).

Житлово-побутові умови в будинку заявника обстежені співробітниками Органу опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області 02.03.2023 року та встановлено, що заявником створено належні умови для утримування усиновленої дитини. Анастасія має велику кімнату, облаштовану за її бажанням. Будинок укомплектований необхідними меблями та побутовою технікою. Під час обстеження та в ході спілкування із заявником не виявлено обставин та умов , які можуть мати негативні наслідки для виховання та розвитку дитини.

Згідно висновку Служби у справах дітей Олевської міської ради Житомирської області від 06.03.2023 року № 678 на підставі поданих заявником документів, Акту обстеження житлово-побутових умов Служба у справах дітей вважає, що ОСОБА_1 може бути усиновлювачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Обов`язок держави забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, узгоджується з позиціями, викладеними у визнаних в Україні міжнародно-правових актах, зокрема, у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (пункт 3 статті 10), Конвенції про права дитини 1989 року (стаття 3).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною), згідно з положеннями Принципу 2 Декларації прав дитини 1959 року при прийнятті з цією метою законів пріоритетним має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини також надає особливого значення при вирішенні справ про усиновлення принципу пріоритету інтересів дитини (Рішення у справі «Піні і Бертані та Манера і Атрипальді проти Румунії» від 22 червня 2004 року).

Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

Частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону.

Згідно зі статтею 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Усиновленою може бути дитина, тобто особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 208 цього Кодексу).

Згідно з положеннями статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

У відповідності до статті 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Згідно з положеннями статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1 - 3 статті 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Згідно з частиною першою статті 220 СК України, на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Частиною першою статті 223 СК України установлено, що особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення неповнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров`я, а також інші обставини, що мають істотне значення.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Відповідно до частини другої статті 311 ЦПК України, до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров`я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законом.

У статті 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, проголошено, що компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини.

У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Згідно з частинами першою - третьою статтею 10 цієї Конвенції Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім`ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань:

a) особистості, стану здоров`я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;

b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;

c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення;

d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою;

e) особистості, стану здоров`я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;

f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Таке встановлення обставин повинно бути доручено особі чи установі, які визначено із цією метою законом або компетентним органом. Воно повинно здійснюватися настільки, наскільки це є практично можливим, соціальними працівниками, які мають кваліфікацію в цій сфері завдяки своїй професійній підготовці та власному досвіду.

У справі яка переглядається встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 12.02.2021 року у виконкомі Старомлинівської сільської ради, актовий запис № 2. ОСОБА_1 є батьком сина ОСОБА_8 , 2014 року народження та сина ОСОБА_8 2022 року народження.

Відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 актовий запис №1385, батьками ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_5 .

Звернувшись до суду із заявою про усиновлення дитини - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначив, що дитина є донькою його дружини ОСОБА_3 від першого шлюбу. Дитина сприймає саме його як рідного батька, він займається вихованням дитини, матеріально її забезпечує, дружина не заперечує проти усиновлення. Біологічний батько - ОСОБА_4 рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.05.2017 року, позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 . Рішення суду набрало законної сили 07.06.2017 року.

ОСОБА_3 надала суду нотаріально посвідчену заяву (згоду) на усиновлення ОСОБА_1 з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітня дитина ОСОБА_2 також надала згоду на її усиновлення заявником ОСОБА_1 , згідно її письмовою заявою

Згідно висновку Олевської міської ради Житомирської області, усиновлення дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_1 , буде доцільним та таким, що відповідатиме інтересам дитини.

При цьому, як видно із рішення суду першої інстанції, причиною для відмови у задоволенні заяви стала відсутність документів про право власності чи користування житлом та майновий стан заявника. Однак суд не звернув уваги, що заявник ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_3 та неповнолітня дитина ОСОБА_2 мають статус внутрішньо переміщених осіб та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності ОСОБА_1 на праві власності житлового будинку підтверджується копією договору купівлі-продажу від 29 грудня 2023 року, за яким ОСОБА_1 купив у ОСОБА_9 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 .

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він разом із сім`єю переїжджає на постійне місце проживання в с. Антипівка Золотоніського району Черкаської області, де він на праві власності має житловий будинок .

Також матеріалами справи підтверджено, що заявник раніше не судимий, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, веде здоровий спосіб життя, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дітей не має. Є працездатною особою, має стабільний дохід, житло та належні житлові умови для проживання дитини .

Таким чином, враховуючи вік, стан здоров`я та матеріальне становище усиновлювача, колегія суддів вважає, що будь-якої корисливої або іншої зацікавленості в усиновленні з боку заявника немає, його намір відповідає вимогам законодавства та моральним засадам суспільства, заявник є здоровою людиною, має стійке бажання виховувати та утримувати дитину, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.

Проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновок органу опіки та піклування, те що заявник є другим подружжям матері дитини, виходячи із найвищих інтересів дитини з метою забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, із внесенням відповідних змін до актових записів про народження дитини.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Октябрський Великоновосілківського району Донецької області, громадянина України усиновлювачем дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Завітне Бажання Великоновосілківського району Донецької області.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 за №1, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Великоновосілківського районного управління юстиції Донецької області 05 січня 2007 року, вказавши в графі «Прізвище» - « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «по батькові» - « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у графі «Батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

У зв`язку із внесенням змін до актового запису про народження анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_2 , серія НОМЕР_2 та видати нове свідоцтво про народження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 21 червня 2024 року.

Головуючий

Судді