Постанова

від 20.06.2024 по справі 567/1130/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року

м. Рівне

Справа № 567/1130/23

Провадження № 22-ц/4815/381/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Венгерчук А. О.в м. Острог Рівненської області, дата складання повного тексту рішення 14.11.2023, у справі № 567/1130/23

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про розірвання договору оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власником земельних ділянокплощею 0,4304 га (кадастровий номер 5624284600:04:001:0115),та земельної ділянки площею 0,1382 га (кадастровий номер 5624284600:04:001:0065), які розташовані на території колишньої Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області.

26.07.2015 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» прийняло у неї в строкове платне користування зазначені земельні ділянки за договорами оренди землі строком на сім років.

Вказує, що відповідачем на виконання зазначених договорів оренди землі не було сплачено орендну плату за користування зазначеними земельними ділянками за 2020, 2021 та 2022 року та вважає, що таким чином ТОВ «Західна агровиробнича компанія» порушило умови договорів оренди землі.

З огляду на наведене просила розірвати вказаний договір оренди землі.

Заочним рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року вказаний позовзадоволено.

Розірвано договір оренди землі б/н від 26.07.2015 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 09.11.2017, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" як орендарем, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624284600:04:001:0115, площею 0,4304.

Розірвано договір оренди землі б/н від 26.07.2015 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 09.11.2017, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ "Західна агровиробнича компанія" як орендарем, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5624284600:04:001:0065, площею 0,1382.

Стягнуто з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване гарантованим законом правом власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, та обґрунтоване тим, що відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельними ділянками позивача, при цьому не виконуючи своїй зобов`язань по сплаті орендної плати, що є істотним порушенням умов договору. Судом враховано, що неналежне виконання умов договору в частині сплати орендної плати, яке мало місце у 2021 та 2022 роках, а тому є систематичним, є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положеннястатті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому

В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд висновок місцевого суду про те, що з його боку мало місце систематичне (два і більше разів) невиконання умов договору оренди, укладеного з позивачкою в частині сплати їй орендної плати за користування земельними ділянками є недоведеним. Звертає увагу на факт виконання договорів, зокрема шляхом сплати орендодавцю орендарем орендної плати за користування земельними ділянками у 2018, 2019 роках у більшому ніж передбачено розмірі, а тому орендна плата за 2020 рік вже була частково сплачена вказаними переплатами. Таким чином, має місце не систематична несплата, а лише несвоєчасна виплата орендної плати, що виключає застосування ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скаргане підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Встановлено,що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.07.2014, належить земельна ділянкаплощею 0,4304 га, кадастровий номер: 5624284600:04:001:0115, яка розташована на території колишньої Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24144023 від 11.07.2014.

Також ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.07.2014, належить земельна ділянкаплощею 0,1382 га, кадастровий номер: 5624284600:04:001:0165, яка розташована на території колишньої Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24146246 від 11.07.2014.

Згідно договорів оренди землі від 26.07.2015 ТОВ «Захід Агро» прийняло у ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4304 га, та 0,1382 га які розташовані на території Милятинської сільської ради, кадастрові номери земельнихділянок: 5624284600:04:001:0115; 5624284600:04:001:0065 строком на 7 років зі сплатою орендної плати в грошовій формі у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка сплачується до 31 грудня кожного року.

09.11.2017 між сторонами договорів оренди та ТОВ«Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем, було укладено додаткові угоди до зазначених договорів, за якоюТОВ«Західна агровиробнича компанія» прийняла на себе всі права та обов`язки орендаря за договорами від 26.07.2015 та сторони договору визначили, що договір укладено на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткових угод до договорів оренди землі і орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, щоправо оренди земельної ділянки за договором оренди землі площею 0,4304 га (кадастровий номер 5624284600:04:001:0115) та площею 0,1382 га (кадастровий номер 5624284600:04:001:0065), за договорами укладеними 26.07.2015 та додатковими угодами від 09.11.2017 зареєстровано в зазначеному реєстрі.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч.1 ст.407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 90 ЗК України передбачено право власників земельних ділянок продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

У відповідності до ч.1, 2 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Окрім того, згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила розірвати вищевказані договори оренди землі, що є укладеними між нею та відповідачем, обґрунтовуючи тим, що з боку відповідача має місце систематична несплата орендної плати.

Пунктом 1 частини першоїстатті 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зіст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписамист.24 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.31Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннямист.32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Згідно з частиною 3 ст.31Закону України«Про орендуземлі» договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 12.3 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Статтею 32Закону України«Про орендуземлі» врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Частинами 1,2ст.15 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є : об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з ч.1.2ст.21 ЗУ «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1ст.24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями13,15,21Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положенняЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другоїстатті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди, суд першої інстанції виходив з того, що така систематична несплата орендної плати позивачці відповідачем має місце та доведена належними доказами.

Апеляційний суд з такими висновками місцевого суду погоджується та відхиляє покликання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на те, що з його боку мала місце не систематична несплата, а лише несвоєчасна виплата орендної плати, що виключає застосування ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.

Разом з тим, звертає увагу на те. що відповідач будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо невиплати орендної плати в повному об`ємі за 2020-2022 роки суду не надав.

Верховний Суд у своїй постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) вказав, що згідно зі статтями13,15,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одниміз визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи встановлені обставини справи із нормами закону, який їх регулює, а також судову практику Верховного Суду, висновки щодо застосування відповідних норм права якого, викладені в постановах. згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з правильними висновками суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянкиз підстав систематичного невиконання відповідачем істотної умови цього договору щодо своєчасного внесення орендної плати.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів (принцип диспозитивності). Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення.

Заочне рішення Острозького районного суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року.

Головуючий Гордійчук С.О.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимків С. С.