Єдиний унікальний номер 175/9685/23
провадження 2/175/2425/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіна Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 , третя особа: Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просив позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_6 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в розмірі 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до досягнення повноліття, на користь особи, яка буде виконувати обов`язок законного представника дитини. Малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 передати Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, для вирішення питання їх подальшого влаштування.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що малолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 04 червня 2021 року перебувають на обліку Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, так проживають в сім`ї, де мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
За час перебування родини на обліку, встановлено, що матір дітей ОСОБА_6 , ухиляється від виконання батьківських обов`язків - в квартирі брудно, бракує спальних місць для дітей, наявний лише один письмовий стіл для навчання, дитячі речі брудні та розкидані по квартирі, на момент візитів служби, часто була відсутня приготована їжа та запас продуктів харчування. В квартирі пліснява та неприємний запах. На зауваження представника служби у справах дітей матір не реагує, вказівки щодо приведення житла в належний санітарно-гігієнічний стан - не виконує.
Влітку 2023 року ОСОБА_6 влаштувалася на підробіток у м. Дніпро. Догляд за дітьми поклала на свою рідну сестру - ОСОБА_8 , яка переїхала в квартиру разом зі своїми трьома дітьми. З того часу ситуація в родині погіршилася - діти не виходили на он-лайн заняття в школі, догляд за найменшою ОСОБА_5 , 2022 року народження здійснювала ОСОБА_1 , 2010 року народження (годувала, міняла підгузки, гуляла та купала).
23 листопада 2023 року до служби у справах дітей, надійшло повідомлення, що діти ОСОБА_6 в період, коли вони повинні бути на навчанні в школі, гуляють біля місцевого магазину в одязі, що не відповідає сезону (кросівки, осінні кофтинки та тоненькі куртки). В той же день, служба у справах дітей Миколаївської сільської ради спільно з представником служби ювенальної превенції Дніпровського районного управління поліції та фахівцями КЗ «Центр надання соціальних послуг» Миколаївської сільської ради здійснили виїзд в родину. Під час відвідування встановлено, що матір дітей вдома відсутня з 20 листопада 2023 року, тітка, що мала наглядати за дітьми, відсутня з 21 листопада 2023 року. Тобто, малолітні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишені без батьківського піклування. ОСОБА_2, на момент відвідування родини, була у бабусі в м. Дніпро. В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , брудно, розкидані брудні дитячі речі, на ліжках відсутня постільна білизна, відсутня приготована їжа, відсутній запас продуктів харчування, памперсів та засобів індивідуальної гігієни, в квартирі неприємний запах, на кухні таргани та купа брудного посуду. В квартирі відсутнє опалення, тому діти ввімкнути електричний камін, на якому сохли дитячі речі, що є небезпечним. В телефонній розмові ОСОБА_6 в нецензурній формі повідомила, що вона на роботі, а за дітьми повинна була приглядати її сестра ОСОБА_8 . Зателефонувавши ОСОБА_8 зв`ясовано, що вона перебуває в стані алкогольного сп`яніння в с. Нікольське Солонянського району Дніпропетровської області.
Оскільки ситуація, що склалася загрожувала життю та здоров`ю дітей, 23 листопада 2023 року актами органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку дітей направлено до КП «Слобожанська центральна районна лікарня» Слобожанської селищної ради.
Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 214 від 27 листопада 2023 року, ОСОБА_6 , проживає за вказаною адресою разом з дітьми, сестрою та племінниками. Надходили скарги від мешканців та сусідів про неналежний догляд за дітьми, про вживання алкогольних напоїв та порушення тиші в багатоквартирному будинку.
Таким чином, службою у справах дітей Миколаївської сільської ради встановлено факт свідомого та умисного невиконання матір`ю своїх батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей, відсутності з її боку будь-якої участі у вихованні дітей, свідоме самоусунення від забезпечення морального та духовного розвитку дітей.
13 грудня 2023 року службою у справах дітей Миколаївської сільської ради отримано виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та влаштовано малолітніх дітей до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» ДОР до вирішення питання про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно її малолітніх дітей та надання дитині статусу, відповідно до рішення суду.
Ухвалою суду від 19.12.2023 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 29.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи є заява про розгляд справи за відсутністю позивача, вимоги позивача просила задовольнити в повному обсязі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особі до суду не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані заяви та докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Горьківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 04 червня 2010 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дитини - ОСОБА_14 , записаний у відповідності до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України (за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Горьківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 21 серпня 2012 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини - ОСОБА_14 , записаний у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 02 жовтня 2014 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько дитини - ОСОБА_14 , записаний у відповідності до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України (за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого Дніпропетровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 25 жовтня 2016 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько дитини - ОСОБА_14 , записаний у відповідності до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України (за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 26 жовтня 2022 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини - ОСОБА_14 , записаний у відповідності до ч. 1 ст.135 Сімейного кодексу України (за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини - за її вказівкою, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження).
Згідно акту від 23.11.2023фахівцем із соціальної роботи разом з директором КЗ ЦНСП та начальником ССД Миколаївської сільської ради здійснено виїзд в сім`ю за адресою: АДРЕСА_1 . У ході планової перевірки діти ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були вдома самі, без нагляду дорослих. На момент візиту в квартирі було брудно не було приготованої їжі та продуктів для її приготування. Зі слів дітей ОСОБА_6 поїхала з дома в понеділок ( 20.11.2023 ), а ОСОБА_8 поїхала у вівторок (21.11.2023). за підставою неналежного догляду за малолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_8 здійснено вилучення дітей із родини.
З акту оцінки потреб сім`ї/особи, який проводився з 13.11.2023 по 15.11.2023 встановлено, що ОСОБА_14 на момент виїзду не було вдома, зі слів матері хлопчик не має проблем зі здоров`ям, харчування відповідає віку, він не працює, не навчається, емоційний стан - спокійний, та має шкідливу звичку - куріння, батьків любить та поважає, тощо. ОСОБА_1 на момент виїзду була вдома, з її слів вона має гарне самопочуття, не має проблем з харчуванням, інколи пропускає уроки, коли не має інтернету, або телефон не працює, дівчинка зазначила, що вона спокійна та урівноважена, любить мати, сестер та брата, дівчинка здатна до самообслуговування, може приготувати легку страву. Зі слів матері, ОСОБА_1 рідко хворіє, добре харчується, відвідує школи, але інколи пропускає, емоційний стан дівчинки - спокійний, шкідливі звички - відсутні, інколи не слухається мати, але допомагає по дому.
Щодо стану та потреб дитини ОСОБА_2 , то в акті зазначено наступне. ОСОБА_2 знаходить та живе у бабусі вже більше року, зі слів матері проблем зі здоров`ям дівчинка не має, харчується добре, навчається добре, дівчинка спокійна, шкідливих звичок та девіантної поведінки не має, любить батьків та бабусю. ОСОБА_3 зазначила, що почуває себе добре, проблем з харчуванням не має, любить вчити уроки та писати, емоційний стан - рідко буває сумна, шкідливі звички та девіантна поведінка відсутня, зазначає, що має друзів, дуже любить маму, здатна до самообслуговування, зі слів матері ОСОБА_3 рідко хворіє, харчується добре, дівчинка сама читає книжки коли хоче, вона активна та весела, рідко конфліктує з сестрами та дуже любить брата, тощо.
З акту оцінки потреб сім`ї/особи, щодо ОСОБА_4 , встановлено, що дівчинка говорить, що почуває себе добре, любить солодке, не хоче вчитись, оскільки їй це не подобається, дівчинка активна, шкідливі звички та девіантна поведінка відсутня, ОСОБА_4 має друзів у дворі, вміє самостійно одягатись та їсти, зі слів матері донька не має проблем зі здоров`ям, мати показала продукти з яких готує дітям (на момент виїзду була приготовлена їжа для дітей), ОСОБА_4 не бажає вчитись, дівчинка активна та весела (на момент виїзду ОСОБА_4 була активна, гралась та бігала по квартирі). Щодо ОСОБА_5 , то дитина маленька та ще не розмовляє, мати розповіла, що дитина не має проблем зі здоров`ям, їсть все, що приготують, ОСОБА_5 активна, любить маму та старшу сестру ОСОБА_1 (на момент виходу ОСОБА_5 була постійно з ОСОБА_1 ).
Також, згідно даного акту ОСОБА_6 не має проблем зі здоров`ям, емоційний стан задовільний, вона спокійна, має шкідливу звичку - куріння, ознаки девіантної поведінки відсутні, вона має достатнє коло спілкування та є одинокою матір`ю. ОСОБА_6 працює на крівлі даху, постійно на роботі у денний час, жінка здатна до самообслуговування і до незалежної життєдіяльності, ОСОБА_6 частково виконує батьківські обов`язки, залишає дітей без нагляду дорослих.
Отже, родині надають підтримку спеціалісти та родичі, сім`я отримує допомогу від держави та ОСОБА_6 працює і отримує заробітну плату, сім`я має конфлікти із сусідами та борги. Разом із сестрою проживає ОСОБА_6 з дітьми, вони підтримки не потребують. Також, у висновку оцінки потреб сім`ї зазначено, що діти та мати розуміють проблеми та готові до співпраці.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Тобто, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою, та за умови, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Та суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13).
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження №14-327цс18.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі №654/1409/19 та від 16 грудня 2020 року у справі №588/1781/19.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні 12, 81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.
Натомість, відповідно до акту обстеження умов проживання встановлено, що відповідачі мешкають у цегляному будинку з газом та електропостачанням, який складається з трьох кімнат. В будинку є необхідні меблі, підлога застелена, проте, потребує прибирання. Діти мають спальні місця, забезпечені одягом та взуттям.
Що стосується зазначених даних, щодо вживання алкогольних напоїв відповідачами, то в матеріалах справи відсутні належні докази, що відповідачі перебувають на обліку у лікаря з приводу зловживання спиртними напоями.
Наведене підтверджує пояснення відповідачів про те, що вони мають бажання виховувати своїх дітей, мають тверді наміри забрати дітей додому із закладу де вони перебувають, та на їх переконання, взмозі повноцінно виконувати батьківські обов`язки, також було встановлено в судовому засіданні, що обидва відповідачі працюють, що свідчить про прагнення виправити свою поведінку у кращу сторону та надає суду можливість оцінити таку поведінку, як бажання виправитись та належно виховувати своїх дітей.
Отже, позивач не надав належних доказів свідомого умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітніх дітей, що відповідачі систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.
Тобто, позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей не забезпечуватиме насамперед інтересів самих дітей, а висновок органу опіки та піклування щодо такої доцільності, є недостатньо необґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини.
Суд враховує бажання відповідача зберегти родинні зв`язки з дітьми, бажанням повернути їх додому. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав свідчить про їх спільний інтерес до дітей, бажання проживати з дітьми.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.
За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо винної поведінки відповідачів та свідомого нехтування ними своїми батьківськими обов`язками, що могло б бути підставою для позбавлення останніх батьківських прав, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Проте, також, суд вважає за необхідне попередити відповідачів про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню малолітніх дітей та покласти на орган піки та піклування Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області контроль за виконанням батьківських обов`язків відповідачами про справі.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні, позивач звільнений від сплати судового збору за Законом, отже судові витрати (судовий збір) залишити за рахунок держави.
Керуючись ч. 3, 4 ст. 60 ЦК України, ст. 19, 164, 166, 171, 243-244 Сімейного Кодексу України, ст. 3 «Конвенції ООН про права дитини», ст. 76-81, 141, 264-265, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в особі Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради в інтересах малолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.
Попередити ОСОБА_6 про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2024 року.
Суддя О.Г. Васюченко
Суд | Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119890346 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Васюченко О. Г.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Васюченко О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні