Ухвала

від 21.06.2024 по справі 341/1303/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1303/24

Номер провадження 2/341/489/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2024 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. ознайомився із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання недійсним запису, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, стягнення виплати на оздоровлення та стягнення моральної шкоди.

установив

Представник позивача адвокат Ридай Н. В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання недійсним запису, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, стягнення виплати на оздоровлення та стягнення моральної шкоди.

У позові просить:

1.визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення з посади ОСОБА_1 від 28.05.2024 № 130-к;

2.поновити ОСОБА_1 на посаді головного фахівця з публічних (державних) закупівель КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області;

3.визнати недійсним запис від 28.05.2024 № 35 про звільнення з роботи, зроблений в трудовій книжці ОСОБА_1 ;

4.стягнути з КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

5.стягнути з КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу згідно з ст. 44 КЗпП України у розмірі тримісячного середнього заробітку, а саме 76521,06 грн;

6.стягнути з КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 виплату на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки;

7.стягнути з КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000,0 грн;

- стягнути з КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн;

- стягнути з КНП «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4187,0 грн;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

У позовній заяві вказано про судовий збір за подання цього позову у розмірі 4188,0 грн, з яких: 2422,40 грн збір за дві вимоги немайнового характеру (1-у і 2-у, як похідну, та 3-ю); 1765,21 грн як 1% від суми майнових вимог (5-а + 7-а вимоги). При цьому у позові просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4187,0 грн.

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України документи, що підтверджують сплату вказаних сум судового збору, до позовної заяви не додано. Не зазначено про такі і в додатках до позову.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення виплати на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки (6-а вимога), позивач не зазначає грошове вираження заявленої до стягнення суми, тобто розмір вказаного посадового окладу. Також, відповідна сума не включена до ціни позову під час розрахунку судового збору, який підлягає сплаті, за вимоги майнового характеру.

Також, до ціни позову під час розрахунку судового збору, який підлягає сплаті, за вимоги майнового характеру, не включено заявлені до стягнення кошти у 4-ій вимозі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачіу справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі N 728/2955/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 910/6968/16.

У своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з ч. 1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5ст. 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. ст.94,116,117 КЗпП Українита ст.1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці»середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, середньомісячний заробіток, який просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(далі Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зіст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,0 грн.

Відповідно до положенням ч. 1ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 1211,2 грн.

Також, п. 1 ч. 2ст. 4 Законувизначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з середньомісячного доходу позивача, який відображений у довідці про доходи №44 у розмірі 20594,19 грн, та прогнозовані строки розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність включення до ціни позову за майновими вимогами двомісячного середнього місячного доходу (41188,38 грн) та подальшої сплати з наданням доказів 1% цієї суми судового збору, тобто 411,88 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Законуза подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві заявлені ним позовні вимоги немайнового характеру та надати докази про це. Також, необхідно розрахувати загальну ціну позову за майновими вимогами, з урахуванням викладеного про посадовий оклад (6-а вимога) і середньомісячний дохід за два місяці (4-а вимога).

Підсумовуючи, зазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом:

- розрахунку та вказівки розміру майнової вимоги про стягнення виплати на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки;

- надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422,4 грн за вимоги немайнового характеру;

- розрахунку ціни позову за вимогами майнового характеру та надання доказів сплати судового збору у розмірі 1% такої ціни позову, яка включає середній заробіток за час вимушеного прогулу за два місяці у розмірі 41188,38 грн + заявлену до стягнення вихідну допомогу у розмірі 76521,06 грн + заявлену до стягнення виплату на оздоровлення у розмірі посадового окладу (яку необхідно зазначити) + заявлену до стягнення моральну шкоду у розмірі 100000,0 грн.

Крім того, суддя звертає увагу на таке.

Приписамистатті 14ЦПК України передбачено, серед іншого, наступне.

У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Таким чином, представник позивача адвокат у цій справі, а також КНП «Бурштинська ЦМЛ», зобов`язані мати зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Крім цього, суддя звертає увагу на те, що «електронний кабінет» та «електронна пошта» поняття відмінні.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною першою статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Аналіз змісту вище вказаних положеньЦПК Українидає підстави для висновку про те, що у справі, де інтереси позивача представляє адвокат, наділений відповідними процесуальними правами і обов`язками, позовна заява повинна містити передбачені п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українидані і такого представника як учасника справи, і, також, позивача, з метою забезпечення використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистеми «Електронний суд») для забезпечення обміну документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Вимоги вищевказаної норми виконані не в повній мірі, оскільки позовна заява не містить усіх даних учасників справи, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету усіх учасників справи (позивача, представника позивача та відповідача).

Відповідно до ч. ч. 1-3ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтями175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, усуне інші вказані недоліки позовної заяви, вона буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст.14, 175,177,185,260 ЦПК України, суддя

постановив

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Бурштинська центральна міська лікарня» Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання недійсним запису, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги, стягнення виплати на оздоровлення та стягнення моральної шкоди.

Надати позивачу чи його представнику семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, надання доказів сплати судового збору у розмірі, вказаному в мотивувальній частині цієї ухвали.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ