Постанова

від 17.06.2024 по справі 916/4660/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4660/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Від позивача - Дігуляр В.В.;

Від відповідача - Басюк Т.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 (повний текст складено 18.03.2024)

по справі №916/4660/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях

про зобов`язання вчинити певні дії,

(суддя першої інстанції: Д`яченко Т.Г., дата та місце ухвалення рішення: 13.03.2024 року, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп.Шевченка, 29),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про зобов`язання відповідача здійснити нарахування позивачу орендної плати за користування державним майном згідно з договором оренди ЦМК ДПП «Нефон» від 19.07.2004, в розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати, починаючи з 12.03.2020 до 24.02.2022.

Позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права є саме вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення про нарахування орендної плати за договором оренди ЦМК ДПП «НЕФОН» від 19.07.2004 року в розмірі 50 відсотків від суми нарахованої орендної плати, з моменту запровадження на усій території України карантину та заборони на здійснення певних видів господарської діяльності та до 24.02.2022 року.

Позивач зазначив, що відповідач ухиляється від прийняття відповідного рішення про зменшення розміру орендної плати за договором оренди, тому позивач вважає за необхідне звернутись до суду з відповідним позовом за захистом його порушеного права про здійснення перерахунку орендної плати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 по справі №916/4660/23 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що передумовою зменшення орендної плати або тимчасового звільнення орендаря від сплати орендної плати має бути рішення орендаря, що в подальшому має бути оформлене у вигляді відповідних змін до договору.

Суд зазначив, що матеріалами справи доведено, що сторонами не було погоджено вказаних змін, позивач не звертався до відповідача із відповідної заявою, не подав доказів невикористання майна у період карантину.

Крім того, суд погодився із доводами відповідача стосовно того, що позивач не має основного виду діяльності чи іншого виду виробничої діяльності, а отже позивач не відноситься до переліку категорій, які можуть бути звільнені від сплати орендної плати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Мрія-2» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 по даній справі скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Позивач не погоджується із рішенням суду, вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального, процесуального права та вважає, що рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апелянт зазначає, що, враховуючи, що відповідачем не виконується обов`язок здійснити перерахунок оренди, він звернувся до суду з позовом, яким просив зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях здійснити нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-2 орендної плати за користування державним майном згідно з Договором оренди ЦМК ДПП „НЕФОН від 19.07.2004, в розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати, починаючи з 12.03.2020 до 24.02.2022.

Заявник апеляційної скарги зазначив, що позивач звертався до відповідача із відповідними заявами про зменшення (лист №21 від 09.10.2023 про здійснення перерахунку оренди на 50%, направлений до дати звернення до суду та в межах строків позовної давності), що відповідачем не заперечується.

Також апелянт вважає, що оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі, не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Позивач зазначає, що він як орендар, який є суб`єктом малого підприємництва та використовує нерухоме державне майно для виробничої діяльності, відповідно до додатку №2 Постанови № 611, має право на відповідне зниження орендної плати. Відповідно до пункту 2 Постанови № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

За договором оренди орендодавцем державного майна є відповідач, який зобов`язаний забезпечити відповідне нарахування орендної плати на період карантину згідно з приписами Постанови № 611. Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі, не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї Постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Апелянт стверджує, що починаючи з дати встановлення карантину нарахування позивачу орендної плати за договором оренди за користування спірним майном підлягає здійсненню у розмірі 50% суми нарахованої згідно з умовами договору орендної плати. Так, Господарський суд Одеської області, при прийнятті рішення не в повній мірі дослідив подані відповідачем докази та обставини, які мали значення для об`єктивного вирішення справи, та які суд визнав встановленими; дійшов до невірних висновків, всупереч встановленим обставинам та неправильно застосував норми матеріального права.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 по справі №916/4660/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4660/23.

11.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4660/23.

18.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях з оцінкою правових обставин, наданих Позивачем, не погоджується та вважає вимоги позивача незаконними, безпідставними та не обґрунтованими, а рішення Господарського суду Одеської області від 13 березня 2024 року по справі №916/4660/23 таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач вказує, що з постанови можна зробити висновок, що з набранням чинності 19.06.2021 Постановою Кабінету Міністрів України № 630 були внесені зміни до Порядку, відповідно до яких згідно з пунктом 129-1 Порядку врегульоване питання механізму надання орендних знижок або звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями. Задля отримання знижки 50% Орендарям необхідно звернутись до Орендодавця з листом щодо застосування відповідної знижки, обґрунтування віднесення Орендаря до відповідної категорії, видання Орендодавцем наказу про звільнення від орендної плати на підставі пункту Постанови 611.

Відповідач зазначає, що протягом всього часу позивач не звертався до Регіонального відділення із проханням звільнити ТОВ «Мрія-2» від орендної плати, ніяким чином не інформував про наявні (на думку позивача) проблеми. Протягом всього строку дії Договору оренди позивач жодного разу не звертався з проханням внесення змін до Договору оренди через неможливість сплати орендної плати, протягом цього періоду як вбачається зі звіту про стан надходження коштів, позивач сплачував оренду плату, та не визнавав існування правових підстав

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 по справі №916/4660/23 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 по справі №916/4660/23 на: 17.06.2024 року об 11-00 год.

В судовому засіданні 17.06.2024 представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Представник відповідача зазначав про обґрунтованість рішення місцевого господарського суду та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (станом на зараз - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-2» (відповідач, Орендар) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» №728.

Відповідно до умов вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 №526, складає: основні засоби, усього - 3939,7 тис.грн.; знос основних засобів - 1721,6 тис.грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу - 625,6 тис.грн.; вартість майна, що передається в оренду - 625,6 тис.грн. з метою використання об`єкту оренди здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.

Відповідно до пункту 1.10 Договору оренди від 19.07.2004 визначено, що майно цілісного майнового комплексу, яке передається в оренду, включає в себе активи, пасиви, інвентар, обладнання та інше майно згідно інвентаризаційних описів, у тому числі нерухоме: а) нежила будівля, яка розташована за адресою: Героїв Крут 21, що в цілому складається з нежилої будівлі літ. «А» загальною площею 4 916,7 кв.м., б) нежила будівля, яка розташована за адресою: вул. Базарна 92-Б, та в цілому складається з нежилої будівлі загальною площею 181,2 кв.м., в) нежилі будівлі, які розташовані за адресою: Костанді 33, (будівлі дитячого оздоровчого табору Казковий) та в цілому складається з нежилих будівель літ. «А», «Г», «Б», «Д», загальною площею 2 140,1 кв.м., підсобних будівель літ «З», вбиральні літ «И», складу літ «К», погрібу літ. «Л», дизельної літ. «М», гаражу літ. «Н», сараю літ. «О», навісів літ. «П», «Р», «С», «У», «Ф», «Х», «Ц», літнього кінозалу літ. «Т», насосної літ. «Ч», прохідної літ. «Ш», 1-9 огородження, І мостіння, ІІ басейну, ІІІ спортивної площадки.

В Акті прийому-передачі від 19.07.2004 до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» зазначено: майно складається з об`єктів основних засобів: 5-ти поверхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Героїв Крут 21; мереж водопроводу, опалення, електропостачання, телефонізації та обладнання; одноповерхової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Базарна 92-б ; Дитячого оздоровчого табору «Казковий» - будівель, споруд та передаточних пристроїв, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Костанді, 33.

Відповідно п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Постановою КМУ від 04 жовтня 1995 №786, 3i змінами внесеними Постановою КМУ №699 від 18.05.98 , Постановою КМУ від 19.01.2000 №75 i становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004) 2 099,93 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.6. Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однією із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін i тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 у справі №916/1579/15-г, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015, внесено зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 21028008) від 19.07.2004 № 728 зі змінами та доповненнями, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «МРІЯ-2»:

- викладено пункт 3.1. розділу 3 Договору, в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 12660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ па суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.»

- викладено пункт 3.2. розділу 3 Договору, в наступній редакції: «Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно».

- розділ 10 Договору, доповнено пунктом 10.13. «Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід`ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004 року». Договором про внесення змін від 02.06.2008р. викладено у новій редакції пункт 10.1 Договору оренди від 19.07.2004, а саме: « 10.1. Цей договір діє терміном до 19.07.2018 включно».

Тобто, як вказує позивач, сторони досягли домовленості про продовження терміну дії Договору оренди від 19.07.2004 на десять років.

За посиланням позивача, щодо суми орендної плати, станом на дату запровадження на усій території України карантину та заборони на здійснення певних видів господарської діяльності з 12.03.2020 року, орендна плата становила 29829,46 грн.

В період з 12.03.2020 року та до 24.02.2022 року, відповідач продовжував нарахування 100% розміру орендної плати за договором оренди.

Так, за період квітня 2020 року по лютий 2022 року позивачу нараховано 732462,63 гривень, що становить 100% вартості оренди, які сплачені позивачем в повному обсязі платіжними дорученнями №26579507 від 13.05.2020, №26967149 від 11.06.2020, №26982705 від 12.06.2020, №0.0.1775113452.1 від 20.07.2020, №268 від 31.07.2020, №275 від 13.08.2020, №279 від 25.08.2020, №303 від 10.09.2020, №333 від 12.10.2020, №334 від 15.10.2020, №363 від 11.11.2020, №393 від 07.12.2020, №398 від 10.12.2020, №11 від 12.01.2021,№42 від 10.02.2021, №77 від 09.03.2021, №78 від 10.03.2021, №114 від 06.04.2021, №117 від 12.04.2021, №147 від 06.05.2021, №148 від 11.05.2021, №186 від 03.06.2021, №187 від 04.06.2021, №214 від 05.07.2021, №220 від 13.07.2021, №258 від 10.08.2021, №259 від 11.08.2021, №289 від 06.09.2021, №294 від 13.09.2021, №318 від 12.10.2021, №342 від 11.11.2021, №394 від 10.12.2021, №411 від23.12.2021, №2 від 11.01.2022, №47 від 09.02.2022, №49 від 14.02.2022, №62 від 25.03.2022, №63 від 28.03.2022.

Позивач вважає, що ним здійснено переплату оренди майна в розмірі 371048,91 грн., незважаючи на той факт, що позивач має право на її нарахування у розмірі, що становить 50 % розміру плати на підставі ст.286 ГК України, ч.4 ст. 762 Цивільного кодексу України, а також положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (Постанова №611), п. 2 якої установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786, здійснюється у розмірі, зокрема 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Позивачем було зазначено суду, що основним видом діяльності підприємства, за рахунок якого ТОВ «Мрія-2» сплачує орендну плату, податки, збори, комунальні платежі, заробітну плату, є саме оздоровлення дітей в дитячому оздоровчому табору «Казковий» за адресою м. Одеса, вул. Костанді, 33, який в свою чергу використовує як допоміжне приміщення в життєдіяльності дитячого табору приміщення за адресою: м. Одеса, вул., Базарна 92 б.

Види діяльності ТОВ «МРІЯ-2» відображені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: діяльність інших засобів тимчасового розміщування (основний) (код КВЕД 55.90); надання тимчасового або довгострокового житла в одномісних або загальних кімнатах, гуртожитках для студентів, сезонних робітників та інших осіб. Цей клас включає: студентські гуртожитки, шкільні гуртожитки, робочі селища, пансіонати, залізничні спальні вагони. Діяльність дитячого (оздоровчого) табору; комплексне обслуговування об`єктів (код КВЕД 81.10): надання комплексу допоміжних послуг у приміщеннях клієнта; загальна медична практика (код КВЕД 86.21): медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю; надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання (код КВЕД 87.90): надання інших послуг догляду особам, крім осіб похилого віку та інвалідів, що не мають змоги цілком піклуватися про себе або які не бажають жити самостійним життям; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

З матеріалів справи вбачається, що діяльність дитячого оздоровчого табору «Казковий» здійснюється на підставі Свідоцтва Міністерства соціальної політики про державну атестацію дитячого закладу оздоровлення та відпочинку серія ІІІ-ВН № 00342 від 29.10.2012 року, яким визнається, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Дитячий позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Казковий» ТОВ «Мрія-2» м. Одеса, вул. Костанді, 33 за результатами державної атестації, проведеної з « 04» по « 11» червня 2012 року, є таким, що пройшов державну атестацію.

Як вказує позивач, враховуючи що дитячий оздоровчий табір «Казковий» за адресою м.Одеса, вул. Костанді, 33, фактично не працює починаючи з 2020 року з причин пандемії COVID-19, а також у зв`язку із російською збройною агресією проти України, що завдає істотної шкоди підприємству та призводить відповідно до неможливості своєчасного розрахунку не лише за орендну плату, а також сплати податків, комунальних платежів також по заробітній платі, в зв`язку з чим більшість членів колективу відправлено у відпустку за власний рахунок.

На підтвердження віднесення підприємства до суб`єкта малого підприємництва позивач надав до суду фінансову звітність за 2021 рік, фінансову звітність за 2022 рік, штатний розклад станом на 01.01.2021 рік, штатний розклад станом на 01.09.2023 рік копії наказів про відпустки за свій рахунок за 2023 рік, оборотно-сальдову відомість по рахунку станом на 01.09.2023 рік.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Оцінивши зміст договору, з якого виникли права та обов`язки сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором найму (оренди), згідно з яким за приписами ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як зазначалося раніше, 19.07.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (нині - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Мрія-2 (відповідач, Орендар) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» №728, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон», юридична адреса: 65078, м. Одеса, вул. Героїв Крут, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, складеного станом на 31.05.2004 та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004 №526, складає: основні засоби, усього - 3939,7 тис.грн.; знос основних засобів - 1721,6 тис.грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу - 625,6тис.грн.; вартість майна, що передається в оренду - 625,6 тис.грн. з метою використання об`єкту оренди здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що в період з 12.03.2020 по 24.02.2022 відповідач нараховував позивачу орендну плату за договором, а саме за період з квітня 2020 року по лютий 2022 року позивачу нараховано 732462,63 грн., що становить 100% вартості оренди, які, як зазначає позивач, сплачені в повному обсязі.

В свою чергу, позивач вважає, що наявні підстави для перерахування орендної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна" від 9 грудня 2011 року № 4107-VI Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - постанова № 611) врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з п. 2 постанови КМУ від 15.07.2020 № 611 орендодавцям державного майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.04.2024 7 пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину (карантин на усій території України згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211 установлено з 12.03.2020)

Судова колегія звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 № 611 „Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину передбачається звільнення від сплати орендної плати певних категорій орендарів, та затверджено чітко виражений перелік орендарів які можуть звільнятись від орендної плати.

Такий перелік сформовано за критерієм цільового використання орендованого державного майна. ТОВ «Мрія-2» не підпадає під пункт 2 Порядку (Додаток 2) - Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах). Натомість, ТОВ «Мрія-2» не є суб`єктом малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах.

Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.06.2013 року майно передається в оренду з метою здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря. У переліках орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року №611, категорія орендарів, які орендують приміщення для здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту Орендаря, відсутня.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не відноситься до суб`єктів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що постанова №611 не регулює питання порядку надання передбачених нею звільнень і знижок, але з набранням чинності 19.06.2021 Постановою № 630 були внесені зміни до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, відповідно до яких згідно з пунктом 129-1 Порядку врегульоване питання механізму надання орендних знижок або звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями.

До набрання чинності Постанови №630 Фонд листом від 13.08.2020 №10-16-16181 рекомендував орендодавцям надавати такі звільнення і знижки орендарям, які звернулись до регіональних відділень із письмовими зверненнями про їх застосування, а також приймати рішення про застосування передбачених Постановою № 611 звільнень і знижок шляхом видання керівником регіонального відділення наказу або розпорядження. Такий самий порядок надання орендних знижок або звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди передбачений і пунктом 129-1 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна.

З огляду на вищевикладене, враховуючи зміст вищенаведених постанов Кабінету Міністрів України, судова колегія зазначає, що з набранням чинності 19.06.2021 Постановою Кабінету Міністрів України № 630 були внесені зміни до Порядку, відповідно до яких згідно з пунктом 129-1 Порядку врегульоване питання механізму надання орендних знижок або звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями. Задля отримання знижки 50% Орендарям необхідно звернутись до Орендодавця з листом щодо застосування відповідної знижки, обґрунтування віднесення Орендаря до відповідної категорії, видання Орендодавцем наказу про звільнення від орендної плати на підставі пункту Постанови 611.

Судова колегія вказує, що матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до відповідача з відповідними листами, пропозиціями тощо, які б засвідчували дії та намір позивача щодо коригування нарахованої відповідачем орендної плати.

Також в матеріалах справи відсутні докази, що позивач з дати встановлення карантину до дати прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" звертався з проханням зменшити орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта щодо невикористання орендованого ним майна, оскільки у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» звільняються (повністю або частково) від орендної плати орендарі, визначені в додатках 1-3 до цієї постанови, незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні.

У такому випадку не вимагається доведення факту некористування об`єктом оренди, тобто проведення його комісійного огляду, у зв`язку з чим відповідні посилання апелянта є безпідставними та не враховуються при зменшенні орендної плати на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мрія-2 на рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 по справі №916/4660/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.03.2024 по справі №916/4660/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2024 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош