Постанова

від 18.06.2024 по справі 910/14168/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2024 р. Справа№910/14168/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.06.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 (повний текст рішення складено 04.03.2024)

у справі №910/14168/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна»

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Антимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач, Комітет) про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №27-р/тк від 02.07.2023 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу» (далі по тексту - Рішення) та стягнення судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Комітет за результатами розгляду матеріалів справи №128-26.13/66-22 прийняв рішення №27-р/тк при неповному з`ясуванні обставин справи, які мають значення для справи, при недоведеності обставин та недоведеності вини позивача у вчиненні порушення, які визнано встановленими, при невідповідності висновків, викладених у Рішенні, обставинам справи, оскільки, як стверджує позивач, вимогу 1 від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е про надання інформації не отримував і дізнався про її направлення Комітетом лише після отримання вимоги 2 від 14.10.2022 №28-21.1/09-2451е, на яку вчасно надав відповідь.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14167/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем надано належні докази на підтвердження надсилання вимоги 1 та отримання її уповноваженою особою позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, з урахуванням заяви про виправлення технічної описки, в якій просить суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску строку для апеляційного оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо отримання уповноваженою ним на це особою Вимоги 1.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 19.03.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14168/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23.

Матеріали справи №910/14168/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 01.04.2024.

Головуючий суддя Владимиренко С.В. з 03.04.2024 по 12.04.2024 перебувала на лікарняному, судді Ходаківська І.П., Демидова А.М. з 01.04.2024 по 14.04.2024 у відпустках.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.04.2024 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23, оскільки такий строк апелянтом не пропущено; розгляд апеляційної скарги призначив на 14.05.2024 о 12 год. 00 хв. 09.05.2024 від відповідача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, за змістом якого відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення Господарського суду від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 залишити без змін.

Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача відповідач посилається на отримання уповноваженим представником позивача Вимоги 1, що підтверджується листами-відповідями АТ «Укрпошта» від 02.11.2022 №103.003.-6734-22, від 24.02.2023 №103.003.-1303-23, від 05.04.2023 №103.003.-2670-23.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.05.2024 відклав розгляд справи №910/14168/23 на 11.06.2024 на 13 год. 00 хв.

У судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву до 18.06.2024.

18.06.2024 представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

18.06.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснення по справі, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

26.07.2023 Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла спірне рішення у справі № 128-26.13/66-22, яким визнала, що позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника голови Комітету - державного уповноваженого від 02.09.2022 №128-21.1/09-167е у встановлений ним строк до 19.09.2022, оскільки датою вручення Вимоги 1 є 08.09.2022, останнім днем надання інформаціє на Вимогу 1 є 18.09.2022 (який, є вихідним днем).

В обґрунтування особистого одержання уповноваженим представником позивача на підставі довіреності ОСОБА_1 08.09.2022 Вимоги 1 Комітет у своєму Рішення посилається на листи-відповіді АТ «Укрпошта» від 02.11.2022 №103.003.-6734-22 (вх. Комітету №8-09/698-кі від 03.11.2022), від 24.02.2023 №103.003.-1303-23 (вх. Комітету №8-09/3950 від 24.02.2023) та від 05.04.2023 №103.003-2670-23 (вх. Комітету №8-09/5488 від 05.04.2023), які містять інформацію та підтверджувальні документи.

За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього Рішення на позивача накладено штраф у розмірі 2 035 463,00 грн (а.с. 19-28). Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 №3659-ХІІ (далі по тексту - Закон №3659-ХІІ) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель;

6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції (стаття 3 Закону №3659-ХІІ).

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону №3659-ХІІ Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 вказаного Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону №3659-ХІІ визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами статті 22-1 Закону №3659-ХІІ, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 №2210-III (далі по тексту - Закон № 2210-III) визначаються правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У статті 1 Закону № 2210-III визначено наступні терміни: інформація - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп`ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості; суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, пов`язаних відносинами контролю.

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (частина 1 статті 3 Закону № 2210-III).

Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі (частина 1 статті 35 Закону № 2210-III).

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу (абзаци 1, 2, 7 частини 1 статті 48 Закону № 2210-III).

Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону № 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

За порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (абзац 7 частини 2 статті 52 Закону № 2210-III, у редакції чинній на дату прийняття Комітетом спірного Рішення).

Статтею 59 Закону № 2210-III визначено підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України якими є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як зазначає позивач із отриманої ним 21.10.2022 за вх. №162 Вимоги 2 (№128-21.1/09-2451е від 14.10.2022) йому стало відомо, що Комітетом 06.09.2022 було направлено Вимогу 1 (№128-21.1/09-1676е від 02.09.2022), яка отримана представником позивача 09.09.2022, проте залишена позивачем без відповіді. А тому відповідач за Вимогою 2 просив позивача протягом 10 днів з дня отримання цієї вимоги надати Комітету інформацію, пояснення та копії документів: 1. Пояснення щодо підстав ненадання відповіді на Вимогу 1 Комітету; 2. Дані щодо обсягів та вартості залишків позивача високооктанових бензинів та дизельного палива поденно у період з 01.01.2022 по 01.08.2022 (а.с. 30).

Клопотанням від 25.10.2022 №241 позивач просив Комітет продовжити строк надання відповіді на Вимогу Комітету від 14.10.2022 №128-21.1/09-2451е в частині пояснень щодо підстав ненадання відповіді на Вимогу Комітету від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е до 25.11.2022 включно. Надіслати позивачу копію рекомендованого повідомлення про вручення адресату поштового відправлення (із зазначенням трек-коду) з Вимогою від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е з відміткою про його отримання. В той же час позивач повідомив відповідача про те, що відповідь на вимогу Комітету від 14.10.2022 №128-21.1/09-2451е в частині пунктів 2-5 буде надано у встановлений Комітетом строк (а.с. 31).

Листом від 31.10.2022 №245 позивач на Вимогу 2 Комітету надав запитувану інформацію з другого по п`яте питання (а.с. 32-33).

Водночас відповідач листом №128-21.1/09-2762е від 31.10.2022 погодив позивачу продовження строку на надання інформації на пункт 1 Вимоги 2 до 25.11.2022 (включно). До листа Комітет надіслав позивачу копію поштового відправлення №0303514866450 (а.с. 34). Лист Комітету №128-21.1/09-2762е від 31.10.2022 отримано позивачем 04.11.2022 за вх. №182.

У копії поштового відправлення №0303514866450 міститься позначка про отримання « 9.9 уповнов. ОСОБА_1» (а.с. 35).

Крім того, Комітет звернувся до АТ «Укрпошта» із вимогою №128-21.1/09-2783е від 31.10.2022 про надання інформації (а.с. 57-58). Листом №103.003.-5734-22 від 02.11.2022 АТ «Укрпошта» надало відповідачу інформацію з обмеженим доступом (а.с. 59-60), з якого вбачається, що уповноваженою на одержання пошти, що надходить на адресу позивача за період з 14.12.2021 та на поточну дату є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Доставка з відділенням поштового зв`язку №54 погоджена із позивачем на підставі заяви про доставку (вручення) відправлення та періодичних друкованих видань від 14.12.2021 за №501. До відповіді АТ «Укрпошта» надало Комітету копію окремого аркуша ф. 8 від 08.09.2022 на вручення рекомендованого листа №0303514866450 із підписом ОСОБА_1 (а.с. 61)

Позивач листом від 25.11.2022 №259 надав відповідачу пояснення з приводу неотримання Вимоги 1 (а.с. 36-37). У своїх поясненнях позивач зазначив, що на підставі домовленостей та заяви від 14.12.2021 №501 відділенням 01054 ДП «Укрпошта» здійснюється доставлення відправлень/кореспонденції за адресою місцезнаходження позивача ( вул. Б. Хмельницького, 52-А, м. Київ, 01054 ). До вказаної заяви додавалася довіреність на отримання поштової кореспонденції із зазначенням переліку уповноважених представників та наведенням підписів таких осіб. При цьому ОСОБА_1 працює у позивача на посаді діловода Департаменту документального забезпечення, проте така особа не отримувала поштове відправлення №0303514866450, оскільки наказом від 31.05.2022 №67/к/тр її трудовий договір з позивачем було призупинено з 01.06.2022 у зв`язку із військовою агресією рф проти України, наказом від 01.09.2022 №123/к/тр ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов`язків лише 12.09.2022. Крім того, позивач звернув увагу відповідача щодо невідповідності підпису ОСОБА_1 підпису, який міститься у поштовому повідомленні. Також позивач надав відповідачу пояснення ОСОБА_1 від 21.10.2022 про неотримання нею поштового відправлення №0303514866450.

Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 17.11.2022 №09/229-р розпочато розгляд справи №128-26.13/66-22 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону № 2210-III у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника Голови АМКУ - державного уповноваженого від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е у встановлений ним строк (а.с. 39-41).

Комітет звернувся до АТ «Укрпошта» із вимогою №128-/09-4341е від 22.02.2023 щодо надання інформації стосовно розбіжності у датах вручення поштового відправлення №0303514866450 та фактичної дати отримання вказаного поштового відправлення (а.с. 62-63).

Листом №103.003-1303-23 від 24.02.2023 АТ «Укрпошта» повідомило Комітет про те, що датою вручення поштового відправлення №0303514866450 є 08.09.2022, тоді як зазначення у самому поштового повідомленні №0303514866450 дати 09.09.2022 є помилковим. Прізвище ОСОБА_1 у рекомендованому повідомленні №0303514866450 було зазначено самим працівником поштового відділення №54, м. Київ, що відповідає пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами).

Листом-вимогою за №128-21.1/09-4515е від 30.03.2023 Комітет просив АТ «Укрпошта» надати протягом 7 календарних днів з дати отримання цієї Вимоги вичерпні пояснення, однозначну інформацію з посиланням на норми чинного законодавства та копії, підтверджуючі таку інформацію, документів: 1. Пояснення наявності розбіжностей порядку вручення рекомендованого поштового відправлення №0303514866450, викладеного у листі АТ «Укрпошта» від 24.02.2023 №103.003.-1303-23 у відповідь на пункти 1, 2 Вимоги 2 (від 22.02.2023 №128-/09-4341е). 2. Яким чином відбулося вручення рекомендованого поштового відправлення №0303514866450: з використанням абонентської поштової скриньки чи особисто уповноваженій адресатом особі? 3. Яка особа (ПІБ, посада, місце роботи) була безпосереднім отримувачем Вимоги рекомендованого поштового відправлення №0303514866450, у разі вручення уповноваженій особі адресата? (а.с. 67-70).

АТ «Укрпошта» листом №103.003-2670-23 від 05.04.2023 (а.с. 71-72), отриманий Комітетом за вх. №8-09/5488 від 05.04.2023, повідомило останнього про те, що дата вручення рекомендованого листа №0303514866450 є 08.08.2022, дата вручення 09.09.2022 замість 08.09.2022 зазначена помилково. При оформленні повідомлення про вручення ф. 119 дата вручення вищезазначеного листа 09.09.2022, листоношою відділення поштового зв`язку №54 м. Києва зазначена помилково. Розбіжність в датах вручення листа, вручення рекомендованого листа (ф. 119) та у окремому аркуші на вручення рекомендованого листа (ф. 8), виникла через технічну помилку, допущену під час заповнення повідомлення про вручення, працівником відділення поштового зв`язку №54 м. Київ. Нажаль, під час ручного оброблення пошти, існує похибка помилок, викликана людським фактором при виконанні технологічних процесів у ручному режимі. З метою упередження подібних випадків у подальшій роботі, з листоношою ВПЗ №54 м. Київ, проведено додаткове навчання. Щодо пункту 2 Вимоги, рекомендований лист №0303514866450 вручений особисто, уповноваженій ТОВ «Сокар Енерджі Україна». Щодо пункту 3 Вимоги, рекомендований лист №0303514866450 одержаний уповноваженою ТОВ «Сокар Енерджі Україна» ОСОБА_1 під підпис на підставі довіреності.

Водночас позивач звернувся до відділення поштового зв`язку №54 м. Київ Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» із листом від 23.12.2022 №266 (а.с. 73-74) щодо надання пояснень стосовно вручення поштового відправлення №0303514866450 та проведення службової перевірки щодо фактичних обставин такого вручення, повідомивши позивача: 1. Ким з працівників відділення 01054 ДП «Укрпошта» і коли здійснювалася доставка поштового відправлення за трек-номером 0303514866450? 2. Чи відбувалась фактична передача поштового відправлення за трек-номером 0303514866450 представнику ТОВ «Сокар Енерджі Україна» де і кому саме? 3. Ким проставлена відмітка про отримання в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за трек-номером 0303514866450 перед його направленням відправнику - Антимонопольний комітет України?

АТ «Укрпошта» Київської міської дирекції в філії надало позивачу на його звернення від 23.12.2022 №266 відповідь за №01.12.011-Т-2022122610465-В від 27.01.2023 наступного змісту «рекомендований лист №0303514866450 був прийнятий до пересилання відділенням поштового зв`язку (далі ВПЗ) Київ 03035 06.09.2022. За повідомленням керівника ВПЗ Київ 01054 зазначений лист надійшов до відділення поштового зв`язку 08.09.2022 та 10.09.2022 був доставлений листоношою адресату ТОВ «Сокар Енерджі Україна». Згідно заяви на доставку пошти вкладений до абонентської скриньки ТОВ «Сокар Енерджі Україна», про що в телефонному режимі було повідомлено уповноваженого представника ОСОБА_3 . При формуванні бланку повідомлення про вручення поштового відправлення помилково внесено прізвище уповноваженого представника ОСОБА_1 , так як раніше кореспонденцію адресовану ТОВ «Сокар Енерджі Україна» отримувала саме уповноважений представник ОСОБА_1 » (а.с. 75-76).

З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2020 між АТ «Укрпошта» в особі заступника директора філії з розвитку мережі Київська міська дирекція АТ «Укрпошта» Трохимець Артура Миколайовича, що діє на підставі довіреності (далі - Виконавець) та ТОВ «Сокар-Енерджі-України», в особі Смольського Костянтина Валерійовича , що діє на підставі Довіреності (далі - Замовник) укладено Договір №111.11.1.2.-3236 про надання послуг з пересилання відправлення «Укрпошта Стандарт» та «Укрпошта Експрес», за умовами якого Виконавець зобов`язався на період дії Договору, надати Замовнику за повну попередню оплату зазначені в пунктах 1.1.1-1.1.2 що згідно з Державним класифікатором продукції та Послуг мають наступні коди ДКПП 016:2010:53.10, 016:2010-82.19, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги. Виконавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором через відділення поштового зв`язку Київ - 1 (далі - ВПЗ Київ -1) надає Замовнику послуги з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» та відправлень «Укрпошта Експрес» (далі - Відправлення) далі разом - Послуги, кожна окремо - Послуга (код послуги: ДКПП 016:2010:53.10). Виконавець надає Замовнику Послуги з формування списків за формою 103 та пов`язані з ними послуги (код послуги 016:2010-82.19) (а.с. 78-84).

На підставі заяви позивача від 14.12.2021 №501 (а.с. 85) здійснення доставки (вручення) відправлень, періодичних друкованих видань до робочого місця (департамент документального забезпечення) за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 52-А, м. Київ, 01054 або до абонентської поштової скриньки Socar, що встановлена на першому поверсі приміщення проводиться відділенням поштового зв`язку Київ - 54 (а.с. 85).

Згідно довіреності від 14.12.2021 (а.с. 86) уповноваженими особами позивача на отримання рекомендованих поштових відправлень (внутрішні і міжнародні рекомендовані картки, листи/бандеролі), рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, відділення: «Укрпошта Стандарт», «Укрпошта Експрес», «Smart Box»; міжнародних посилок, дрібних пакетів; електронних повідомлень є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , із зазначенням зразків їх підписів.

Наказом позивача від 31.05.2022 №67/к/тр «Про призупинення дії трудового договору» у зв`язку із військовою агресією рф проти України, що виключає можливість забезпечення (надання) підприємством та виконання працівником роботи через зменшення об`ємів робіт та часткове зупинення виробництва, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , діловодом Департаменту документального забезпечення, з 01 червня 2022 року до відновлення можливості підприємства забезпечувати (надавати) і виконання працівником роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану без виплати заробітної плати та компенсаційних витрат, підстава заява ОСОБА_1 від 27.05.2022, наказ №21 від 25.05.2022 (а.с. 87).

Наказом позивача від 01.09.2022 №123/к/тр «Про поновлення дії та умов призупиненого трудового договору» у зв`язку з відновленням можливості надання та виконання роботи ОСОБА_1 , діловоду Департаменту документального забезпечення, за її згодою, з 12 вересня 2022 року поновити дію трудового договору з режимом роботи на умовах неповного робочого дня (а.с. 88).

У матеріалах даної справи наявна копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.10.2022 (а.с. 89), з яких вбачається, що вказана особа 09.09.2022 не була у приміщенні офісу ТОВ «Сокар Енерджі Україна» і не приймала будь-якої поштової кореспонденції і не розписувалась за її отримання у зв`язку із призупиненням трудового договору, підпис «ОСОБА_1» та дата « 9.9» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0303514866450 нею не проставлявся і їй не відомо ким це зроблено (а.с. 89).

Крім того, у матеріалах давної справи наявна копія пояснень ОСОБА_3 - діловода Департаменту документального забезпечення ТОВ «Сокар Енерджі Україна» від 07.02.2023 щодо поштового відправлення за номером 0303514866450, з яких вбачається, що ОСОБА_3 в період з 09 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року знаходилась на лікарняному у зв`язку із хворобою Covid - 19, у зазначений період остання не перебувала в приміщенні офісу ТОВ «Сокар Енерджі Україна» та не отримувала жодного телефонного дзвінка від працівників АТ «Укрпошта» з повідомленням про доставку будь-яких поштових відправлень (а.с. 95). Листок непрацездатності за номером 5055564-2009705605-1 відкрито 09.09.2022 (а.с. 96).

Також у матеріалах даної справи наявна копія пояснювальної записки Наталії Кривонос - діловода Департаменту документального забезпечення ТОВ «Сокар Енерджі Україна» від 08.08.2023 (а.с. 97) про те, що протягом серпня 2022 року нею були отримані листи від Комітету, адресовані ТОВ «Сокар Енерджі Україна», а саме: вимога «Про надання інформації» (вих. №128-21.1/09-1213е від 02.08.2022), зареєстрований у ТОВ «Сокар Енерджі Україна» вх. №116 від 05.08.2022; вимога «Про надання інформації» (вих. №128-12.1/09-1190е від 02.08.2022), зареєстрований у ТОВ «Сокар Енерджі Україна» вх. №117 від 05.08.2022; вимога «Про надання інформації» (вих. №128-12.1/09-1376е від 16.08.2022), зареєстрований у ТОВ «Сокар Енерджі Україна» вх. №126 від 22.08.2022. Про отримання вищезазначених листів ОСОБА_3 не залишала свій підпис у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень. Також їй не відомо чиє прізвище було вписано листоношою в такі рекомендовані повідомлення.

Наказом ТОВ «Сокар Енерджі Україна» №121/к/рт від 24.08.2022 про припинення трудового договору ОСОБА_2 звільнено 31.08.2022 з посади Керівника Департаменту документального забезпечення (а.с. 98).

Наказом ТОВ «Сокар Енерджі Україна» №125/к/рт від 05.09.2022 про припинення трудового договору ОСОБА_4 звільнено 08.09.2022 з посади Архіваріуса Департаменту документального забезпечення (а.с. 100).

22.05.2023 позивачем за вх. №127 отримано від Комітету попередній висновок у справі №128-26.13/66-22 та надання інформації (а.с. 43-48).

24.05.2023 позивач звернувся до Комітету із листом №86 про ознайомлення із матеріалами справи №128-26.13/22-66 (а.с. 50).

Позивач надав Комітету заперечення від 01.06.2023 №95 стосовно попередніх висновків у справі №128-26.13/22-66 із проханням призначити почеркознавчу експертизу щодо встановлення належності підпису проставленого в журналі ф. 8 (аркуш з якого надісланий АТ «Укрпошта» листом від 24.02.2023 №103.003.-1303-23) уповноваженим представником позивача ОСОБА_1 та долучення копії листа Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» №01.12.011-Т-2022122610465-В від 27.01.2023, пояснень ОСОБА_3 від 07.02.2023, та не застосовувати до позивача штрафні санкції (а.с. 52-55).

Листом №128-26.13/09-8478е від 20.07.2023 Комітет повідомив позивача про засідання 26.07.2023 в 15:00 тимчасової комісії адміністративної колегії АМКУ з питання прийняття рішення у справі №128-26.13/66-22, розпочатої розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 17.11.2022 №09/229-р (а.с. 56).

Спір виник через те, що позивач вважає, що наявні підстави, передбачені статтею 59 Закону №2210-III для визнання недійсним Рішення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 вказаного Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону №3659-ХІІ визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За приписами статті 22-1 Закону №3659-ХІІ, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону №3659-ХІІ Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом.

Згідно із частиною 7 статті 6 Закону №3659-ХІІ Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 16 Закону №3659-ХІІ державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями статей 22 та 22-1 Закону №3659-ХІІ передбачено, що вимоги державного уповноваженого Комітету є обов`язковими для виконання у визначений ним строк; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу державного уповноваженого АМК подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Виходячи зі змісту статей 22, 22-1 Закону №3659-ХІІ розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб`єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов`язковими для виконання у визначені ними строки.

В силу приписів статей 3, 6, 7, 16, 22, 22-1 Закону №3659-ХІІ та статті 1 Закону №2210 Комітет у межах наданих йому повноважень має право витребувати необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб`єктами господарювання, а суб`єкт господарювання, у свою чергу, зобов`язаний надати достовірну та повну інформацію у встановлений строк (наведена позиція Верховного Суду є сталою та послідовною і узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 зі справи №922/2274/17, від 19.06.2018 зі справи №917/1410/17, від 16.01.2020 зі справи №922/1203/19, від 28.01.2021 зі справи №910/9166/19, від 30.11.2021 зі справи №904/4203/20, від 09.03.2023 зі справи №910/1546/22, від 09.05.2023 зі справи №910/2852/22).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМК справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Закон №3659-ХІІ та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи Комітету щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на Комітет. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/1589/17, від 17.09.2019 у справі №904/332/19, від 24.10.2019 у справі № 904/781/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12403/18.

Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб`єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.

Саме орган Комітету визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 07.08.2019 у справі №910/13460/18, від 07.08.2019 у справі №910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.

Верховний Суд послідовно викладав правову позицію щодо того, що саме орган Комітет визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 21.11.2019 у справі №908/24/19, від 16.01.2020 у справі №910/12392/18, від 23.01.2020 у справі №922/1124/18, від 23.01.2020 у справі №910/13204/18).

Ненадання інформації чи подання інформації в неповному обсязі у встановлені Комітетом строки, відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №910/1750/23.

Відповідно до вимог Законів №3659-ХІІ та №2210-III кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (пункт 75 постанови від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

Слід зазначити, що передумовою виконання вимоги Комітету з надання інформації в силу статті 22-1 Закону №3659-ХІІ є отримання такої вимоги суб`єктом господарювання, у якого запитується необхідна Комітету інформація.

В силу частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом у даній справі, позивачу із отриманої ним 21.10.2022 за вх. №162 Вимоги 2 (№128-21.1/09-2451е від 14.10.2022) стало відомо, що Комітетом 06.09.2022 було направлено Вимогу 1 (№128-21.1/09-1676е від 02.09.2022), яка отримана представником позивача 09.09.2022, проте залишена позивачем без відповіді. А тому відповідач за Вимогою 2 просив позивача протягом 10 днів з дня отримання цієї вимоги надати Комітету інформацію, пояснення та копії документів: 1. Пояснення щодо підстав ненадання відповіді на Вимогу 1 Комітету; 2. Дані щодо обсягів та вартості залишків позивача високооктанових бензинів та дизельного палива поденно у період з 01.01.2022 по 01.08.2022 (а.с. 30).

Клопотанням від 25.10.2022 №241 позивач просив Комітет продовжити строк надання відповіді на Вимогу Комітету від 14.10.2022 №128-21.1/09-2451е в частині пояснень щодо підстав ненадання відповіді на Вимогу Комітету від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е до 25.11.2022 включно. Надіслати позивачу копію рекомендованого повідомлення про вручення адресату поштового відправлення (із зазначенням трек-коду) з Вимогою від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е з відміткою про його отримання. В той же час позивач повідомив відповідача про те, що відповідь на вимогу Комітету від 14.10.2022 №128-21.1/09-2451е в частині пунктів 2-5 буде надано у встановлений Комітетом строк (а.с. 31).

Відповідач листом №128-21.1/09-2762е від 31.10.2022 погодив позивачу продовження строку на надання інформації на пункт 1 Вимоги 2 до 25.11.2022 (включно). До листа Комітет надіслав позивачу копію поштового відправлення №0303514866450 (а.с. 34). Лист Комітету №128-21.1/09-2762е від 31.10.2022 отримано позивачем 04.11.2022 за вх. №182. У копії поштового відправлення №0303514866450 міститься позначка про отримання « 9.9 уповнов. ОСОБА_1» (а.с. 35).

Комітет звернувся до АТ «Укрпошта» із вимогою №128-21.1/09-2783е від 31.10.2022 про надання інформації (а.с. 57-58). Листом №103.003.-5734-22 від 02.11.2022 АТ «Укрпошта» надало відповідачу інформацію з обмеженим доступом (а.с. 59-60), з якого вбачається, що уповноваженою на одержання пошти, що надходить на адресу позивача за період з 14.12.2021 та на поточну дату є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Доставка з відділенням поштового зв`язку №54 погоджена із позивачем на підставі заяви про доставку (вручення) відправлення та періодичних друкованих видань від 14.12.2021 за №501. До відповіді АТ «Укрпошта» надало Комітету копію окремого аркуша ф. 8 від 08.09.2022 на вручення рекомендованого листа №0303514866450 із підписом ОСОБА_1 (а.с. 61).

Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 17.11.2022 №09/229-р розпочато розгляд справи №128-26.13/66-22 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону № 2210-III у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника Голови АМКУ - державного уповноваженого від 02.09.2022 №128-21.1/09-1676е у встановлений ним строк (а.с. 39-41).

Позивач листом від 25.11.2022 №259 надав відповідачу пояснення з приводу неотримання Вимоги 1 (а.с. 36-37). У своїх поясненнях позивач зазначив, що на підставі домовленостей та заяви від 14.12.2021 №501 відділенням 01054 ДП «Укрпошта» здійснюється доставлення відправлень/кореспонденції за адресою місцезнаходження позивача ( вул. Б. Хмельницького, 52-А, м. Київ, 01054 ). До вказаної заяви додавалася довіреність на отримання поштової кореспонденції із зазначенням переліку уповноважених представників та наведенням підписів таких осіб. ОСОБА_1 працює у позивача на посаді діловода Департаменту документального забезпечення, проте така особа не отримувала поштове відправлення №0303514866450, оскільки наказом від 31.05.2022 №67/к/тр від 31.05.2022 її трудовий договір з позивачем було призупинено з 01.06.2022 у зв`язку із військовою агресією рф проти України, наказом від 01.09.2022 №123/к/тр ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов`язків лише 12.09.2022. Крім того, позивач звернув увагу відповідача щодо невідповідності підпису ОСОБА_1 із підписом, який міститься у поштовому повідомленні. Також позивач надав відповідачу пояснення ОСОБА_1 від 21.10.2022, з яких вбачається, що вказана особа 09.09.2022 не була у приміщенні офісу ТОВ «Сокар Енерджі Україна» і не приймала будь-якої поштової кореспонденції і не розписувалась за її отримання у зв`язку із призупиненням трудового договору, підпис «ОСОБА_1» та дата « 9.9» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 0303514866450 нею не проставлявся і їй не відомо ким це зроблено (а.с. 89).

Наказом позивача від 31.05.2022 №67/к/тр «Про призупинення дії трудового договору» у зв`язку із військовою агресією рф проти України, що виключає можливість забезпечення (надання) підприємством та виконання працівником роботи через зменшення об`ємів робіт та часткове зупинення виробництва, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , діловодом Департаменту документального забезпечення, з 01 червня 2022 року до відновлення можливості підприємства забезпечувати (надавати) і виконання працівником роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану без виплати заробітної плати та компенсаційних витрат, підстава заява ОСОБА_1 від 27.05.2022, наказ №21 від 25.05.2022 (а.с. 87).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022; з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022; з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022; з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023; з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023; з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023; з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023; з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024; з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до статті 21 Кодексу Законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ, який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Отже, на час призупинення дії трудового договору, оформленого відповідним наказом, припиняється виконання працівником роботи за укладеним трудовим договором.

Наказом позивача від 01.09.2022 №123/к/тр «Про поновлення дії та умов призупиненого трудового договору» у зв`язку з відновленням можливості надання та виконання роботи ОСОБА_1 , діловоду Департаменту документального забезпечення, за її згодою, з 12 вересня 2022 року поновити дію трудового договору з режимом роботи на умовах неповного робочого дня (а.с. 88).

Комітет звернувся до АТ «Укрпошта» із вимогою №128-/09-4341е від 22.02.2023 щодо надання інформації стосовно розбіжності у датах вручення поштового відправлення №0303514866450 та фактичної дати отримання вказаного поштового відправлення (а.с. 62-63).

Листом №103.003-1303-23 від 24.02.2023 АТ «Укрпошта» повідомило Комітет про те, що датою вручення поштового відправлення №0303514866450 є 08.09.2022, тоді як зазначення у самому поштовому повідомленні №0303514866450 дати 09.09.2022 є помилковим. Прізвище ОСОБА_1 у рекомендованому повідомленні №0303514866450 було зазначено самим працівником поштового відділення №54, м. Київ, що відповідає пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами).

Листом-вимогою за №128-21.1/09-4515е від 30.03.2023 Комітет просив АТ «Укрпошта» надати протягом 7 календарних днів з дати отримання цієї Вимоги вичерпні пояснення, однозначну інформацію з посиланням на норми чинного законодавства та копії, підтверджуючі таку інформацію, документів: 1. Пояснення наявності розбіжностей порядку вручення рекомендованого поштового відправлення №0303514866450, викладеного у листі АТ «Укрпошта» від 24.02.2023 №103.003.-1303-23 у відповідь на пункти 1, 2 Вимоги 2 (від 22.02.2023 №128-/09-4341е). 2. Яким чином відбулося вручення рекомендованого поштового відправлення №0303514866450: з використанням абонентської поштової скриньки чи особисто уповноваженій адресатом особі? 3. Яка особа (ПІБ, посада, місце роботи) була безпосереднім отримувачем Вимоги рекомендованого поштового відправлення №0303514866450, у разі вручення уповноваженій особі адресата? (а.с. 67-70).

АТ «Укрпошта» листом №103.003-2670-23 від 05.04.2023 (а.с. 71-72), отриманий Комітетом за вх. №8-09/5488 від 05.04.2023, повідомило останнього про те, що дата вручення рекомендованого листа №0303514866450 є 08.08.2022, дата вручення 09.09.2022 замість 08.09.2022 зазначена помилково. При оформленні повідомлення про вручення ф. 119 дата вручення вищезазначеного листа 09.09.2022, листоношою відділення поштового зв`язку №54 м. Києва зазначена помилково. Розбіжність в датах вручення листа, вручення рекомендованого листа (ф. 119) та у окремому аркуші на вручення рекомендованого листа (ф. 8), виникла через технічну помилку, допущену під час заповнення повідомлення про вручення, працівником відділення поштового зв`язку №54 м. Київ. Нажаль, під час ручного оброблення пошти, існує похибка помилок, викликана людським фактором при виконанні технологічних процесів у ручному режимі. З метою упередження подібних випадків у подальшій роботі, з листоношою ВПЗ №54 м. Київ, проведено додаткове навчання. Щодо пункту 2 Вимоги, рекомендований лист №0303514866450 вручений особисто, уповноваженій ТОВ «Сокар Енерджі Україна». Щодо пункту 3 Вимоги, рекомендований лист №0303514866450 одержаний уповноваженою ТОВ «Сокар Енерджі Україна» ОСОБА_1 під підпис на підставі довіреності.

Водночас позивач звернувся до відділення поштового зв`язку №54 м. Київ Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» із листом від 23.12.2022 №266 (а.с. 73-74) щодо надання пояснень стосовно вручення поштового відправлення №0303514866450 та проведення службової перевірки щодо фактичних обставин такого вручення, повідомивши позивача: 1. Ким з працівників відділення 01054 ДП «Укрпошта» і коли здійснювалася доставка поштового відправлення за трек-номером 0303514866450? 2. Чи відбувалась фактична передача поштового відправлення за трек-номером 0303514866450 представнику ТОВ «Сокар Енерджі Україна» де і кому саме? 3. Ким проставлена відмітка про отримання в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за трек-номером 0303514866450 перед його направленням відправнику - Антимонопольний комітет України?

АТ «Укрпошта» Київської міської дирекції в філії надало позивачу на його звернення від 23.12.2022 №266 відповідь за №01.12.011-Т-2022122610465-В від 27.01.2023 наступного змісту «рекомендований лист №0303514866450 був прийнятий до пересилання відділенням поштового зв`язку (далі ВПЗ) Київ 03035 06.09.2022. За повідомленням керівника ВПЗ Київ 01054 зазначений лист надійшов до відділення поштового зв`язку 08.09.2022 та 10.09.2022 був доставлений листоношою адресату ТОВ «Сокар Енерджі Україна». Згідно заяви на доставку пошти вкладений до абонентської скриньки ТОВ «Сокар Енерджі Україна», про що в телефонному режимі було повідомлено уповноваженого представника ОСОБА_3 . При формуванні бланку повідомлення про вручення поштового відправлення помилково внесено прізвище уповноваженого представника ОСОБА_1 , так як раніше кореспонденцію адресовану ТОВ «Сокар Енерджі Україна» отримувала саме уповноважений представник ОСОБА_1 » (а.с. 75-76).

Згідно довіреності від 14.12.2021 (а.с. 86) уповноваженими особами позивача на отримання рекомендованих поштових відправлень (внутрішні і міжнародні рекомендовані картки, листи/бандеролі), рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, відділення: «Укрпошта Стандарт», «Укрпошта Експрес», «Smart Box»; міжнародних посилок, дрібних пакетів; електронних повідомлень є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , із зазначенням зразків їх підписів.

У матеріалах даної справи наявна копія пояснень ОСОБА_3 - діловода Департаменту документального забезпечення ТОВ «Сокар Енерджі Україна» від 07.02.2023 щодо поштового відправлення за номером 0303514866450, з яких вбачається, що ОСОБА_3 в період з 09 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року знаходилась на лікарняному у зв`язку із хворобою Covid - 19, у зазначений період остання не перебувала в приміщенні офісу ТОВ «Сокар Енерджі Україна» та не отримувала жодного телефонного дзвінка від працівників АТ «Укрпошта» з повідомленням про доставку будь-яких поштових відправлень (а.с. 95). Листок непрацездатності за номером 5055564-2009705605-1 відкрито 09.09.2022 (а.с. 96).

Також у матеріалах даної справи наявна копія пояснювальної записки Наталії Кривонос - діловода Департаменту документального забезпечення ТОВ «Сокар Енерджі Україна» від 08.08.2023 (а.с. 97) про те, що протягом серпня 2022 року нею були отримані листи від Комітету, адресовані ТОВ «Сокар Енерджі Україна», а саме: вимога «Про надання інформації» (вих. №128-21.1/09-1213е від 02.08.2022), зареєстрований у ТОВ «Сокар Енерджі Україна» вх. №116 від 05.08.2022; вимога «Про надання інформації» (вих. №128-12.1/09-1190е від 02.08.2022), зареєстрований у ТОВ «Сокар Енерджі Україна» вх. №117 від 05.08.2022; вимога «Про надання інформації» (вих. №128-12.1/09-1376е від 16.08.2022), зареєстрований у ТОВ «Сокар Енерджі Україна» вх. №126 від 22.08.2022. Про отримання вищезазначених листів ОСОБА_3 не залишала свій підпис у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень. Також їй не відомо чиє прізвище було вписано листоношою в такі рекомендовані повідомлення.

Наказом ТОВ «Сокар Енерджі Україна» №121/к/рт від 24.08.2022 про припинення трудового договору ОСОБА_2 звільнено 31.08.2022 з посади Керівника Департаменту документального забезпечення (а.с. 98).

Наказом ТОВ «Сокар Енерджі Україна» №125/к/рт від 05.09.2022 про припинення трудового договору ОСОБА_4 звільнено 08.09.2022 з посади Архіваріуса Департаменту документального забезпечення (а.с. 100).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: « 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

8.16. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

8.17. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

8.18. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

8.19. До того ж Верховний Суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

8.20. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

8.21. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.22. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, зокрема щодо відправлення/отримання Вимоги 1 (далі по тексту - Правила № 270) адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу; одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до пункту 90 Правил №270 адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 94 Правил № 270 передбачено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.

Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Відповідно до пункту 96 Правил №270 реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

За умовами пункту 99 Правил № 270 рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Згідно із пунктом 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Таким чином, отримання кореспонденції можливе лише уповноваженою на це особою.

Відповідно до пункту 106 Правил №270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Відповідно до заяви позивача від 14.12.2021 № 501 сторони узгодили доставку відправлень до робочого місця або до абонентської поштової скриньки Socar, що встановлена на першому поверсі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 52-А .

У матеріалах справи наявна копія довіреності від 14.12.2021, якою, зокрема, уповноважено ОСОБА_1 отримувати реєстровані поштові відправлення (внутрішні і міжнародні рекомендовані картки, листи/бандеролі), рекомендовані повідомлення про вручення відправлень, відправлення: «Укрпошта Стандарт», «Укрпошта Експрес», «Smart Box»; міжнародні посилки, дрібні пакети; електронні повідомлення. Таким чином, вказана особа є уповноваженою особою на отримання поштової кореспонденції від імені позивача.

Водночас з наданих позивачем доказів вбачається, що наказом від 31.05.2022 №67/к/тр «Про призупинення дії трудового договору» у зв`язку із військовою агресією рф проти України, що виключає можливість забезпечення (надання) підприємством та виконання працівником роботи через зменшення об`ємів робіт та часткове зупинення виробництва, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , діловодом Департаменту документального забезпечення, з 01 червня 2022 року до відновлення можливості підприємства забезпечувати (надавати) і виконання працівником роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану без виплати заробітної плати та компенсаційних витрат на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.05.2022.

Наказом позивача від 01.09.2022 №123/к/тр «Про поновлення дії та умов призупиненого трудового договору» у зв`язку з відновленням можливості надання та виконання роботи ОСОБА_1 , діловоду Департаменту документального забезпечення, за її згодою, з 12 вересня 2022 року поновлено дію трудового договору з режимом роботи на умовах неповного робочого дня.

Отже, на зазначену відповідачем дату отримання поштового відправлення №0303514866450 - 08.09.2022 трудовий договір ОСОБА_1 із позивачем був призупинений на підставі наказу від 31.05.2022 №67/к/тр «Про призупинення дії трудового договору», на підставі її заяви від 27.05.2022, дія якого поновлена з 12.09.2022.

Слід зазначити, що згідно відповіді АТ «Укрпошта» Київської міської дирекції в філії №01.12.011-Т-2022122610465-В від 27.01.2023 на звернення позивача від 23.12.2022 №266 рекомендований лист №0303514866450 був прийнятий до пересилання відділенням поштового зв`язку (далі ВПЗ) Київ 03035 06.09.2022. За повідомленням керівника ВПЗ Київ 01054 зазначений лист надійшов до відділення поштового зв`язку 08.09.2022 та 10.09.2022 був доставлений листоношою адресату ТОВ «Сокар Енерджі Україна». Згідно заяви на доставку пошти вкладений до абонентської скриньки ТОВ «Сокар Енерджі Україна», про що в телефонному режимі було повідомлено уповноваженого представника ОСОБА_3 . При формуванні бланку повідомлення про вручення поштового відправлення помилково внесено прізвище уповноваженого представника ОСОБА_1 , так як раніше кореспонденцію адресовану ТОВ «Сокар Енерджі Україна» отримувала саме уповноважений представник ОСОБА_1

Тоді як ОСОБА_3 10.09.2022 згідно листа непрацездатності за номером 5055564-2009705605-1 відкритого 09.09.2022 та закритого 13.09.2022 перебувала на лікарняному.

Отже наявні у матеріалах справи відповіді АТ «Укрпошта» надані позивачу та відповідачу містять суперечливу інформацію щодо дати отримання рекомендованого листа №0303514866450 позивачем та порядку його вручення/доставки позивачу АТ «Укрпошта».

А саме за інформацією наданою АТ «Укрпошта» відповідачу вказаний лист вручено уповноваженій особі позивача ОСОБА_1 у поштовому відділенні 08.09.2022, тоді як за інформацією наданою АТ «Укрпошта» позивачу вказаний рекомендований лист згідно заяви на доставку пошти вкладений до абонентської скриньки ТОВ «Сокар Енерджі Україна», про що в телефонному режимі було повідомлено уповноваженого представника ОСОБА_3 , а при формуванні бланку повідомлення про вручення поштового відправлення помилково внесено прізвище уповноваженого представника ОСОБА_1 , так як раніше кореспонденцію адресовану ТОВ «Сокар Енерджі Україна» отримувала саме уповноважений представник ОСОБА_1

Про цьому слід зазначити, що надана АТ «Укрпошта» інформація щодо одержання Вимоги 1 є суперечливою щодо доставки рекомендованого листа №0303514866450, надісланого відповідачем, оскільки в листах АТ «Укрпошта», наданих відповідачем суду вказано про помилкове зазначення листоношею у рекомендованому повідомленні №0303514866450 дати вручення « 9.9» замість 08.09.2022 працівником поштового відділення №54 м. Київ, лист вручений особисто уповноваженій особі - ОСОБА_1 під підпис на підставі довіреності (лист АТ «Укрпошта» №103.003-2670-23 від 05.04.2023), тоді як в листі АТ «Укрпошта» №103.003-1303-23 від 24.02.2023 вказано, що прізвище ОСОБА_1 у рекомендованому повідомленні №0303514866450 було зазначено саме працівником поштового відділення №54 м. Київ, при цьому у листі №01.12.011-Т-2022122610465-В від 27.01.2023 АТ «Укрпошта», надісланому позивачу, зазначено, що рекомендований лист №0303514866450 надійшов до відділення поштового зв`язку №54 м. Київ 01054 08.09.2022 та 10.09.2022 був доставлений листоношею адресату ТОВ «Сокар енерджі Україна». Згідно заявки на доставку пошти вкладений до абонентської скриньки ТОВ «Сокар енерджі Україна», про що в телефонному режимі було повідомлено уповноваженого представника позивача Кривонос, при оформлені бланку повідомлення про вручення поштового відправлення помилково внесено прізвище уповноваженого представника позивача ОСОБА_1, оскільки раніше поштову кореспонденцію адресовану ТОВ «Сокар енерджі Україна» отримувала саме ця особа.

Здійснивши аналіз, наданих сторонами доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем докази є більш вірогідними згідно статті 79 ГПК України та свідчать про неправильність зазначення відповідачем в оспорюваному рішенні про одержання 08.09.2022 Вимоги 1 особисто, уповноваженою на підставі довіреності ТОВ «Сокар енерджі Україна» особою - ОСОБА_1 , та відповідно порушення позивачем строку надання інформації відповідачу на його Вимогу 1, який сплив 19.09.2022, оскільки 18.09.2022 є вихідним днем, із застосуванням до позивача штрафу за неподання інформації Комітету на вимогу заступника голови Комітету - державного уповноваженого від 02.09.2022 №128-21.1/09-167е у встановлений ним строк.

Доводи відповідача, в обґрунтування отримання 08.09.2022 ОСОБА_1 поштового відправлення №0303514866450, про те, що призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 не тягне за собою припинення трудових відносин та чинності довіреності, не заслуговують на увагу, оскільки листом №01.12.011-Т-2022122610465-В від 27.01.2023 АТ «Укрпошта» надала пояснення, з яких вбачається, що при формуванні бланку повідомлення про вручення поштового відправлення №0303514866450 помилково внесено прізвище уповноваженого представника ОСОБА_1, так як раніше кореспонденцію адресовану ТОВ «Сокар Енерджі Україна» отримувала саме уповноважений представник ОСОБА_1 За повідомленням керівника ВПЗ Київ 01054 зазначений лист надійшов до відділення поштового зв`язку 08.09.2022 та 10.09.2022 був доставлений листоношою адресату ТОВ «Сокар Енерджі Україна». Згідно заяви на доставку пошти вкладений до абонентської скриньки ТОВ «Сокар Енерджі Україна», про що в телефонному режимі було повідомлено уповноваженого представника ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Комітетом прийнято спірне Рішення при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що в силу положень статті 59 Закону №2210 є підставою для визнання недійсним Рішення.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, позовні є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам учасникам справи із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити.

За результатами розподілу судових витрат (судового збору) відповідно до положень частини 14 статті 129 ГПК покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суд апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позову) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить працездатних осіб - 2 684 гривні.

Отже, за подання позову немайнового характеру у суді першої інстанції позивач мав сплатити 2 684,00 грн, тоді як позивачем сплачено за платіжною інструкцією від 21.08.2023 №1552 30 531,95 грн, а за апеляційну скаргу позивач мав сплатити 4 026,00 грн судового збору, тоді як позивач за подання апеляційної скарги сплатив 45 797,93 грн за платіжною інструкцією від 12.03.2024 №477.

Водночас частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися із відповідною заявою про повернення судового збору, внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар енерджі Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14168/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26 липня 2023 року №27-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032767, 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36866563, 01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 52-А) 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.

5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032767, 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Енерджі Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36866563, 01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 52-А) 4 026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/14168/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 21.06.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська