Рішення

від 13.06.2024 по справі 909/163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/163/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп"

до відповідачів

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про зняття іпотечного майна з під арештів,

за участю:

представника відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

Гаврилець О. Б.,

ухвалив таке рішення.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 13.06.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

ТОВ "Командор Фінанс Груп" звернулося до суду з позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про зняття іпотечного майна з під арештів, а саме: виробничого цеху, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, накладених на підставі постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження: 50784373, ВП № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження: 50784312, постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження: 12523974.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2024, встановлено строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Протокольною ухвалою від 02.04.2024 суд відклав підготовче засідання у справі на 22.04.2024.

22.04.2024 суд протокольною ухвалою, серед іншого, залучив до участі у справі Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, витребував у Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження № 12494244 та № 47040614, продовжив підготовче провадження строком на 30 днів до 22.05.2024 та відклав підготовче засідання на 14.05.2024.

14.05.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 11.06.2024.

11.06.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 13.06.2024.

Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.

Докази отримання процесуальних документів сторонами наявні у матеріалах справи.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що накладення арештів на іпотечне майно, а саме виробничий цех, загальною площею 110,8 кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85% та земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, накладених на підставі постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження 50784373, 12523974, постанови № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження 50784312 порушує його права як іпотекодержателя, зокрема право на добровільну реалізацію нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Представник відповідача ТОВ "ОТП Факторинг Україна" свою позицію письмово виклав у відзиві на позовну заяву від 21.03.2024 (вх. № 5522/24 від 01.04.2024), зі змісту якої вбачається, що відповідач не заперечує щодо задоволення вимоги в частині зняття арешту накладеного на підставі ВП № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження 50784312.

Представник відповідача Головного управління ДПС в Івано-Франківській області заперечив проти задоволення позову, зазначивши таке:

-позивач ставить вимогу про зняття всього майна з під арешту, без розгляду питання щодо оскарження дії, рішення чи бездіяльності державного виконавця;

-позивач невірно визначив процесуальний статус сторін і сформував вимогу, яка не забезпечує належний спосіб відновлення його права, або інтересу;

-позивачем не додано до матеріалів справи судового рішення (ухвали), яким визнано його процесуальне правонаступництво, як особи, яка наділена статусом звертатися до органу ДВС, або щодо ДВС, як стягувач за відкритими виконавчими провадженнями;

-у задоволенні позову слід відмовити повністю у зв`язку зі спливом позовної давності, оскільки попередні первісні кредитори знали про наявність чинних арештів майна і заборони на його відчуження, а саме: ПАТ "ОТП Банк" починаючи з 10.09.2009 року по ВП № 12494244; ТОВ "ОТП Факторинг Україна" починаючи з 09.12.2015 року по № 47040614.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не надав суду пояснень щодо суті даного спору, однак листом № 02-19/В-521Б27 від 28.05.2024 повідомив суд про те, що на виконанні у Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 47040614 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-211-25-У від 26.03.2015 виданої Тисменицькою ОДПІ (29.06.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу) та виконавче провадження № 12494244 з виконання виконавчого напису № 463 від 08.04.2009 виданого приватним нотарісом Угорчак Н. М. Тисменицького районного нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" шляхом звернення стягнення заставного нерухомого майна, а саме: виробничий цех (цех по виготовленню холодних закусок) загальною площею 110,8 кв. м та все нерухоме майно, що знаходиться за адресою Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Загвіздя, вул. Липова-Осада (вул. Радянська, вул. Липова, вул. Осада), буд. 16м, також земельна ділянка загальною площею 0,1213 га, що знаходиться за адресою с. Загвіздя, вул. Липова, буд. 16м (29.06.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу). У зв`язку із закінченням строку зберігання виконавчих проваджень, надати копії матеріалів виконавчих проваджень № 47040614 та № 12494244 не вбачається можливим.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

27.06.2023 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (клієнт) та ТОВ "Командор Фінанс Груп" (фактор), врахувавши, що клієнт володіє, використовує та розпоряджається правом грошової вимоги до третьої особи - боржника, пов`язаним з наданими кредитами у відповідності до наступних Кредитних договорів:

- № CM-SME 0AK/070/2007 від 05.10.2007;

- № CM-SME 0AK/071/2007 від 05.10.2007;

- № CML-0AK/250/2007 від 12.12.2007, погашення боржником заборгованості за якими не відбулось в строк з тих чи інших причин, укладено договір факторингу № 1 (надалі - Договір факторингу).

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами в розмірі заборгованості по Кредитним договорам.

Згідно з п. 1.3. Договору факторингу за цим Договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.

У той же день 27.06.2023 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Командор Фінанс Груп" (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав вимоги за договором наступної іпотеки № PM-SME0AK/070/2007, посвідченого 05.10.2007 приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М., зареєстрованого в реєстрі за № Д1256 (надалі - Договір відступлення прав вимоги).

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги, первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмет обтяження іпотекою та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета обтяження іпотекою.

За цим Договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як сторони за Договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства (п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги).

Згідно з п. 3.1. Договору відступлення прав вимоги цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.

На підставі укладених між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "Командор Фінанс Груп" 27.06.2023 договору факторингу № 1 та договору відступлення прав вимоги, останнє набуло прав кредитора та іпотекодержателя нерухомого майна, а саме: виробничий цех, загальною площею 110,8 кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85% та земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005 було здійснено державну реєстрацію обтяжень, а саме:

- номер запису про обтяження 50784312, вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 47040614, виданий 09.12.2015, видавник: старший державний виконавець ВДВС Тисменицького РУЮ Вацеба О. Б.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

- номер запису про обтяження 50784373, вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 12494244, виданий 10.09.2009, видавник: відділ ДВС Тисменицького РУЮ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: Буланян Погос;

- номер запису про обтяження 50784233, вид обтяження: заборона на нерухоме майно; документи, подані для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер:Д-1256, виданий 05.10.2007, видавник: приватний нотаріус Угорчак Н. М.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

- номер запису про обтяження 12523974 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 47040614, виданий 09.12.2015, видавник: старший державний виконавець ВДВС Тисменицького РУЮ Вацеба О. Б.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27072481 від 14.12.2015, Федоришин Ю. І., Реєстраційна служба Тименицького районного управління юстиції Івано-Франківської обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено державну реєстрацію обтяження № 5785418, тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано 05.10.2007 за № 5785418 реєстратором приватним нотаріусом Угорчак Н. М.; підстава обтяження: договір іпотеки, Д-1256, 05.10.2007, приватний нотаріус Угорчак Н. М.; об`єкт обтяження: інше, цех по виготовленню холодних закусок, адреса АДРЕСА_1 , номер РПВН: 12836993; власник: ОСОБА_1 ; заявник: ОТП Банк.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт із такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Судом встановлено, що на виконанні у Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 47040614 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-211-25-У від 26.03.2015 виданої Тисменицькою ОДПІ (29.06.2017 виконавчий документ поувернуто стягувачу) та виконавче провадження № 12494244 з виконання виконавчого напису № 463 від 08.04.2009 виданого приватним нотарісом Угорчак Н. М. Тисменицького районного нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" шляхом звернення стягнення заставного нерухомого майна, а саме: виробничий цех (цех по виготовленню холодних закусок) загальною площею 110,8 кв. м та все нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , також земельна ділянка загальною площею 0,1213 га, що знаходиться за адресою с. Загвіздя, вул. Липова, буд. 16м (29.06.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу).

Як вбачається з відповіді Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 02-19/В-521Б27 від 28.05.2024 (вх. № 9080/24 від 31.05.2024) вищевказані виконавчі документи на примусовому виконанні не перебувають, державними виконавцями винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачам.

Статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Як зазначено судом вище, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що щодо нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М 05.10.2007 приватним нотаріусом Угорчак Н. М. накладено обтяження заборону на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, Д-1256 від 05.10.2007, об`єктом обтяження є: інше, цех по виготовленню холодних закусок, адреса: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, номер РПВН: 12836993.

Відповідно до відомостей про об`єкт нерухомого майна реєстраційнимий номер майна 12836993 типом майна є: крамниця промпродтоварів, виробничий цех та склад-гаражу, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, у той час як позивач просить суд зняти арешт з виробничого цеху, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зауважує, що позивач не надав необхідних документів, а саме: постанову державного виконавця у виконавчому провадження № 12494244 від 10.09.2009, яка б підтверджувала накладення арешту на виробничий цех, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М.

З огляду на викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт накладення арешту на виробничий цех, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, у суду відсутні правові підстави для зняття арешту з вищезазначеного майна.

При цьому суд не погоджується з позицією представника відповідача ГУ ДПС у Івано-Франківській області щодо невірного визначення позивачем процесуального статусу сторін, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

Також, суд відхиляє твердження відповідача про пропуск позовної давності і застосування ст. 267 ЦК України, оскільки у постанові від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України.

У такому разі позовну вимогу про звільнення майна з-під арешту потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу, допоки триватиме порушення прав іпотекодержателя.

Висновок суду.

У контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.

Так, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір, за даний позов позивач мав сплати судовий збір у розмірі 6056 грн 56 к., оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги про зняття арешту з майна у межах двох виконавчих проваджень (№ 47040614 від 09.12.2015 та № 12494244 від 10.09.2009), натомість, згідно з даними платіжної інструкції № 160 від 22.02.2024 фактично сплатив 3028 грн 00 к.

Відтак, з ТОВ "Командор Фінанс Груп" в дохід Державного бюджету України слід стягнути 3028 грн 00 к. судового збору.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оскільки в прохальній частині позовної заяви позивач не просить суд здійснити розподіл судових витрат, то з огляду на принцип диспозитивності господарського процесу, у суду відсутні підстави для вирішення цього питання в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття іпотечного майна з під арештів задоволити частково.

Зняти арешт з земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, накладений на підставі постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження: 50784373, номер запису про обтяження: 12523974.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп" (вул. Дорошенка П., буд. 75, м. Львів, Львівська обл., 79007; ідентифікаційний код 43898777) в дохід Державного бюджету України 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21.06.2024.

Суддя Т. В. Стефанів