Постанова

від 09.10.2024 по справі 909/163/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа №909/163/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка учасників справи:

від позивача: Коваль Н.Г (керівник) витяг з ЄДР;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Гаврилець О.Б. довіреність, витяг з ЄДР;

від третьої особи: не з`явився,

розглянув апеляційні скарги:

1. товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп"</a> б/н та б/д,

2. Головного управління ДПС в Івано-Франківській області б/н та б/д,

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2024 суддя: Стефанів Т. В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 21.06.2024,

у справі №909/163/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп"</a>,

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

до відповідача-2 Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

про зняття іпотечного майна з під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ТОВ "Командор Фінанс Груп" звернулося до суду з позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про зняття іпотечного майна з під арештів, а саме: виробничого цеху, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, накладених на підставі постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження: 50784373, ВП № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження: 50784312, постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження: 12523974.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що накладення арештів на іпотечне майно, на підставі постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження 50784373, 12523974, постанови № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження 50784312 порушує його права як іпотекодержателя, зокрема право на добровільну реалізацію нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Свої вимоги позивач обгрунтовує ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку» , ст. 572 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп"</a> до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття іпотечного майна з під арештів задоволено частково.

Знято арешт з земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, накладений на підставі постанови № 47040614 від 09.12.2015, номер запису про обтяження: 50784373, номер запису про обтяження: 12523974.

В задоволенні вимоги про знаття арешту з виробничого цеху, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М накладеного на підставі ВП № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження: 50784312 відмовлено.

Причиною відмови, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт накладення арешту на виробничий цех, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

01.07.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп"</a> б/н та б/д на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2024 в справі №909/163/24.

Апелянт зазначає, що суд неправомірно відмовив в знятті арешту з тих підстав, що позивач не надав постанову державного виконавця №12494244 від 10.09.2009 року, просить скасувати рішення суду в частині відмови, в цій частині прийняти нове рішення, яким зняти арешт накладеного на підставі ВП № 12494244 від 10.09.2009, номер запису про обтяження: 50784312.

Як зазначив апелянт, ним вживались всі можливі дії для отримання постанови державного виконавця №12494244 від 10.09.2009 року. В матеріалах справи міститься адвокатський запит про витребування постанови на підставі якої було накладено арешт у межах виконавчого провадження №12494244.

Також, наявна відповідь Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу відповідача у справі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про відсутність можливості надання копій матеріалів виконавчого провадження №12494244 у зв`язку із знищенням (термін зберігання 3 роки). Аналогічну інформацію було надано і на запит суду.

Виходячи з вищенаведеного, апелянт зазначає, що 29.06.2010 року державний виконавець Тисменецького районного відділу ДВС Ясуник Іван Іванович виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак помилково не зняв арешт, тому позивач і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

16.07.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області б/н та б/д на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2024 в справі №909/163/24. Апелянт просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач 2 зазначає, що позивачем не доведено наявність у нього права власності на спірне нерухоме майно щодо якого він просив зняти арешт. Також, позивачем не додано до матеріалів справи судового рішення (ухвали), яким визнано його процесуальне правонаступництво, як особи, яка наділена статусом звертатися до органу ДВС, як стягувач за відкритими виконавчими провадженнями. Апелянт зазначає, що позивач невірно визначив процесуальний статус сторін і сформував вимогу, яка не забезпечує належний спосіб відновлення його права, або інтересу.

Відзивів на апеляційні скарги не надходило.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

У судовому засіданні представник відповідача1 підтримав вимоги апеляційної скарги, навів доводи аналогічні викладеним у ній, просив її задоволити.

Представники відповідача1 та третьої особи в судове засідання не з`явились, клопотання про відкладення не заявляли, хоча належним чином повідомлені про час та дату слухання справи.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

27.06.2023 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (клієнт) та ТОВ "Командор Фінанс Груп" (фактор), врахувавши, що клієнт володіє, використовує та розпоряджається правом грошової вимоги до третьої особи - боржника, пов`язаним з наданими кредитами у відповідності до наступних Кредитних договорів:

- № CM-SME 0AK/070/2007 від 05.10.2007;

- № CM-SME 0AK/071/2007 від 05.10.2007;

- № CML-0AK/250/2007 від 12.12.2007, погашення боржником заборгованості за якими не відбулось в строк з тих чи інших причин, укладено договір факторингу № 1 (надалі - Договір факторингу).

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами в розмірі заборгованості по ним.

Згідно з п. 1.3. Договору факторингу, фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.

У той же день 27.06.2023 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Командор Фінанс Груп" (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав вимоги за договором наступної іпотеки № PM-SME0AK/070/2007, посвідченого 05.10.2007 приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М., зареєстрованого в реєстрі за № Д1256 (надалі - Договір відступлення прав вимоги).

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги, первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмет обтяження іпотекою та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета обтяження іпотекою.

За цим Договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як сторони за Договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства (п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги).

Згідно з п. 3.1. Договору відступлення прав вимоги цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.

На підставі укладених між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "Командор Фінанс Груп" 27.06.2023 договору факторингу № 1 та договору відступлення прав вимоги, останнє набуло прав кредитора та іпотекодержателя нерухомого майна, а саме: виробничий цех, загальною площею 110,8 кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85% та земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005 було здійснено державну реєстрацію обтяжень, а саме:

- номер запису про обтяження 50784312, вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 47040614, виданий 09.12.2015, видавник: старший державний виконавець ВДВС Тисменицького РУЮ Вацеба О. Б.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

- номер запису про обтяження 50784373, вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 12494244, виданий 10.09.2009, видавник: відділ ДВС Тисменицького РУЮ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: Буланян Погос;

- номер запису про обтяження 50784233, вид обтяження: заборона на нерухоме майно; документи, подані для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер:Д-1256, виданий 05.10.2007, видавник: приватний нотаріус Угорчак Н. М.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

- номер запису про обтяження 12523974 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 47040614, виданий 09.12.2015, видавник: старший державний виконавець ВДВС Тисменицького РУЮ Вацеба О. Б.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27072481 від 14.12.2015, Федоришин Ю. І., Реєстраційна служба Тименицького районного управління юстиції Івано-Франківської обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено державну реєстрацію обтяження № 5785418, тип обтяження: заборона на нерухоме майно; зареєстровано 05.10.2007 за № 5785418 реєстратором приватним нотаріусом Угорчак Н. М.; підстава обтяження: договір іпотеки, Д-1256, 05.10.2007, приватний нотаріус Угорчак Н. М.; об`єкт обтяження: інше, цех по виготовленню холодних закусок, адреса АДРЕСА_1 , номер РПВН: 12836993; власник: ОСОБА_1 ; заявник: ОТП Банк.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт із такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Колегією суддів встановлено, що на виконанні у Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 47040614 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-211-25-У від 26.03.2015 виданої Тисменицькою ОДПІ (29.06.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу) та виконавче провадження № 12494244 з виконання виконавчого напису № 463 від 08.04.2009 виданого приватним нотарісом Угорчак Н. М. Тисменицького районного нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" шляхом звернення стягнення заставного нерухомого майна, а саме: виробничий цех (цех по виготовленню холодних закусок) загальною площею 110,8 кв. м та все нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , також земельна ділянка загальною площею 0,1213 га, що знаходиться за адресою с. Загвіздя, вул. Липова, буд. 16м (29.06.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу).

Як вбачається з відповіді Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 02-19/В-521Б27 від 28.05.2024 (вх. № 9080/24 від 31.05.2024) вищевказані виконавчі документи на примусовому виконанні не перебувають, державними виконавцями винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачам.

Статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Як зазначено вище, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що щодо нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М 05.10.2007 приватним нотаріусом Угорчак Н. М. накладено обтяження заборону на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, Д-1256 від 05.10.2007, об`єктом обтяження є: інше, цех по виготовленню холодних закусок, адреса: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, номер РПВН: 12836993.

Відповідно до відомостей про об`єкт нерухомого майна реєстраційнимий номер майна 12836993 типом майна є: крамниця промпродтоварів, виробничий цех та склад-гаражу, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, у той час як позивач (апелянт) просить суд зняти арешт з виробничого цеху, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%. Дані обставини спростовують доводи апеляційної скарги позивача.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач (апелянт) не надав необхідних документів, а саме: постанову державного виконавця у виконавчому провадження № 12494244 від 10.09.2009, яка б підтверджувала накладення арешту на виробничий цех, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М.

З огляду на викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт накладення арешту на виробничий цех, загальною площею 110, кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85%, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Загвіздя, вул. Липова-Осада, 16М, у суду відсутні правові підстави для зняття арешту з вищезазначеного майна. Даним спростовуються доводи апеляційної скарги позивача.

При цьому колегія суддів не погоджується з мотивами апеляційної скарги відповідача ГУ ДПС у Івано-Франківській області, щодо невірного визначення позивачем процесуального статусу сторін, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Львівської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтами не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційних скарг без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянтів витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп"</a> та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2024 у справі №909/163/24 залишити без змін

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянтів.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.10.2024

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.