Рішення

від 12.06.2024 по справі 909/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/56/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В., секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Галига Петро Яремович,

про визнання недійсним рішення учасника товариства від 27.09.2023 №1/2023, визнання недійсним наказу від 27.09.2023 №26-К/тр та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 63 289, 12 грн,

за участю представників:

від позивачки Шунтов О. М.,

від відповідача Венгринюк Ю. В.,

від третьої особи ОСОБА_2 ,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Розглядається позов ОСОБА_1 до ТОВ "Ласощі" про:

- визнання недійсним рішення учасника ТОВ "Ласощі" від 27.09.2023 №1/2023,

- визнання недійсним наказу від 27.09.2023 №26-К/тр та поновлення на посаді директора ТОВ "Ласощі" з 27.09.2023,

- стягнення з ТОВ "Ласощі" середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.09.2023 у розмірі 63 289, 12 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Щодо визначення предмета спору.

Відповідно до позовної заяви від 12.01.2024 (вх. №483/24 від 16.01.2024) предметом позову було визнання недійсним рішення учасника ТОВ "Ласощі" від 27.09.2023 №1/2023, визнання недійсним наказу від 27.09.2023 №26-К/тр та поновлення на посаді директора ТОВ "Ласощі" з 27.09.2023, стягнення з ТОВ "Ласощі" середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.10.2023 у розмірі 32 380 грн.

В підготовчому засіданні 25.04.2024 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України суд прийняв до розгляду заяву позивача від 13.04.2024 (вх.№3402/24 від 15.04.2024) про збільшення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Ласощі" середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.10.2023 у розмірі 63 289, 12 грн.

2.2. Склад учасників справи.

Позов було заявлено до ТОВ "Ласощі" та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Галиги Петра Яремовича.

Суд згідно з ухвалою від 29.04.2024 прийняв відмову позивачки від позову в частині позовних вимог до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Галиги Петра Яремовича, залучив вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "Ласощі".

2.3. Поновлення процесуальних строків.

В підготовчому засіданні 05.04.2024 відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд визнав поважними причини пропуску ТОВ "Ласощі" строку на подання відзив на позовну заяву (вх. №4933/24 від 22.03.2024), поновив строк та прийняв його до розгляду.

2.4. Строк підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в підготовчому засіданні 05.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 05.05.2024.

2.5. Перерви в судовому засіданні.

В судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 05.06.2024 згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва до 12.06.2024.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 12.01.2024 (вх. №483/24 від 16.01.2024).

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.09.2023 після смерті її сина - ОСОБА_3 , який був єдиним засновником ТОВ "Ласощі", приватний нотаріус Галига П.Я. видав ОСОБА_4 свідоцтво на управління корпоративними правами товариства. Після цього управитель прийняла рішення від 27.09.2023 №1/2023 про припинення повноважень позивачки як директора товариства. Того ж дня, 27.09.2023, було видано наказ 26-К/тр про звільнення її з роботи на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки управитель не мав повноважень його приймати. Покликається на порядок скликання та проведення зборів засновників, передбачений п. 7.1., 7.4., 7.10., 7.12., 7.14. Статуту товариства. Як наслідок, вважає своє звільнення протиправним, просить поновити її на роботі та стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 87, 88 ЦК України, ст. 57, 82 ГК України, ст. 32 ЗУ "Про товариства", ст. 235 КЗпП України.

3.2. Відзив на позовну заяву приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Галиги Петра Яремовича від 26.04.2024 (вх.№ 3300/24 від 27.02.2024).

Вказав, що 27.09.2023 він видав свідоцтво на управління корпоративними правами ТОВ "Ласощі" ОСОБА_4 та засвідчив справжність підпису ОСОБА_4 під час прийняття рішення від 27.09.2023 №1/2023 про припинення повноважень директора товариства. Вважає, що позовні вимоги не спрямовані на оскарження нотаріальної дії, і відповідно до ст. 41, 45, 46 ГПК України приватний нотаріус не є особою, прав і обов`язків якої стосується спір, і він не має зацікавленості у результаті його вирішення. Тому в позові до приватного нотаріуса як відповідача належить відмовити.

3.3. Відзив на позовну заяву ТОВ "Ласощі" від 21.03.2024 (вх.№ 4933/24 від 22.03.2024).

Вказує, що 24.08.2023 помер ОСОБА_3 , єдиний учасник ТОВ "Ласощі". Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Галига П. Я. на підставі заяви ОСОБА_4 про прийняття спадщини 22.09.2023 відкрив спадкову справу №12/23. За заявою спадкоємців 27.09.2023 приватний нотаріус призначив управителя спадщини з числа спадкоємців, а саме ОСОБА_4 , та видав їй свідоцтво про управління корпоративними правами. ОСОБА_4 , діючи як управитель корпоративними правами, прийняла рішення №1/2023 від 27.09.2023 про припинення повноважень директора ТОВ "Ласощі" ОСОБА_1 та призначення на цю посаду з 28.09.2023 Косовець Патриції. Згідно з наказом №26-К/тр від 27.09.2023 ОСОБА_1 було звільнено, а Косовець Патриція приступила до виконання обов`язків директора з 28.09. 2023 (наказ №27-К/тр).

Відповідно до ст. 61 ЗУ "Про нотаріат", якщо у складі спадщини є корпоративні права, нотаріус призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту. Вважає, що управитель корпоративними правами має всі права учасника товариства, крім права відчуження частки у статутному капіталі.

Відмічає, що в п. 7.2. Статуту передбачено існування у товаристві виконавчого органу директора, який здійснює управління поточною діяльністю товариства. За приписами ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Вважає, що дії нотаріуса та управителя спадщини відповідали вимогам чинного законодавства. А правомірність дій нотаріуса підтверджується наказом Міністерства юстиції України "Про відмову в задоволенні скарги", у якому вказано, що реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Галигою Петром Яремовичем щодо ТОВ "Ласощі", відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписі ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" (далі -Товариство), затвердженого рішенням № 3 учасника (засновника) Товариства, ОСОБА_3 був єдиним учасником Товариства з часткою у розмірі 678 590 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства.

Директором Товариства була його матір - ОСОБА_1 (позивачка).

Відповідно до скороченої копії актового запису про смерть Косовець Мирослав помер 24.08.2023.

4.2. У вказаному Статуті Товариства було передбачено таке:

п. 7.1. Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства та/або призначених ними представників. Учасники вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників. Учасники Товариства мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

п. 7.4. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення та/або на електронну адресу учасника. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

п. 7.10. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальник зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

п. 7.12. У разі, якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

п. 7.14. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного. Загальні збори учасників можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити і чути всіх учасників загальних зборів одночасно. На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксується перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

п. 7.22. У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформляються письмовим рішенням такого учасника.

п. 7.23. У товаристві створюється виконавчий орган - директор, який здійснює управління поточною діяльністю товариства.

4.3. Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Галига П. Я. 27.09.2023 видав свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 1648, в якому посвідчив, що у складі спадщини після померлого 24.08.2023 ОСОБА_5 є такі корпоративні права, зокрема: права особи, яка володіє часткою у статутному капіталі ТОВ "Ласощі", ідентифікаційний код 24682033, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні, отриманні певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом ТОВ "Ласощі", яке зареєстроване 23.12.1996, дата запису 21.03.2005, номер запису 11071200000000098. Також на підставі ст. 61 ЗУ "Про нотаріат" для управління корпоративними правами призначив з числа спадкоємців ОСОБА_4 , до повноважень якої належить управління зазначеними корпоративними правами.

4.4. ОСОБА_4 як управитель корпоративними правами прийняла рішення №1/2023 учасника ТОВ "Ласощі" від 27.09.2023 про припинення з 27.09.2023 (останні робочий день) повноважень директора товариства ОСОБА_1 та про призначення з 28.02.2023 директором Товариства Косовець Патриції.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підставою для ухвалення цього рішення було виключно волевиявлення управителя корпоративними правами, що будь-яких обставин, які б свідчили про вчинення позивачкою дій чи бездіяльності всупереч інтересам Товариства чи спадкоємців засновника, встановлено не було.

4.5. ОСОБА_4 як управитель корпоративними правами 27.09.2024 видала наказ від 27.09.2023 №26-К/тр про звільнення директора ТОВ "Ласощі" Косовець Д. Я. з 27.09.2023 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

4.6. Згідно із довідкою від 19.03.2024 № 13 ОСОБА_1 працювала в ТОВ " Ласощі" з 03.11.2003 до 27.09.2023 на посаді директора. Дохід з 01.04.2023 до 27.09.2023 складав 48 570 грн.

4.7. Суд відповідно до ст. 76 ГПК України не дає оцінку доказам щодо правомірність дій нотаріуса, оскільки такі обставини не мають значення для вирішення цього спору.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України спірні правовідносини є корпоративними, які за приписами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України відносяться до юрисдикції господарських судів.

В постанові ВП ВС від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 сформульовано правову позицію про те, що до юрисдикції господарського суду належать спори, в яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч. 3 ст. 99 ЦКУ, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпПУ, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи з такого припинення повноважень (звільнення).

5.2. За приписами ч. 3 ст. 61 ЗУ "Про нотаріат", якщо у складі спадщини є корпоративні права для управління ними, нотаріус призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності - укладає договір на управління спадщиною з іншою особою.

Суд встановив, що після смерті єдиного засновника Товариства Косовець М.П., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Галига П.Я. для управління корпоративними правами Товариства призначив з числа спадкоємців управителя ОСОБА_4 .

5.3. Оцінюючи правомірність ухвалення управителем рішення №1/2023 від 27.09.2023 про припинення повноважень директора Товариства, суд відхиляє твердження про те, що порушено порядок скликання та проведення зборів засновників Товариства, передбачений в п. 7.1., 7.4., 7.10., 7.12., 7.14. Статуту. Вказані положення Статуту стосуються прийняття рішення вищим органом управління Товариства у випадку, коли учасників Товариства більше одного. Водночас, порядок прийняття рішення одним учасником Товариства визначено в п. 7.22. Статуту, зміст якого відповідає ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". До товариства з одним учасником не застосовуються положення ст. 32 - 36 цього Закону щодо скликання та проведення загальних зборів учасників товариства (ч. 2 ст. 37).

Проте, виходячи із принципу jura novit curia ("суд знає закони"), належить визначити, чи ухвалене вказане рішення в межах повноважень управителя корпоративними правами. Застосування цього принципу послідовно здійснює Верховний Суд, який вказав, що сутність цього принципу полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилань сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus), що ґрунтуються на змісті позовних вимог позивача та зазначених підставах позову.

Відповідач вважає, що управитель володіє всіма повноваженнями учасника товариства, крім права відчужувати корпоративні права.

Проте, управління корпоративними правами є складовою управління спадщиною, яке врегульовано положеннями ст. 1285 ЦК України. Відповідно до ч. 1 цієї норми управління спадщиною застосовується, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (ч. 2). Отже, управитель корпоративними правами має право на вчинення дій, які спрямовані на збереження належного майнового стану товариства.

Так, управитель повинен призначити виконавчий орган товариства, якщо його єдиний засновник, який помер, був одночасно директором. Або якщо директор товариства вчиняє дії (або має місце бездіяльність), які можуть негативно вплинути на майновий стан товариства і, відповідно, на вартість спадкового майна (в розумінні ч. 1 ст. 190 ЦК України).

З огляду на викладене, ухвалення управителем рішення №1/2023 від 27.09.2023 про припинення повноважень позивачки як директора Товариства при відсутності належних підстав для цього вчинено в порушення приписів ст. 1285 ЦК України, поза межами його повноважень.

5.4. Оскаржуване рішення є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсним) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт (постанова КГС ВС від 20.03.2018 у справі № 916/375/17).

Враховуючи викладене, рішення управителя №1/2023 від 27.09.2023 про припинення повноважень директора Товариства належить визнати недійсним.

5.5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки, рішення управителя №1/2023 від 27.09.2023, як підстава звільнення позивачки з роботи, є незаконним, то належить визнати недійсним і наказ від 27.09.2023 №26-К/тр та поновити позивачу на посаді директора Товариства.

5.6. Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень ст. 27 ЗУ "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ № 100 від 08.02.199 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (абз. 1 п. 8 розділу IV Порядку) . Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Виходячи з даних, які вказані в довідці про доходи №13 від 19.03.2024, середньоденна заробітна плата позивачки складає 367, 96 грн. Час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення - з 27.09.2023 до 25.05.2024; кількість робочих днів - 172. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.09.2023 до 25.05.2024 складає 63 289, 12 грн.

6. Висновки суду.

6.1 Враховуючи викладене, позов належить задовольнити - визнати недійсними рішення учасника ТОВ "Ласощі" №1/2023 від 27.09.2023 та наказ від 27.09.2023 №26-К/тр, поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Ласощі" з 27.09.2023, а також стягнути з відповідача на користь позивачки середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 63 289, 12 грн.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивачка сплатила судовий збір в розмірі 3 028 грн за позовну вмогу про визнання недійсним рішення учасника товариства від 27.09.2023 №1/2023, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №137 від 12.01.2024.

Водночас, позивачка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету (ч. 2 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача. З нього належить стягнути стягнути в користь позивачки 3 028 грн судового збору, а також 6 058 грн (по вимозі про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) - в дохід бюджету.

7.2. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

7.2.1. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивачки подав договір про надання правничої (правової) допомоги від 06.12.2024, акт приймання - передачі наданих послуг від 26.04.2024 на суму 10 000 грн, квитанцію до платіжної інструкції від 26.04.2024 №131 на суму 10 000 грн.

Послуги включають консультації, вивчення матеріалів, законодавства (судової практики) та складання позовної заяви з додатками 6 год (1 год х 1 000 грн) 6 000 грн, участь в 4-х судових засіданнях в Господарському судді Івано-Франківської області 4 год (1 год х 1 000грн) 4 000 грн.

Отже, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України позивачка подала докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Оскільки відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України відповідач заперечень щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката не подав, суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 10 000 грн підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

7.2.2. Відповідач на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу 12.06.2024 подав заяву (вх. №9715/24 від 16.06.2024), до якої долучив договір про надання правничої допомоги від 28.02.2024 №34/02-24 та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 28.02.2024 № 17 на суму 60 000 грн.

Представник позивачки вказав, що витрати на правову допомогу відповідача не обґрунтовані, а саме не подано акту надання послуг, з якого можна встановити, які саме послуги надані адвокатом та їх розмір.

Оскільки відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України ці витрати покладаються на відповідача, суд не дає оцінки доведеності їх розміру.

7.2.3. Щодо витрат на професійну правничу допомогу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представниця третьої особи 25.04.2024 подала клопотання (вх. №6977/24) про стягнення з позивачки 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що позивачка безпідставно визначила в позові в якості відповідача приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Галигу П.Я. і надалі від позову до нього відмовилась. Проте нотаріус звернувся за правничою допомогою адвоката та поніс витрати в розмірі 40 000 грн.

У вирішенні вказаного питання суд керується приписами ч. 3 ст. 130 ГПК України, відповідно до яких у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представниця третьої особи долучила договір від 04.04.2024 та квитанцію б/н від 04.04.2024 на суму 40 000 грн.

Представник позивачки заперечив щодо розміру цих витрат і вказав на відсутність акту приймання - передачі наданих послуг, з якого можна встановити, які саме послуги надані і яка їх вартість. Звернув увагу на те, що відзив на позовну заяву, підписаний приватним нотаріусом Галигою П. Я., подано до суду в лютому 2024 р., а договір з представником підписаний тільки в квітні 2024 року.

Оцінюючи доведеність вказаних витрат відповідно до ч. 1, 3 ст. 126 ГПК України, суд враховує те, що договір від 04.04.2024 носить загальний характер і передбачає надання правничої допомоги без визначення конкретних її умов (п.1.1.). В п. 2.3.1. цього договору передбачено сплату першочергового платежу у розмірі 40 000 грн. У договорі відсутні посилання на конкретну справу або правовий випадок, щодо якого надається допомога. Договір не містить жодних ідентифікуючих даних, таких як номер справи, назва справи або опис юридичної проблеми, що унеможливлює підтвердження зв`язку договору з цією справою.

В квитанції б/н від 04.04.2024, у графі "вид правової допомоги" вказано: "Надання інформації, консультації, роз`яснення вивчення матеріалів справи, написання відзиву та інших процесуальних документів". Вказаний доказ також не дозволяє встановити, що зазначена оплата здійснена за надання правничої допомоги саме у цій справі.

А тому належить вважати, що такі витрати не доведені і не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" №1/2023 від 27.09.2023.

Визнати недійсним наказ від 27.09.2023 №26-К/тр та поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (вул. Височана С., буд. 13 Г, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська обл., ідентифікаційний код 24682033) з 27.09.2023.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (вул. Височана С., буд. 13 Г, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська обл., ідентифікаційний код 24682033) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 63 289, 12 грн (шістдесят три тисячі двісті вісімдесят дев`ять грн дванадцять копійок), а також 13 028 грн (тринадцять тисяч двадцять вісім гривень) судових витрат, з яких 3 028 грн - судовий збір, 10 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (вул. Височана С., буд. 13 Г, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська обл., ідентифікаційний код 24682033) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 058 грн (шість тисячі п`ятдесят вісім гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.06.2024.

Суддя О. В. Малєєва