Рішення

від 21.06.2024 по справі 910/4632/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2024Справа № 910/4632/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Старобільська обласна лікарня відновного лікування»

до Національної служби здоров`я України

про стягнення 653 737,44 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Старобільська обласна лікарня відновного лікування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної служби здоров`я України про стягнення 653 737,44 грн., у тому числі: 641 145,40 грн - заборгованість, 5 666,95 грн - 3% річних та 6 925,09 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №3557-Е223-Р000 від 14.02.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив у повному обсязі оплату наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4632/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.05.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечено, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1139 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо удосконалення реалізації програми медичних гарантій», зокрема, підпунктом 11 пункту 3 змін, затверджених цією постановою, який застосовується з 1 вересня 2023 року, внесені зміни до глави 38 «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» Порядку № 1464, зокрема, з 1 вересня 2023 року до фактичної вартості зазначених медичних послуг за кожен місяць шляхом множення застосовується коефіцієнт 0. Відповідно, починаючи з вересня поточного року, були відсутні підстави для здійснення оплати за договорами за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги». Національна служба здоров`я України відповідно до визначених законодавством повноважень не може втручатися та контролювати адміністративну, господарську та фінансову діяльність закладів охорони здоров`я, якщо тільки така діяльність не порушує права пацієнтів, в інтересах яких укладено договір. НСЗУ при зупиненні оплати за договором № 3557-E223-P000 (та внесеними до нього змінами) виконувала вимоги Постанови № 1139, серед іншого, пункту 152 Порядку, яким визначається фактична вартість медичних послуг за пакетом 56, згідно якого з 1 вересня 2023 року до фактичної вартості зазначених медичних послуг за кожен місяць шляхом множення застосовується коефіцієнт 0 (нуль). Відповідач зазначив, згідно з договором оплата здійснюється на підставі звіту про медичні послуги надавача протягом десяти робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги. Позивачем не надано доказів щодо існування підписаних звітів обома сторонами за період з вересня по грудень. Звернувши увагу, що Позивачем долучено до позовної заяви тільки протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що не є звітом за яким проводяться оплати за Договором.

20.05.2024 до відділу діловодства суду позивач подав відповідь на відзив.

26.05.2024 в підсистемі «Електронний суд» відповідачем сформовано письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що відповідно до умов договору №3557-E223-P000 за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» було виконано всі зобов`язання щодо оплати, яка визначена Порядком реалізації програм державних гарантій медичного обслуговування населення в кожному році та затверджена Кабінетом Міністрів України.

09.06.2024 позивачем в підсистемі «Електронний суд» сформовано додаткові пояснення з аргументуючи, що на вимогу відповідача позивачем було подано узагальнений звіт за 2023 рік, відповідні відомості про що також внесені до системи, у той час як Національна служба здоров`я України перевірила й цей звіт та прийняла його без зауважень. При цьому, Національна служба здоров`я України жодного разу не подавала заперечення відповідно до пункту 25 Договору. Вважаючи, що подані звіти пройшли перевірку з боку відповідача та є погодженими. Втім, звіти за вересень 2023 року, жовтень 2023 року, листопад 2023 року та грудень 2023 року підписані не були без зазначення жодних причин та підстав такого ухилення від їх підписання.

18.06.2024 позивачем подано до суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 між Національною службою здоров`я України (замовником, відповідачем) та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Старобільська обласна фізіотерапевтична лікарня» (надавачем, позивачем) укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 3557-Е223-Р000.

Згідно розпорядження Луганської обласної державної адміністрації №78 від 18.04.2023 Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Старобільська обласна фізіотерапевтична лікарня» перейменовано у Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Старобільська обласна лікарня відновного лікування».

30.03.2023 року між замовником та надавачем укладено договір № 3557-E223- P000/ 01 про внесення змін до договору № 3557-E223-P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, згідно із яким цей договір викладений у новій редакції.

За умовами договору № 3557-E223- P000/01 позивач зобов`язався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а відповідач - оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Цей договір є договором на користь третіх осіб - пацієнтів у частині надання їм медичних послуг позивачем (п.п. 8, 13 договору).

Відповідно до п. 4 Договору медична послуга - послуга з медичного обслуговування населення (послуга з охорони здоров`я), що включена до програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), яку надавач зобов`язується надавати згідно з цим договором. Перелік та обсяг медичних послуг, які надаються за цим договором, визначений у додатках до нього.

Згідно п. 8 Договору відповідно до умов цього договору надавач зобов`язався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язався оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Відповідно до п. 9 Договору медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору, Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до 1.1 п. 19 Договору надавач зобов`язується належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання згідно з цим договором.

Зокрема, додатком 56 до Договору є спеціальні умови надання медичних послуг за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» з фінансуванням за глобальною ставкою 3 895 704,00 грн.

Відповідно до п. 4 Додатку 56 звітним періодом згідно із цим додатком до договору є календарний місяць, Надавач подає звіт про медичні послуги до 10 числа наступного звітного періоду. У звіті про медичні послуги зазначаються усі послуги за договором, про надання яких станом на 23 годину 59 хвилин останнього дня звітного періоду внесено інформацію до електронної системи охорони здоров`я.

Медичні послуги, надані протягом грудня після дати формування звіту за грудень, включаються до звіту про медичні послуги, надані протягом наступного бюджетного періоду відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 22 договору надавач зобов`язаний подати звіт про медичні послуги за формою, наданою замовником, в якому зазначаються назва звіту, дата його складання, найменування надавача, посади відповідальних осіб надавача та замовника із зазначенням їх прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також перелік та обсяг надання медичних послуг, які підлягають оплаті за звітний період. Звіт про медичні послуги є первинним документом. Звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 24 договору надавач зобов`язаний подати замовнику звіт про медичні послуги у строки, встановлені у додатках до цього договору. Якщо останній день строку подання звіту про медичні послуги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку подання вважається робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з умовами п. 4 додатку № 1 до договору (Спеціальні умови надання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою) звітним періодом є один календарний місяць. Позивач зобов`язався подавати звіти про медичні послуги до 5 числа звітного періоду.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору та Додатку 56 позивач за період з січня 2023 року по серпень 2023 року надав, а відповідач прийняв послуги з медичного обслуговування населення, що підтверджується звітами за січень 2023 року на суму 214590,94 грн., за лютий 2023 року на суму 225571,90 грн., за березень 2023 року на суму 160286,35 грн., за квітень 2023 року на суму 160286,35 грн., за травень 2023 року на суму 160286,35 грн., за червень 2023 року на суму 160286,35 грн., за липень 2023 року на суму 160286,35 грн., за серпень 2023 року на суму 160286,35 грн.

Пунктом 29 договору встановлено, що замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 25 цього договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору.

Пунктом 30 договору передбачено, що оплата медичних послуг згідно з цим договором здійснюється на підставі звіту про медичні послуги надавача протягом десяти робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги з урахуванням вимог пункту 25 цього договору. У разі здійснення попередньої оплати медичних послуг за договором відповідно до законодавства підставою для оплати є рахунок надавача. Обов`язок з оплати за договором є виконаним у належний строк з моменту подання замовником відповідного платіжного доручення органам Казначейства.

За твердженням позовної заяви та не заперечується сторонами, відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг на загальну суму 1 401 880,94 грн. (за період з січня 2023 року по серпень 2023 року) виконав у повному обсязі.

Окрім того, на виконання укладеного між сторонами правочину позивач склав звіти про медичні послуги за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» за період з вересня 2023 року по грудень 2023 року та надіслав відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, подані позивачем звіти за спірний період пройшли автоматичну перевірку та було внесено відповідні відомості до системи, у той час як Національна служба здоров`я України перевірила звіти та прийняла їх без заперечень та зауважень, а саме: за вересень 2023 року - 05.11.2023 року; за жовтень 2023 року - 08.11.2023 року; за листопад 2023 року - 07.12.2023 року; за грудень 2023 року - 05.01.2024 року. Зворотнього матеріали справи не містять та суду не надано.

У пункті 25 договору вказано, що в разі виявлення невідповідностей між даними звіту про медичні послуги та інформацією, що міститься в системі, даним фінансової чи статистичної звітності, медичної документації замовник подає надавачу заперечення до звіту про медичні послуги протягом десяти календарних днів з дати його надходження. Надавач зобов`язаний розглянути заперечення та подати уточнений звіт про медичні послуги з усунутими невідповідностями протягом трьох робочих днів з дати їх надсилання замовником.

Втім, звіти за вересень 2023 року, жовтень 2023 року, листопад 2023 року та грудень 2023 року відповідачем не підписані, докази мотивованої відмови від їх підписання матеріали справи не містять та суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти позову, відповідач у письмовому відзиві зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1139 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо удосконалення реалізації програми медичних гарантій», зокрема, підпунктом 11 пункту 3 змін, затверджених цією постановою, який застосовується з 1 вересня 2023 року, внесені зміни до глави 38 «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» Порядку № 1464, зокрема, з 1 вересня 2023 року до фактичної вартості зазначених медичних послуг за кожен місяць шляхом множення застосовується коефіцієнт 0. Відповідно, починаючи з вересня поточного року, відсутні підстави для здійснення оплати за договорами за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги».

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України Основ законодавства України про охорону здоров`я фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

При цьому, в означеній статті унормовано, що договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров`я, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 року № 2168 (далі - Закон № 2168, у редакції, чинній на момент укладання Договору та змін до нього) відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону № 2168 звуження програми медичних гарантій не допускається, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 2168 основними функціями Уповноваженого органу, серед іншого, є: виконання функцій замовника медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій (п. 3); укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію (п. 5).

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 2168 істотними умовами договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій є: перелік та обсяг надання пацієнтам медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; умови, порядок та строки оплати тарифу; фактична адреса надання медичних послуг; права та обов`язки сторін; строк дії договору; звітність надавачів медичних послуг; відповідальність сторін.

Тариф сплачується Уповноваженим органом за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до програми медичних гарантій безпосередньо надавачам медичних послуг (ч. 5 ст. 10 Закону № 2168).

Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону № 2168 підставою для оплати тарифу, що здійснюється Уповноваженим органом, є звіт, який формується в електронній системі охорони здоров`я на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до цієї системи. Оплата за надані медичні послуги та лікарські засоби здійснюється в порядку черговості надходження таких звітів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 року № 1464 затверджено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2023 році (далі - Порядок, у редакції, чинній на момент укладання Договору та змін до нього).

Відповідно до п. 7 розділу І Порядку НСЗУ оплачує медичні послуги, що включені до пакетів медичних послуг, зокрема, наведених у главах 38 і 39 розділу II цього Порядку, надавачам медичних послуг протягом періоду розташування їх на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях, які визначені наказом Мінреінтеграції, та протягом місяця, що настає за місяцем завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Згідно з п. 149 Порядку НСЗУ укладає договори за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» із надавачами медичних послуг комунальної форми власності (крім спеціалізованих стоматологічних закладів), які на момент подання пропозиції розташовані на тимчасово окупованій російською федерацією території згідно з переліком, визначеним наказом Мінреінтеграції.

Відповідно до п. 150 Порядку тариф за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» визначається як глобальна ставка на місяць.

Як уже зазначалося, у додатку 56 до Договору погоджено спеціальні умови надання медичних послуг за пакетом медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території» з фінансуванням за глобальною ставкою 2043026,34 грн. Глобальна ставка згідно із Додатком 56 за Договором розрахована саме виходячи з вищенаведених приписів Порядку.

Пунктом 5 Додатку 56 визначені суми оплати за медичні послуги за відповідний місяць, які також погоджені НСЗУ у Договорі.

Пунктом 8.2 Додатку 56 визначено специфікацію медичних послуг, які надаються згідно із цим додатком, згідно із якою для належного виконання Договору надавач медичних послуг зобов`язується забезпечити збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги (крім стоматологічної або первинної медичної допомоги).

У спірних правовідносинах відсутні умови, що сторони мають керуватися змінами до законодавства, що будуть після укладання договору, а також не передбачено звільнення відповідача від виконання зобов`язань.

Враховуючи наведене, доводи, наведені відповідачем у письмовому відзиві та запереченнях не спростовують факту надання послуг. Не здійснення відповідачем оплати наданих послуг за період з вересня 2023 року у грудень 2023 року не спростовує права позивача на отримання плати за надані послуги.

Враховуючи що строк виконання зобов`язання з оплати послуг настав, доказів сплати вартості послуг за договором на суму 641 145,40 грн. матеріали справи не містять та суду не надано, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 641 145,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати наданих послуг, нарахував та просить стягнути з відповідача 5 666,95 грн - 3% річних та 6 925,09 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати основного боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 5 666,95 грн - 3% річних та 6 925,09 грн - інфляційні втрати.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №26/01/24 від 26.01.2024, укладений Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Старобільська обласна лікарня відновного лікування» та адвокатом Гаспарянц Дмитром Михайловичем, акт приймання-передачі юридичних послуг від 11.06.2024 за договором №26/01/24 від 26.01.2024, копію рахунку на оплату №06/02/24 від 06.02.2024 на суму 24 000, 00 грн., копію платіжної інструкції №1169 від 08.02.2024 на суму 24 000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.04.2024.

Згідно пункту 1.1 договору №26/01/24 від 26.01.2024 в порядку та на умовах, визначених договором, Адвокат зобов`язався надати Клієнту правничу допомогу в суді першої інстанції у вигляді надання передбачених договором послуг з питань стягнення з Національної служби здоров`я України на користь Клієнта заборгованості за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №3557-Е223-Р000 від 14.02.2023.

Відповідно до пункту 4.1 договору №26/01/24 від 26.01.2024 за надані послуги за цим договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар у сумі 24 000,00 грн. впродовж тридцяти календарних днів після підписання сторонами цього договору.

За послуги правничої допомоги Клієнт оплатив Адвокату гонорар у сумі 24 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1169 від 08.02.2024 на суму 24 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 24 000,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної служби здоров`я України (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд.19, код ЄДРПОУ 42032422) на користь Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Старобільська обласна лікарня відновного лікування» (92700, Луганська обл., Старобільський р-н, м. Старобільськ, вул. Набережна, будинок 3, код ЄДРПОУ 01987959) 641 145 (шістсот сорок одна тисяча сто сорок п`ять) грн. 40 коп - заборгованості, 5 666 (п`ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 95 коп - 3% річних, 6 925 (шість тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 09 коп - інфляційні втрати, 9 806 (дев`ять тисяч вісімсот шість) грн. 06 коп. - витрат по сплаті судового збору та 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА