Ухвала

від 19.06.2024 по справі 910/10275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.06.2024Справа № 910/10275/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 910/10275/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс 2019"

до Державного підприємства спеціального зв`язку

про стягнення 3 400 000,00 грн

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберіс 2019" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства спеціального зв`язку про стягнення 3 400 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Полякова К.В.) від 26.10.2023 у справі № 910/10275/23 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс 2019" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023, рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/10275/23 залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберіс 2019".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс 2019" було задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/10275/23 скасовано, справу № 910/10275/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 справу № 910/10275/23 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 справу № 910/10275/23 було прийнято до свого провадження суддею Нечаєм О.В., постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2024.

11.06.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про зупинення провадження у справі, яке 11.06.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

12.06.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло аналогічне клопотання у письмовому вигляді.

18.06.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2024 у цій справі.

19.06.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" пояснення з урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2024 у цій справі, які 19.06.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У підготовче засідання 19.06.2024 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 19.06.2024 суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення сторін, представники сторін надали пояснення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Розглянувши в підготовчому засіданні 19.06.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 760/11313/23, що розглядається Солом`янським районним судом міста Києва, суд дійшов висновку про наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин (зокрема обмеженість предмета позову, певна черговість розгляду вимог).

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Предметом позову в справі № 910/10275/23 є відшкодування вартості втрачених цінних відправлень на суму 3 400 000,00 грн.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зауважив, що стаття 924 Цивільного кодексу України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й пошкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й пошкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. Перевізник зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання потрібно тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам. Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу (постанови Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17, від 27.10.2020 у справі № 903/846/19, від 21.02.2020 у справі № 907/746/17, від 11.06.2019 у справі № 907/603/17).

Заперечення відповідача проти позову ґрунтуються саме на відсутності його вини у заподіянні збитків позивачу, адже викрадення вкладень у цінні відправлення позивача спричинено пошкодженням виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару 02.03.2022 по місту Києву.

З матеріалів справи вбачається, що оперативним черговим Державного підприємства спеціального зв`язку 09.03.2022 було виявлено факт проникнення неустановленої особи (осіб) на територію і в приміщення виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку (м. Київ, пл. Вокзальна, 3), де розміщена головна структура підприємства, та крадіжки майна (вмісту поштових відправлень).

Відомості щодо вчинення даного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2022 за № 12022100170000053.

Листом від 05.07.2022 Державне бюро розслідувань повідомило відповідача про отримання листа у кримінальному провадженні № 12022100170000053 щодо процесуального статусу відповідача в кримінальному провадженні, як потерпілого.

Відповідачем 02.05.2023 отримано від Державного бюро розслідувань лист про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12022100170000053 від 09.03.2022.

Суд встановив, що Солом`янським районним судом міста Києва отримано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100170000053, внесеному до ЄДРСР 09.03.2022 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України, та ухвалою від 24.05.2023 призначено у справі № 760/11313/23 підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

З листа Державного бюро розслідувань № 12548-22/к/11-03-6047/2022 від 11.08.2022 вбачається, що за результатом проведених слідчих дій у кримінальному провадженні № 12022100170000053 було виявлено речі ззовні схожі на ювелірні вироби. Фактично всі ці речі, під час їх вилучення, знаходилися без бірок та пломб і перебували у перемішаному стані між собою. У зв`язку з чим, для встановлення з якого металу (сплаву) виготовлені вилучені вироби, їх маси, вартості та інших ідентифікуючих ознак призначено судову комплексну експертизу.

У наявних в матеріалах справи витягах із висновків експертів № КСЕ-19-22/24028 від 20.03.2023, № КСЕ-19-22/39634 від 06.02.2023 зазначено, що надані на дослідження вироби виготовлені зі сплавів на основі золота, срібла, міді, свинцю та цирконію, містять вставки дорогоцінного каміння.

У матеріалах справи № 910/10275/23 відсутні відомості щодо вмісту втрачених цінних відправлень вартістю 3 400 000,00 грн, що унеможливлює їх ототожнення судом із речовими доказами у вищенаведеному кримінальному провадженні.

Однак, згідно з ч. 1 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Відповідач є потерпілим у кримінальному провадженні № 12022100170000053, однак не є власником речей, які були викрадені з його приміщення, а тому не може вимагати їх повернення для виконання договірних зобов`язань, зокрема із позивачем.

Отже, від встановлення обставин, що речі, вилучені як речові докази у кримінальному провадженні, надавалися позивачем відповідачу для пересилання цінними відправленнями: від 23.02.2022 № 508 на суму 91 000 грн; від 23.02.2022 № 645 на суму 1 614 000 грн; від 23.02.2022 № 683, № 684, № 685 на суму 1 405 000 грн; від 23.02.2022 № 703 на суму 100 000 грн; від 23.02.2022 № 604 на суму 190 000 грн, залежить предмет позову у справі № 910/10275/23.

Відтак, при розгляді Солом`янським районним судом міста Києва кримінальної справи № 760/11313/23 будуть встановлені обставини та преюдиціальні факти для розгляду цієї справи, а саме буде вирішено, чи винні обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, визначено долю речових доказів.

З наведеного вбачається об`єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки у справі № 760/11313/23 будуть встановлені істотні для даної справи обставини, які можуть вплинути на наявність чи відсутність підстав, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі № 910/10275/23, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження в справі № 910/10275/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 760/11313/23.

Керуючись статтями 227, 229, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державного підприємства спеціального зв`язку про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 910/10275/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 760/11313/23.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.06.2024

Суддя О.В. Нечай