Ухвала

від 21.06.2024 по справі 913/289/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

21 червня 2024 року м. Харків Справа № 913/289/24

Провадження №15/913/289/24

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал» (вул. Вишнева, буд. 1-Г, с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, 93511)

відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 4 059 505 грн 38 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ «ПриватБанк», банк) 20.05.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 21.05.2024, до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал» (далі ТОВ «Агрокомерціал»), та відповідача-2 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 19.07.2021 №33484818-КД-2 у сумі 4 059 505 грн 38 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2 945 515 грн 27 коп., заборгованості по процентах за період з 02.02.2022 до 01.05.2024 у сумі 1 113 990 грн 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Агрокомерціал» зобов`язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за кредитним договором від 19.07.2021 №33484818-КД-2, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 19.07.2021 №33484818-ДП-2/1, який укладений між АТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.06.2024.

18.06.2024 через систему «Електронний суд» АТ «ПриватБанк» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, яка зареєстрована відділом документального забезпечення роботи суду 19.06.2024, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту у межах ціни позову на наступне рухоме майно, яке належить на праві власності боржнику ТОВ «Агрокомерціал» (ідентифікаційний код 33484818): 1) транспортний засіб: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; 2) транспортний засіб: автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2024 заява передана на розгляд судді Смолі С.В.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Визначення такого поняття як арешт майна містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №643/12369/19, так, арешт майна це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.

Відповідно до ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі №917/1610/23, крім того, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить, окрім іншого оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

У постанові від 20.04.2023 у справі №914/3316/22 Верховний Суд зазначив, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зауважує, що позивач за вимогами заяви просить накласти арешт на майно у межах ціни позову.

Суд бере до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У заяві про забезпечення позову АТ «ПриватБанк» зазначає, що транспортні засоби: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , на праві власності належать ТОВ «Агрокомерціал» і на підтвердження цих обставин надав копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) від 12.06.2024 №31/27/06/37-аз/01-2024-36-2024, до якої додані облікові картки від 08.09.2018 №203056179 та від 01.11.2016 №105062959.

Оцінюючи надані докази, суд виходить з наступного.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З метою отримання інформації про власників наступних транспортних засобів: автомобіля марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 , представник АТ «ПриватБанк» звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) з відповідним адвокатським запитом від 10.06.2024.

Листом від 12.06.2024 №31/27/06/37-аз/01-2024-36-2024 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) надав інформацію відповідно до ЄДР МВС станом на 11.06.2024 щодо власників запитуваних транспортних засобів.

До листа додані облікові картки від 08.09.2018 №203056179 та від 01.11.2016 №105062959.

Так, відповідно до інформації, зазначеній в обліковій картці від 08.09.2018 №203056179, власником автомобіля марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 є ТОВ «Агрокомерціал».

В обліковій картці від 01.11.2016 №105062959 зазначено, що власником автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 є ТОВ «Агрокомерціал».

Отже позивачем належними доказами доведено, що наразі саме ТОВ «Агрокомерціал» є власником наступних транспортних засобів: автомобіля марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .

Суд зауважує, що заявлений позивачем захід забезпечення позову є співмірним та перебуває у зв`язку з предметом спору.

Також суд бере до уваги, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача, що рішення суду в разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №905/447/22).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У поданій заяві АТ «ПриватБанк» зазначило, що після накладення арешту на майно боржника ТОВ «Агрокомерціал», останній ніяким чином не буде обмежений у вільному та безперешкодному володінні та користуванні транспортними засобами, що унеможливлює нанесення йому будь-яких збитків.

При цьому пропозицій позивача щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову не зазначено.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.09.2022 у справі №911/172/22, розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Отже, незазначення АТ «ПриватБанк» у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням указаних приписів процесуального законодавства.

Частинами 1, 2, 4 ст.141 ГПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Суд, ураховуючи положення ст.141 ГПК України, констатує відсутність на час постановлення цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення ймовірності завдання збитків особам, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову, або будь-яким третім особам, та не вбачає необхідності для вжиття заходів зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, з метою запобігання можливим потенційним порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів АТ «ПриватБанк», а також ураховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд вважає обґрунтованим вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно боржника ТОВ «Агрокомерціал»: автомобіль марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 у межах ціни позову 4 059 505 грн 38 коп.

Згідно з ч.8 ст.140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до п.41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

Судом установлено, що відповідно до інформації з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ ВП 45297659) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, тому електронний примірник цієї ухвали підлягає надсиланню до його електронного кабінету для негайного виконання та вжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про накладення арешту згідно з цією ухвалою.

Керуючись ст.ст.74, 77, 86, 136 140, 232, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» від 18.06.2024 про забезпечення позову до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал», та відповідача-2 ОСОБА_1 , про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 19.07.2021 №33484818-КД-2 у сумі 4 059 505 грн 38 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2 945 515 грн 27 коп., заборгованості по процентах за період з 02.02.2022 до 01.05.2024 у сумі 1 113 990 грн 11 коп., задовольнити.

2. Накласти арешт у межах ціни позову 4 059 505 грн 38 коп. на наступне рухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал» (вул. Вишнева, буд. 1-Г, с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, 93511, ідентифікаційний код 33484818):

автомобіль марки Nissan, модель ТЗ Juke, реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ;

автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель ТЗ TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 .

3. Стягувачем за цією ухвалою є: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570.

4. Боржником за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал», вул. Вишнева, буд. 1-Г, с. Денежникове Новоайдарського району Луганської області, 93511, ідентифікаційний код 33484818.

5. Дана ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, набрала законної сили 21.06.2024 та може бути пред`явлення до виконання до 22.06.2027 (включно).

6. У відповідності до ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

7. Електронний примірник цієї ухвали для негайного виконання та вжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про накладення арешту згідно з цією ухвалою надіслати до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ ВП 45297659).

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 21.06.2024 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя С.В. СМОЛА