Ухвала

від 21.06.2024 по справі 915/742/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

21 червня 2024 року Справа № 915/742/24

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 б/н від 17.06.2024 (вх.№7357/24 від 20.06.2024) про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд»,

про: визнання недійсним рішення загальних зборів, -

в с т а н о в и в:

20.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд», в якій просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» від 15.04.2024, оформлені протоколом №3 від 15.04.2024 з усіх питань порядку денного.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує наступне:

- за оскаржуваним рішенням загальних зборів ТОВ Первомайський «Райагробуд» було вирішено питання про звільнення старого та обрання нового директора (керівника) такого товариства;

- позивачка, яка є учасником з часткою 50%, не приймала участі у загальних зборах учасників ТОВ Первомайський «Райагробуд» 15.04.2024, не реєструвалася для участі в зборах, не голосувала та не підписувала протокол №3 від 15.04.2024;

- позовні вимоги обумовлені порушенням прав позивачки під час процедури скликання та порядку проведення загальних зборів учасників товариства через невиконання ТОВ Первомайський «Райагробуд» приписів діючого законодавства України.

20.06.2024 від позивачки до суду надійшло клопотання б/н від 17.06.2024, в якому остання просить суд вжити у даній справі заходи забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих Міністерством юстиції України підприємств), а також державним і приватним нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи про зміну розміру статутного капіталу; зміни та перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників); виключення учасників; зміни директора; зміни місцезнаходження та інші зміни щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» ЄДРПОУ 03585403.

В обґрунтування такого клопотання позивачка вказує наступне:

- на даний момент представники ТОВ Первомайський «Райагробуд» мають у своєму розпорядженні оригінал протоколу №3 від 15.04.2024, а також повний комплект документів необхідних для звернення до державного реєстратора щодо внесення змін до державного реєстру, у тому числі стосовно керівника такого товариства;

- крім того, враховуючи що підпис на протоколі №3 від 15.04.2024 виконано не позивачкою, а невідомою особою, існує реально загроза, що в такий самий спосіб будуть вчинені реєстраційні дії не тільки щодо зміни керівника ТОВ Первомайський «Райагробуд», а також щодо відчуження належної позивачці частки, або будь які інші дії відповідача;

- невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення і завдати значної шкоди позивачці.

Розглянувши клопотання позивачки про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до норм ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Судом встановлено, що за оскаржуваним рішенням загальних зборів ТОВ Первомайський «Райагробуд» було вирішено питання про звільнення старого та обрання нового директора (керівника) такого товариства.

Згідно ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, врахувавши предмет спору у даній справі, встановивши зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, суд дійшов висновку, що заява позивачки про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих Міністерством юстиції України підприємств), а також державним і приватним нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» ЄДРПОУ 03585403.

Відповідно до ч.10 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

За такого, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивачки в частині забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих Міністерством юстиції України підприємств), а також державним і приватним нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи про зміну розміру статутного капіталу; зміни та перерозподілу часток учасників (засновників); зміни складу учасників (засновників); виключення учасників; зміни місцезнаходження та інші зміни щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» ЄДРПОУ 03585404; оскільки такі заходи забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивачки про забезпечення позову у даній справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.136-140, 234, 235 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 б/н від 17.06.2024 (вх.№7357/24 від 20.06.2024) про забезпечення позову, - задовольнити частково.

2. Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих Міністерством юстиції України підприємств), а також державним і приватним нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» ЄДРПОУ 03585403.

4. В решті клопотання відмовити.

5. Ухвала є обов`язковою та набирає законної сили з 21.06.2024.

6. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання протягом трьох років.

За даною ухвалою:

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Первомайський «Райагробуд» (55214, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Одеська, 80; ідент.код 03585403).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 21.06.2024.

Суддя М.В.Мавродієва