ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.06.2024м. СумиСправа № 920/1107/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1107/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1, код 41104731)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318)
про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення та зобов`язання повернути майно,
за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
представник позивача - не з`явився,
представника відповідача - Забальського Ю.П. (поза межами приміщення суду у режимі відеоконференції),
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 36 725,00 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» судові витрати; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» повернути за актом приймання - передачі орендодавцю/позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ- СХІД» орендоване Відповідачем нежитлове приміщення майстерня - слюсарня, загальною площею 565 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна, 54 -Ж.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.09.2023 справу № 920/1107/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 25.09.2023 постановлено залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» від 06.09.2023 №743 (вх. № 3651 від 22.09.2023); встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом дев`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 2 684 грн.
Вимоги ухвали суду позивачем виконано.
Ухвалою від 18.10.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1107/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 21.11.2023, 11:30.
Ухвалою від 09.11.2023 постановлено задовольнити заяву представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318) від 08.11.2023 б/н (вх. № 4313 від 08.11.2023) щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів; провести судове засідання, призначене на 21.11.2023, 11:30, за участі представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318) - Забальського Юрія Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником позивача подано до суду заяву вих. №896 від 20.11.2023 (вх. 7299/23 від 20.11.2023), в якій просив підготовче засідання провести без участі представника ТОВ «РАЙЗ - СХІД».
21.11.2023 Господарський суд протокольною ухвалою постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, повернуто без розгляду заяву представника позивача вих.№896 від 20.11.2023 (вх. №7299/23 від 20.11.2023) у зв`язку із відсутністю ЕЦП, оголошено перерву до 09.01.2024, 12:00.
Представником відповідача подано відзив від 07.11.2023 (вх. №1300 від 21.11.2023), в якому зазначає, що вимоги позивача, викладені в позові відповідачем не визнаються частково, виходячи з наступного.
Відповідно позовної вимоги, в частині стягнення орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2023 року (далі - Договір), Позивачем визначено суму заборгованості в розмірі 36725, 00 грн. Така сума заборгованості нарахована позивачем не правомірно, суперечить договірним та фактичним обставинам.
Відповідач стверджує, що Договір оренди нежитлового приміщення № 10 від 05.01.2022, був укладений сторонами строком на 1 рік, тобто до 05.01.2023.
Вказує, що умовами Договору не передбачено автоматичної пролонгації Договору після спливу строку оренди, а тому вимога позивача сплатити заборгованість по договору після 05.01.2023 є такою, що не передбачена ані чинним законодавством України, ані умовами Договору.
Відповідач зазначає, що відповідно до Довідки № 6 від 01.11.2023 борг відповідача перед позивачем станом на 01.11.2023 року становить 21 825, 00 гривень.
Також зазначає, що на Вимогу про погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення (в порядку ст. 19 ГПК України) від 27.02.2023 № 203, відповідачем, було направлено на адресу позивача Лист про зміну істотних умов договору в порядку ст. 652 ЦК України та про наявність форс- мажорних обставин, пов`язаних з повномасштабною агресією російської федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Сумської області, зокрема, Роменського району, а також проект Додаткової угоди № 1 до Договору. Позивачем, в свою чергу, оферту Відповідача було проігноровано, що свідчить, на думку відповідача, про припинення договірних відносин починаючи з 05.01.2023.
Що стосується позовної вимоги позивача, щодо повернення орендованого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Бобрик, вул. Леніна, 54-Ж , і яке було предметом Договору, то дана вимога є безпідставною виходячи з наступного.
Відповідач вказує, що після деокупації Роменського району Сумської області, зокрема села Бобрик, відповідач не використовував орендоване приміщення у своїй господарській діяльності, своє майно там не розміщував і не зберігав, а тому вважає, що приміщення було фактично повернуто позивачу і на даний час останній має повний доступ до приміщення і фактично ним володіє.
Також у відзиві зазначено, що відповідач очікує понести судові витрати, що пов`язані з правовою допомогою, в розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.01.2024 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/1107/23; призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 08.02.2024, 11:30; провести розгляд справи по суті, на 08.02.2024, 11:30, за участі представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318) - Забальського Юрія Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником відповідача було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції б/н від 06.02.2024 (вх. №663 від 06.02.2024).
Водночас, судовий розгляд по суті, призначений на 08.02.2024, 11:30, не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 05.02.2024 до 14.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.06.2024 постановлено задовольнити клопотання представника відповідача від 06.02.2024 б/н (вх. №663 від 06.02.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; призначити розгляд справи № 920/1107/23 по суті в судове засідання на 11.06.2024, 10:00; провести розгляд справи по суті за участі представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318) - Забальського Юрія Петровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
У судовому засіданні 11.06.2024 брав участь представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судом враховано, що 12.02.2024 надійшла заява представника позивача вих.№ 78 від 05.02.2024 (вх.№ 763 від 12.02.2024) про розгляд справи по суті за його відсутності за наявними матеріалами.
Враховуючи, що сторони є обізнаними про розгляд даної справи та представник позивача просить здійснювати розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи по суті з метою дотримання принципу розумності строків судового провадження.
Суд звертає увагу на достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд в межах наданих йому повноважень створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято в судовому засіданні 11.06.2024 у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, з оголошенням вступної та резолютичної частин.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ - СХІД» (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (далі - Орендар), укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 10 від 05.01.2022 (далі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1. Договору визначено, що у відповідності з умовами цього Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення майстерня - слюсарня, загальною площею 565 кв.м.
Згідно до підпункту 1.1.1, пункту 1.1 Договору, адреса приміщення - Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна, 54 -Ж .
Підпунктом 1.1.2., пункту 1.1 Договору, визначено, що приміщення передається в оренду з усіма існуючими лініями комунікацій, обладнанням та пристроями, які безпосередньо в ньому знаходяться за актом приймання - передачі (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Договору.
Акт приймання - передачі до Договору скріплений підписами представників сторін та печатками юридичних осіб.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом одного року. Використання Орендарем Приміщення відповідно до цілей цього Договору, та нарахування орендної плати починається з дня підписання Договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору визначено, що строк оренди за цим Договором починає свій перебіг з моменту підписання Договору та завершується в момент закінчення/припинення дії Договору. Повернення Орендарем приміщення Орендодавцеві оформляється Актом приймання - передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін і з моменту такого підписання є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно п. 3.1. Договору, сторони встановили, що орендна плата за використання одного квадратного метра приміщення, яку Орендар сплачує Орендодавцеві за один місяць оренди, на день підписання цього Договору, становить 5,00 грн (п`ять гривень) з ПДВ.
Підпунктом 3.1.1. Договору визначено, що сума вартості оренди приміщення, що передається в оренду та яку Орендар сплачує Орендодавцеві за один місяць оренди становить 2825,00 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 Договору, протягом всього строку оренди Орендар сплачує орендну плату в сумі, що вказана в п 3.1. цього договору. Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця, передоплатою до 05 числа поточного місяця за виставленим Орендодавцем рахунком - фактурою незалежно від фактичного використання Приміщення. Неотримання Орендарем відповідного рахунку - фактури не звільняє Орендаря від обов`язку щодо вчасної сплати орендної плати, в сумі відповідно до цього Договору.
Відповідно до п.п.6.2.3. пункту 6.2. Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Підпунктом 6.2.6. пункту 6.2. Договору, сторони визначили, що Орендар зобов`язаний звільнити приміщення в день закінчення строку оренди та на підставі акту приймання - передачі повернути приміщення Орендодавцю (позивачу) у стані не гіршому за той, що існував на день передачі приміщення Орендареві (відповідачу) з урахуванням нормального зносу, або реалізувати своє переважне право на продовження оренди на новий строк.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач TOB «ІВМАР ПЛЮС», не виконав умов Договору та не повернув після закінчення строку оренди орендоване ним нежитлове приміщення майстерні - слюсарні, загальною площею 565 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Леніна, 54 -Ж, село Бобрик, Роменський район, Сумська область , у визначений в Договорі спосіб, як це визначено п. 2.2. Договору, відповідно до якого повернення Орендарем приміщення Орендодавцеві оформляється Актом приймання - передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін і з моменту такого підписання є невід`ємною частиною Договору.
Позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення вих. №203 від 27.02.2023, в якій зазначалось, що станом на 22.02.2023 заборгованість по сплаті орендної плати за невиконання ТОВ «ІВМАР ПЛЮС» взятих на себе зобов`язань за Договором оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022, становить 19021,52 грн. Позивач вимагав у відповідача невідкладно погасити заборгованість з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022 в сумі 19021,52 грн та повернути/передати орендоване за Договором оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022, майстерню - слюсарню, загальною площею 565 кв.м, яке знаходиться за адресою - Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна,54 Ж , з усіма існуючими лініями комунікацій, обладнанням та пристроями, які безпосередньо в ньому знаходяться за актом - приймання - передачі, який є невід`ємною частиною Договору.
На вищезазначену вимогу, директором ТОВ «ІВМАР-ПЛЮС», на адресу позивача було направлено повідомлення, в якому зазначено, що відповідно до ст. 652 ЦК України має місце істотна зміна обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору, що є підставою для його зміни або розірвання. Також, у вказаній відповіді відповідачем зазначено про форс - мажорні обставини. Відповідачем звернуто увагу, що ним отримано двократні збитки у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Втрати, які виникли через відсутність можливості вести бізнес упродовж 2022 року, враховуючи специфіку виробництва відповідача, що продукція не є товаром першої необхідності, від чого втрачені можливості заробляти, забезпечувати виробництво матеріальними активами, зменшення купівельної спроможності громадян України, зниження виробництва у 8 разів. З початком війни, ціни на товари збільшилися майже в тричі і продовжують зростати, гривня знецінилася майже в півтора рази. Споживча інфляція в Україні в річному вимірі пришвидшилася і складає близько 23,8%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України. Пришвидшення інфляції й надалі зумовлюється наслідками повномасштабної війни російської федерації проти України. Вищевказані фактори викликали значне підвищення витрат підприємства на забезпечення належного функціонування технологічних електричних мереж спільного використання та їх елементів, у тому числі засобів обліку, водопостачання та водовід ведення, які викопані коштом підприємства, та якими забезпечуються приміщення, що використовується у господарській діяльності.
Зазначає, що відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов`язань, визначених в Договорі оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022 і обов`язково їх виконає, але одночасно звертається до позивача з закликом взаємопорозуміння щодо умов вищевказаного договору.
До вказаної відповіді, на адресу позивача було направлено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022, відповідно до якої, у зв`язку із введенням з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженням строку дії воєнного стану в Україні до 20 травня 2023 року через військову агресію російської федерації проти України, Сторони, керуючись ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України домовились про те, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року до закінчення воєнного стану, орендна плата складає 50 % (п`ятдесят відсотків) від діючого розміру орендної плати з ПДВ, визначеного п.3.1.1. Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022 року. Інші умови Договору, що визначають розмір орендної плати в період з 01 березня 2022 року до закінчення воєнного стану, протягом цього часу не діють.
З матеріалів справи вбачається й сторонами не заперечується, що вищезазначена Додаткова угода № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ - СХІД» підписана не була.
Відповідачем суду не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати в розмірі 36725,00 грн та повернення за актом приймання - передачі орендованого нежитлового приміщення: майстерня - слюсарня, загальною площею 565 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна, 54 Ж .
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. ч 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
При цьому, положеннями ст. 764 Цивільного кодексу України (у чинній на час виникнення правовідносин редакції) передбачено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Підпунктом 6.2.6. пункту 6.2. Договору, сторони визначили, що Орендар зобов`язаний звільнити приміщення в день закінчення строку оренди та на підставі акту приймання - передачі повернути приміщення Орендодавцю (позивачу) у стані не гіршому за той, що існував на день передачі приміщення Орендареві (відповідачу) з урахуванням нормального зносу, або реалізувати своє переважне право на продовження оренди на новий строк.
Строк Договору оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022 визначений - протягом одного року (п. 2.2 Договору).
Тобто, днем закінчення строку Договору між сторонами є 05.01.2023. При цьому, відповідачем не звільнено приміщення в день закінчення строку оренди та на підставі акту приймання - передачі не повернуто приміщення позивачу.
Таким чином, ТОВ «ІВМАР ПЛЮС» продовжував володіти майном після закінчення строку договору оренди нежитлового приміщення №10 від 05.01.2022, а тому на підставі положень статті 764 Цивільного кодексу України договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, тобто до 05.01.2024.
Суд критично ставиться до Довідки ТОВ «ІВМАР ПЛЮС» вих. №6 від 01.11.2023, в якій зазначено, що борг перед ТОВ «РАЙЗ - СХІД» станом на 01.11.2023 становить лише 2 825, 00 грн за серпень 2022 року, тому що з серпня 2022 року ТОВ «ІВМАР ПЛЮС» призупинило оплату за оренду майна ТОВ «РАЙЗ - СХІД», очікуючи відповідних дій з боку орендодавця щодо розторгнення Договору оренди, оскільки, по-перше, така довідка складена в односторонньому порядку відповідачем, та по-друге, зазначені дії не відповідають умовам Договору щодо порядку його розірвання/припинення (Розділ ХІІ Договору).
Підпунктом «а» п. 12.3 Договору передбачено, Договір припиняється шляхом укладення між сторонами договору про розірвання/припинення, де повинні бути визначені дата припинення, термін або строк звільнення приміщення та умови проведення кінцевих розрахунків сторонами.
Договір про розірвання/припинення між сторонами не підписаний, а отже й укладений фактично не був. В той час як з огляду на положення ст. 764 Цивільного кодексу України Договір є поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Не наведено відповідачем й інших підстав, які б суд мав вважати такими, що свідчать про розірвання/припинення Договору відповідно до умов Розділ ХІІ Договору або в силу вимог чинного законодавства.
Щодо посилання відповідача на істотну зміну обставин слід зазначити, що зміна обставин визнається істотною, коли вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це розумно передбачити, договір взагалі не був би ними укладений або був би укладений па умовах, що значно відрізняються.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України для зміни або розірвання договору на підставі істотної зміни обставин необхідною є наявність чотирьох умов:
1) в момент складення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від не вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін позбавило б заінтересовану сторон)- того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Так, зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно до частини третьої ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовом порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Щодо посилання відповідача на виникнення форс-мажорних обставин суд звертає увагу на той факт, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Відсутність прибутку та невиконання контрагентами позивача своїх грошових зобов`язань перед ним, а також інфляційні процеси становлять один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною та непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, і тому позивач мав передбачати ймовірне настання таких обставин.
Зазначені висновки містяться, зокрема, у постанові КГС ВС від 14.06.2023 у справі № 910/8232/22.
Посилання відповідача на те, що збройна агресія рф та введення воєнного стану є загальновідомою обставиною, автоматично не мотивує та не обґрунтовує, як саме наведені обставини вплинули на виконання обов`язку відповідача як орендаря з повернення об`єкта оренди або ж сплати орендної плати за спірним договором.
Так, зокрема, Листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України офіційно повідомила загалом про воєнний стан й його вплив на виконання обов`язків суб`єктами господарювання в Україні.
У той же час даний лист не містить ідентифікувальних ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому відповідач не був позбавлений можливості звернутися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за спірним зобов`язанням, дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014.
Сторони є суб`єктами господарювання, тому в разі здійснення підприємницької діяльності мають усвідомлювати, що господарська діяльність провадиться ними на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Відповідні висновки викладені, зокрема, у постанові КГС ВС від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22.
Враховуючи викладене, позовні вимоги суд вважає доведеними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5 368 грн покладається на відповідача, а витрати відповідача, зокрема, на правову допомогу задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1, код 41104731) заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 36 725,00 грн (тридцять шість тисяч сімсот двадцять п`ять гривень нуль копійок) та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 368, 00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).
3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Героїв Роменщини, буд. 258 А, код 38522318) повернути за актом приймання - передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ- СХІД» (37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд. 1/1, код 41104731) орендоване нежитлове приміщення майстерню - слюсарню, загальною площею 565 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна, 54 -Ж.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 21.06.2024.
Суддя Ю.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119895884 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні