Постанова

від 02.10.2024 по справі 920/1107/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 920/1107/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС»

на рішення Господарського суду Сумської області від 11.06.2024

у справі № 920/1107/23 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС»

про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення та зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

18.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» (далі - ТОВ «РАЙЗ-СХІД», орендодавець) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (далі - ТОВ «ІВМАР ПЛЮС», орендар) про стягнення заборгованості з виплати орендної плати в розмірі 36 725,00 грн та зобов`язання ТОВ «ІВМАР ПЛЮС» повернути за актом приймання - передачі орендодавцю з оренди майстерню - слюсарню, загальною площею 565 кв.м. у будинку 54-Ж по вул. вул. Леніна у селі Бобрик Роменського району Сумської області

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач не повернув після закінчення строку оренди приміщення за актом приймання-передачі, продовжує ним неправомірно користуватися, але плати за користування не сплачує, тож за весь час користування орендованим приміщення за період з 31.08.2022 по 01.09.2023 заборгованість відповідача становить 36 725,00 грн.

У відзиві на позовну заяву визнав обґрунтованими вимоги позову про стягнення заборгованості на суму 21 825,00 грн.

Заперечуючи проти зобов`язання сплачувати орендні платежі після закінчення строку оренди, відповідач зазначав, що Договір оренди нежитлового приміщення № 10 від 05.01.2022 був укладений строком на 1 рік, тобто до 05.01.2023, а отже орендодавець не вправі отримувати орендну плату після 05.01.2023.

Також відповідач вказував, що на відповідач не погодився на укладення договору оренди на інших, запропонованих орендарем, умовах, тому з 05.01.2023 умови Договору від 05.01.2022 не регулюють правовідносин сторін.

Відповідач також послався на те, що після деокупації села Бобрик Роменського району Сумської області не використовував орендоване приміщення у своїй господарській діяльності, власне майно там не розміщував і не зберігав, а тому об`єкт оренди вважає фактично повернутим позивачу, а вимогу про повернення орендованого нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Бобрик, вул. Леніна, 54-Ж за актом приймання -передачі - безпідставною.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 у справі № 920/1107/23 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 36 725,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 368,00 грн.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» повернути за актом приймання - передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ- СХІД» орендоване нежитлове приміщення майстерню - слюсарню, загальною площею 565 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна, 54 -Ж.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції установив, що договір оренди був укладений на рік, до 05.01.2023, однак відповідач не звільнив об`єкт оренди, не повернув його за актом приймання - передачі орендодавцю і продовжив користуватися об`єктом оренди. Водночас на думку суду, договір вважається поновленим на строк, на який його раніше було укладено, а підстави, з яких договір припинено судом не установлено.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Скаржник наголошував на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України договір оренди нежитлового приміщення мав бути визнаний розірваним.

За доводами скаржника збройна агресія Російської Федерації позбавила відповідача можливості сплачувати орендну плату за користування об`єктом оренди, у зв`язку з розкраданням та знищенням майна військовими Російської Федерації з орендованого приміщення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» на рішення Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 у справі № 920/1107/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-СХІД» правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористалось, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подало.

У судове засідання 02.10.2024 з`явився представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримував. Позивач явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосовувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ - СХІД» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВМАР ПЛЮС» (орендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 10 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення майстерня - слюсарня, загальною площею 565 кв.м. за адресою: Сумська область, Роменський район, село Бобрик, вул. Леніна, 54 -Ж.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом одного року. Використання Орендарем приміщення відповідно до цілей цього Договору, та нарахування орендної плати починається з дня підписання Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору визначено, що строк оренди за цим Договором починає свій перебіг з моменту підписання Договору та завершується в момент закінчення/припинення дії Договору.

Повернення Орендарем приміщення Орендодавцеві оформляється Актом приймання - передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін і з моменту такого підписання є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 12.4. Договору орендар зобов`язаний повністю звільнити приміщення та передати його орендодавцеві в день закінчення строку оренди або , відповідно , на змінену сторонами дату.

Аналогічний обов`язок в орендаря виникає в силу п. 6.2.6 договору , за яким орендар зобов`язаний звільнити приміщення в день закінчення строку оренди та на підставі акту приймання-передачі повернути приміщення орендодавцеві у стані не гіршому за той, що існував на день передачі приміщення орендареві з урахуванням нормального зносу або реалізувати своє переважне право на продовження оренди на новий строк.

У лютому 2023 року орендодавець направив орендарю вимогу про сплату заборгованості з орендної плати у розмірі 19 021,52 грн. та повернення об`єкта оренди. Така вимога отримана орендарем, проте об`єкт оренди не був повернутий.

У матеріалах справи відсутні докази ухилення орендодавця від прийняття об`єкту оренди, адже орендар не направив в адресу орендодавця акт передачі об`єкту оренди.

За таких обставин орендар несе всі ризики, пов`язані із збереженням об`єкту оренди до моменту його повернення орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відхиляючи доводи апелянта з приводу відсутності у орендаря обов`язку сплачувати плату за користування чужим майном після закінчення строку дії договору оренди і коли об`єкт оренди юридично не повернутий орендодавцю, колегія суддів звертає увагу на те, що, за загальним правилом, користування чужим майном без зустрічного надання за це грошового еквіваленту суперечить принципам здійснення підприємницької діяльності на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику і у відносинах між суб`єктами підприємництва не допускається.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в силу частини 2 статі 785 ЦК України закон зобов`язує орендаря, який не виконав обов`язку з повернення об`єкту оренди, сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

До того ж не сплата орендарем орендної плати упродовж дії договору є неналежним виконанням зобов`язаннями, тож орендар, який неналежно виконував таке зобов`язання, втрачає переважне право на укладення договору оренди щодо того ж майна на новий строк.

Дійсно, відповідно до частини 2 статті 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Однак таке право виникає у межах дії договору. Наразі у матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження тієї обставини, що орендар у межах дії договору звертався до орендодавця з мотивованою і документально підтвердженою вимогою зменшити розмір орендної плати у зв`язку з обставинами, за які він не відповідає.

Підпунктом 3.1.1 Договору сторони погодили, що сума вартості оренди приміщення, що передається в оренду та яку Орендар сплачує Орендодавцеві за один місяць оренди, становить 2825,00 грн з ПДВ.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, не звернув уваги на умови договору і направлену орендодавцем в адресу орендаря вимогу від 27 лютого 2023 р. (а.с 12) і допустив помилковий висновок про продовження строку оренди на новий строк і на тих самих умовах.

У всьому іншому, висновки суду першої інстанції про результат вирішення спору не суперечать обставинам справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВМАР ПЛЮС" на рішення Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 у справі № 920/1107/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 11.06.2024 у справі № 920/1107/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/1107/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

Г.А. Кравчук