Рішення

від 11.06.2024 по справі 924/277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2024 р. Справа № 924/277/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., секретаря судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , Хмельницька область, м. Шепетівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Сіліцея-Поділля'', Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав

про

зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» упродовж 10 (десяти) календарних днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів засновників та учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019-2023 роки; статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) та змін до нього за 2019 - 2023 роки; документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849), що регулюють діяльність органів Товариства, Наглядової ради, Ревізійної комісії та змін до них за 2019 - 2023 роки; положення про філії (представництва) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) у разі їх створення (відкриття) за 2019 -2023 року; всіх протоколів засідань наглядової ради, ревізійної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) та колегіального виконавчого органу Товариства за 2019 - 2023 року; наказів і розпоряджень виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019 - 2023 роки; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019 - 2023 роки; річної фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019 - 2023 роки; документів звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849), що подаються відповідним державним органам за 2019 - 2023 роки; документів бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019 - 2023 роки; платіжних та розрахункових відомостей заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019-2023 роки; головні книги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019-2023 роки; документи розподілу прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) за 2019-2023 роки; документів, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» (код ЄДРПОУ 42911849) на майно.

Представники Сторін:

від Позивача: Котов С.О. згідно ордеру;

від Відповідача: не з`явився.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.03.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, прийнято розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання було відкладено підготовче засідання на 22.04.2024 року. Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання строк підготовчого засідання було продовжено на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 07.05.2024 року. Ухвалою суду від 07.05.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2024 року. Ухвалою суду від 29.05.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання у справі було оголошено перерву до 11.06.2024 року.

Суть спору.

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіліцея-Поділля» про зобов`язання надати їй належним чином засвідчені копії документів щодо господарської діяльності ТОВ «Сіліцея-Поділля». В обґрунтування позову зазначає, що вона є одним із засновників вказаного товариства та відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" має право на отримання копій документів товариства. Стверджує, що 18.12.2023 року нею на адресу ТОВ "Сіліцея-Поділля" було направлено запит №3/12 від 12.12.2023 року про надання належним чином засвідчених копій документів про господарську діяльність та фінансовий стан Відповідача, що підтверджується Описом вкладення до цінного листа від 18.12.2023 року за № 3040300585500. 20.12.2023 року згідно Інформації з сайту "Укрпошти" за трек-номером № 3040300585500 підтверджено факт особистого отримання Відповідачем відправленого запиту. Оскільки Відповідачем не було надано затребувані нею документи, вона звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві вказав, що вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та необґрунтованими, тому просить суд відмовити в їх задоволенні. Стверджує, що інформація на сайті "Укрпошта" щодо вручення йому запиту Позивача створена помилково. Жодних повідомлень про необхідність отримання відправлення від ОСОБА_1 він не отримував. Вважає, що на момент відкриття провадження у справі відсутній предмет спору, оскільки ОСОБА_1 не зверталась до виконавчого органу з метою отримання необхідних їй документів. Також, вказує на факт укладення між ТОВ "Сіліцея-Поділля" в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" в особі ОСОБА_1 договорів про надання кадрових, бухгалтерських послуг та послуг з охорони праці від 01.03.2023 року. За умовами вказаних договорів ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" взяло на себе зобов`язання здійснювати оформлення та розробку кадрової, бухгалтерської, а також первинної документації ТОВ "Сіліцея-Поділля". В подальшому директором "Сіліцея-Поділля" до директора ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" були подані повідомлення про відмову від договорів. Вважає, що вказані договори були розірвані 01.08.2023 року, у зв`язку з чим директором ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" було неодноразово направлені вимоги про повернення ряду документів щодо господарської діяльності товариства. Оскільки директори ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" ніяк не реагували на вказані повідомлення, ТОВ "Сіліцея-Плюс" звернулось до поліції із заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 357 КК України.

Ствердив про здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12023240000000122 від 10.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 191 КК України. В рамках вказаного провадження було проведено обшук в ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс", в ході якого було вилучено бухгалтерську документацію ТОВ "Сіліцея-Плюс", зокрема оборотно-сальдові відомості по всіх бухгалтерських рахунках за 2022-2023 року, загальна оборотно-сальдова відомість по періодах за 2022-2023 року, фінансовий річних звіт за 2022 рік, інвентаризаційні описи за 2023-2024 року. Вказані документи станом на подання відзиву (28.03.2024 року) органом досудового розслідування не повернуті, у зв`язку вважає позовні вимоги безпідставними та фактично заявлені не до тої особи, яка має відповідати за позовом.

У відповіді на відзив Позивач ствердив щодо безпідставності тверджень Відповідача про те, що Позивачем не було реалізовано право на отримання від ТОВ "Сіліцея-Поділля" інформації та документів у відповідності до положень ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки запит було відправлено належним чином шляхом оформлення цінного листа. Крім того, вважає, що вказівка Відповідача про вилучення органом досудового розслідування під час обшуку документів ТОВ "Сіліцея-Поділля" є лише його припущенням, жодними належними доказами не підтверджено та не стосується предмета спору, оскільки безпосередньо не пов`язані з правами та обов`язками Сторін спору.

Зазначає, що в укладених між ТОВ "Сіліцея-Поділля" та ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" договорах про надання кадрових, бухгалтерських послуг та послуг з охорони праці від 01.03.2023 року відсутня вказівка про передачу Відповідачем документів на підставі Акту приймання-передачі, тобто Відповідач не довів факт перебування даних документів в Позивача. Вказує на безпідставність посилання Відповідача на матеріали кримінального провадження №12023240000000122 від 10.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_1 , оскільки його наявність не стосується предмета позову. Щодо тверджень Відповідача про пред`явлення позову не до тієї особи зазначає, що ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Тому, саме ТОВ "Сіліцея-Поділля" безпосередньо несе відповідальність за збереження документів товариства.

Представник Позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення справи не подавав.

Беручи до уваги приписи ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності Відповідача за матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" зареєстровано за адресою: 29000, Хмельницька обл., Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 10В; назви органів управління юридичної особи: вищий - Засновник (учасник), виконавчий - (Директор); розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 1960,00 грн.; до засновників (учасників) юридичної особи входять ОСОБА_3 (відсоток частки статутного капіталу 51%), ОСОБА_1 (відсоток частки статутного капіталу 9%), ОСОБА_2 (відсоток частки статутного капіталу 40%).

Відповідно до опису вкладення до цінного листа "Укрпошти" за № 3040300585500 зазначено: відправник ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ); одержувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (код ЄДРПОУ 42911849, місцезнаходження: 30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 10В); найменування вкладення: запит №3/12 від 12.12.2023 року від учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (код ЄДРПОУ 42911849) ОСОБА_1 ; кількість аркушів -"2". На вказаному документі наявний підпис ОСОБА_1 , підпис відповідального працівника та печатка "Укрпошти".

Згідно скріншоту з мобільного додатку "Укрпошта" по номеру "3040300585500" останнім статусом зазначено "відправлення вручено особисто".

Відповідно до запиту №3/12 від 12.12.2023 року учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (код ЄДРПОУ 42911849) ОСОБА_1 просить виконавчий орган Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" в особі директора ОСОБА_2 (адреса: Хмельницька область, Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, буд. 10В) надати їй належним чином засвідчені уповноваженою особою Товариства копії наступних документів: статуту Товариства; протоколів загальних зборів засновників Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; документів Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; положення про філії (представництва) Товариства, які створені (відкриті); протоколи засідання наглядової ради Товариства та колегіального виконавчого органу Товариства, наказів і розпорядження виконавчого органу Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; річної фінансової звітності за 2021 та 2022 року; документів звітності, що подаються відповідним державним органам за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; інших документів, передбачених законодавством, статутом Товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; документів, що підтверджують право на майно (нерухоме та рухоме) станом на 12.12.2023 року; документів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2021 року до 12.12.2023 року.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 96-1 ЦК України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Частиною 1 ст. 116 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частиною 1 ст. 43 вказаного Закону визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Норма статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить застережень чи додаткових умов для надання чинному учаснику визначеної законом інформації щодо діяльності товариства.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарським товариством.

Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду в постановах від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20.

Таким чином, системний аналіз ч. 1 ст. 116 ЦК України, ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» свідчить про гарантоване та безумовне право учасників товариства одержувати інформацію про діяльність товариства.

Враховуючи наведені норми законодавства, Позивач як учасник (засновник) ТОВ «Сіліцея-Поділля», має право на отримання інформації про господарську діяльність товариства, а Відповідач в свою чергу зобов`язаний надати позивачу документи про господарську діяльність товариства.

Судом встановлено, що Позивач звертався до ТОВ «Сіліцея-Поділля» в особі директора товариства ОСОБА_2 з вимогою про надання інформації та документів про діяльність товариства від 12.12.2023 року, яку було надіслано на адресу Відповідача, яка відповідає адресі його місцезнаходження за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано номер мобільного телефону, що відповідає номеру мобільного телефона Відповідача.

Вказана вимога згідно з наявними в матеріалах справи доказами (копіями опису вкладення у цінний лист та скріншоту з мобільного додатку "Укрпошта") була направлена на адресу ТОВ «Сіліцея-Поділля» 18.12.2023 року.

Судом з доданої Відповідачем до відзиву відповіді АТ "Укрпошта" від 22.03.2024 року вбачаться, що поштове відправлення "Укрпошта Експрес" за № 3040300585500, адресоване ТОВ "Сіліцея-Поділля" надійшло до відділення № 30300 Ізяслав 20.12.2023 року. Того ж дня на номер телефону адресата, який зазначений відправником, автоматично було направлено смс/вайбер - повідомлення про надходження вказаного поштового відправлення. Оскільки за поштовим повідомленням ніхто не звернувся, його повернуто за зворотньою адресою відправнику. Інформація на сайті Укрпошти щодо вручення адресату відправлення Укрпошта Експрес № 3040300585500 створена працівником відділення 30300 Ізяслав помилково.

Зазначене вище свідчить, що вимога Позивача не була отримана Відповідачем, та за закінченням встановленого терміну зберігання повернулась відправнику.

Матеріали справи не містять доказів задоволення Відповідачем вимоги Позивача про надання інформації та документів як повністю, так і частково.

Водночас, як вказує Відповідач, оскільки він не був обізнаний із вказаною вимогою Позивача, відтак не міг відмовити у її задоволенні, що свідчить про відсутність порушення Відповідачем прав позивача.

Судом звертається увага на те, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 року у справі № 911/73/20 зазначив, що за положеннями частини п`ятої статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передумовою для надання запитуваних документів, визначених частиною першою цієї статті, є дія учасника товариства у вигляді надання письмової вимоги про надання таких документів.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Частина 1 ст. 10 вказаного Закону встановлює презумпцію достовірності відомостей з Єдиного державного реєстру, якщо ця презумпція не спростована у встановленому порядку.

З огляду на наведене, враховуючи, що як на момент направлення вимоги від 12.12.2023 року, так і на момент прийняття даного рішення, у Єдиному державному реєстрі місцезнаходженням Відповідача є: Шевченка, буд. 10В, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область, 30300), то вказані відомості щодо місцезнаходження Відповідача були достовірними і Позивач правильно направив вказану вимогу на зазначену адресу Відповідача.

Слід зазначити, що добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 922/1124/18.

При цьому, твердження Відповідача про те, що у даному випадку відсутнє порушення прав Позивача через неотримання ТОВ «Сіліцея-Поділля» вимоги від 12.12.2023 року суд також відхиляє як необґрунтоване, оскільки дані доводи не спростовують передбаченого законом права Позивача на отримання відповідних документів та інформації про діяльність товариства.

В контексті твердження Відповідача щодо неотримання ним вимоги, суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а тому не може свідчити про неправомірність її дій.

Аналогічні правові позиції закріплено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 року у справі № 910/6835/20.

Судом враховується факт належної відправки Позивачем відповідного запиту шляхом оформлення цінного листа в офіційного оператора поштового зв`язку, наявність даних з офіційного мобільного додатку щодо статусу відправлення, які Позивач на момент подання позову ніяким чином не піддавав сумніву, надходження відповідного повідомлення щодо отримання відправлення на номер мобільного телефону, яким користується директор вказаного товариства. Однак, навіть після звернення Позивача із даним позовом до суду Відповідач не виконав цієї вимоги та жодних документів про діяльність товариства Позивачу не надав. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає безумовне право учасника на отримання документів щодо діяльності товариства, тобто всіх документів, які підпадають під відповідні категорії за визначений запитувачем період.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, Позивач має право на отримання інформації про господарську діяльність товариства, відповідних документів в межах наведеного в ч. 1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» переліку. В свою чергу, ухилення Відповідача (в будь-який спосіб) від виконання законних вимог позивача порушує реалізацію учасником його корпоративного права на управління товариством, яке підлягає захисту у судовому порядку.

Оскільки ТОВ «Сіліцея-Поділля» не виконало свій обов`язок з надання відповідної інформації на вимогу Позивача, враховуючи, що надання визначених позивачем документів є обов`язком товариства відповідно до приписів ст. ст. 5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і відповідно, ненадання відповідачем запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо права Позивача на отримання інформації щодо документів про господарську діяльність товариства.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині надання тих документів, які не були зазначені Позивачем у запиті від 12.12.2023 року, зокрема платіжних та розрахункових відомостей заробітної плати ТОВ "Сіліцея-Поділля" за 2019-2023 року, головних книг ТОВ "Сіліцея-Поділля" за 2019-2023 року, документів розподілу прибутку ТОВ "Сіліцея-Поділля" за 2019-2023 роки. Також, суд із зазначеної вище причини не задовільняє позовні вимоги Позивача щодо надання затребуваних документів за період з 2019 року по 2023 рік, оскільки в надісланому запиті Позивач просив Відповідача надати вказані документи лише за 2021, 2022 та за 11 місяців 2023 року.

А тому, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Крім того, суд вважає безпідставною вимогу Позивача щодо зобов`язання Відповідача надати затребувані документи протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили, оскільки вказані часові рамки, передбачені ч. 5 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», стосуються зобов`язання виконавчого органу товариства щодо надання учаснику товариства на його письмовий запит копій відповідних документів. Таким чином, суд не вправі встановлювати будь-які часові рамки щодо такого зобов`язання, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо тверджень Відповідача про перебування частини затребуваних документів в самого Позивача у зв`язку з укладенням між ТОВ "Сіліцея-Поділля" в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" в особі ОСОБА_1 договорів про надання кадрових, бухгалтерських послуг та послуг з охорони праці від 01.03.2023 року, за умовами яких ТОВ "Сіліцея Сервіс Плюс" взяло на себе зобов`язання здійснювати оформлення та розробку кадрової, бухгалтерської, а також первинної документації ТОВ "Сіліцея-Поділля" суд зазначає наступне.

Так, зі змісту доданих Відповідачем договорів, зокрема п. 2.6 та п. 6 встановлено, що замовник зобов`язується надавати всю необхідну інформацію та документи для забезпечення можливості виконавця здійснювати надання послуг, здача приймання наданих послуг здійснюється Сторонами з періодичністю один місяць, оформлення здійснюється на основі акту здачі-приймання послуг з 1-го до 20-го числа місяця, що йде за звітним.

Однак, Відповідачем не додано на підтвердження виконання даних договорів жодного акту здачі-приймання послуг, на підставі яких можна було б встановити факт надання послуг, передбачених договором, а відтак стверджувати про можливість передачі вказаних документів Відповідачем Позивачу немає ніяких правових підстав.

Твердження Відповідача про наявність внесеного до ЄРДР кримінального провадження про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 КК України, щодо викрадення (привласнення) документів ТОВ "Сіліцея-Поділля" жодними належними та достовірними доказами (витягом з ЄРДР, протоколами обшуку, постановами про зберігання речових доказів, повідомленням про підозру, зі змісту яких би вбачався факт привласнення таких документів) не підтверджено.

Тому суд визнає такі твердження Відповідача необґрунтованими.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10-В, код ЄДРПОУ 42911849) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля": статуту Товариства; протоколів загальних зборів засновників Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; документів Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; положення про філії (представництва) Товариства, які створені (відкриті); протоколи засідання наглядової ради Товариства та колегіального виконавчого органу Товариства, наказів і розпорядження виконавчого органу Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; річної фінансової звітності за 2021 та 2022 року; документів звітності, що подаються відповідним державним органам за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; документів, що підтверджують право на майно; документів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2021 року до 12.12.2023 року.

В решті позову слід відмовити.

Щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

06.07.2023 року між Позивачем та Адвокатським бюро "Тетяни Андріанової" укладено Договір про надання правової допомоги № 41/23 від 06.07.2023 року.

Відповідно до ч. 1 Додатку до вказаного вище Договору клієнт доручає, а бюро зобов`язується надати правову допомогу з представництва інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області за позовом до ТОВ "Сіліцея-Поділля" про зобов`язання повідомити інформацію та надати документи про господарську діяльність. Вартість послуг встановлюється з розрахунку 3800 грн. за 1 години роботи/участі бюро, що загалом за 10 годин роботи складає 38850 грн., як сплачуються клієнтом передоплатою протягом десяти днів моменту отримання рахунку.

Згідно рахунку на оплату АБ "Тетяни Андріанової" № 11 від 21.02.2024 року сума оплати, виставлена ОСОБА_1 становить 38 850 грн.

Відповідно до платіжної інструкції ПАТ АБ "Укргазбанк" № 4064728541693472 від 04.03.2024 року та виписки по особовому рахунку НОМЕР_2 за 04.03.2024 року ОСОБА_1 (платник) оплатила АБ "Тетяни Андріанової" суму в розмірі 38 850 грн.за послуги з надання правової допомоги згідно Додатку " від 20.02.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 06.07.2023 року № 41/23.

В позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, однак ч. 5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Як роз`яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши подані Позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, суд прийшов до висновку про те, що заявлена сума судових витрат на правову допомогу не є співмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт, зазначених у заяві, виходячи із критерію реальності (встановлення їх дійсності та необхідності) наданих послуг.

Також, суд зазначає, що враховуючи кількість Сторін, предмет спору, обсяг доказів, ступінь важкості справи, ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Відтак, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив та участь в декількох судових засіданнях, не вимагали від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей.

За таких обставин, очевидно, що вартість послуг адвоката є завищеною, а розумним розміром витрат Позивача на професійну правничу допомогу в межах справи, що розглядається, суд вважає 5000,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву Позивача та стягнути з Відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - суд відмовляє.

Вимоги Позивача про стягнення витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами у справі, а відтак задоволенню не підлягають.

Щодо витрат по оплаті судового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Оскільки Позивач - ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, що підтверджено посвідченням № 00190 від 13.06.2022 року, вона звільнена від сплати судового збору під час розгляду даної справи.

З огляду на положення ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що судовий збір, від сплати якого Позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з Відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо Відповідач не звільнений від сплати судового збору, враховуючи відсутність доказів, які би підтверджували право звільнення Відповідача від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3028 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2024 році) з Відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 74, 86, 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10-В, код ЄДРПОУ 42911849) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля": статуту Товариства; протоколів загальних зборів засновників Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; документів Товариства, що регулюють діяльність органів Товариства, та зміни до них за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; положення про філії (представництва) Товариства, які створені (відкриті); протоколи засідання наглядової ради Товариства та колегіального виконавчого органу Товариства, наказів і розпорядження виконавчого органу Товариства за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; річної фінансової звітності за 2021 та 2022 року; документів звітності, що подаються відповідним державним органам за 2021 рік, 2022 рік, 11 місяців 2023 року; документів, що підтверджують право на майно; документів бухгалтерського обліку за період з 01.01.2021 року до 12.12.2023 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10-В, код ЄДРПОУ 42911849) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіліцея-Поділля" (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10-В, код ЄДРПОУ 42911849) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц мтг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/277/24 у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення суду складено 21.06.2024 року.

СуддяВ.В. Димбовський