Ухвала

від 21.06.2024 по справі 924/1234/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

м. Хмельницький

"21" червня 2024 р.Справа № 924/1234/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Крамара С.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Монастирище Черкаської області від 12.06.2024 про видачу дубліката виконавчого документа (наказу) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Монастирище Черкаської області

до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 3 219 167,00 грн, з яких: 2 397 000,00грн - основного боргу, 136 530,30грн - пені, 479 400,00грн - штрафу, 155 640,82грн - 30% річних, 50 595,88грн - інфляційних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду області від 05.03.2018 було задоволено позовні вимоги та стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Стріхівці, код 32034732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 3, код 33143734) 2 397 000,00грн основного боргу, 136 530,30грн пені, 479 400,00грн штрафу, 155 640,82грн 30% річних, 50 595,88грн втрат від інфляції, 48 287,51грн витрат по оплаті судового збору, 25 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

28.03.2018 на виконання рішення було видано відповідний наказ.

12.06.2024 через систему "Електронний суд" в електронній формі на адресу суду області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Черкаси (код ЄДРПОУ 33143734), згідно якої стягувач просить суд видати дублікат виконавчого документу, а саме - наказу по справі №924/1234/17 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро" заборгованості. Як на підставу поданої заяви вказується на те, що зазначений наказ було втрачено, а рішення не було виконано.

Пунктом 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Вимоги до оформлення письмової заяви, клопотання чи заперечення встановлені ч. 1 ст. 170 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (п.п 36, 78 Правил).

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст.170 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості боржників/відповідачів є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік (поіменний) найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням. Також, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, належним надісланням сторонам копій заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи буде надсилання електронних документів до їх електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів заяви про видачу дублікату виконавчого документу, стягувачем/позивачем не надано жодного доказу направлення на юридичну (фактичну, електронну) адресу відповідача заяви від 12.06.2024 з додатками.

В обґрунтування не надсилання заяви від 12.06.2024 з додатками відповідачу, стягувач зазначає, що абз. 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України визначено якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Отже, оскільки боржник/відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", а стягувач/позивач в ній зареєстрований, то копія заяви з додатками на адресу відповідача не направляється.

Судом враховано вимоги ч. 7 ст. 42 ГПК України, якою унормовано, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятись з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи, відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу, зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Водночас, судом звертається увага позивача, на те що абзац 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, за наявності абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України, не звільняє вказане товариство від обов`язку виконання вимог ст.170 ГПК України.

Статті 13, 14 ГПК України гарантують те, що цивільне та господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справі Лазаренко та інші проти України (№70329/12, п. 37) Європейський суд зазначав, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява № 10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява № 24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття право на справедливий суд, що гарантоване Конвенцією.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. Так, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 (заява № 38789/04) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні справедливого балансу кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38).

З викладеного слідує, що задля належного захисту своїх прав, боржник/відповідач має бути обізнаним про наявність відповідної заяви у суді (подання заяви стягувачем).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог ч.2 ст. 170 ГПК України, а саме: не додано до матеріалів заяви та суду доказів направлення на адресу відповідача копії заяви і доданих до неї документів.

Судом також враховано, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Як передбачено у п. 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 гривень.

Отже, за звернення із клопотанням про видачу дублікату судового наказу у даній справі підлягав до сплатити судовий збір у розмірі 90,84грн.

Проте при зверненні до суду із даною заявою заявник не надав доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Черкаси (код ЄДРПОУ 33143734) від 12.06.2024 про видачу дублікату виконавчого документу (наказу) підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Черкаси (код ЄДРПОУ 33143734) від 12.06.2024 про видачу дублікату виконавчого документу (наказу) повернути заявнику без розгляду.

Ухвала підписана та набрала законної сили 21.06.2024, а також може бути оскаржена у строки та порядку визначеному у ст.ст. 255-257 ГПК України.

СуддяС.І. Крамар