Рішення

від 05.03.2018 по справі 924/1234/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2018 р.м. Хмельницький Справа № 924/1234/17 Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Монастирище Черкаської області

до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 3 219 167,00 грн., з яких: 2 397 000,00грн. - основного боргу, 136 530,30 грн. - пені, 479400,00грн. - штрафу, 155 640,82грн. - 30% річних, 50 595,88грн. - інфляційних

Представники сторін:

від позивача: Бутенко Б.А. - за довіреністю №9/С/А від 09.01.2018р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 2397000,00 грн. основного боргу, 136530,30 грн. пені, 479400,00 грн. штрафу, 30% річних в розмірі 155640,82грн. та 50595,88 грн. втрат від інфляції.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки насіння в кредит 2017 №008-ШО від 22.03.2017 року.

Представник позивача під час судових розглядів спору наполягає на задоволенні позовних вимог, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в даному судовому розгляді, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не вказав; належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками від 202.01.2018р., від 25.02.2018р. та від 20.02.2018 р.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

22 березня 2017 року між ТОВ "Седна-Агро" (далі -постачальник) та СФГ "Вікторія-Агро" (далі - покупець) укладено договір поставки насіння в кредит 2017 №008-ШО (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується продати та поставити у строки, передбачені цим договором покупцеві насіння рослин, а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим договором порядку. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника. Замовлення можуть подаватися покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень телефонним зв'язком, електронною поштою, факсом або поштою.

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації та видаткових накладних, які складають невід'ємну частину цього договору (п. 1.2. договору).

В силу положень п. 2.1.1. договору постачальник, зокрема, зобов'язаний продати та передати у власність покупця відповідну партію товару, щодо якої сторонами узгоджена і підписана відповідна специфікація. Сторони домовились, що товар буде відвантажено не пізніше 15 квітня 2017 року.

Покупець, в свою чергу, зобов'язується оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором та/або специфікаціями (додатковими угодами, якщо вони були укладені) до нього шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (п.п. 2.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується в специфікаціях до цього договору та/або видаткових накладних на дату складення, що є його невід'ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України - гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США та/або євро, про що зазначають у специфікаціях.

Загальна сума договору становить суму вартості замоленого і поставленого товару за даним договором, згідно укладених сторонами специфікацій та/або видаткових накладних на товар в період дії цього договору (п. 3.4. договору).

У п. 4.1. договору сторонами погоджено, що покупець зобов'язується здійснити поставку за товар у строки (терміни) встановлені в специфікації до цього договору.

Товар оплачується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника в національній валюті - гривні, згідно цін вказаних у специфікаціях до договору, скоригованих у порядку визначеному п. 3.2. цього договору та є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару (п. 4.2. договору).

Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.3. договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад покупця за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Стріхівці, відповідно до Правил МТП з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі "ІНКОТЕРС 2010", які застосовуються сторонами з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, які випливають з умов цього договору (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.2. договору приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

Товар та/або відповідна партія вважаються переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю в момент передачі згідно умов визначених п. 5.1. цього договору (п. 5.3. договору).

Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю в момент підписання накладних на товар, відповідно до якості, вказаній в копіях сертифікатів ОЕСР та/або ISTA (або інший сертифікат якості виробника) (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі прострочення строків (термінів) оплати товару, визначених в п. 4.1. договору та специфікаціях, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.

У разі прострочення покупцем строків (термінів) оплати товару (його партії), більш ніж десяти календарних днів - покупець додатково до пені, визначеної в п. 7.3., сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від загальної суми заборгованості (п. 7.5. договору).

Крім того, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30% річних від простроченої (неоплаченої) суми (п. 7.6. договору).

У п. 7.9. договору сторонами передбачено, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов'язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов'язання в межах строку загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України).

Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 10.1. договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

У специфікації №1 (додаток №СА000001317 до договору поставки №008-ШО від 22.03.2017 року) сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 2292000,00 грн. до 30 вересня 2017 року.

У специфікації №002 (додаток №СА000002241 до договору поставки №008-ШО від 22.03.2017 року) погоджено поставку товару на суму 105000,00 грн. до 30 вересня 2017 року.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а представником відповідача згідно довіреності №5 від 03.05.2017 року прийнято згідно видаткової накладної №3269 від 03.05.2017 року насіння кукурудзи НК Неріса 80 на суму 1080000,00 грн.; згідно видаткової накладної №2260 від 11.04.2017 року представником відповідача на підставі довіреності №2 від 11.04.2017 року прийнято від позивача насіння кукурудзи НК Неріса на суму 510000,00 грн.; представником відповідача на підставі довіреності №4 від 18.04.2017 року прийнято згідно видаткової накладної №2622 від 18.04.2017 року насіння соняшника Кодру на суму 105000,00 грн. та згідно видаткової накладної №2626 від 18.04.2017 року насіння кукурудзи СИ Респект на суму 702000,00 грн. На загальну суму 2397000,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу листа №264 від 08.11.2017 року з проханням здійснити погашення основної суми боргу за договорами поставки ЗЗР 2017 №010-ШО та поставки насіння в кредит 2017 №008-ШО від 22.03.2017 року в сумі 2412329,64 грн.

Проте, оскільки відповідач не погасив заборгованість в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 22.03.2017 року укладено договір поставки насіння в кредит 2017 №608-ШО.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Сторонами у п.1.2. договору погоджено, що строки оплати вказуються у відповідній специфікації. Так, у підписаних та скріплених печатками сторін специфікаціях №1 від 22.03.2017 року та №002 від 22.03.2017 року передбачено оплату поставленого товару у строк до 30 вересня 2017 року.

Матеріалами справи стверджується, зокрема, підписаними сторонами та скріпленими їхніми печатками видатковими накладними, що позивач поставив відповідачу товар на суму 2397000,00 грн.

Проте, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати поставленого товару, відтак суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 2397000,00 грн. основного боргу є обгрунтованою.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 50596,88 грн. втрат від інфляції за період з жовтня по листопад 2017 року, 155640,82 грн. 30% річних, 136530,30 грн. пені, а також 479400,00 грн. штрафу, згідно поданих розрахунків.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі прострочення строків (термінів) оплати товару визначених в п. 4.1. договору та специфікаціях, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки і до повного виконання стороною своїх зобов'язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.

Здійснивши перерахунок пені за вказаний позивачем період з 30.09.2017 року по 17.12.2017 року, судом встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення в розмірі 136530,30 грн. в межах суми, допустимої до стягнення, тому вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом також встановлено, що позивачем вірно здійснено зазначені нарахування, тому вимога про стягнення 50595,88 грн. втрат від інфляції також є такою, що підлягає задоволенню.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 30% річних, з врахуванням положень п. 7.5. договору, суд прийшов до висновку, що позивачем вірно здійснено нарахування 155640,82 грн. 30% річних за період з 30.09.2017 року по 17.12.2017 року. Відтак, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 479400,00 грн. суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Тому, оскільки сторонами договору погоджено у п. 7.5. можливість стягнення штрафу в розмірі 20% від суми простроченого зобов'язання у випадку неоплати більше, ніж 10 календарних днів, суд вважає, що 479400,00 грн. штрафу також заявлено позивачем до стягнення правомірно, тому така позовна вимога також підлягає задоволенню (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.02.2018р. по справі №911/2813/17).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат в розмірі 48287,51 грн. судового збору та 25000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги, судом зауважується наступне.

Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У ст. 126 ГПК України регламентовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В свою чергу, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №25 від 07.11.2017 року про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді, акт прийому-передачі виконаних робіт №1 по договору, рахунок на оплату правничих послуг та платіжне доручення №10861 від 19.01.2018 року на суму 25000,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи ціну позову, приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 25000,00 грн. та, відповідно, необхідність покладення обов'язку по їх відшкодуванню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Витрати по сплаті судового збору також підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м. Монастирище Черкаської області до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро", с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 3 219 167,00 грн., з яких: 2 397 000,00грн. - основного боргу, 136 530,30 грн. - пені, 479 400,00грн. - штрафу, 155 640, 82грн. - 30% річних, 50595,88грн. - інфляційних задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія-Агро" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Стріхівці, код 32034732) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 3, код 33143734) 2397000,00 грн. (два мільйони триста дев'яносто сім тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 136530,30 грн. (сто тридцять шість тисяч п'ятсот тридцять грн. 30 коп.) пені, 479400,00 грн. (чотириста сімдесят дев'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.) штрафу, 155640,82 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок грн. 82 коп.) 30% річних, 50595,88 грн. (п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 88 коп.) втрат від інфляції, 48287,51 грн. (сорок вісім тисяч двісті вісімдесят сім грн. 51 коп.) витрат по оплаті судового збору, 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 07.03.2018р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надіслати):

1 - до справи,

2 - позивачу (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, 3) реком. з повдіом.

3 - відповідачу (32163, Хмельницька обл., Ярмолинецький район, с. Стріхівці) реком. з повідом.