Рішення
від 14.06.2024 по справі 926/5615/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

14 червня 2024 року Справа № 926/5615/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка вул. Заводська, 81, код ЄДРПОУ 04418185)

до відповідачів:

1) Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код 39909396);

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

3) Фермерського господарства «Агролідер-Дністер» (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, 29, код ЄДРПОУ 39998783)

про скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути в комунальну власність земельні ділянки,

представники:

від позивача адвокат Іванюк О.О.;

від відповідача-1 Тоненька Д.К.;

від відповідача-2 адвокат Попова-Завгородня С.Г.;

від відповідача-3 керівник ОСОБА_2 та адвокат Попова-Завгородня С.Г.

прокурор Коцюба Т.С.;

прокурор Ройку А.В.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агролідер-Дністер», в якому просить:

1) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23050360;

2) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23048858;

3) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23045732;

4) припинити право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23051257;

5) зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

6) зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га, яка розташована в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

7) зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

8) зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення договорів оренди від 12.06.2015 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею - 77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею - 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею - 50,9402 га між Головним управлінням Держкомзему в Чернівецькій області (розпорядник на момент укладення договору) та ОСОБА_1 здійснено без наявності підстави, зокрема рішення відповідного органу виконавчої влади, що вказує на порушено вимоги ст. 16 Закону України Про оренду землі та не дотримання загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України. Безпідставна передача зазначених земельних ділянок в тимчасове користування вказує на відсутність волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Оскільки вказані земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, то органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження ними на території Чернівецького району (колишнього Заставнівського) Чернівецької області на даний час є Кострижівська селищна рада Чернівецького району. Відповідно прокурор просить зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

У відзиві на позов ОСОБА_1 та ФГ «Агролідер-Дністер» просять відмовити у задоволенні позову з огляду на таке:

1) прокурором не доведено порушення прав та інтересів держави. Так, відповідно до діючих редакцій станом на червень 2015 року Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України для надання в оренду земельних ділянок органом виконавчої влади не потрібне було складання документації із землеустрою, так як не здійснювалась зміна їх цільового призначення та не формувалася нова земельна ділянка. ОСОБА_1 звернувся 28.04.2015 року до ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про надання йому в оренду спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення розміром 77,6 га, 50,9 га, 51,58 га та 45,49 га для створення ФГ «Агролідер-Дністер». 12 червня 2015 року між Головним управлінням Держкомзему в Чернівецькій області та ОСОБА_1 укладено договори оренди вказаних земельних ділянок. Договори оренди укладено на підставі наказів Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області, зокрема: № 24-490/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, № 24-491/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, № 24-492/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, № 24-493/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, які вважають дійсними. Реєстраційною службою Заставнівського районного управління юстиції у Чернівецькій області від 21.07.2015 зареєстровано право оренди на земельні ділянки за ОСОБА_1 08.09.2015 зареєстроване ФГ «Агролідер-Дністер», до числа засновників якого належить ОСОБА_1 після отримання зазначених земельних ділянок в оренду 12.06.2015 року рішенням загальних зборів засновників фермерського господарства від 27.08.2015 року було затверджено Статут та 08.09.2015 року зареєстроване фермерське господарство «Агролідер-Дністер».

У даній справі вбачається невідповідність заходу втручання в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, та порушення принципу «належного урядування».

Щодо обраного прокурором способу захисту зазначають, що вимогу про зобов`язання повернути земельні ділянки не слід розуміти як вимогу про витребування цих ділянок з володіння відповідача на користь власника в порядку віндикації. Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Позивачем не надано доказів того, що зміст правочинів від 12.06.2015 суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, не заперечується, що спірні земельні ділянки використовуються відповідачем ФГ «Агролідер-Дністер» за цільовим призначенням, порушень в їх використанні з 2015 року по сьогодні не встановлено, орендна плата сплачується вчасно, що є свідченням того, що правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

2) ОСОБА_1 набув право оренди на спірні земельні ділянки на законних підставах та у відповідності до вимог Земельного кодексу України і Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких не вимагалося проведення земельних торгів при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Відповідно до поданих прокурором до позову договорів про підготовку лота до продажу прав оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельну ділянку № 46, 47, 48 та 49 від 23.12.2014 відділом Держземагенства в Заставнівському районі замовлено підготовку лота та чотири земельні ділянки, які є предметом спору, до продажу на земельних торгах права оренди в ЧРФ ДП «Центр ДЗК». Строк надання послуг за цими договорами становить 120 днів з моменту надання замовником вихідних даних визначених в технічному завданні, що, вочевидь, вказує на завершення строку дії договорів в кінці березня 2015 року та відсутність договірних відносин щодо підготовки лотів на час виникнення спірних правовідносин в червні-липні 2015 року;

3) передаючи в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства земельні ділянки на підставі спрощеної процедури, без проведення земельних торгів, уповноважений орган пересвідчився в його спроможності вести фермерське господарство, тобто самостійно виробляти (вирощувати) товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, відповідно до задекларованої в заяві мети, перевірило, що така заява не є штучним створенням фермерського господарства з метою спрощеного, пільгового отримання земельної ділянки для використання її іншими суб`єктами господарювання в обхід передбаченої законом процедури проведення прилюдних торгів;

4) позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом. В серпні 2015 року прокурор в інтересах держави звернувся із позовом до Заставнівського районного суду Чернівецької області про визнання недійсним та скасування наказів від 15.06.2015, визнання недійсними договорів оренди від 12.06.2015, скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки та звільнення ОСОБА_1 земельних ділянок. Матеріально-правовою підставою позову прокурора було укладення оспорюваних договорів оренди без створення самого фермерського господарства та без складання технічної документації. Ухвалою суду від 13.10.2022 провадження у вказаній цивільній справі закрито, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Окрім того, в грудні 2023 прокурор в інтересах селищної ради звернувся із позовом до господарського суду з іншими матеріально-правовими підставами, аніж ті, які були зазначені в 2015 році. Відтак прокурор не мав процесуальну можливість протягом розгляду справи № 716/1071/15-ц з серпня 2015 по грудень 2023 ініціювати інший судовий процес між тими ж сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, або ж інших підстав як звернувся в грудні 2023 та не був позбавлений можливості для звернення до суду з метою захисту прав селищної ради у межах позовної давності.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. Разом з тим, якщо пропуск строку позовної давності має місце зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, рішення суду про визнання поважними причини пропуску позовної давності може порушити принцип юридичної визначеності.

Як у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного і того ж моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права чи про особу, яка його порушила.

При цьому, не перериває перебігу строку позовної давності подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Відтак строк позовної давності по даному позову сплинув в серпні 2018 року та не переривався в 2015 році.

Чернівецька окружна прокуратура подала відповідь на відзив, в якій на спростування заперечень відповідачів 2 та 3 на позов зазначає:

1) щодо твердження про відсутність потреби у складанні документації із землеустрою при наданні в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області 24.06.2016. Отже, на момент передачі земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 з квітня по 12.06.2015 право власності не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому норми Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України, на які посилаються відповідачі у відзиві, не можуть бути застосовані до даних правовідносин;

2) щодо відсутності підстав для передачі права оренди на земельних торгах в червні липні 2015 року.

Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області 11.11.2014 видано накази №97-од, №99-од, №1-од, №101-од «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них та земельних торгах», відповідно до яких земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Аналогічна інформація міститься в листах ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 28.07.2015 № 0-24-0.31-7912/2-15, від 05.08.2015 № 837, від 17.08.2015 № 855.

ГУ Держземагенства у Чернівецькій області 23.12.2014 видано наказ №144-од 2Про затвердження результатів конкурсного відбору», згідно якого переможцем конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди визначено Чернівецьку регіональну філію ДП «Центр ДЗК».

ГУ Держземагенства у Чернівецькій області 23.12.2014 укладено договори №№ 46-49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні.

Рішенням Заставнівської районної ради ХХХІ сесії VI скликання від 02.04.2015 «Про затвердження технічних документацій по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок» №433-31/2015 затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної власності, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області.

ГУ Держземагенства у Чернівецькій області 10.03.2015 проекти землеустрою направлені до Держземагенства України для проведення державної експертизи землевпорядної документації, які були зареєстровані 12.03.2015 №263-15, №264-15, №265-15, №266-15. За результатами розгляду цих проектів надано висновки від 31.03.2015, в яких зазначено, що проектом передбачено відведення земельних ділянок шляхом продажу оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської селищної ради. Згідно довідки ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 10.03.2015 ґрунтовий покрив земельних ділянок частково представлений ґрунтами, які віднесені до особливо цінних. 24.04.2015 проекти землеустрою разом з висновками державної експертизи повернені на доопрацювання. Отже, спірні земельні ділянки були включені до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах та уповноваженими органами вживались заходи щодо підготовки земельних ділянок до продажу на торгах. Крім цього, на момент передачі земельних ділянок в користування ОСОБА_1 накази ГУ Держземагенства у Чернівецькій області №97-од, №99-од, №1-од, №101-од «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них та земельних торгах» від 11.11.2014 не скасовані, процедура проведення торгів не завершена.

ОСОБА_1 17.08.2015 проведено оплату по договорах, укладених ГУ Держземагенства у Чернівецькій області та Чернівецькою національною філією ДП «Центр ДЗК» 23.12.2014 №№ 46-49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, а відповідно до умов договору оплата здійснюється після проведення торгів покупцем лоту. Проте, ОСОБА_1 не приймав участь у торгах і не є покупцем лоту;

3) щодо дотримання вимог законодавства при отриманні земельної ділянки для фермерського господарства.

Статтею 123 Земельного кодексу України врегульований загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться. Правовідносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються також Законом України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-ІV та іншими нормативно-правовими актами. У спірних правовідносинах Закон № 973-ІV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України загальним.

Так, про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства громадяни мають подати відповідну заяву, в якій потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

До відзиву відповідачами 2 та 3 додано копію заяви ОСОБА_1 , яка нібито подана ним до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області щодо виділення йому земельних ділянок з метою створення фермерського господарства «Агролідер-Дністер», проте в даній заяві відсутні обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, відсутні відомості про наявність у членів фермерського господарства права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність тощо. В заяві не обґрунтовано необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказано перспектив діяльності фермерського господарства, наявності техніки для обробітку землі, не зазначено про наявність у членів фермерського господарства права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, не надано доказів досвіду роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, що свідчить про відсутність в нього волевиявлення та можливості ведення фермерського господарства, раціональному використанні земельних ділянок у відповідності до норм та мети Закону України «Про фермерське господарство».

Крім цього, 04.02.2015 до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області надійшли клопотання від 30.01.2015 ОСОБА_3 про надання в оренду земельних ділянок строком на 25 років для ведення фермерського господарства, якому було відмовлено (03.04.2015) у наданні земельних ділянок у користування у зв`язку із тим, що право оренди на земельні ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах.

Право на оренду спірних земельних ділянок підлягало передачі за результатами земельних торгів у формі аукціону, оскільки бажаючих отримати вказані земельні ділянки було двоє, й лише у випадку наявності одного бажаючого права на земельні ділянки не підлягали продажу на земельних торгах;

4) щодо відсутності у прокурора доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про подання ним заяви 28.04.2015 до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області.

На копії заяви ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області, датованої 28.04.2015, відсутні відмітки про отримання її адресатом, а в матеріалах справи міститься декілька листів ГУ Держземагенства, в яких зазначено, що ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області із заявою про надання земельних ділянок у користування не звертався.

Крім того, відповідно до наказу ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 27.04.2015 № 24-вд та табелю обліку робочого часу за квітень 2015 ОСОБА_4 з 27.04.2015 по 29.04.2015 перебував у відрядженні у м. Києві;

5) щодо доведення прокурором порушення інтересів держави.

Передача у користування земельних ділянок без проведення торгів позбавляє територіальну громаду отримати максимальний розмір оплати за користування її майном та фінансувати потреби територіальної громади з врахуванням максимального розміру орендної плати;

6) щодо втручання держави у мирне володіння майном.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду захисту підлягає лише законно набуте право. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право, яке захищається судом, не є ілюзорним, а особа, яка скаржиться на порушення його права на власність, повинна, перш за все, продемонструвати, що таке право існувало, а посилання на правомірні очікування як складові категорії «майно» можливо за умови якщо вони є законними, спрямованими на реалізацію особою належного їй суб`єктивного права, зумовлені раціональністю сподівань учасників суспільних відносин.

Водночас у справі, що розглядається, зазначені критерії не дотримані, а, отже, непропорційне та необґрунтоване втручання у мирне володіння землею з боку держави відсутнє, оскільки саме дії відповідачів були спрямовані на отримання спірної земельної ділянки в позаконкурентний спосіб.

Задоволення позовної вимоги про припинення права оренди та повернення земельної ділянки не нівелює майнові права відповідачів, оскільки, відповідно до вимог законодавства, вони не позбавленні права звернутись до власника земельної ділянки для її отримання у користування, у встановленому законом порядку. Навпаки не виправлення порушень, допущених органами влади щодо незаконної передачі земельної ділянки нівелює майнові права територіальної громади Кострижівської селищної ради, яка не отримує максимальний розмір орендної плати за користування земельними ділянками;

7) щодо подання прокурором завірених копій наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015 до Заставнівського районного суду Чернівецької області.

28.08.2015 та 31.08.2015 прокурор в інтересах держави звернувся до районного суду з позовом до ОСОБА_1 та ГУ Держземагенства у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки.

25.05.2015 прокурором подано заяву про зміну підстав позову, однією з причин чого стали факти, встановлені у ході досудового розслідування, а саме, що ОСОБА_1 із заявою щодо виділення земельних ділянок до ГУ Держземагенства не звертався, а за номерами ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015 №24-490/14-15-СГ, №24-491/14-15-СГ, №24-492/14-15-СГ та №24-493/14-15-СГ зареєстровані інші накази.

Ухвалою Заставнівського районного суду від 13.10.2022, яка залишена в силі постановою Верховного суду від 12.04.2023, провадження у вказаній цивільній справі закрито у зв`язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

До позовних заяв, поданих до Заставнівського районного суду Чернівецької області, прокурором додано копії наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області №24-490/14-15-СГ, №24-491/14-15-СГ, №24-492/14-15-СГ та №24-493/14-15-СГ від 15.06.2015, згідно яких нібито затверджено технічну документацію та надано ОСОБА_1 земельні ділянки. На копіях документів відсутня відмітка прокурора «згідно з оригіналом». Крім того, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 31.01.2022 № 12015260000000642, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 накази про передачу в оренду земельних ділянок або надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_1 не підписував;

8) щодо твердження відповідачів про відсутність підстав для звернення до суду у зв`язку з тим, що у ході досудового розслідування не здобуто доказів, що внаслідок службової недбалості службовими особами завдано істотної шкоди.

Предметом позову у даній справі є припинення права оренди та зобов`язання повернути земельні ділянки у зв`язку з тим, що передачу в користування земельних ділянок здійснено в порушення вимог закону без дотримання конкурентних засад. Відшкодування шкоди не є предметом даного позову, а тому нездобуття доказів завдання істотної шкоди у ході кримінального провадження жодним чином не спростовує доводи прокурора, наведені в позовній заяві;

9) щодо порушень строків позовної давності.

Позов прокурора про повернення земельних ділянок у даному випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним, до вимог за яким позовна давність не застосовується.

Кострижівська селищна рада також подала відповідь на відзив, де навела доводи на спростування заперечень відповідачів 2 та 3 на позов, аналогічні доводам прокурора, поданих в його відповіді на відзив. Крі того зазначила, що дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки її предметом є спір про право щодо земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, умови щодо використання природним ресурсом є особливо суворими. Щодо позовної давності зазначає, що до Кострижівської селищної ради 27.04.2023 надійшов лист Чернівецької окружної прокуратури, яким повідомлено про вказані порушення земельного законодавства, а тому вважає, що твердження про пропущений строк позовної давності не відповідає дійсності.

У додаткових поясненнях прокурор зазначає, що якщо суд прийде до висновку, що до вказаних правовідносин необхідно застосувати норми передбачені ст.ст. 387, 388 ЦК України і належним способом захисту даному випадку є витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, просить врахувати, що право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Костріжівською сільською радою 18.06.2018.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України в мстою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

02.03.2020 на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку (пункт 1 постанови КМУ №211 з наступними змінами).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, відмінений.

При поданні віндикаційного позову застосовується загальний строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України - три роки.

З огляду на вказане, позовна давність на момент пред`явлення позову прокурором в інтересах держави в особі Костріжівської селищної ради 28.12.2023 не сплила. Проте, якщо суд прийде до висновку, що прокурором у даній справі пропущено строк позовної давності, просить визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк звернення до суду, з тих підстав, що 28.08.2015 та 31.08.2015 прокурором подано позовну заяву до Заставнівського районного суду Чернівецької області до ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Ухвалами Заставнівського районного суду від 16.11.2015 та 11.07.2022 цивільні справи за даними позовами об`єднано в одне провадження та присвоєно №716/1071/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 відступила від висновків, викладених у власних постановах від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/1 7-й, від 03 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/1 19/18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1 180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, і з метою забезпечення єдності та сталості судової практики зазначила, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

13.10.2022 ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2023, закрито провадження у справі, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Після отримання остаточного рішення по вищевказаній справі прокурором повторно розпочато процедуру встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» із врахування зміни власника земельної ділянки та переходу земельної ділянки з державної у комунальну власність. Зокрема, направлено листи до Кострижівської селищної ради щодо необхідності вжиття заходів для поновлення інтересів держави (копії листів наявні у матеріалах справи).

Після встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, в тому числі бездіяльності уповноваженого органу, прокурором було подано позовну заяву до суду.

У запереченнях на відповіді на відзив ОСОБА_1 та ФГ «Агролідер Дністер» вважають, що доводи позивача та прокурора у відповіді на відзив не спростовують по суті справи:

1.1. відсутність потреби у складанні документації із землеустрою при наданні в оренду спірних земельних ділянок, так як землі зареєстровані в державному реєстрі за державою 25.12.2013 року (а не 24.06.2016);

1.2. спірні земельні ділянки по справі, згідно положення ч.3 ст.136 ЗК України, мають бути «включені до переліку земельних ділянок, які виставлені на «включення для продажу права на них на торги» не є їх виставленням на торги згідно вказаних положень закону;

1.3. відповідно до положення ч.2 ст.136 ЗК України добір земельних ділянок для торгів здійснюється на підставі документів з землеустрою, однак їх не було;

1.4. позивачем та прокурором по справі не спростовано подання ОСОБА_1 28.04.2015 заяви про надання йому земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства, так як і відсутні будь-які докази про формальний підхід до вирішення заяви ОСОБА_1 від 28.04.2015 ;

1.5. під час звернення ОСОБА_1 із заявою про надання в оренду земельних ділянок для створення фермерського господарства не було жодних інших заяв інших осіб, а тому право оренди на спірні земельні ділянки не підлягало продажу на конкурентних засадах;

1.6. ОСОБА_1 , звертаючись із заявою 28.04.2015, мав дійсні наміри на отримання земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства, що також підтверджується тим, що фермерське господарство використовує спірні земельні ділянки за цільовим призначенням, сплачує оренду плату та не допустило жодних порушень як законодавства, так і умов договору оренди;

1.7. наявність наказів та договорів оренди на спірні земельні ділянки безумовно свідчить про звернення ОСОБА_1 в квітні 2015 року із відповідною заявою про передачу в оренду йому земельних ділянок. Вказана обставина також не заперечується свідками ОСОБА_4 (на той час в.о. керівника) та свідком очевидцем ОСОБА_6 ;

1.8. прокурором у відповіді на відзив у відповідності до положень ГПК України не спростовано показання свідка ОСОБА_6 , (який попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань під час надання цих показань), який був очевидцем подій, які мали місце в період з квітня по серпень 2015 року та стосувалися порядку звернення ОСОБА_1 та оформлення права оренди на 4 земельні ділянки;

1.9. недотримання Держземагенством порядку оформлення заяви ОСОБА_1 від 28.04.2015 та порушення правил діловодства при реєстрації наказів від 15.06.2015 є наслідком реєстрації кримінального провадження за ч.1 ст.367 КК України, а саме службової недбалості;

1.10. інтереси держави не порушені жодним чином та позивач по справі селищна рада з 21.06.2018 року, набувши право комунальної власності на спірні земельні ділянки, жодним чином не вважала порушеними свої права на спірні земельні ділянки та не звернулася із позовом до суду, або ж до прокуратури із проханням захистити їх порушені інтереси;

1.11. по справі прокурор звернувся в інтересах Кострижівської селищної ради з віндикаційним позовом, до якого застосовується строк позовної давності;

1.12. так як Кострижівська селищна рада набула у власніть спірні земельні ділянки 21.06.2018, строк позовної давності становив 3 роки (за виключенням строку з 02.03.2020 по 30.06.2020, а це 3 міс. та 28 днів в період Ковіду), а тому строк звернення до суду в межах позовної давності був включно по 19.10.2020 року. В порушення строку позовної давності з позовом до суду прокурор в інтересах селищної ради звернувся 28.12.2023 року, тобто з пропуском строку позовної давності більше ніж на 3 роки;

1.13. наявність в Заставнівському районному суді з 2015 року позову прокурора з подібними позовними вимогами, де відповідачем по справі була Кострижівська селищна рада, не зупиняє строку позовної давності в 3 роки саме для селищної ради як власника спірних земельних ділянок .

1.14. Кострижівській селищній раді відомо про позовні вимоги прокурора з 2015, так як була стороною по справі, відомі обставини набуття ОСОБА_1 права оренди в 2015 році на 4 спірні земельні ділянки, а тому для селищної ради строк позовної давності починає обчислюватися саме з 21.06.2018;

1.15. по справі не встановлені жодні перешкоди для Кострижівської селищної ради в межах строку позовної давності з 21.06.2018 для звернення з позовом до суду для захисту своїх порушених прав, адже в 2015 році прокурор не подавав позов в інтересах селищної ради;

1.16. у відповіді на відзив прокурор посилається на нерелевантні правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06.03.2018 у справі № 6078/15489/15-ц, від 10.01.2024 у справі № 922/1130/23, від 24.01.2024 у справі № 916/1022/23, які викладені щодо неподібних правовідносин та не зберігають свою юридичну силу до тих, які склалися по даній справі.

Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області своїм право на подання відзиву на позов не скористалося.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 03.01.2024 позовну заяву керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради залишено без руху через її не відповідність вимогам частини третьої статті 162 ГПК України, частини першої статті 164, статті 172 ГПК України та зобов`язано надати суду докази сплати судового збору в сумі 21 472,00 грн; вказати зміст позовних вимог до кожного з відповідачів; докази надіслання позивачу та відповідачам копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи листом з описом вкладення або через електронний кабінет; відомості про реєстрацію позивача Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області (створення електронного кабінету) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами; надати документи (докази), на які прокурор посилається в позовній заяві.

12.01.2024 Чернівецької окружної прокуратури до суду подано заяву, в якій заначено зміст позовних вимог до кожного з відповідачів; надано докази надіслання позивачу та відповідачам копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи; копію листа Кострижівської селищної ради, яким повідомлено окружну прокуратуру про створення електронного кабінету в ЄСІТС, а також додано документи (докази), на які прокурор посилається в позовній заяві та докази сплати судового збору в сумі 21 472.00 грн.

Ухвалою від 16.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 07.02.2024, запропонував позивачу у строк до 06.02.2024 надати суду пояснення по суті позовних вимог та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а прокурору і позивачу запропонував надати відповідь на відзив.

Ухвалою від 07.02.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.02.2024.

Ухвалою від 21.02.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.03.2024 та попереджено Кострижівську селищну раду та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, передбачених ГПК України.

26.02.2024 Чернівецькою окружною прокуратурою до суду подано відповідь на відзив з додатками, в якому просить: 1) визнати причини пропуску строку на подання відповіді на відзив поважними та поновити процесуальний строк; 2) прийняти відповідь на відзив з додатками та долучити до матеріалів справи; позов задовольнити.

В свою чергу 27.02.2024 Кострижівською селищною радою також подано відповідь на відзив, прохальна частина якої аналогічна прохальній частині відповіді на відзив, поданої прокуратурою.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18.03.2024 та витребувати у ФГ «Агролідер-Дністер» та ОСОБА_1 оригінали наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015 № 24-490/14-15-СГ, № 24-491/14-15-СГ, № 24-492/14-15-СГ, № 24-493/14-15-СГ «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки».

18.03.2024 Чернівецькою окружною прокуратурою до суду подано докази направлення ОСОБА_1 відповіді на відзив з додатками та додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 18.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи у підготовчому зсіданні на 03.04.2024, повторно витребувано у ФГ «Агролідер-Дністер» та ОСОБА_1 оригінали наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015 № 24-490/14-15-СГ, № 24-491/14-15-СГ, № 24-492/14-15-СГ, № 24-493/14-15-СГ «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», встановлено ОСОБА_1 та ФГ «Агролідер-Дністер» строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 26.03.2024.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 03.04.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.04.2024, яку представників сторін в судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 19.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 09.05.2024 за клопотанням позивача.

Судове засідання 09.05.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням т.в.о. заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 13.05.2024 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 суд заслухав вступне слово прокурора, представника позивача, які позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, стягнути на користь прокуратури витрати зі сплати судового збору, натомість представник відповідача-1 просила у задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовити як до неналежного відповідача, а позов до відповідачів 2 та 3 задовольнити, представник відповідачів 2 та 3 проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, просила надати час для продовження надання пояснень по суті позову. У зв`язку із закінченням робочого дня в судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи по суті до 07.06.2024.

Судове засідання 07.06.2024 не відбулося у зв`язку із знеструмленням електромережі суду, про що заступником керівника апарату Господарського суду Чернівецької області, начальниками відділів та заступником начальника відділу складено акт від 10.06.2024.

Востаннє, ухвалою від 10.06.2024 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 14.06.2024.

У судовому засіданні 14.06.2024 представник відповідачів 2 та 3 продовжила надавати пояснення по справі, просила застосувати наслідки спливу стоків позовної давності. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.

Під час дослідження доказів представник відповідачів 2 та 3 заявила клопотання про повернення до стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами задля витребування матеріалів кримінальної справи для дослідження в судовому засіданні.

Щодо клопотання представника відповідачів 2, 3 суд вирішив наступне.

Відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України: «Головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.».

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки клопотання подано подані на стадії розгляду справи по суті (після закінчення підготовчого засідання) та необгрунтовано причини неподання даного клопотання, суд вирішив його залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області 11.11.2014 видано накази №97-од, №99-од, №100-од, №101-од «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них та земельних торгах», відповідно до яких земельні ділянки за кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

Аналогічна інформація міститься в листах ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 28.07.2015 № 0-24-0.31-7912/2-15, від 05.08.2015 № 837, від 17.08.2015 № 855.

ГУ Держземагенства у Чернівецькій області 23.12.2014 видано наказ №144-од «Про затвердження результатів конкурсного відбору», згідно якого переможцем конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди на спірні земельні ділянки визначено Чернівецьку регіональну філію ДП «Центр ДЗК».

23 грудня 2014 року відділ Держземагенства у Заставнівському районі укладено з Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» договори №№ 46, 47, 48 та 49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, предметом якого є права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 45,4981 га, 50,9402 га, 51,5837 га, 77,6063 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області з наступним відшкодуванням витрат виконавцю земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються покупцем лота.

30 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із клопотаннями про надання в оренду строком на 25 років земельних ділянок державної власності для ведення фермерського господарства, а саме: 77,6063 га (кадастровий номер 7321555400:02:005:0001), 45,4981 га (кадастровий номер 7321555400:02:004:0002), 51,5837 га (кадастровий номер 7321555400:02:004:0003), 50,9402 га (кадастровий номер 7321555400:02:006:0032).

Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області 11.02.2015 направлено листи №0-24-0.31-1990/2-15, №0-24-0.31-1991/2-15, №0-24-0.31-1992/2-15, №0-24-0.31-1993/2-15 до відділу Держземагенства у Заставнівському районі та Кострижівської сільської ради щодо необхідності надання документів для розгляду вказаного клопотання.

- загальною площею 51,5837 га, нормативна грошова оцінка якої складає 2 288 156,68 грн;

- загальною площею 50,9402 га, нормативна грошова оцінка якої складає 2 426 662,37 грн;

- загальною площею 77,6063 га, нормативна грошова оцінка якої складає 3 712 282,31 грн

- загальною площею 45,4981 га, нормативна грошова оцінка якої складає 2 042 527,66 грн.

03 квітня 2015 року листами ГУ Держземагенства у Чернівецькій області №0-24-0.31-4610/2-15, №0-24-0.31-4617/2-15, №0-24-0.31-4621/2-15, №0-24-0.31-4623/2-15 ОСОБА_3 відмовлено у наданні земельних ділянок у користування у зв`язку із тим, що право оренди на земельні ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах.

10 березня 2015 року Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу права оренди на земельних торгах 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 направлені до Держземагенства України для проведення державної землевпорядної експертизи. Розробник документації із землеустрою Чернівецька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру».

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.11.2015 № ДС-10-28-0.23-15158/23-15 Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу права оренди на земельних торгах, які направлені до Держгеокадастру для проведення обов`язкової державної експертизи, були зареєстровані 12.03.2015 за №263-15, №264-15, №265-15, №266-15.

За результатами розгляду цих проектів надано висновки від 31.03.2015 за №№ 263-15, 264-15, 265-15, 266-15, в яких зазначено, що проектом передбачено відведення земельних ділянок шляхом продажу оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області. Згідно довідки ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 10.03.2015 ґрунтовий покрив земельних ділянок частково представлений ґрунтами, які віднесені до особливо цінних відповідно до переліку, затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245.

24 квітня 2015 року проекти землеустрою разом з висновками державної експертизи повернені на доопрацювання та видано представнику Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

Як вбачається з інформаційної довідки ГУ Держземагенства у Чернівецькій області №0-2400.8-6908/2-15 від 16.06.2015, наданої на запит Управління державної служби боротьби з економічною злочинність УМВС України в Чернівецькій області, до Держземагенства від ТОВ «Хрещатик-Агро» надійшли листи № 494 від 20.05.2015 та № 500 від 28.05.2015 щодо надання в тимчасове користування земельних ділянок з кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га.

12 червня 2015 року між Головним управлінням Держкомзему в Чернівецькій області та та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га; 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га строком на 21 рік.

Вказані договори оренди укладено на підставі наказів Головного управлінням Держземагенства в Чернівецькій області «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», зокрема:

- № 24-490/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003);

- № 24-491/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:006:0032);

- № 24-492/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002);

- № 24-493/14-15-СГ від 15.06.2015 (відносно земельної ділянки із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001).

На підставі рішення державного реєстратора Ковалик Г.І. № 23048858 Реєстраційною службою Заставнівського районного управління юстиції у Чернівецькій області 21.07.2015 зареєстровано право оренди на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1

17 серпня 2015 року ОСОБА_1 проведено оплату по договорах, укладених ГУ Держземагенства у Чернівецькій області та Чернівецькою національною філією ДП «Центр ДЗК» 23.12.2014 №№ 46-49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, а відповідно до умов договору оплата здійснюється після проведення торгів покупцем лоту, що підтверджується платіжними дорученнями №176127SB, №176131SB, №176132SB, №176128SB, №176129SB, №176133SB, №176134SB, №176130SB.

28 серпня 2015 року та 31 серпня 2015 року прокурор в інтересах держави звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 та ГУ Держземагенства у Чернівецькій області про визнання недійсними наказів, договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки.

08 вересня 2015 року зареєстроване фермерське господарство «Агролідер Дністер», засновниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Заставнівського районного суду від 13.10.2022, яка залишена в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2023, провадження у вказаній цивільній справі закрито у зв`язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Разом з цим, 31 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12015260000000642 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зазначене кримінальне провадження розпочато за фактом зловживання посадовими особами Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області своїм службовим становищем впродовж червня-липня 2015 року, зокрема діючи на користь третіх осіб, всупереч інтересам служби та всупереч ст. 123 Земельного кодексу України «Порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування» наказу Держземагенства №328 від 15.10.2014, використовуючи підроблені накази Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області, незаконно передали в оренду терміном на 21 рік чотири земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 225,63 га, які розташовані на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району, чим спричинили державі тяжні наслідки.

Постановою начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області про закриття кримінального провадження від 31.01.2022 кримінальне провадження №12015260000000642 закрито у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження слідчим встановлено, що в ході досудового розслідування віднайти оригінали наказів Головного управлінням Держземагенства в Чернівецькій області від 15.06.2015 № 24-490/14-15-СГ, № 24-491/14-15-СГ, № 24-492/14-15-СГ та № 24-493/14-15-СГ не представилось можливим, у зв`язку з чим вичерпано всі можливості на встановлення місцезнаходення зазначених документів та осіб, які їх видавали і підписували.

Підписавши 12.06.2015 договори оренди чотирьох земельних ділянок з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га; 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га, ОСОБА_8 від імені орендодавця (Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області) надав в строкове платне користування орендарю ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки, що розташовані на території на території Кострижівської селищної ради Заставнівського району Чернівецької області, для ведення фермерського господарства. Умовами вказаних договорів передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому від одержав її в оренду.

Крім цього, під час розслідування встановлено, що орендарем щомісячно сплачувалась орендна плата за користування вищевказаними земельними ділянками.

Таким чином, в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не здобуто доказів того, що внаслідок службової недбалості службовими особами завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Відтак слідчим змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України, яку в подальшому змінено на ч. 1 ст. 367 КК України та закрито кримінальне провадження.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002, зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області 24.06.2015.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7300923682015 від 05.02.2015, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 здійснено 25.12.2013 року. Відомості щодо реєстрації решти спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі в матеріалах справи відсутні.

У подальшому на підставі наказу Головного управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» №24-708/14-18-СГ від 25.04.2018 та акту приймання-передачі земельні ділянки, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002, зареєстровано за територіальною громадою в особі Кострижівської селищної ради 18.06.2018.

Чернівецькою окружною прокуратурою листами №52/3-392вих-23 від 27.04.2023, №52/3-826вих-23 від 08.09.2023, №52/3-970вих-23 від 02.11.2023 повідомлено Кострижівську селищну раду про виявлені порушення та необхідність їх усунення, в тому числі і шляхом звернення до суду.

На вказаний лист отримано відповідь від 09.05.2023 №477, в якій селищна рада повідомила, що вивчає питання щодо порушення земельного законодавства в частині користування спірними земельними ділянками ФГ «Агролідер-Дністер» та в подальшому повідомить про вжиті заходи.

Листом №985 від 27.12.2023 Кострижівська селищна рада повідомила, що у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування по сплаті судового збору не має можливості для самостійного звернення до суду з позовом щодо усунення вказаного порушення земельного законодавства.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

А. Щодо визнання договорів оренди нікчемними.

Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник у зв`язку із застосуванням наслідків нікчемного правочину щодо земельних ділянок комунальної власності.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Згідно частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Частиною другою статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої, четвертої, десятої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проєктом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 186-1 ЗК України проеєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеному в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проєкту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно з законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проєкту відведення земельної ділянки. Проєкт відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

До відзиву на позов відповідачами 2 та 3 додано копію заяви ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 28.04.2015 щодо виділення йому земельних ділянок з метою створення Фермерського господарства «Агролідер-Дністер», що також підтверджується нотаріально посвідченою заявою свідка ОСОБА_9 від 02.02.2024.

Прокурор заперечив подання такої заяви до Держземагенства, оскільки на заяві відсутні відмітки про отримання її адресатом, а в матеріалах справи міститься декілька листів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області, в яких зазначено, що ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області із заявою про надання земельних ділянок у користування не звертався. Прокурор також зазначив, що в заяві не обґрунтовано необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказано перспектив діяльності фермерського господарства, наявності техніки для обробітку землі, не зазначено про наявність у членів фермерського господарства права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, не надано доказів досвіду роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, що свідчить про відсутність в нього волевиявлення та можливості ведення фермерського господарства, раціональному використанні земельних ділянок у відповідності до норм та мети Закону України «Про фермерське господарство».

Суд критично оцінює заперечення прокурора щодо подання ОСОБА_1 відповідної заяви до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області для отримання земельних ділянок у користування, оскільки між сторонами фактично були укладені договори оренди спірних земельних ділянок, право оренди зареєстовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а, отже, у ОСОБА_1 було волевиявлення на укладення правочинів та ним було подано реєстратору необхідний пакет документів для здійснення державної реєстрації права оренди.

При цьому, суд не надає оцінку, чи відповідає заява ОСОБА_1 вимога закону щодо її змісту, оскільки це не стосується предмета спору у даній справі.

Метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини другої цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Отже, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу.

Саме тому у частині першій статті 123 ЗК України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Таким чином, якщо земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а право власності на неї зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то положення статті 123 ЗК України та статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», якими передбачено одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження, не підлягають застосуванню.

Відповідачі 2 та 3 у відзиві на позов вказують, що відповідно до діючих станом на червень 2015 року редакцій Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України для надання в оренду земельних ділянок органом виконавчої влади не потрібно було складання документації із землеустрою, так як не здійснювалась зміна їх цільового призначення та не формувалася нова земельна ділянка.

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 № НВ-7300923682015 від 05.02.2015, відповідно до якого державну реєстрацію вказаної земельної ділянки здійснено 25.12.2013 року. Відомості щодо реєстрації решти спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, право власності за державою в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області на спірні земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.06.2015.

Однак, як встановлено судом, 11.11.2014 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області було видано накази №97-од, №99-од, №100-од, №101-од «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них та земельних торгах», відповідно до яких спірні земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. 23.12.2014 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області видано наказ №144-од «Про затвердження результатів конкурсного відбору», згідно якого переможцем конкурсу з відбору виконавців послуг з виконання земельних торгів з продажу права оренди на спірні земельні ділянки визначено Чернівецьку регіональну філію ДП «Центр ДЗК».

23.12.2014 між відділом Держземагенства у Заставнівському районі та Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» укладено договори №№ 46, 47, 48 та 49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельні ділянки, які є предметом спору.

Рішенням Заставнівської районної ради від 02.04.2015 №433-31/2015 затверджено технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах.

10.03.2015 ГУ Держземагенства у Чернівецькій області проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом продажу права оренди на земельних торгах направлені до Держземагенства України для проведення державної землевпорядної експертизи, за результатами якої надано висновки, що згідно довідки ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 10.03.2015 ґрунтовий покрив земельних ділянок частково представлений ґрунтами, які віднесені до особливо цінних відповідно до переліку, затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245. 24 квітня 2015 року проекти землеустрою разом з висновками державної експертизи повернені на доопрацювання до Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

Сторонами не надано доказів позитивного висновку державної землевпорядної експертизи проектів землеустрою на спірні земельні ділянки.

Після укладення договорів оренди земельних ділянок та реєстрації права оренди на вказані земельні ділянки ОСОБА_1 проведено оплату по договорах №№ 46-49 про підготовку лотів до продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на земельному аукціоні, відповідно до умов яких оплата здійснюється після проведення торгів покупцем лоту.

ОСОБА_1 було достеменно відомо про те, що права оренди на орендовані ним земельні ділянки підлягають продажу на земельних торгах і ним як переможцем конкурсу сплачено по договорах №№ 46-49.

Зазначене свідчить про наявність суперечливої поведінки. Об`єднана палата в постанові КЦС ВС від 10 квітня 2019 року в земельній справі № 390/34/17 пояснила, що принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Ще однією умовою законності укладення договорів оренди земельних ділянок є наявність наказів Головного управління Держземагенства в Чернівецькій області № 24-490/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, № 24-491/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, № 24-492/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, № 24-493/14-15-СГ від 15 червня 2015 року, на підставі яких вони укладені.

Прокурором в позові зазначено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12015260000000642 було встановлено, що за номерами ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015 №24-490/14-15-СГ, №24-491/14-15-СГ, №24-492/14-15-СГ та №24-493/14-15-СГ зареєстровані інші накази про надання дозволу на розроблення проекту землецстрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , копії яких додано до матеріалів справи. Оригіналів наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015 за казаними номерами відносно спірних земельних ділянок не виявлено.

Про наявність оригіналів наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015, на підставі яких ОСОБА_1 укладено договори оренди, заперечив і відповідач-1.

Натомість відповідачі 2 та 3 вважають їх дійсними, до відзиву на позов ними додано копії зазначених вище наказів.

Частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки прокурором та відповідачем-1 заперечувався факт наявності наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 15.06.2015, під час розгляду справи судом двічі витребовувалися оригінали вказаних наказів у відповідачів 2 та 3, однак надані не були.

Надаючи оцінку заяві свідка ОСОБА_13 , суд звертає увагу, що останній не висловився однозначно про те, що він бачив оригінали наказів Держземагенства. У заяві свідка зазначено: «приблизно в середині липня 2015 року ми із ОСОБА_1 звернулися до Держземагенства за документами, нам Рокицький виніс договори та повний пакет документів, необхідний для здійснення державної реєстрації договорів оренди. Які там точно були документи я не пам`ятаю, однак можу сказати, що були всі оригінали з мокрими печатками (накази, дозволи, договори), на підставі них ми здійснили державну реєстрацію договорів оренди.».

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачено спосіб доказування в даному випадку та наслідки.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність наказів ГУ Держземагенства у Чернівецькій області №24-490/14-15-СГ, №24-491/14-15-СГ, №24-492/14-15-СГ та №24-493/14-15-СГ від 15.06.2015, щодо спірних земельних ділянок та не бере до уваги їх копії.

Суд також відхиляє доводи відповідачів 2 та 3 про те, що право оренди на спірні земельні ділянки не підлягало продажу на конкурентних засадах, спірні земельні ділянки згідно положення ч. 3 ст. 136 ЗК України мають бути включені до переліку земельних ділянок, які виставлені на торги, а такого рішення не існує, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 135 ЗК України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Частина друга статті 134 ЗК України у чинній редакції (зі змінами, внесеними Законом України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів») не передбачає можливості передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів.

Водночас частина друга статті 134 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Здійснюючи тлумачення цієї норми, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 по справі № 688/2908/16-ц виходила з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів «б», «ґ» статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам.

Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі. Отже, відповідне законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частину другу статті 134 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, слід розуміти таким чином, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, підлягали застосуванню загальні правила статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2015 із клопотаннями про надання в оренду земельних ділянок 77,6063 га кадастровий номер 7321555400:02:005:0001, 45,4981 га кадастровий номер 7321555400:02:004:0002, 51,5837 га кадастровий номер 7321555400:02:004:0003, 50,9402 га кадастровий номер 7321555400:02:006:0032 для ведення фермерського господарства звертався ОСОБА_3 , якому було відмовлено у наданні земельних ділянок у користування у зв`язку із тим, що право оренди на земельні ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах.

20.05.2015 та 28.05.2015 ТОВ «Хрещатик-Агро» зверталося до Держземагенства з листами щодо надання в тимчасове користування спірних земельних ділянок з кадастровими номерами.

Як стверджують відповідачі 2 та 3 28.04.2015 із заявою до ГУ Держземагенства у Чернівецькій області щодо виділення земельних ділянок з метою створення Фермерського господарства «Агролідер-Дністер» звернувся ОСОБА_1 .

Водночас земельні торги проведені не були. Натомість земельна ділянка була надана в оренду відповідачу ОСОБА_1 , який звернувся за укладенням договору оренди значно пізніше за ОСОБА_3 . Отже, договори оренди укладені неправомірно.

Суд звертає увагу, що правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки договори оренди землі від 12.06.2015 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:004:0002, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:006:0032, укладені між ГУ Держземагентства у Чернівецькій області та ОСОБА_1 без дотримання конкурентних засад, спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності, то вони відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс 19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).

Особи, які претендують на одержання спірних земельних ділянок в оренду, вправі вимагати проведення земельних торгів щодо укладення договорів оренди земельних ділянок, але наявність державної реєстрації права оренди відповідача-2 створює перешкоди позивачу в реалізації його законного інтересу.

Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність договорів оренди земельних ділянок від 12.06.2015, а відтак і про відсутність права оренди відповідача ОСОБА_1 , то позовні вимоги про припинення права оренди та повернення селищній раді спірних земельних ділянок підлягають до задоволення.

Щодо твердження відповідачів про втручання держави в право на мирне володіння майном та порушення принципу «належного урядування».

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення ЄСПЛ у справі "Ятрідіс проти Греції" від 25.03.1999. заява № 311107/96); у справі "Меллахер та Інші проти Австрії" (1989 року), ЄСПЛ вказав, що право на укладення договору оренди є частиною права власності (право володіння та користування), і тому дане право є одним із аспектів права власності.

У практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України", напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав" людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільною, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Єправедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". Одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обгрунтованої компенсації.

У рішенні ЄСПЛ від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обгрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Так, за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно га в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій. мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип"належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких с їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Застосування наслідків недійсності правочину у зв`язку із визнанням його нікчемним, передбачені у Цивільному кодексі України. Підстави для такого визнання є доступними, чіткими, а наслідки їхнього застосування передбачуваними для сторін правочинів.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду захисту підлягає лише законно набуте право.

Відповідач 2 оплачуючи за проектну документацію по договорам укладений відповідачем 1 із ЧФ «Центр ДЗК» повинен був бути обізнаним про необхідність проведення торгів на спірні земельні ділянки, оскільки про це йдеться в даних договорах.

При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, шо право, яке захищається судом не є ілюзорним, а особа, яка скаржиться на порушення його або її права на власність, повинна, перш за все, продемонструвати, що таке право існувало ("Pistorova v. the Czech Republic"; "Des Fours Walderode v. the Czech Republic"; "Zhigalev v. Russia"), а посилання на правомірні очікування як складові категорії "майно" можливо за умови якщо вони є законними, спрямованими на реалізацію особою належного їй суб`єктивного права, зумовлені раціональністю сподівань учасників суспільних відносин (див., наприклад рішення у справах "Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium", "Kopecky v. Slovakia". "Belane Nagy v. Hungary " тощо).

Водночас у справі, шо розглядається, зазначені критерії недотримані, а отже, непропорційне та необгрунтоване втручання у мирне володіння земельною з боку держави відсутнє, оскільки саме дії відповідачів були спрямовані на отримання спірної земельної ділянки в позаконкурентний спосіб.

Задоволення позовної вимоги про припинення права оренди та повернення земельної ділянки не нівелює майнові права відповідачів 2 та 3, оскільки, відповідно до вимог законодавства, вони не позбавлені права звернутись до власника земельної ділянки для її отримання у користування, у встановленому законом порядку.

Навпаки не виправлення порушень, допущених органами влади щодо незаконної передачі земельної ділянки, нівелює майнові права територіальної громади Кострижівської сільської ради, яка не отримує максимальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки у разі продажу права оренди на конкурентних засадах.

Б. Щодо припинення права оренди на земельні ділянки шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30,01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття речового права, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи речового права, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення речових прав, такої підстави закон не передбачає.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 № 910/10987/18, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Дана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц (пункт 72), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 22.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24).

На час пред`явлення позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002.

Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Заставнівського районного управління юстиції Чернівецької області Ковалик Г.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.07.2015, індексний номер 23048858.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідачів 2 та 3 певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника орган місцевого самоврядування в особі Кострижівської селищної ради.

Враховуючи вищевикладене, положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для забезпечення селищній раді дійсної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та припинення права оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок за договором оренди землі без номера від 12.06.2015.

Суд відхиляє доводи представника відповідача 2 та 3 щодо неналежності обраного прокурором способу захисту порушеного права з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, відповідно до якого не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Разом з тим, прокурором заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права, що є відмінною від вимоги про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Обраний прокурором спосіб захисту порушеного права позивача припинення права оренди ОСОБА_1 на земельні ділянки шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок відповідає способам захисту, передбаченим ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, суд зауважує, що з 16.01.2020 та 26.07.2022 по даний час матеріально-правове регулювання реєстраційних відносин істотно змінилося, а тому наразі відсутні підстави для застосування судом до спірних правовідносин у цій справі, які не є подібними з відносинами у справах №№ 915/127/18, 367/2022/15-ц норми частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка вже втратила свою чинність.

В. Щодо позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Обгрунтовуючи підстави для звернення до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, прокурором зазначено, що сторонами договорів оренди земельних ділянок, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002, від 12.06.2015, є ОСОБА_1 та Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, а, отже, останнє є належним відповідачем у вказаному спорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 липня 2023 року в справі № 910/15792/20 висловила правову позицію, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона в процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Суд зауважує, що сторони правочину є відповідачами у спорі про визнання такого правочину недійсним (оспорюваного правочину), натомість предметом спору даній справі є застосування наслідків нікчемного правочину, відповідачем у якому є особа, яка безпідставно набула майно за недійсним правочином та утримує його у себе. Аналізовані у справі договори, підписані сторонами, є в цілому нікчемним, тобто розглядаються з точки зору права як такі, що юридично не мали місця, не створили будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з їх недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області є неналежним відповідачем у справі, що розглядається, оскільки задоволення позовних вимог до Держгеокадастру жодним чином не вплине на поновлення порушених прав позивача, та як такі відсутні позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, відтак у задоволенні позову до відповідача-1 необхідно відмовити.

V. Наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України «Про прокуратуру».

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У відповідності до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом, а саме позивачем жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Судом установлено, що прокурором перед зверненням до суду на адресу Кострижівської селищної ради надсилалися повідомлення №52/3-392вих-23 від 27.04.2023, №52/3-826вих-23 від 08.09.2023, №52/3-970вих-23 від 02.11.2023, які стосуються виявлених порушень та необхідність їх усунення, в тому числі і шляхом звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді за браком бюджетного фінансування по сплаті судового збору та неможливості самостійно звернутися до суду з позовом щодо усунення вказаного порушення земельного законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації тощо.

Частинами першою, четвертою статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету. У разі коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, характеризуються взаємозалежністю. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Кострижівська селищна рада з 18.06.2018 є власником земельних ділянок, кадастрові номери 7321555400:02:005:0001, 7321555400:02:006:0032, 7321555400:02:004:0003, 7321555400:02:004:0002.

Кострижівська селищна рада була достеменно обізнана з фактом порушення земельного законодавства та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області.

VІ. Позовна давність.

Відповідач у відзиві на позов заявили про застосування наслідків спливу строку позовної давності, обґрунтовуючи заяву тим, що позивачем заявлено віндикаційний позов, на який поширюється загальна позовна давність.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У контексті зазначених обставин суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 у справі № 924/820/21, у якій, у свою чергу, врахований висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц) про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина 2 статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

З наведеного слідує, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27), зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Враховуючи підстави позову, наведені прокурором у позовній заяві, який наполягає на поверненні позивачу земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, суд вважає, що прокурором заявлено негаторний позов, позовна давність до вимог за яким не застосовується.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зауважити, що з моменту набуття Кострижівською селищною радою (18.06.2018) права власності на спірні земельні ділянки остання знала чи повинна була знати про порушення свого права і саме з цього моменту порушуються права селищної ради як власника майна.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України продовжуються на строк дії такого карантин

Згідно із законом від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей закон набрав чинності 02.04.2020.

У п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції закону №540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

VІІ. Висновки суду.

Таким чином, за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що укладення договорів оренди від 12.06.2015 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га; 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га, 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га між Головним управлінням Держкомзему в Чернівецькій області та ОСОБА_1 здійснено без наявності підстави, зокрема рішення відповідного органу виконавчої влади та без проведення торгів, відтак вказані договори є нікчемними.

Як наслідок сторона відповідача зобов`язана повернути безпідставно набуте майно за недійсним правочином.

Відтак позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про припинення права оенди шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути спірні земельні ділянки підлягають задоволенню.

VІІІ. Розподіл судових витрат.

Чернівецькою обласною прокуратурою сплачений судовий збір в сумі 39 871,41 грн згідно платіжних доручень № 45 від 26.01.2023, № 1864 від 27.12.2022, № 1863 від 27.12.2022, № 1748 від 21.12.2022.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений прокуратурою судовий збір слід покласти на відповідача.

Про понесення інших судових витрат сторони не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.1 Припинити право оренди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23050360.

2.2 Припинити право оренди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23048858.

2.3 Припинити право оренди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23045732.

2.4 Припинити право оренди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди землі без номера від 12.06.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23051257.

3.1 Зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, 29, код ЄДРПОУ 39998783) повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка вул. Заводська, 81, код ЄДРПОУ 04418185) земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0002 площею 45,4981 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

3.2 Зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, 29, код ЄДРПОУ 39998783) повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка вул. Заводська, 81, код ЄДРПОУ 04418185) земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:004:0003 площею 51,5837 га, яка розташована в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

3.3 Зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, 29, код ЄДРПОУ 39998783) повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка вул. Заводська, 81, код ЄДРПОУ 04418185) земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:005:0001 площею 77,6063 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання;

3.4 Зобов`язати фермерське господарство «Агролідер-Дністер» (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, 29, код ЄДРПОУ 39998783) повернути Кострижівській селищній раді Чернівецького району (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка вул. Заводська, 81, код ЄДРПОУ 04418185) земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 7321555400:02:006:0032 площею 50,9402 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кострижівської селищної ради (за межами населеного пункту) по акту приймання-передачі у стані, придатному для подальшого використання.

4. В задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код 39909396) відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, вул. Кордуби, 21, м. Чернівці, Чернівецька область, код 02910120, р/р UA378201720343110001000004946, банк ДКСУ місто Київ) 10 736,00 грн витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Фермерського господарства «Агролідер-Дністер» (59410, Чернівецька обл., Чернівецький район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, 29, код ЄДРПОУ 39998783) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, вул. Кордуби, 21, м. Чернівці, Чернівецька область, код 02910120, р/р UA378201720343110001000004946, банк ДКСУ місто Київ) 10 736,00 грн витрат зі сплати судового збору.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 21 червня 2024 року.

Суддя І.В. Марущак


Суд	Господарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення	14.06.2024
Оприлюднено	24.06.2024
Номер документу	119896092
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди

Марущак Ілля Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.06.2024 по справі 926/5615/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —926/5615/23

Рішення від 14.06.2024

Рішення
від 14.06.2024 по справі 926/5615/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ