Ухвала

від 29.05.2024 по справі 2-3123/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-3123/11

Провадження № 4-с/761/27/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою Кухаревської Надії Осипівни в інтересах ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олександра Петровича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Банк "Фінанси та Кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження протиправної та її скасування, -

в с т а н о в и в :

У січні 2023р. адвокат Кухаревська Надія Осипівна звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_2 (далі по тексту - заявниця/боржник) з вказаною скаргою, в якій просила суд:

- визнати постанову про відкриття виконавчого повадження НОМЕР_1 від 10 листопада 2022р., винесену приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком Олександром Петровичем (далі по тексту - приватний виконавець) незаконною;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого повадження НОМЕР_1 від 10 листопада 2022р., винесену приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком Олександром Петровичем.

Подану скаргу заявник мотивувала тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011р. стягнуто заборгованість з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

На виконання вказаного рішення, 18 серпня 2011р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-3123/11.

На виконанні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, з виконання виконавчого листа №2-3123/11, виданого Шевченківським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_2 та в подальшому 31 серпня 2021р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1) ч. 1 ст. 37 Закону України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2019р. замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні (відносно боржника ОСОБА_3 ) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011р. по цивільній справі №2-3123/11 з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Вердикт Капітал».

21 грудня 2023р. представником заявниці, у відповідь на адвокатський запит, було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 21 грудня 2022р., винесену приватним виконавцем на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011р. та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2019р.

Відтак, на переконання заявника, приватним виконавецем було неправомірно відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» про стягнення на користь останнього заборгованості з ОСОБА_2 , оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2019р. було замінено стягувача у виконавчому провадження лише відносно боржника ОСОБА_3 , відтак, ТОВ «Вердикт Капітал» не є стягувачем щодо боржника ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним, заявниця звернулась до суду з даною скаргою.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2023р. відкрито провадження у справі та призначено скаргу до судового розгляду.

30 жовтня 2023р. на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «Вердикт Капітал» в якій представник просила суд залишити скаргу без розгляду, оскільки, на переконання заінтересованої особи (стягувача) скаргу подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис заяви та звернення із заявою до Шевченківського районного суду м. Києва від імені та в інтересах заявника, так як в ордері не зазначено конкретний орган (Шевченківський районний суд м. Києва), в якому буде надаватись правнича допомога та представництво інтересів заявниці в рамках розгляду вказаної скарги, натомість вказано - у всіх судах. Крім того, ордер не містить обов`язкових його реквізитів.

Представник заявника та заінтересовані особи, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явились. Про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, представником ТОВ «Вердикт Капітал» подано до суду заяву про здійснення розляду скарги у відсутність преставника, в зв`язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд скарги у відсутність учасників процесу.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011р. стягнуто заборгованість з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

На виконання вказаного рішення, 18 серпня 2011р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-3123/11.

На виконанні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, з виконання виконавчого листа №2-3123/11, виданого Шевченківським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_2 та в подальшому 31 серпня 2021р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1) ч. 1 ст. 37 Закону України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2019р. замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні (відносно боржника ОСОБА_3 ) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011р. по цивільній справі №2-3123/11 з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2022р. приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком О.С., на підставі заяви стягувача (ТОВ «Вердикт Капітал») та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2019р. про заміну сторони виконавчого провадження, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (НОМЕР_1), з примусового виконання виконачого листа №2-3123/11, виданого 18 серпня 2011р. про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд зауважує, що 10 листопада 2022р. приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ТОВ «Вердикт Капітал», який, станом на момент винесення вказаної постанови, не був стягувачем відносно боржника ОСОБА_4 , оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2019р. було замінено стягувача у виконавчому провадження, з примусового виконання виконавчого листа №2-3123/11 лише щодо боржника ОСОБА_3 , про наявність якої приватному виконавцю було достеменно відомо, оскільки стягувачем було долучено до заяви про відкриття виконавчого провадження копію відповідної ухвали суду, відтак правові, законні та фактичні підстави для винесення приватним виконавцем зазначеної постанови станом на 10 листопада були відсутні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів скарги, адвокатом Кухаревською Н.О., при зверненні до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою в інтересах заявниці ОСОБА_2 , долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1128152, в якому було зазначено назву органу, у якому надається правова допомога - у всіх судах.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 ЦПК України)

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012р. № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021р. у справі № 554/213/19 вказав, що згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Пп. 15.4 п. 15 Положення про ордер на надання правової допомоги ордер повинен містити конкретну назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до ст. 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2019р. у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019р. у справі № 9901/939/18.

Крім того, у вказаних постановах Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Як вбачається з матеріалів скарги, остання підписана представником заявниці адвокатом Кухаревською Н.О. Однак матеріали скарги містять копію ордеру на надання правничої допомоги адвокатом, у якому зазначено назву судового органу, у якому адвокату надано право на здійснення інтересів заявниці - у всіх судах, що є процесуально недопустимим.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010р. у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013р. у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, суд вважає, що оскільки в ордері адвоката уповноважено здійснювати захист прав позивача у всіх судах, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивача у Шевченківському районному суді м. Києва.

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали скарги заяви, судом встановлено, що скаргу подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис заяви та звернення із заявою до Шевченківського районного суду м. Києва від імені та в інтересах заявника, - що є правовою та законною підставою для залишення даної скарги без розгляду на підставі п. 2) ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України; Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Скаргу Кухаревської Надії Осипівни в інтересах ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олександра Петровича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Банк "Фінанси та Кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження протиправної та її скасування - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 03 червня 2024р.

Суддя: