Рішення

від 20.06.2024 по справі 120/16270/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 червня 2024 р. Справа № 120/16270/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск до Вінницької митниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск та іноземною компанією anonim sirket KORUMA TEMIZLIK A.S.., що є юридичною особою за законодавством Туреччини, 02 листопада 2020 року укладено договір купівлі-продажу № 11/ZED/R.

Відповідно до умов цього Договору товариство закуповує косметичні товари, засоби догляду за тілом та шкірою у безпосередніх виробників за найкращими цінами.

При цьому, як зазначає представник позивача, вигідна цінова співпраця склалась завдяки тому, що товариство з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск робить регулярні і масштабні оптові замовлення, які оплачують на умовах 100% попередньої оплати.

З метою розмитнення товару, що був придбаний відповідно до умов згаданого вище контракту, товариство з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск до митного органу подало усі необхідні для цього документи.

Проте відповідач за результатами розгляду поданих документів 12 вересня 2023 року прийняв рішення № UA401000/2023/000085/2 про коригування митної вартості товарів, у якому митний орган дійшов висновку про безпідставність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом за ціною договору, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401020/2023/001413.

На переконання представника позивача, такі рішення митного органу є протиправними, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), а тому вважає, що такі рішення слід скасувати.

Ухвалою від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09 листопада 2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідно до статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як зазначає представник відповідача далі, до митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок - фактура від 31 серпня 2023 року № 2303, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, довідка про транспортні витрати від 05 вересня 2023 року № 803, копія митної декларації країни відправлення від 31 серпня 2023 року № 23341200EX00327103, банківська виписка про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені Митним кодексом України).

Згідно з пунктом 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Як унормовано пунктом 2 статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31 серпня 2023 року № 2303 зазначені умови оплати - PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ.

Також в наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року, зокрема в графі «призначення платежу» зазначено передоплата за товари згідно контракту від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, проте не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції.

По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про те, що вносились зміни до порядку відправки і розрахунків за товар.

Враховуючи вищезазначене та положення частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, 07 вересня 2023 року декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.

На вимогу митного органу 12 вересня 2023 року декларантом надано експертний висновок від 11 вересня 2023 року № 0108, в якому зазначено, що експертом Вінницької торгово-промислової палати було проведено дослідження зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, рахунку-фактури (інвойсу) від 31 серпня 2023 року № 2303 та специфікації № 009/23/S від 06 липня 2023 року, яка до митного органу з пакетом документів декларантом не подавалась.

Окрім того, представник відповідача звертає увагу, що експертом не досліджувалися ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, натомість висновок про вартість товару зроблено на підставі листа-відповіді фірми-відправника, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження.

При цьому декларант відмовився від надання інших документів, а наявну у нього специфікацію № 009/23/S від 06 липня 2023 року до митного оформлення так і не надав.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до підпункту 2, 3 статті 58 Митного кодексу України митним органом застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України.

Отже, на переконання представника митного органу, під час винесення рішення про коригування митної вартості у відповідача існували обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товарів.

За таких обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

09 листопада 2023 року представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказує на відсутність тих невідповідностей, на які посилається відповідач, а тому, на його думку, підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості не існувало.

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

06 липня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск (покупець) та юридичною особою за законодавством Турецької Республіки KORUMA TEMIZLIK anonim sirketi (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 11/ZED/R.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна вартість цього договору складається з вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару.

Продавець проводить 100% попередню оплату за товар в наступному порядку: 30% суми інвойсу продавець оплачує протягом 5 днів після прийняття продавцем замовлення; 70% суми інвойсу покупець оплачує до завантаження авто на складі продавця. Дата оплати товару вважається дата переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. Підтвердженням дати оплати є банківський документ, що містить інформацію про рух коштів по рахунку покупця (пункти 5.1, 5.2 договору).

Позивачем разом з електронною митною декларацією № 23UA401020047624U2 подано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, рахунок - фактуру від 31 серпня 2023 року № 2303, довідку про транспортні витрати від 05 вересня 2023 року № 803, копію митної декларації країни відправлення від 31 серпня 2023 року № 23341200EX00327103, банківську виписку про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 12 вересня 2023 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000085/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією № 23UA401020047624U2. Зокрема скориговано вартість таких товарів: 1) Мийні засоби та засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі (торговельна марка Hypo, країна виробництва TR, виробник KORUMA TEMIZLIK A.S.); 2) засоби для виведення плям (торговельна марка Hypo, країна виробництва TR, виробник KORUMA TEMIZLIK A.S.).

Підставами для коригування митної вартості ввезеного товару слугувало те, що згідно з пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31 серпня 2023 року № 2303 зазначені умови оплати - PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ. Також в наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року, зокрема в графі «призначення платежу» зазначено (дослівно) передоплата за товари згідно контракту від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, проте не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції. По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про те, що вносились зміни до порядку відправки і розрахунків за товар. Враховуючи вищезазначене та положення частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, 07 вересня 2023 року декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. На вимогу митного органу 12 вересня 2023 року декларантом надано експертний висновок від 11 вересня 2023 року № 0108, в якому зазначалося, що експертом Вінницької торгово-промислової палати проведено дослідження зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, рахунку-фактури (інвойсу) від 31 серпня 2023 року № 2303 та специфікації № 009/23/S від 06 липня 2023 року, яка до митного органу з пакетом документів декларантом не надавалась. Однак експертом не досліджувалися ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, натомість висновок про вартість товару зроблено на підставі листа-відповіді фірми-відправника, що може свідчити про формальний підхід до проведення дослідження. При цьому декларант відмовився від надання інших документів, а наявну у нього специфікацію № 009/23/S від 06 липня 2023 року до митного оформлення так і не надав. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, митним органом відповідно до підпункту 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. При цьому джерелом числового значення митної вартості є: для товару № 1 - МД від 01 серпня 2023 року № UA408050/2023/002863, за якою оформлено товар Мийні засоби та засоби для чищення… та складає 1,22 USD за кілограм; для товару № 2 - МД від 17 січня 2023 року № UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі… та складає 1,26 USD за кілограм.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001413 від 12 вересня 2023 року.

Надаючи правову оцінку рішенням митного органу, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребовування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребовування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас зі змісту надісланого декларанту повідомлення слідує, що у такому йдеться про необхідність надання протягом десяти календарних днів усіх документів, що передбачені частиною 3 статті 53 МК України, що не відповідає наведеним вище приписам митного законодавства та йде в розріз із судовою практикою.

Відтак суд доходить висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МК України є безпідставною.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі №809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-а та ряду інших.

Однак аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості ввезеного товару відповідачем не наведено.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, відповідач послався лише на деякі розбіжності (неточності), які не стосуються числового значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, судом установлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 23UA401020047624U2 митної вартості товарів до митного органу подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, рахунок - фактуру від 31 серпня 2023 року № 2303, довідку про транспортні витрати від 05 вересня 2023 року № 803, копію митної декларації країни відправлення від 31 серпня 2023 року № 23341200EX00327103, банківську виписку про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року.

Проте з рішення про коригування митної вартості № UА401000/2023/000085/2 від 12 вересня 2023 року слідує, що згідно з пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31 серпня 2023 року № 2303 зазначені умови оплати -PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ. Також в наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року, зокрема в графі «призначення платежу» зазначено (дослівно) передоплата за товари згідно контракту від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R, проте не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції.

Однак, на переконання суду, такі висновки відповідача є безпідставними.

При дослідженні судом змісту зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R встановлено, що пунктом 3.2 цього договору (міститься в розділі Базисні умови поставки) дійсно передбачено те, що продавець повинен виготовити, зібрати і відправити товар протягом 21 дня після отримання попередньої оплати. Водночас зі змісту пунктів 5.1 та 5.2 цього ж договору (містяться в розділі Умови платежів) слідує, що продавець проводить 100% попередню оплату за товар в наступному порядку: 30% суми інвойсу продавець оплачує протягом 5 днів після прийняття продавцем замовлення; 70% суми інвойсу покупець оплачує до завантаження авто на складі продавця. Дата оплати товару вважається дата переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. Підтвердженням дати оплати є банківський документ, що містить інформацію про рух коштів по рахунку покупця.

Відтак в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31 серпня 2023 року № 2303 зазначені умови оплати - PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ, що узгоджується із умовами зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R в частині 100% попередньої оплати позивачем за товар, а тому висновки митного органу в цій частині є необґрунтованими.

Безпідставними слід визнати і аргументи відповідача в тій частині, що в банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції.

Так, у згадуваній банківській виписці в графі «призначення платежу» зазначено передоплата за товари згідно контракту від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R.

На переконання суду, таке призначення платежу цілком дає можливість ідентифікувати, за якою саме операцією проводив розрахунок позивач з іноземною компанією, адже у такій виписці зазначено, відповідно до якого договору проводилася передоплата за товар, та така виписка подавалася до митного органу саме з митною декларацією № 23UA401020047624U2.

Далі, визначаючи митну вартість за резервним методом митний орган зазначив, що джерелом числового значення митної вартості є: для товару № 1 - МД від 01 серпня 2023 року № UA408050/2023/002863, за якою оформлено товар Мийні засоби та засоби для чищення… та складає 1,22 USD за кілограм; для товару № 2 - МД від 17 січня 2023 року № UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі… та складає 1,26 USD за кілограм.

Разом із тим митний орган не навів при цьому порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням статті 55 МК України.

До того ж вищезазначені декларації (на які посилається відповідач) не розкривають умов поставки товару, його кількість, що безпосередньо впливає на митну вартість під час розмитнення товару.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пункту 2 та пункту 4 частини 2 статті 55 МК України.

Подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної в оскаржуваному рішенні, ідентичності (схожості) товару, доказу, що ці товари були продані в Україні не пов?язаному із продавцем покупцю, не надав підтвердження застосування послідовно всіх методів визначення митної вартості товарів та неможливості застосування кожного попереднього методу.

Відтак слід дійти висновку, що поданими позивачем до митного оформлення документами підтверджується, що заявлена митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем у митній декларації, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За таких обставин суд доходить висновку, що подані до митного оформлення документи містять всі необхідні та достатні числові значення вартості товарів, за якими проводилося їх митне оформлення.

Крім того, на підтвердження вартості імпортованих товарів товариство з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск разом із позовом надало суду експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 108 від 11 вересня 2023 року. У висновку йдеться про те, що ціни на товар, поставлений товариству з обмеженою відповідальністю Шик і Блиск згідно з договором купівлі-продажу № 11/ZED/R від 06 липня 2023 року, Інвойсом і Пакувальним листом № 2303 від 31 серпня 2023 року та Специфікацією № 009/23/S від 06 липня 2023 року, відповідають цінам компанії продавця.

Такі докази додатково свідчать про необґрунтованість аргументів митного органу щодо непідтвердження декларантом відомостей для цілей визначення митної вартості задекларованих товарів.

За таких обставин оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000085/2 від 12 вересня 2023 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001413, що оскаржується, сформована у зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару № UА401000/2023/000085/2 від 12 вересня 2023 року, а тому така картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, а також докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд врахував приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 2684 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 1338 від 29 вересня 2023 року.

Крім того, позивачем понесено витрати в загальному розмірі 2160 гривень на підготовку Вінницькою торгово-промисловою палатою експертного висновку № 108 від 11 вересня 2023 року, про що свідчить рахунок № 02-0108_ЗЦ від 12 вересня 2023 року, а також платіжна інструкція № 565 від 19 вересня 2023 року.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 гривні, а також витрати, пов`язані з підготовкою експертного висновку, в розмірі 2160 гривень.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000085/2 від 12 вересня 2023 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2023/001413.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, а також витрати, пов`язані з підготовкою експертного висновку, в розмірі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (місцезнаходження: 21012, м. Вінниця, пров. Костя Широцького, буд. 14-Е; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34455065)

Відповідач: Вінницька митниця (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43997544)

Рішення суду в повному обсязі складено 20.06.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович