Постанова

від 16.01.2025 по справі 120/16270/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16270/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000085/2 від 12.09.2023 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2023/001413.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.06.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 грн, а також витрати, пов`язані з підготовкою експертного висновку, в розмірі 2160 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МК України застосовувалися другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що згідно наданих декларантом документів відповідач мав змогу та повинен був визначити вартість товарів за основним методом, адже в документах чітко прописано числове значення заявленої митної вартості товарів.

Всі товари були придбані по 100% попередній оплаті і відповідачу було надано платіжні доручення з чітким числовим значенням сплаченої суми, а також надано лист в якому роз`яснено порядок проведення платежів та взаємозаліків між продавцем та покупцем.

Також позивач зазначає, що ним при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого в МК України.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

06.07.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" (покупець) та юридичною особою за законодавством Турецької Республіки "KORUMA TEMIZLIK anonim sirketi" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 11/ZED/R.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар відповідно до інвойсів, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору загальна вартість цього договору складається з вартості всіх окремих партій товару згідно інвойсів на кожну окрему партію товару.

Продавець проводить 100% попередню оплату за товар в наступному порядку: 30% суми інвойсу продавець оплачує протягом 5 днів після прийняття продавцем замовлення; 70% суми інвойсу покупець оплачує до завантаження авто на складі продавця. Дата оплати товару вважається дата переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. Підтвердженням дати оплати є банківський документ, що містить інформацію про рух коштів по рахунку покупця (пункти 5.1, 5.2 договору).

Позивачем разом з електронною митною декларацією № 23UA401020047624U2 подано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06.07.2023 № 11/ZED/R, рахунок - фактуру від 31.08.2023 № 2303, довідку про транспортні витрати від 05.09.2023 № 803, копію митної декларації країни відправлення від 31.08.2023 № 23341200EX00327103, банківську виписку про проведення оплати за товар б/н від 17.08.2023.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 12.09.2023 винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000085/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією № 23UA401020047624U2. Зокрема скориговано вартість таких товарів: 1) Мийні засоби та засоби для чищення розфасовані для роздрібної торгівлі (торговельна марка "Hypo", країна виробництва TR, виробник KORUMA TEMIZLIK A.S.); 2) засоби для виведення плям (торговельна марка "Hypo", країна виробництва TR, виробник KORUMA TEMIZLIK A.S.).

Підставами для коригування митної вартості ввезеного товару слугувало те, що згідно з пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору від 06.07.2023 № 11/ZED/R продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31.08.2023 № 2303 зазначені умови оплати - PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ. Також в наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17.08.2023, зокрема в графі «призначення платежу» зазначено (дослівно) передоплата за товари згідно контракту від 06.07.2023 № 11/ZED/R, проте не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції. По даним фактам у митного органу немає жодного документу (зміни чи доповнення до договору), що свідчить про те, що вносились зміни до порядку відправки і розрахунків за товар. Враховуючи вищезазначене та положення частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, 07.09.2023 декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. На вимогу митного органу 12.09.2023 декларантом надано експертний висновок від 11.09.2023 № 0108, в якому зазначалося, що експертом Вінницької торгово-промислової палати проведено дослідження зовнішньоекономічного договору від 06.07.2023 № 11/ZED/R, рахунку-фактури (інвойсу) від 31.08.2023 № 2303 та специфікації № 009/23/S від 06.07.2023,яка до митного органу з пакетом документів декларантом не надавалась. Однак експертом не досліджувалися ціни на аналогічні товари в країні-відправлення, натомість висновок про вартість товару зроблено на підставі листа-відповіді фірми-відправника, що може свідчити про формальнийпідхід до проведення дослідження. При цьому декларант відмовився від надання інших документів, а наявну у нього специфікацію № 009/23/S від 06.07.2023 до митного оформлення так і не надав.Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, митним органом відповідно до підпункту 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовано другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. При цьому джерелом числового значення митної вартості є: для товару № 1 - МД від 01.08.2023 № UA408050/2023/002863, за якою оформлено товар Мийні засоби та засоби для чищення… та складає 1,22 USD за кілограм; для товару № 2 - МД від 17.01.2023 № UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі… та складає 1,26 USD за кілограм.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом також сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001413 від 12.09.2023.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Отже вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас зі змісту надісланого декларанту повідомлення слідує, що у такому йдеться про необхідність надання протягом десяти календарних днів усіх документів, що передбачені частиною 3 статті 53 МК України, що не відповідає наведеним вище приписам митного законодавства та йде в розріз із судовою практикою.

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 МК України є безпідставною.

Крім того відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, які вірно враховані судом першої інстанції.

Крім того вказані висновки уже застосовувались Сьомим апеляційним адміністративним судом у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 14.11.2023 у справі № 120/10899/23 та від 02.12.2024 у справі № 120/2871/24.

Однак аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості ввезеного товару відповідачем не наведено.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, відповідач послався лише на деякі розбіжності (неточності), які не стосуються числового значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно матеріалів справи декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 23UA401020047624U2 митної вартості товарів до митного органу подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06.07.2023 № 11/ZED/R, рахунок - фактуру від 31.08.2023 № 2303, довідку про транспортні витрати від 05.09.2023 № 803, копію митної декларації країни відправлення від 31.08.2023 № 23341200EX00327103, банківську виписку про проведення оплати за товар б/н від 17 серпня 2023 року.

Проте з рішення про коригування митної вартості № UА401000/2023/000085/2 від 12.09.2023 слідує, що згідно з пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору від 06.07.2023 № 11/ZED/R продавець повинен виготовити, зібрати та відправити покупцю товар протягом 21 дня після отримання 20% попередньої оплати, проте в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31.08.2023 № 2303 зазначені умови оплати -PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ. Також в наданій до митного оформлення банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17.08.2023, зокрема в графі «призначення платежу» зазначено (дослівно) передоплата за товари згідно контракту від 06.07.2023 № 11/ZED/R, проте не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що пунктом 3.2 зовнішньоекономічного договору від 06.07.2023 № 11/ZED/R (міститься в розділі Базисні умови поставки) дійсно передбачено те, що продавець повинен виготовити, зібрати і відправити товар протягом 21 дня після отримання попередньої оплати. Водночас зі змісту пунктів 5.1 та 5.2 цього ж договору (містяться в розділі Умови платежів) слідує, що продавець проводить 100% попередню оплату за товар в наступному порядку: 30% суми інвойсу продавець оплачує протягом 5 днів після прийняття продавцем замовлення; 70% суми інвойсу покупець оплачує до завантаження авто на складі продавця. Дата оплати товару вважається дата переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. Підтвердженням дати оплати є банківський документ, що містить інформацію про рух коштів по рахунку покупця.

Відтак в наданому до митного оформлення рахунку-проформі від 31.08.2023 № 2303 зазначені умови оплати - PAYMENTS TERMS: 100% CASH УМОВИ ОПЛАТИ: 100% ГОТІВКОЮ, що узгоджується із умовами зовнішньоекономічного договору від 06 липня 2023 року № 11/ZED/R в частині 100% попередньої оплати позивачем за товар, а тому висновки митного органу в цій частині є необґрунтованими.

Стосовно доводів скаржника про те, що в банківській виписці про проведення оплати за товар б/н від 17.08.2023 не зазначено, відповідно до якого рахунку проведена оплата, що унеможливлює ідентифікацію вказаної операції суд зазначає, що у вказаній банківській виписці в графі «призначення платежу» зазначено передоплата за товари згідно контракту від 06.07.2023 № 11/ZED/R.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке призначення платежу цілком дає можливість ідентифікувати, за якою саме операцією проводив розрахунок позивач з іноземною компанією, адже у такій виписці зазначено, відповідно до якого договору проводилася передоплата за товар, та така виписка подавалася до митного органу саме з митною декларацією № 23UA401020047624U2.

Далі, визначаючи митну вартість за резервним методом митний орган зазначив, що джерелом числового значення митної вартості є: для товару № 1 - МД від 01.08.2023 № UA408050/2023/002863, за якою оформлено товар Мийні засоби та засоби для чищення… та складає 1,22 USD за кілограм; для товару № 2 - МД від 17.01.2023 № UA206020/2023/000668, за якою оформлено товар Поверхнево-активні засоби розфасовані для роздрібної торгівлі… та складає 1,26 USD за кілограм.

Разом із тим митний орган не навів при цьому порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що є порушенням статті 55 МК України.

До того ж вищезазначені декларації (на які посилається відповідач) не розкривають умов поставки товару, його кількість, що безпосередньо впливає на митну вартість під час розмитнення товару.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У свою чергу формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином колегія суддів враховує, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому відповідачем не наведено обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної в оскаржуваному рішенні, ідентичності (схожості) товару, доказу, що ці товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, не надав підтвердження застосування послідовно всіх методів визначення митної вартості товарів та неможливості застосування кожного попереднього методу.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що поданими позивачем до митного оформлення документами підтверджується, що заявлена митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Крім того, на підтвердження вартості імпортованих товарів товариство з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" разом із позовом надало суду експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати № 108 від 11.09.2023. У висновку йдеться про те, що ціни на товар, поставлений товариству з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" згідно з договором купівлі-продажу № 11/ZED/R від 06.07.2023, Інвойсом і Пакувальним листом № 2303 від 31.08.2023 та Специфікацією № 009/23/S від 06.07.2023, відповідають цінам компанії продавця.

Такі докази додатково свідчать про необґрунтованість аргументів митного органу щодо непідтвердження декларантом відомостей для цілей визначення митної вартості задекларованих товарів.

Твердження відповідача про не надання до митного органу специфікації № 009/23/S від 06.07.2023 не спростовують висновків суду та оскільки така специфікація досліджувалася під час проведення експертизи. При цьому подані до митного оформлення документи містять всі необхідні та достатні числові значення вартості товарів, за якими проводилося їх митне оформлення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000085/2 від 12.09.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001413, що оскаржується, сформована у зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару № UА401000/2023/000085/2 від 12.09.2023, а тому така картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів також є протиправною та підлягає скасуванню.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.